04.11.2025
Справа № 489/6887/25
Провадження №2/489/3257/25
04 листопада 2025 м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,
із секретарем судового засідання - Горецькою П.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії та плату за абонентське обслуговування
встановив.
Позивач звернувся до суду з позовом, яким просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по оплаті за спожиті послуги з постачання теплової енергії та плату за абонентське обслуговування за період з грудня 2021 по лютий 2025 у розмірі 29007,77 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Мотивуючи вимоги тим, що АТ «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» є правонаступником усіх прав та обов'язків ДП «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект». Позивачем було надано послуги з постачання теплової енергії для власників/наймачів квартир у багатоквартирному будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до листа виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 16.06.2025, житлові приміщення гуртожитку по АДРЕСА_2 передані (приватизовані) у спільну часткову власність ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 по 1/5 частці. В межах цивільної справи № 489/3925/25, стало відома, що ОСОБА_5 знята з реєстрації місця проживання у звязку зі смертю. Згідно з інформації про реєстрацію речових прав, ОСОБА_5 належала на праві власності кімнати АДРЕСА_3 , проте, в даному реєстрі зазначено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 належать на праві спільної часткової власності кімнати АДРЕСА_3 . Однак, з огляду свідоцтва про право власності на житло від 02.06.2014, реєстраційний запис в реєстрі речових прав щодо права власності за відповідачами кімнат АДРЕСА_3 є помилковим. З 01 травня 2021 набрав чинності Закон України від 03.12.2020 № 1060-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг», яким в Закон № 2189 були внесені зміни, зокрема, щодо підстав та порядку укладення з індивідуальними споживачами публічних договорів приєднання. 01.11.2021 на офіційному веб-сайті позивача був опублікований Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який був складений згідно з типовим договором, затвердженим постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 № 1022. Відповідачі не зверталися до позивача для підписання заяви-приєднання до Індивідуального договору та не надіслали таку заяву на адресу підприємства. Приєднання відповідачів до умов Індивідуального договору підтверджує факт отримання ними послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення, у звязку з опалювального періоду 2021-2022 та підключенням багатоквартирного будинку до централізованого опалення, що підтверджується Актом підключення від 02.11.2021, а також не вчинення відповідачами визначених законодавством дій для відключення кімнат № 131, НОМЕР_1 від централізованої системи опалення багатоквартирного будинку до початку опалювального періоду. Протягом періоду з грудня 2021 по лютий 2025 відповідачам надавалися послуги з постачання теплової енергії на умовах, визначених Індивідуальним договором. Станом на день звернення до суду, відповідачі так і не здійснили плату за спожиті послуги з постачання теплової енергії та плату за абонентське обслуговування, у звязку з чим у відповідачів наявна заборгованість за період з грудня 2021 по лютий 2025 у загальній сумі 29007,77 грн.
Ухвалою суду від 27.08.2025, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Акціонерне товариство «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» створено 29 лютого 2024 в результаті перетворення з Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» та є правонаступником усіх прав та обов'язків підприємства на підставі ч. 1 ст. 14 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 13.05.2024.
ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» надавало (а з 29.02.2024 АТ «НВКГ «Зоря»-«Машпроект» продовжувало надавати) послуги з постачання теплової енергії для власників/наймачів квартир в багатоквартирному будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Багатоквартирний будинок), яка на підставі ч 2 ст. 5 Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189) за своїм функціональним призначенням відноситься до комунальних послуг.
Як вбачається з свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 02.06.2014, кімнати № НОМЕР_3 , НОМЕР_1 у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 належать на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Відповідно до листа виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 16.06.2025 за вих. № 15839.02.02.01-40/08/04/25, за інформацією, наданою управлінням комунального майна Миколаївської міської ради, житлові приміщення гуртожитку по АДРЕСА_2 площею 53,2 кв.м. 02.06.2014 передані (приватизовані) у спільну часткову власність ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по 1/5 частці.
Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованих 08.07.2025, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 належать на праві спільної часткової власності по 1/5 частки за кожним кімнати АДРЕСА_4 .
