Провадження № 3-зв/641/3/2025 Справа № 641/6179/25
04 листопада 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі головуючої судді Василенко О.Я., за участю секретаря судового засідання Кривенко А.Г., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Батога В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові заяву захисника Батога Владислава Васильовича про відвід судді Слобідського районного суду м. Харкова Маньковської О.О. у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП,
установив:
В провадженні судді Слобідського районного суду м. Харкова Маньковської О.О. перебуває адміністративний матеріал у справі №641/6179/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
До Слобідського районного суду м. Харкова надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Батога Владислава Васильовича про відвід судді Слобідського районного суду м. Харкова Маньковської О.О. у №641/6179/25 .
В обґрунтування клопотання заявник зазначив, що протягом розгляду справи, в тому числі під час судового засідання, призначеного на 30.10.2025, суддя Маньковська О.О. безпідставно відмовила в задоволенні клопотань сторони захисту про виклик свідка та про призначення експертизи, що на думку сторони захисту є порушенням принципу змагальності сторін, презумпції невинуватості і як наслідок - порушення права ОСОБА_1 на захист.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Батіг В.В. заяву про відвід судді у справі № 641/6179/25 підтримав, просив її задовольнити, надав пояснення, аналогічні заяві. Вважає, що відмовляючи у задоволенні клопотань сторони захисту, суддя надала перевагу стороні обвинувачення, порушивши тим самим право на захист, а тому наявні підстави для відводу судді за обставин, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Прокурор про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений через підсистему «Електронний суд».
Суддя Слобідського районного суду м. Харкова Маньковська О.О. свою думку щодо заяви про відвід не висловила.
Заслухавши учасника, перевіривши доводи заяви про відвід, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є складовою частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Оскільки Кодекс України про адміністративне правопорушення не передбачає процесуальних норм, які регламентують можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачають порядку розгляду такої заяви про відвід, тому у даному випадку суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону, яка полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Суд також враховує роз'яснення Ради суддів України, викладених в п. 4 рішення від 08.06.2017 № 34, відповідно до якого у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Стаття 75 КПК України визначає обставини, які виключають участь судді в кримінальному провадженні та підстави для його відводу. Так, частиною 1 ст. 75 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, крім іншого, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до вимог статті 80 КПК України відвід судді може бути заявлений особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.
Тобто, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути обґрунтованими та доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів та доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо відвід не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки судді (схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23) встановлено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
Отже, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Європейський суд з прав людини підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді.
Критерієм суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (присяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи. У світлі прецедентної практики Суду об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.
При тлумаченні об'єктивної складової категорії «безсторонній суд» ЄСПЛ прийняв низку рішень, в яких визнав порушенням Конвенції ситуації, коли є підстави побоюватися, що члени суду (за відсутності упередженості до сторін) перебувають у прямій чи опосередкованій службовій, фінансовій, політичній тощо залежності від сторони у справі (відповідача).
Підставами для відводу судді Маньковської О.О. заявник зазначив відмову в задоволенні клопотань сторони захисту про виклик свідка та про призначення експертизи. Тобто у заяві про відвід судді захисник покликається на обставини, що ґрунтуються на незгоді із процесуальними рішеннями судді.
Проте такі покликання захисника містять лише суб'єктивну оцінку заявника діям судді при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, не направлені на перевірку безсторонності судді, адже до виправданих побоювань щодо неупередженості судді не може належати незгода учасника провадження з процесуальними рішеннями, діями чи бездіяльністю судді. У випадку наявності такої, процесуальний закон встановлює засаду забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. Водночас, відомостей щодо обставин, які б свідчили про наявність особистої заінтересованості судді у цьому провадженні або у її неупередженості у заяві про відвід не наведено.
Отже, заявлений захисником ОСОБА_1 - адвокатом Батогом В.В. відвід судді Слобідського районного суду міста Харкова Маньковській О.О. не містить належних доводів та аргументів, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді при розгляді даної справи.
З огляду на викладене, заява захисника ОСОБА_1 - адвоката Батога В.В. про відвід судді Слобідського районного суду міста Харкова Маньковської О.О. задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 283, 294 КУпАП, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 75, 80 КПК України,
постановив:
Заяву захисника ОСОБА_1 - адвоката Батога В.В. про відвід судді Слобідського районного суду міста Харкова Маньковської О.О. у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП - залишити без задоволення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О. Я. Василенко