Справа № 598/1915/25Головуючий у 1-й інстанції Щербата Г.Р.
Провадження № 33/817/576/25 Доповідач - Тиха І.М.
Категорія - ст.ст.124,122-4 КУпАП
04 листопада 2025 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М., за участю ОСОБА_1 , потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , їх представника Майки М.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційними скаргами потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову Збаразького районного суду Тернопільської області від 08 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, -
Цією постановою провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №439700, 31.08.2025р. о 18 год. 10 хвилин, на 293 км автодороги М-19 Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече, поблизу с.Колодне, водій автомобіля «Хюндай Сантафе» державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно його контролювати та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення із автомобілем марки Сітроен Берлінго, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки, травмованих немає, чим порушив п.12.1 Правил дорожнього руху України.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №439716 від 31 серпня 2025 року, ОСОБА_1 будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди з автомобілем Сітроєн Берлінго д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 не повідомив підрозділу Національної поліції про пригоду, необхідні дані про себе та до приїзду працівників поліції місце події залишив, чим порушивп. 2.10 (а) п. ПДР України.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати та винести нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП та призначити найсуворіший вид адміністративного стягнення.
Посилається на те, що порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.3 (б), 10.1, 10.3, 13.1, 13.2, 13.3, 15 Правил дорожнього руху перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди тому в його діях є склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.
Вказує на те, що об'єктивних підстав для сумніву у достовірності та належності доказів, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, не існує, а всі обставини події ДТП підтверджені доказами, які містяться у матеріалах справи: протоколами про адміністративні правопорушення, схемою ДТП , поясненнями учасників, включаючи відеозапис з місця події, на якому він не заперечував факт порушення вимог ПДР України.
Вважає висновки судді щодо недоліків у план-схемі ДТП хибними, оскільки наявність чи відсутність позначення уламків, частинок фарби або слідів рідин не впливає на можливість сприйняття схеми як доказу, вона підписана ОСОБА_1 без зауважень, а тому є належним доказом, який підлягає оцінці у сукупності з іншими.
Потерпілий ОСОБА_3 , який є власником автомобіля Сітроєн Берлінго, який зазнав механічних ушкоджень внаслідок ДТП, в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та винести нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП та призначити йому найсуворіший вид адміністративного стягнення, передбачений ст.ст.124, 122-4 КУпАП, зміст вказаної апеляційної скарги є аналогічним з апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 .
Розглянувши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та їх представника, які підтримали апеляційні скарги з викладених у них мотивів, ОСОБА_1 , який щодо її задоволення заперечив, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Згідно із вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 124 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно із ст. 122-4 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Суд першої інстанції встановив, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували: наявність факту зіткнення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 з автомобілем «Сітроен Берлінго»; заподіяння цим зіткненням механічних пошкоджень транспортних засобів; залишення ОСОБА_1 місця дорожньо-транспортної пригоди, зазначивши про те що на автомобілі «Хюндай Санта Фе» не було виявлено жодних механічних пошкоджень, посилаючись на схему місця події і показаннями свідка ОСОБА_5 , яка перебувала в автомобілі та категорично заперечила факт ДТП.
Прийшов до висновку про те, що наявність пошкоджень лише на одному автомобілі без надання об'єктивних даних щодо механізму їх утворення та причинного зв'язку не може бути розцінена як доказ факту зіткнення двох транспортних засобів. Вказав, що схема ДТП не містить жодних позначень, які б відображали сліди контакту двох транспортних засобів, не деталізує механізм події та не спростовує свідчення ОСОБА_5 , надані в судовому засіданні.
Однак, з вказаними висновками погодитись не можна з огляду на наступне.
Суд апеляційної інстанції дослідив дані, що зафіксовані у:
-протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №439700 від 31.08.2025р, складеному відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, згідно з яким 31.08.2025р. о 18 год. 10 хвилин, на 293 км автодороги М-19 Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече, поблизу с.Колодне, водій автомобіля «Хюндай Сантафе» державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно його контролювати та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення із автомобілем марки Сітроен Берлінго, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки, травмованих немає, чим порушив п.12.1 Правил дорожнього руху України;
схемі ДТП від 31.08.2025р. , на якій відображено дорожню розмітку, розміщення автомобілів «Хюндай Сантафе», державний номерний знак НОМЕР_1 та Сітроен Берлінго, державний номерний знак НОМЕР_2 після ДТП, сліди заносу автомобіля Сітроен Берлінго, краї проїзної частини дороги, кілометровий знак, напрямок руху вказаних автомобілів, а також ушкодження автомобіля Сітроен Берлінго, який помилково зазначено як « ОСОБА_6 »: моторного відділення, переднього вітрового скла, переднього та заднього бампера, капоту, фари,стопи, дзеркала;
фототаблиці з місця події, на якій зображено автомобілі після ДТП та сліди заносу на дорозі, а також дорожня розмітка.