З витягів з реєстру територіальної громади м. Миколаєва про зареєстрованих осіб в житловому приміщенні з Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 27.08.2025, за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Позивач зазначає, що з огляду свідоцтва про право власності на житло від 02.06.2014, реєстраційний запис в реєстрі речових прав щодо права власності за відповідачами кімнат АДРЕСА_3 є помилковим.
Також, вказує, що відповідачі не здійснюють оплату за спожиту теплову енергію та абонентське обслуговування.
Норми права та мотиви їх застосування.
Надання послуг фізичним особам з газопостачання регулюються Законами України: "Про захист прав споживачів",«Про житлово-комунальні послуги» та "Правилами надання населенню послуг з газопостачання", які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 09.12.1999, з подальшими змінами.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про теплопостачання» теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору, а також норм і правил.
Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача на отримання вчасно та відповідної якості житло-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо кореспондує визначений пунктом 5 частини другої статті 7 цього Закону обов'язок споживача сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Правилами статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» закріплено, що до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Позивач надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання згідно з положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, що регулюють відносини між виконавцем послуг та споживачами, які отримують такі послуги.
Згідно з частиною другою статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
За змістом статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до пунктів 18, 20, 30 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» плата за житлово-комунальні послуги вноситься власниками квартир, наймачами та орендарями щомісяця, не пізніше 20 числа, що настає за розрахунковим. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води та теплової енергії або до затверджених нормативів (норм) споживання.
Положеннями частини першої статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Приписами статті 67 ЖК України унормовано, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Статтею 526 ЦК України визначені загальні умови виконання зобов'язання, зокрема, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.
Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
З 06 листопада 2020 на всіх об'єктах житлового фонду м. Миколаєва, на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 04.11.2020 № 1087 було розпочато опалювальний період 2020-2021.
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 29.10.2021 № 1106«Про початок опалювального періоду 2021-2022 рр. у житловому фонді та інших об'єктах м.Миколаєва» (яке є у загальному доступі на порталі Миколаївської міської ради за посиланням https://mkrada.gov.ua/documents/38131.html) розпочато опалювальний період на всіх об'єктах житлового фонду з 01.11.2021.
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 09.09.2020 № 772 Про встановлення ДП «НВКГ «Зоря»-«Машпроект» тарифів на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії» (яке є у загальному доступі на порталі Миколаївської міської ради за посиланням https://mkrada.gov.ua/documents/34468.html) встановлено тарифи на теплову енергію на опалювальний сезон 2020-2021.
Рішенням від 13.10.2021 №985 виконавчий комітет Миколаївської міської ради з початку опалювального періоду 2021-2022 років встановив ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» тариф за 1 Гкал теплової енергії для потреб населення в розмірі 2139,66 грн./Г кал (з ПДВ).
Розмір плати за абонентське обслуговування при наданні ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» послуг з постачання теплової енергії в опалювальному періоді 2021-2022 pоках (тобто, починаючи з 01.11.2021) в розрахунку на календарний місяць склав 32,64 грн., що підтверджується Протоколом ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» №05/7-1 від 21.10.2021).
У зв'язку з невиконанням умов Індивідуального договору у відповідача виникла заборгованість по оплаті за період з липня 2021 по листопад 2021 заборгованість по оплаті за спожиту послугу з постачання теплової енергії в загальній сумі 1504,26 грн., що підтверджується розрахунком позивача.
01 листопада 2021 року на офіційному веб-сайті ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» www.zmturbines.com був опублікований Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі Індивідуальний договір), який був складений згідно з типовим договором, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022.
З 01.05.2021 набрав чинності Закон України від 03.12.2020 №1060-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг», яким в Закон України «Про житлово-комунальні послуги» були внесені зміни, зокрема, щодо підстав та порядку укладання з індивідуальними споживачами публічних договорів приєднання.
