Справа № 645/5948/25
Провадження № 2-с/645/111/25
04 листопада 2025 року м. Харків
Суддя Немишлянського районного суду м. Харкова Костіна І.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 645/5948/25 від 04.09.2025 року,
04.09.2025 року Немишлянським районним судом м. Харкова видано судовий наказ за заявою Комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів», про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з вивезення побутових відходів за період з 01.07.2022 по 30.06.2025 в розмірі 844,92 грн.
03.11.2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування вищевказаного судового наказу, оскільки договір про надання послуг між нею та стягувачем не укладався, окрім того через збройну агресію Росії проти України мешкає в м. Кам'янське Дніпропетровської області та відповідно послугами стягувача не користується. Крім того, зазначає, що не згодна із сумою стягнення заборгованості.
Згідно з ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4,5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною другою статті 171 ЦПК України передбачено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Протягом встановленого строку боржник звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу.
Отже, заява про скасування судового наказу відповідає вимогам ст. 170 ЦПК України, підстави для повернення заяви відсутні.
Суд вважає заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу такою, що підлягає задоволенню, а оскаржуваний наказ таким, що підлягає скасуванню, оскільки в обґрунтування заяви про скасування судового наказу боржником наведені доводи, які підлягають перевірці судом в ході судового розгляду.
Згідно діючого цивільно-процесуального законодавства, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право, а, оскільки закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.
За приписами частини другої статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.136, 170,171 ЦПК України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу - задовольнити.
Скасувати судовий наказ по справі №645/5948/25 від 04.09.2025 року, виданий Немишлянським районним судом м. Харкова, за заявою Комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів», про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з вивезення побутових відходів за період з 01.07.2022 по 30.06.2025 в розмірі 844,92 грн. та витрат по сплаті судового збору в розмірі 302,80 грн.
Роз'яснити стягувачу його право на звернення з тією самою вимогою до суду у позовному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.Г. Костіна