- письмових поясненнях потерпілого ОСОБА_2 , який зазначив, що 31.08.2025 року о 18 год 10 хв. на дорозі коло села Колодне, керуючи автомобілем Сітроен Берлінго здійснював обгін транспортного засобу, який рухався перед ним на його смузі руху, виїхавши на зустрічну смугу руху помітив у дзеркалі заднього виду що позаду до нього наближається транспортний засіб «Хюндай Сантафе», якого перд початком маневру не було, водій якого здійснив зіткнення з автомобілем, яким він керував, внаслідок чого він втратив керування та з'їхав у кювет. Водій транспортного засобу «Хюндай Сантафе» залишив місце події;
В суді апеляційної інстації були допитані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Так, ОСОБА_1 показав, що у 31.08.2025 року на дорозі коло села Колодне від здійснював обгін автоколони зі швидкістю коло 160 км/год, під час здійснення вказаного маневру позаду його автомобіля з колони виїхав автомобіль Сітроен також для здійснення обгону колони, з метою уникнення зіткнення він дав ще лівіше щоб не зіткнутись з ним, жодного удару не відчув тому вважає що не вчиняв ДТП та не залишав місця пригоди. Визнав що на належному йому автомобілі «Хюндай Сантафе» мають місце механічні ушкодження, які співставимі з такими, що могли бути отримані за обставин ДТП, викладених у адмінпротоколі, однак вказав що ці ушкодження утворились раніше під час використання транспортного засобу для потреб ЗСУ. Також визнав що під час розмови з працівниками поліції вказував на те що затирав ацетоном лакофарбове покриття на автомобілі оскільки мав намір здійснити його покраску.
Потерпілий ОСОБА_2 , будучи допитаним у суді апеляційної інстанції та попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, пояснив, що 31.08.2025 року о 18 год 10 хв. керуючи автомобілем Сітроен Берлінго на дорозі коло села Колодне здійснював обгін транспортного засобу, який рухався перед ним, переконавшись у тому що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, коли почав маневр обгону то помітив у дзеркалі заднього виду, що позаду до нього наближається транспортний засіб «Хюндай Сантафе», водій якого обганяючи його з лівої сторони здійснив зіткнення з ним, внаслідок чого він втратив керування та з'їхав у кювет. Водій транспортного засобу «Хюндай Сантафе» залишив місце події. Після того як працівники поліції розшукали його він надавав пояснення що удару не було, однак, на автомобілі «Хюндай Сантафе» мали місце механічні ушкодження, які співставимі з такими, що могли утворитись обставин ДТП, викладених у адмінпротоколі, проте ОСОБА_1 вказав що ці ушкодження мали місце раніше, під час експлуатації транспортного засобу в ЗСУ. Також визнав що під час розмови з працівниками поліції вказував на те що затирав ацетоном лакофарбове покриття на автомобілі «Хюндай Сантафе» оскільки мав намір здійснити його покраску.
Потерпілий ОСОБА_3 , будучи допитаним у суді апеляційної інстанції та попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, пояснив, що 31.08.2025 року приїхав одразу ж після ДТП, яка мала місце о 18 год.10 хв. на дорозі коло села Колодне, оскільки рухався на автомобілі перед транспортним засобом ОСОБА_2 , самої дорожньо-транспортної пригоди не бачив, водій транспортного засобу «Хюндай Сантафе» якого працівники поліції розшукали після ДТП, визнав що на автомобілі «Хюндай Сантафе» мали місце механічні ушкодження, які співставимі з такими, що могли утворитись внаслідок ДТП, проте ОСОБА_1 вказав що ці ушкодження мали місце раніше, під час експлуатації транспортного засобу ним в ЗСУ. Також визнав що під час розмови з працівниками поліції вказував на те що затирав ацетоном лакофарбове покриття на автомобілі «Хюндай Сантафе» оскільки мав намір здійснити його покраску.
Ці докази є належними допустимими та достатніми оскільки в сукупності та взаємозв'язку підтверджують вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП (порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів) та ст.122-4 КУпАП (залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні).