Так, частиною першою статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» співвласникам багатоквартирного будинку надано право прийняли рішення (в порядку визначеному законом) та самостійно обрати одну з моделей організації договірних відносин, а саме: індивідуальний договір з обслуговуванням ви внутрішньо будинкових систем, колективний договір, Договір про надання комунальних послуг зі колективним споживачем.
Частиною п'ятою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірний відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Співвласники багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , були проінформовані про опублікування Індивідуального договору шляхом розміщення інформаційного повідомлення на інформаційних стендах будинку.
Оскільки співвласники багатоквартирного будинку у встановлені законом строки не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин, визначених частиною першою статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Індивідуальний договір в силу приписів частиною п'ятою статті 13, частиною сьомою статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пунктом 13 Правил вважається укладеним з 02.12.2021.
Відповідачі не зверталися до позивача для підписання заяви-приєднання до Індивідуального договору та не надіслали таку заяву на адресу підприємства. Приєднання відповідачів до умов Індивідуального договору підтверджує факт отримання ними послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення, у звязку з опалювального періоду 2021-2022 та підключенням багатоквартирного будинку до централізованого опалення, що підтверджується Актом підключення від 02.11.2021, а також не вчинення відповідачами визначених законодавством дій для відключення кімнат № 131, НОМЕР_1 від централізованої системи опалення багатоквартирного будинку до початку опалювального періоду.
Пунктом 52 Індивідуального договору визначено, що договір вважається продовженим на черговий однорічний строк за умови, що жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору за один місяць до закінчення строку його дії. Отже, строк дії вказаного договору було продовжено до 02.12.2025.
У зв'язку з невиконанням умов Індивідуального договору у відповідачів виникла заборгованість по оплаті за період з грудня 2021 по лютий 2025 заборгованість по оплаті за спожиту послугу з постачання теплової енергії та з плати за абонентське обслуговування в загальній сумі 29007,77 грн., що підтверджується розрахунком позивача.
З цього слідує, що протягом періоду з грудня 2021 по лютий 2025 відповідачам надавалися послуги з постачання теплової енергії на умовах, визначених Індивідуальним договором, що підтверджується Актами підключення/відключення підприємством багатоквартирного будинку до централізованого опалення у звязку з початком/закінченням опалювальних періодів 2021-2025.
Згідно розрахунку заборгованості з оплати за спожиті послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування, відповідач має заборгованість за період з грудня 2021 по лютий 2025, яка в загальній сумі становить 29007,77 грн..
Щодо стягнення заборгованості відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід зазначити наступне.
З витягів з реєстру територіальної громади м. Миколаєва про зареєстрованих осіб в житловому приміщенні з Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 27.08.2025, за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані, зокрема,: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з ч. 1 ст.47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Відповідно до ст.30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право: самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість; здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом. Малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду (ст. 31 ЦК України).
Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку). Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників (ч. ч. 1, 2ст. 32 ЦК України).
Згідно зі ст.33 ЦК України неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону. Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник. Неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі, відповідно до статті 1179 цього Кодексу.
Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття) (ст. 34 ЦК України).
Отже, оскільки відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на час утворення заборгованості у період з грудня 2021 по лютий 2025 були неповнолітніми та малолітніми особами, з огляду на що не несли відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг у зазначені періоди, у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
У ст. 541 ЦК України визначено поняття солідарного зобов'язання. Солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і будь-кого з них окремо.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Щодо судових витрат.
Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд
вирішив:
позов Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії та плату за абонентське обслуговування - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» - «Машпроект» заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії та плату за абонентське обслуговування за період з грудня 2021 по лютий 2025 у розмірі 29007 грн. 77 коп.
У задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» - «Машпроект» заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії та плату за абонентське обслуговування за період з грудня 2021 по лютий 2025 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» - «Машпроект» судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., з кожного по 1211 грн. 20 коп.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Позивач: Акціонерне товариство «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект», ЄДРПОУ 31821381, юридична адреса: м. Миколаїв, пр.Богоявленський, 42а.
Відповідачі:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Повний текст судового рішення складено «04» листопада 2025.
Суддя Н.О. Рум'янцева