Єдиний унікальний номер справи: 766/22100/18 Головуючий у 1-й інстанції: Майдан С.І.
Номер провадження: 22-ц/819/1038/25 Доповідач: Воронцова Л.П.
04 листопада 2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (суддя- доповідач): Воронцової Л.П.,
суддів: Майданіка В.В.,
Склярської І.В.,
секретар: Олійник К.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий союз",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Моторне (транспортне) страхове бюро України,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 12 червня 2025 року, постановлену суддею Майдан С.І., в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Моторне (транспортне) страхове бюро України, про стягнення збитків, матеріальної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ПрАТ "Європейський страховий союз", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: МТСБУ, про стягнення збитків, матеріальної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Просила суд стягнути із ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду в розмірі 71 544 грн 20 коп., моральну шкоду в розмірі 8 000 грн, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та понесені судові витрати.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12 червня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПрАТ "Європейський страховий союз", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: МТСБУ, про стягнення збитків, матеріальної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, залишено без розгляду.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки явку позивача визнано обов'язковою, сторона позивача не з'явилася в судове засідання повторно, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, що згідно з пунктом третім частини першої статті 257 ЦПК України є підставою про залишення позову без розгляду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 12 червня 2025 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 серпня 2025 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: ОСОБА_3 , судді: Кутурланова О.В., Майданік В.В.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 11 серпня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду для усунення недоліків.
10 вересня 2025 року, в установлений ухвалою суду строк, скаржник усунула недоліки апеляційної скарги.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 12 вересня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали суду та відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року справу призначено до розгляду на 04 листопада 2025 року о 14 год. 15 хв.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями суддю-члена колегії Кутурланову О.В. замінено на суддю Склярську І.В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу і заперечення інших учасників справи
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності з підстав постійних обстрілів м. Херсона, ускладнення переміщення по місту та прибуття в судові засідання, а копії ухвал суду про обов'язкову явку та інших процесуальних документів не отримувала, тому вважає, що відсутні підстави для залишення позову без розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судове засідання апеляційної інстанції учасники справи не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, місце і час розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
2. Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає.
Відповідно до частин першої та другої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частинами 1, 3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;
5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином та в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився (постанови Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 761/8849/19, постанові від 29 липня 2021 року у справі № 359/7882/19, постанові від 31 серпня 2021 року у справі № 570/5535/15, постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Згідно із частинами 2, 4, 5статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
З матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом.
Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 20 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення збитків, задоволено.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19 червня 2020 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 20 листопада 2019 року задоволено, заочне рішення скасовано та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 19 листопада 2020 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ПрАТ "Європейський Страховий Союз" та в якості третьої особи - МТСБУ.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено.
Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06 березня 2022 року "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ підсудну Херсонському міському суду Херсонської області.
Рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30 травня 2023 року "Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області", з 1 червня 2023 року відновлено роботу Херсонського міського суду Херсонської області, датою початку процесуальної діяльності, зокрема, Херсонського міського суду Херсонської області визначено 12 червня 2023 року.
Після відновлення роботи суду продовжено розгляд справи.
21 січня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Миколюк А.П. подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності позивача та її представника (а.с. 182).
05 березня 2025 року Херсонським міським судом Херсонської області постановлено ухвалу про обов'язкову явку сторони позивача (позивача або представника позивача) у судове засідання, призначене на 17 квітня 2025 року об 11:00 год.; роз'яснено позивачу, що у випадку нез'явлення у судове засідання позов буде залишено без розгляду з підстав, визначених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Копію ухвали суду та судову повістку надіслано представнику позивача ОСОБА_1 - адвокату Миколюку А.П. на адресу, зазначену в ордері про надання правничої допомоги від 21 січня 2025 року (а.с. 183), які ним отримано 31 березня 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 193).
Крім того, позивачу ОСОБА_1 та її представнику надіслано судову повістку про виклик до суду 17 квітня 2025 року об 11:00 год. у додаток "Viber", що підтверджується довідками про доставку повідомлення у додаток "Viber" (а.с. 194-195).
В судове засідання, призначене на 17 квітня 2025 року об 11:00 год. учасники справи не з'явилися, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 185).
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17 квітня 2025 року визнано обов'язковою явку сторони позивача (позивача або представника позивача) у судове засідання, призначене на 12 червня 2025 року о 09:40 год.; роз'яснено позивачу, що у випадку нез'явлення у судове засідання позов буде залишено без розгляду з підстав, визначених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Копію ухвали суду та судову повістку надіслано представнику позивача ОСОБА_1 - адвокату Миколюку А.П. на адресу, зазначену в ордері про надання правничої допомоги від 21 січня 2025 року, однак до суду повернувся конверт із рекомендованим поштовим повідомленням із зазначенням причини невручення: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 206).
Крім того, позивачу ОСОБА_1 та її представнику надіслано судову повістку про виклик до суду 12 червня 2025 року о 09:40 год. у додаток "Viber", що підтверджується довідками про доставку повідомлення у додаток "Viber" (а.с. 194-195).
Відповідно до пунктів 3, 4 частини 6 статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Згідно з пунктами 1, 3 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Згідно з частино 7 статті 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Відповідно до частини 5 статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 були належним чином повідомлені про дату, час і місце судових засідань, призначених на 17 квітня 2025 року та 12 червня 2025 року, а також вважаються такими, що отримали копії ухвал суду від 05 березня 2025 року та від 17 квітня 2025 року, однак повторно не з'явилися в судове засідання, не повідомили суд про причини неявки у судове засідання.
Крім того, відповідно до частин 5, 6 ст. 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Миколюк А.П. не надав суду доказів реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), відповідними процесуальними механізмами та можливостями не скористався, що свідчить про недобросовісне виконання процесуальних обов'язків.
Вказаним спростовуються доводи позивача про неотримання копій ухвал суду від 05 березня 2025 року та від 17 квітня 2025 року.
Колегія суддів зауважує, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21 (провадження № 11-126заі22).
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії", заява № 11681/85, пункт 35, від 16 лютого 2017 року у справі "Каракуця проти України", заява № 18986/06).
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07 липня 1989 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22) та у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 522/13429/13-ц (провадження № 61-3848св22).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права чи інтересу, згідно з принципами відповідного виду судочинства має бути активним учасником судового провадження безпосередньо чи опосередковано (через представника). Правила статті 223 ЦПК України спрямовані на те, щоб унеможливити свавільне обмеження права особи на судовий розгляд її справи. Зокрема вони встановлюють наслідки, які можуть настати для особи, яка не дотримує правил судового провадження. Так, частина 5 статті 223 ЦПК України дає суду право повернути позовну заяву без розгляду, тобто застосувати до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідну форму відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду (близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19, від 16 листопада 2023 року у справі № 9901/221/21 та від 08 лютого 2024 року у справі № 990/89/23).
Відтак, у справі, що переглядається, позивач, як ініціатор судового провадження, участі у розгляді даної справи або представництва власних інтересів під час її розгляду не забезпечила, що виходячи із характеру спірних правовідносин, обсягу обставин, які необхідно встановити для повного та всебічного розгляду справи, перешкоджає її розгляду.
Оскільки позивач та представник позивача, які належним чином були повідомлені про час, дату і місце судового засідання, не з'явилися в судові засідання для розгляду справи, призначені на 17 квітня та 12 червня 2025 року, не надали доказів поважності причин неявки, а суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності підстав, що перешкоджають розгляду справи та неявка позивача/представника позбавили суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про залишення позову без розгляду.
З огляду на викладене, доводи скаржника спростовані матеріалами справи.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення такої заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, за наведених обставин, доводи апеляційної скарги є такими, що висновків суду не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 12 червня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції - Верховного Суду.
Головуючий Л.П. Воронцова
Судді: В.В. Майданік
І.В. Склярська