Отже, за наслідками розгляду справи в апеляційній інстанції встановлено, що 31.08.2025р. о 18 год. 10 хвилин, на 293 км автодороги М-19 Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече, поблизу с.Колодне, водій автомобіля «Хюндай Сантафе» державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно його контролювати та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення із автомобілем марки Сітроен Берлінго, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки, травмованих немає, чим порушив п.12.1 Правил дорожнього руху України.
Окрім того, 31.08.2025р. о 18 год. 10 хвилин, на 293 км автодороги М-19 Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече, поблизу с.Колодне, водій автомобіля «Хюндай Сантафе» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди з автомобілем Сітроєн Берлінго д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 не повідомив підрозділу Національної поліції про пригоду, необхідні дані про себе та до приїзду працівників поліції місце події залишив, чим порушив п. 2.10 (а) п. ПДР України.
При цьому покази свідка ОСОБА_5 , яка перебувала в автомобілі «Хюндай Сантафе» разом з ОСОБА_1 та заперечила факт ДТП за участю вказаного транспортного засобу та автомобіля Сітроен Берлінго 31.08.2025 року о 18 год. 10 хв. на дорозі коло села Колодне оцінюю критично оскільки вони спростовуються вищенаведеними доказами.
Вважаю що покази ОСОБА_1 також не заслуговують на увагу оскільки вони спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності та не узгоджуються з іншими вищенаведеними доказами. Зокрема, аналізуючи його показання виходжу з того що ОСОБА_1 визнав факт здійснення обгону автоколони по зустрічній лівій смузі дороги, а також те що він дав ще лівіше, виявивши що водій транспортного засобу ОСОБА_7 також виїхав на зустрічну смугу руху для обгону автомобіля який знаходився попереду на його смузі руху, проте, заперечив факт удару автомобіля Сітроен та залишення місця ДТП, однак, не заперечив того що на автомобілі «Хюндай Сантафе», яким він керував мають місце механічні ушкодження, які могли утворитись внаслідок ДТП при обставинах, які наведені у протоколі про адміністративне правопорушення та які повідомив потерпілий ОСОБА_2 , а також те що мало місце затирання ним фарби на належному йому транспортному засобі оскільки обставин, за яких автомобіль ОСОБА_8 могло б занести на протилежну сторону дороги без сторонньої допомоги, в тому числі внаслідок удару по ньому іншого транспортного засобу за наслідками розгляду справи в суді апеляційної інстанції не встановлено оцінюю їх критично оскільки вони спростовуються показаннями потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в сукупності з відомостями, які зафіксовані у протоколах про адміністративні правопорушення, схемі ДТП, письмових поясненнях потерпілого ОСОБА_2 , які є аналогічними з тими які він надав під час ДТП, фотографіях автомобілів після ДТП і дорожнього покриття. Окрім того об'єктивно перевірити правдивість показань ОСОБА_1 щодо зачистки ним автомобіля ацетоном перед ДТП та отримання характерних для даної ДТП механічних ушкоджень на належному йому транспортному засобі, при залишені ним місця пригоди неможливо, тому вважаю що в сукупності з вищенаведеними доказами вони хоч і непрямо, але підтверджують його вину у скоєнні вказаних адміністративних правопорушень.
З огляду на викладене, доводи апеляційних скарг вважаю обгрунтованими, а тому постанову місцевого суду про закриття провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП слід скасувати та винести нову постанову, якою визнати його винуватим у скоєнні вказаних адміністративних правопорушень та накласти на нього адміністративне стягнення.
При накладенні адміністративного стягнення у відповідності до вимог ст.33 КУпАП враховую характер вчинених правопорушень, особу винного, який раніше до відповідальності не притягувався, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих його відповідальність обставин, ступінь його вини та майновий стан, а тому вважаю за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у вид штрафу, яке буде необхідним та достатнім для запобігання вчиненню ним нових правопорушень та дотримання вимог ПДР України.
Отже, апеляційні скарги потерпілих слід задовольнити, постанову місцевого суд скасувати з винесенням нової, якою слід визнати винуватим ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП на підставі ст.36 КУпАП у виді штрафу , а також стягнути з нього вдоід держави судовий збір.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Апеляційні скарги потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити, постанову Збаразького районного суду Тернопільської області від 08 жовтня 2025 року, якою закрито провадження в справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП щодо за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП - скасувати.
Визнати винуватим ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП на підставі ст.36 КУпАП у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 3400 ( три тисячі чотириста ) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у сумі 605 грн. 50 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя