04 листопада 2025 року
м. Харків
справа № 643/7668/23
провадження № 22-з/818/245/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого - Маміної О.В.,
суддів - Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Харківського апеляційного суду від 24 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання боргового зобов'язання спільним сумісним зобов'язанням подружжя та стягнення частини сплаченого боргового зобов'язання в порядку регресу,
Постановою Харківського апеляційного суду від 24 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 13 березня 2025 року - скасовано та постановлено нову. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. В порядку забезпечення позову заборонено відчуження 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 . В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.
06 жовтня 2025 року до Харківського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Харківського апеляційного суду від 24 червня 2025 року.
В обґрунтування заяви зазначає, що у мотивувальній частині постанови була допущена описка, а саме: у мотивувальній частині постанови не зрозуміло викладена частина речення - «тому підстав для залишення забезпечення позовних вимог є безпідставними» ; не вірно вказаний номер справи: «забезпечення позову у справі №643/7668/23»; не вірно вказане по батькові позивача: «в суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 зазначив»
Дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи заяви, апеляційний суд вважає, що заява про виправлення описки не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до положень частини першої статті 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені у рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. Помилки можуть бути виправлені в ухвалі або в постанові суду незалежно від того, чи набрало воно законної сили і чи воно виконане.
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Отже, виправлення описки є правом, а не обов'язком суду і необхідність її виправлення виникає тоді, коли допущена описка має істотний характер, спотворює текст судового рішення, що може призвести до труднощів або унеможливить його виконання.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Відповідний правовий висновок міститься і в постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 761/14537/15-ц (провадження 61-3069св21), який з огляду на положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України підлягає застосуванню судом.
Заявник ОСОБА_1 просить внести виправлення, що не є за своєю суттю опискою у розумінні положень ст. 269 ЦПК України.
Зазначені ним граматичні помилки не мають істотного характеру, не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття.
З урахуванням зазначеного, судова колегія доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про виправлення описки.
Керуючись ст. ст. 269, 381, 389, 390 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Харківського апеляційного суду від 24 червня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Ю.М. Мальований
О.Ю. Тичкова