Справа № 761/13775/25
Провадження № 2/761/6296/2025
08 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Юзькової О.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Представник ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовомдо ОСОБА_2 про стягнення аліментів, мотивуючи вимоги наступним. 17.09.2010 між ОСОБА_1 та громадянином ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1030. Від шлюбу подружжя має дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб між позивачем та відповідачем розірвано 08.04.2015 рішенням Подільського районного суду м. Києва. Як зазначає представник позивача, що дітям повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум. Оскільки для забезпечення належного рівня життя дітей потрібна фінансова участь обох батьків, а відповідач, який є здоровим, працездатним та таким, що отримує дохід, зможе сплачувати аліменти на рівні однієї третини заробітку (доходу), а тому просить суд стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на рівні однієї третини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту звернення до суду з позовною заявою до досягнення (найстаршою) дитиною повноліття.
Провадження в справі відкрито 08.05.2025, відповідно до положень ст. ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача двічі направлялись ухвала про відкриття провадження, яка повернулись на адресу суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання».
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обстави, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи в розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.
Однак з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи в розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала своє місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п. п. 118, 123 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.
Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в адресу суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило. Відповідачем відзив не подано.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних в ній матеріалів та ухвалити рішення, в зв'язку з неподанням відповідачем відзиву.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені в позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано на підставі заочного рішення Подільського районного суду м. Києва шлюб від 08.04.2015, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис №1030 - розірвано (копія заочного рішення суду наявна в матеріалах справи).
Як вбачається з матеріалів справи, від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 від 29.03.2011 року, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 від 08.05.2013 року (копії свідоцтв наявні в матеріалах справи).
03.08.1995 зареєстроване місце позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , в АДРЕСА_1 .
З наявного витягу з реєстру Київської територіальної громади № 2024/008596211 від 19.07.2024 задеклароване місце реєстрації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1 (копія витягу наявна в матеріалах справи).
З наявного витягу з реєстру Київської територіальної громади № 2024/008596067 від 19.07.2024 задеклароване місце реєстрації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1 (копія витягу наявна в матеріалах справи).
Таким чином, місцем проживання неповнолітніх є місце проживання матері - позивача у справі.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як зазначає представник ОСОБА_1 у позові, відповідач добровільно матеріальну грошову допомогу на утримання синів не надає. Діти знаходиться повністю на утриманні матері.
Під час розгляду справи не було встановлено обставин та не отримано доказів, які б спростовували вище наведені твердження позивача.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 має на утриманні інших неповнолітніх, малолітніх дітей або непрацездатних осіб.
Разом з тим, під час розгляду справи не було встановлено обставин того, що відповідач в силу стану здоров'я, інших обставин позбавлений можливості утримувати дитину.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відповідно до ч.2 ст. 182 СК України.
Прожитковий мінімум для дитини відповідного віку встановлюється Законом України про держаний бюджет на відповідний рік.
Згідно з п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом.
За положеннями ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Зважаючи на обставини встановлені в судовому засіданні, з огляду на те, що під час розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про утримання відповідачем своїх неповнолітніх дітей, приймаючи до уваги вищенаведені приписи норм матеріального права, та за відсутності доказів того, що ОСОБА_2 не має можливості надавати відповідну матеріальну допомогу у розмірі встановленому законом, суд приходить до висновку, про можливість стягнення з відповідача аліментів на утримання сина у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Положеннями ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується вимогами ст. 141 ЦПК України.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 2-5,11-13,141,196,223,258,259,263,268, 352,354,430 ЦПК України, ст.ст. 75,77-78,180-182,184,191 СК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП:невідомий, АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утриманняОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 квітня 2025 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах сплати суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП:невідомий, АДРЕСА_2 в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: