Справа № 128/1772/25
Провадження № 22-ц/801/2350/2025
Категорія: 44
Головуючий у суді 1-ї інстанції Саєнко О. Б.
Доповідач:Сало Т. Б.
03 листопада 2025 рокуСправа № 128/1772/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі: судді-доповідача Сала Т.Б., суддів Берегового О.Ю., Оніщука В.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 17 червня 2025 року про повернення позовної заяви в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування матеріальної шкоди,
встановив:
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 17 червня 2025 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.
Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просив поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали з тих підстав, що копію ухвали суду першої інстанції він отримав 26 червня 2025 року.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 09 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для: подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку; надання однієї копії апеляційної скарги; надання документу, що підтверджує сплату судового збору на належний рахунок у розмірі 605,60 грн.
Роз'яснено наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.
29 жовтня 2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява щодо виконання вимог вказаної ухвали, у якій він зазначив, що вимоги ухвали не підлягають задоволенню. Так, вимога апеляційного суду щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги не відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в його ухвалі від 25 жовтня 2024 року у справі №134/2308/23. Перша апеляційна скарга була подана не 07 жовтня 2025 року, а 07 серпня 2025 року, що вбачається з матеріалів справи. Відтак відсутні підстави вважати, що апеляційна скарга була подана з пропуском строку на апеляційне оскарження. Заява про поновлення строку на апеляційне оскарження може подаватися за вибором апелянта як в письмовій, так і в усній формі. Вінницький апеляційний суд має право витребувати матеріали справи, а тому не позбавлений можливості переконатися у доказах щодо тримання ним оскаржуваної ухвали. Ухвала Вінницького апеляційного суду від 09 жовтня 2025 року є непідписаною.
Дослідивши зміст вказаної заяви, апеляційний суд вважає, що вимоги ухвали Вінницького апеляційного суду від 09 жовтня 2025 року ОСОБА_1 не виконано, про що ним вказано в самій заяві.
Саме на ОСОБА_1 , як особу, яка подає апеляційну скаргу, покладено обов'язок довести наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Як вказує ОСОБА_1 , ним вже подавалася апеляційна скарга, яка була повернута апеляційним судом. Однак він не зазначає, коли саме була повернута апеляційна скарга, який строк пройшов з моменту постановлення такої ухвали, коли йому стало відомо про повернення апеляційної скарги, щоб дослідити часові проміжки між вказаними діями.
У даному випадку апеляційний суд досліджує питання відповідності вимогам ст. 356 ЦПК України апеляційної скарги, яка подана саме 07 жовтня 2025 року.
ОСОБА_1 , із зазначенням обставин та із наданням доказів, не обґрунтував поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, про що було зазначено судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 09 жовтня 2025 року.
Підстав витребовувати справу із суду першої інстанції не має, оскільки, по-перше, питання про витребування матеріалів справи вирішується в ухвалі про відкриття апеляційного провадження (ч. 3 ст. 359 ЦПК України).
По-друге, навіть у разі наявності матеріалів справи апеляційний суд буде позбавлений можливості самостійно встановлювати послідовність дій скаржника з моменту постановлення оскаржуваної ухвали та до моменту подання останньої за часом апеляційної скарги, тобто 07 жовтня 2025 року.
Дотримання строку подання апеляційної скарги, передбаченого статтею 354 ЦПК України, покладено саме на учасника справи. Доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 не надано.
Можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов'язана з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку, поважність якої, у свою чергу, має бути обґрунтовано та доведено належними у розумінні процесуального законодавства доказами та викладено у клопотанні.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд. Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
У параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Згідно з ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу (ч. 4 ст. 357 ЦПК України).
Враховуючи те, що ОСОБА_1 була надана можливість усунути всі недоліки апеляційної скарги, в тому числі, подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку, при тому, що наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані неповажним, і останнім цього зроблено не було, беручи до уваги, що безпідставне поновлення такого строку буде суперечити вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відтак, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 185, 260, 261, 357, 381 ЦПК України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 17 червня 2025 року у даній справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Т.Б. Сало
Судді О.Ю. Береговий
В.В. Оніщук