Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/792/25
Провадження № 2/945/1067/25
20 серпня 2025 року
Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю секретаря судового засідання Карабут В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “УМ ФАКТОРИНГ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович; приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кісельова Віталіна Володимирівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
встановив:
22 квітня 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) сформував в системі «Електронний суд» до Миколаївського районного суду Миколаївської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю “УМ ФАКТОРИНГ» (далі - відповідач) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач ОСОБА_1 посилався на те, що у жовтні 2024 року, через застосунок “Дія», він дізнався про те, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Кісельовою Віталіною Володимирівною 03 листопада 2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63468050, з виконання виконавчого напису № 9991 від 09 жовтня 2020 року, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УМ ФАКТОРИНГ» грошових коштів у розмірі 1500 грн. 00 коп., за Договором фінансового кредиту № 414167 від 16 квітня 2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “УЛЬТРА ФІНАНС», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “УМ ФАКТОРИНГ», і ОСОБА_1 .
На думку позивача, виконавчий напис № 9991, вчинений 09 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем є таким, що не підлягає виконанню, оскільки нотаріусом не перевірено безспірність вимог стягувача, не враховано невідповідність стягнутої за виконавчим написом суми дійсному розміру заборгованості, а також нотаріусом не взято до уваги той факт, що боржнику взагалі не була направлена претензія кредитора. Крім цього, з інформації, що міститься у виконавчому написі № 9991 від 09 жовтня 2020 року, не вбачається, що приватним нотаріусом перевірено нотаріальне посвідчення кредитного договору, за невиконання умов якого, цей напис було вчинено.
Посилаючись на викладене вище, позивач просив суд визнати виконавчий напис № 9991, вчинений 09 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 28 квітня 2025 року вказану позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “УМ ФАКТОРИНГ» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
До участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору залучено приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича та приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кісельову Віталіну Володимирівну.
Справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні.
06 травня 2025 року представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “УМ ФАКТОРИНГ» сформував в системі «Електронний суд» до Миколаївського районного суду Миколаївської області клопотання про передачу справи за підсудністю до Шевченківського районого суду м. Києва, за фактичним місцем вчинення виконавчих дій.
07 травня 2025 року представник позивача Запорожченка Ігоря Юрійовича сформував в системі «Електронний суд» до Миколаївського районного суду Миколаївської області заперечення проти клопотання представника відповідача про передачу справи за підсудністю до Шевченківського районого суду м. Києва.
08 травня 2025 представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “УМ ФАКТОРИНГ» сформував в системі «Електронний суд» до Миколаївського районного суду Миколаївської області заяву, у якій просив суд задовольнити, раніше подане до суду клопотання, і передати справу за підсудністю до Шевченківського районого суду м. Києва.
13 травня 2025 представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “УМ ФАКТОРИНГ» сформував в системі «Електронний суд» до Миколаївського районного суду Миколаївської області клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями ЦПК України встановлена загальна підсудність справ (ст. 27 ЦПК України) та альтернативна підсудність справ за вибором позивача (ст. 28 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Місцезнаходженням відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “УМ ФАКТОРИНГ» є адреса: 04060, м. Київ, вул. Ризька, буд. 73 Г.
Вказана адреса місцезнаходження відповідача до територіальної юрисдикції (підсудності) Миколаївського районного суду Миколаївської області не відноситься.
Згідно з положеннями ч. 12 ст. 28 ЦПК України за вибором позивача позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Відповідно до ч. ч. 1 - 4 ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.
Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України. Відповідно до ст. 25 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України “Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Інформація про приватних виконавців виконавчого округу та реквізити їхніх офісів розміщуються у всіх судах та в органах державної виконавчої служби, розташованих у межах відповідного виконавчого округу.
Приватний виконавець, за умови відсутності незакінчених виконавчих проваджень, має право змінити виконавчий округ. Зміна виконавчого округу відбувається шляхом повідомлення Міністерства юстиції України про новий виконавчий округ та внесення відповідної інформації до Єдиного реєстру приватних виконавців України.
У разі зміни приватним виконавцем виконавчого округу в повідомленні про зміну виконавчого округу обов'язково зазначається інформація про офіс приватного виконавця у новому виконавчому окрузі.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Отже, приватний виконавець має право вчиняти виконавчі дії на всій території України, при цьому, відповідно до положень ст. 24 Закону, місцем виконання виконавчого документу є не місцезнаходження приватного виконавця, а місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна.
У позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначав, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з відповіддю № 1317290 від 24 квітня 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, сформованою засобами підсистеми ЄСІТС “Електронний суд» суддею Миколаївського районного суду Миколаївської області Шароновою Наталією Олександрівною за запитом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 03 квітня 2001 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказана вище адреса зареєстрованого місця проживання позивача відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Миколаївського районного суду Миколаївської області.
Відомостей про те, що позивач проживав або проживає не за місцем своєї реєстрації, матеріали справи не містять.
Водночас, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що місце роботи позивача чи місцезнаходження його майна розташовано на території, віднесеній до юрисдикції Шевченківського районого суду м. Києва.
Крім цього, відповідачем у клопотанні про направлення справи за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва не зазаначено доказів, і таких доказів не додано до клопотання, з яких би слідувало, що при вчиненні спірного виконавчого напису приватний нотаріус піддавав перевірці на предмет її достовірності інформацію щодо місця проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 37 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" № 3 від 01 березня 2013 року, право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.
Якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.
За змістом наведеного, суд дійшов висновку, що, не виключаючи можливість звернення позивача до суду за правилами загальної підсудності (за місцезнаходженням відповідача), альтернативна підсудність встановлює можливість звертатися до іншого суду з відповідним позовом, тобто встановлює альтернативу - можливість для позивача обрати один із двох чи більше судів.
Враховуючи, що позивач при пред'явленні позову дотримався правил альтернативної підсудності, клопотання відповідача про направлення справи за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва належить залишити без задоволення.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, при цьому у позовній заяві представник позивача, зокрема, просив розглянути справу без їхньої з позивачем участі, за наявними матеріалами.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “УМ ФАКТОРИНГ», належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явився без повідомлення причин; відзив не подав.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явився без повідомлення причин.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кісельова Віталіна Володимирівна, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явилася без повідомлення причин.
Суд дослідив матеріали справи та встановив таке:
10 жовтня 2020 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович вчинив виконавчий напис № 9991 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УМ ФАКТОРИНГ» грошових коштів у розмірі 6261 грн. 00 коп., за Кедитним договором № 414167 від 16 квітня 2019 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю “УЛЬТРА ФІНАНС», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “УМ ФАКТОРИНГ», і ОСОБА_1 (а. с. 17).
03 листопада 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Кісельовою Віталіною Володимирівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63468050, з виконання виконавчого напису № 9991 від 10 жовтня 2020 року, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УМ ФАКТОРИНГ» грошових коштів у розмірі 6261 грн. 00 коп., за Кедитним договором № 414167 від 16 квітня 2019 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю “УЛЬТРА ФІНАНС», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “УМ ФАКТОРИНГ», і ОСОБА_1 (а. с. 19 і на звороті).
04 вересня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Кісельовою Віталіною Володимирівною винесено постанову, в межах виконавчого провадження № 63468050, про розшук майна боржника ОСОБА_1 (а. с. 13 і на звороті).
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України “Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України “Про нотаріат»).
Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений Наказом Міністерства України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про нотаріат»).
Згідно з положеннями ст. 87 Закону України “Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України “Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до п. 3.4. Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Пунктом 3.2. Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
У свою чергу, згідно з положеннями п. 3.5. Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису додаються оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Зазначений пункт Переліку було внесено до Постанови № 1172 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів".
Разом з тим, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в частині внесення п. 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, визнано незаконною та нечинною з дня її прийняття (постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року).
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета - заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Спірний виконавчий напис № 9911, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем 09 жовтня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, укладений між банком та позивачем Договір фінансового кредиту № 414167 від 16 квітня 2019 року, який був наданий банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави вважати, що вчинення виконавчого напису нотаріусом відбулось з недотриманням умов його вчинення щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.
Крім цього, з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем виконавчого напису № 9911, 09 жовтня 2020 року, боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного суду України від 05 червня 2017 року у справі № 6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Крім цього, відповідач не направив позивачу претензію про сплату заборгованості за кредитним договором.
Отже, позивач ОСОБА_1 до вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань, був позбавлений можливості ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору.
Таким чином, суд встановив фактичні обставини справи, що мають істотне значення для її вирішення, дослідив докази у їх сукупності і дійшов висновку, що виконавчий напис № 9991, вчинений 09 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем з порушенням вимог чинного законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню.
За таких обставин вимоги позивача про визнання виконавчого напису № 9991, вчиненого 09 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 968 грн. 96 коп., сплачений позивачем за квитанцією ID: 9727-6334-0204-7948 від 14 квітня 2025 року.
Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 141, ст. ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “УМ ФАКТОРИНГ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович; приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кісельова Віталіна Володимирівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 9991, вчинений 09 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УМ ФАКТОРИНГ» грошових коштів у розмірі 6261 грн. 00 коп., за Кедитним договором № 414167 від 16 квітня 2019 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю “УЛЬТРА ФІНАНС», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “УМ ФАКТОРИНГ», і ОСОБА_1 .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “УМ ФАКТОРИНГ» (04060, м. Київ, вул. Ризька, буд. 73 Г; ЄДРПОУ 40274286) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новобогданівка, Миколаївського району Миколаївської області (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 968 грн. 96 коп., сплачений позивачем ОСОБА_1 за квитанцією ID: 9727-6334-0204-7948 від 14 квітня 2025 року.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Суддя Н. О. Шаронова