Провадження № 2/734/1246/25 Справа № 734/3852/25
іменем України
04 листопада 2025 року селище Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
Головуючого судді Соловей В.В.,
секретар судових засідань Пахмутова О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» м. Києва до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
із позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором № 04250-02/2024 від 03 лютого 2024 року в розмірі 24700.00 гривень, кредитним договором № 34059-02/2024 від 20 лютого 2024 року в розмірі 13200.00 гривень, кредитним договором № 29160-02/2024 від 17 лютого 2024 року в розмірі 10000.00 гривень, кредитним договором № 10630-02/2024 від 10 лютого 2024 року в розмірі 8625.00 гривень і кредитним договором № 15523-02/2024 від 14 лютого 2024 року в розмірі 7844.60 гривні у Козелецький районний суд Чернігівської області звернулося 01 вересня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» м. Києва до ОСОБА_1 .
За ухвалою судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 17 вересня 2025 року відкрите провадження у справі і прийнята позовна заява до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Представником позивача Макаровою Л.В. подана 28 жовтня 2025 року до Козелецького районного суду Чернігівської області заява про прийняття відмови від позову до відповідача ОСОБА_1 за вказаними кредитними договорами та закриття провадження у справі, оскільки перед позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість погашена в повному обсязі, без оплати судового збору. Посилається на правові норми п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та зазначає, що відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно, і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про час, дату і місце судового розгляду справи, у судове засідання не з'явився.
Положеннями ст. 43 ЦПК України передбачене право учасника процесу подавати заяви і клопотання.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Виходячи з положень ч.ч. 1-3 і 5 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. При цьому, підлягає роз'ясненню позивачу, що згідно з ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав не допускається.
Із вказаної заяви вбачається, що позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відмовляється від позову до відповідача ОСОБА_1 до ухвалення судом рішення у справі, підстави для неприйняття такої відмови судом не встановлені, представник позивача у повноваженнях на вчинення відмови від позову не обмежена, така відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства, не порушує прав свобод та інтересів сторін, наслідки відмови від позову позивачу зрозумілі, тому суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову та на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України закрити провадження у справі, роз'яснивши наслідки закриття справи, визначені у ч. 2 ст. 256 ЦПК України, та задовольнивши у цій частині заяву представника позивача Макарової Л.В.
Щодо вимоги про закриття провадження у справі з підстав відсутності предмету спору, то в цій частині заява представника позивача ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поряд із цим, суд вважає, що за змістом п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми надає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема, шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо. Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року (справа № 456/647/18, провадження №61-2018св19), від 31 липня 2023 року (справа № 335/8285/22).
Оскільки предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі і позивач відмовився від позову, й ця відмова прийнята судом, також судом вирішено питання закриття провадження у справі саме з підстав такої відмови, тому, з урахуванням зазначеної правової позиції Верховного Суду, відсутні правові підстави для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та закриття провадження у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Представником позивача Макаровою Л.В. заявлене клопотання про повернення судового збору, сплаченого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» при подачі до суду позовної заяви в сумі 3028.00 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України і ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 127776 від 12 серпня 2025 року встановлено, що при зверненні до суду позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплачений судовий збір у сумі 3028.00 гривень.
Враховуючи відмову позивача від позову, клопотання про повернення судового збору підлягає частковому задоволенню, - в частині повернення позивачу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» із державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні цього позову, що складає 1514.00 гривень.
Керуючись ст.ст. 49, 142, 206, 255, 256, 259, 260, 353 і 354 ЦПК України, суд
заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю ««Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Макарової Л.В. частково задовольнити.
Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» від позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» м. Києва до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України закрити.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (юридична адреса: 01032, м. Київ, вулиця Симона Петлюри, б. 30, код ЄДРПОУ 35625014, ПАТ «ТАСкомбанк», IBAN № НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір за платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 127776 від 12 серпня 2025 року в розмірі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про те, що згідно з ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав не допускається.
У задоволені іншої частини заяви представника позивача Макарової Л.В. відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана через Козелецький районний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів із дня проголошення ухвали суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення йому ухвали суду. Ухвала суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо ухвала залишена в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя