Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/892/25
Провадження № 2/945/1121/25
20 серпня 2025 року
Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю секретаря судового засідання Карабут В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Івано - Франківського міського нотаріального округу Івано - Франківської області Личук Тарас Володимирович; приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
встановив:
08 травня 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) сформував в системі «Електронний суд» до Миколаївського районного суду Миколаївської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал» (далі - відповідач) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач ОСОБА_1 посилався на те, що у жовтні 2024 року, через застосунок “Дія», він дізнався про те, що приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем Степаном Вікторовичем 24 березня 2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64939855, з виконання виконавчого напису № 2396 від 24 лютого 2021 року, що вчинений приватним нотаріусом Івано - Франківського міського нотаріального округу Івано - Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал» грошових коштів у розмірі 26259 грн. 71 коп., за Договором фінансового кредиту № AG2073961 від 02 жовтня 2018 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ДІНЕРО», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал», і ОСОБА_1 .
На думку позивача, виконавчий напис № 2396, вчинений 24 лютого 2021 року приватним нотаріусом Івано - Франківського міського нотаріального округу Івано - Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем є таким, що не підлягає виконанню, оскільки нотаріусом не перевірено безспірність вимог стягувача, не враховано невідповідність стягнутої за виконавчим написом суми дійсному розміру заборгованості, а також нотаріусом не взято до уваги той факт, що боржнику взагалі не була направлена претензія кредитора. Крім цього, з інформації, що міститься у виконавчому написі № 2396 від 24 лютого 2021 року, не вбачається, що приватним нотаріусом перевірено нотаріальне посвідчення кредитного договору, за невиконання умов якого, цей напис було вчинено.
Посилаючись на викладене вище, позивач просив суд визнати виконавчий напис № 2396, вчинений 24 лютого 2021 року приватним нотаріусом Івано - Франківського міського нотаріального округу Івано - Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем, таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09 травня 2025 року вказану позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
До участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору залучено приватного нотаріуса Івано - Франківського міського нотаріального округу Івано - Франківської області Личука Тараса Володимировича та приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича.
Справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні.
26 травня 2025 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області від відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідач заперечував проти вимог позивача та просив відмовити позивачу у задоволенні позову. До відзиву відповідач додав клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, при цьому у позовній заяві представник позивача, зокрема, просив розглянути справу без їхньої з позивачем участі, за наявними матеріалами.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал», належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явився без повідомлення причин.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Івано - Франківського міського нотаріального округу Івано - Франківської області Личук Тарас Володимирович, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явився без повідомлення причин.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явився без повідомлення причин.
Суд дослідив матеріали справи та встановив таке:
24 лютого 2021 року приватний нотаріус Івано - Франківського міського нотаріального округу Івано - Франківської області Личук Тарас Володимирович вчинив виконавчий напис № 2396 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал» грошових коштів у розмірі 27259 грн. 71 коп., за Кедитним договором № AG2073961 від 02 жовтня 2018 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Дінеро», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал», і ОСОБА_1 (а. с. 16).
24 березня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем Степаном Вікторовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64939855, з виконання виконавчого напису № 2396 від 24 лютого 2021 року, що вчинений приватним нотаріусом Івано - Франківського міського нотаріального округу Івано - Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал» грошових коштів у розмірі 27259 грн. 71 коп., за Кедитним договором № AG2073961 від 02 жовтня 2018 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Дінеро», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал», і ОСОБА_1 (а. с. 21 і на звороті).
09 вересня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем Степаном Вікторовичем винесено постанову, в межах виконавчого провадження № 64939855, про арешт коштів боржника ОСОБА_1 (а. с. 20 і на звороті).
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України “Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України “Про нотаріат»).
Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений Наказом Міністерства України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про нотаріат»).
Згідно з положеннями ст. 87 Закону України “Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України “Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до п. 3.4. Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Пунктом 3.2. Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
У свою чергу, згідно з положеннями п. 3.5. Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису додаються оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Зазначений пункт Переліку було внесено до Постанови № 1172 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів".
Разом з тим, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в частині внесення п. 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, визнано незаконною та нечинною з дня її прийняття (постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року).
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета - заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Спірний виконавчий напис № 2396, вчинений приватним нотаріусом Івано - Франківського міського нотаріального округу Івано - Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем 24 лютого 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, укладений між банком та позивачем Договір фінансового кредиту № AG2073961 від 02 жовтня 2018 року, який був наданий банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави вважати, що вчинення виконавчого напису нотаріусом відбулось з недотриманням умов його вчинення щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.
Крім цього, з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення приватним нотаріусом Івано - Франківського міського нотаріального округу Івано - Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем виконавчого напису № 2396, 24 лютого 2021 року, боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного суду України від 05 червня 2017 року у справі № 6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Крім цього, відповідач не направив позивачу претензію про сплату заборгованості за кредитним договором.
Отже, позивач ОСОБА_1 до вчинення приватним нотаріусом Івано - Франківського міського нотаріального округу Івано - Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань, був позбавлений можливості ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору.
Таким чином, суд встановив фактичні обставини справи, що мають істотне значення для її вирішення, дослідив докази у їх сукупності і дійшов висновку, що виконавчий напис № 2396, вчинений 24 лютого 2021 року приватним нотаріусом Івано - Франківського міського нотаріального округу Івано - Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем з порушенням вимог чинного законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню.
За таких обставин вимоги позивача про визнання виконавчого напису № 2396, вчиненого 24 лютого 2021 року приватним нотаріусом Івано - Франківського міського нотаріального округу Івано - Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем, таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 968 грн. 96 коп., сплачений позивачем за квитанцією ID: 9989-7917-1598-7498 від 08 травня 2025 року.
Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 141, ст. ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Івано - Франківського міського нотаріального округу Івано - Франківської області Личук Тарас Володимирович; приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 2396, вчинений 24 лютого 2021 року приватним нотаріусом Івано - Франківського міського нотаріального округу Івано - Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал» грошових коштів у розмірі 27259 грн. 71 коп., за Кедитним договором № AG2073961 від 02 жовтня 2018 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Дінеро», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал», і ОСОБА_1 .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал» (04053, м. Київ, бульв. Кудрявський узвіз, 5 Б; ЄДРПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новобогданівка, Миколаївського району Миколаївської області (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 968 грн. 96 коп., сплачений позивачем ОСОБА_1 за квитанцією ID: 9989-7917-1598-7498 від 08 травня 2025 року.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Суддя Н. О. Шаронова