Номер провадження 2/754/9037/25
Справа № 754/14395/25
04 листопада 2025 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді - Сенюти В.О.,
секретар судового засідання - Каба А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін клопотання ОСОБА_1 про надання строку для примирення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
Позивачка ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» звернулася до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до відповідача ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 02.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
Відповідач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із клопотанням про надання строку для примирення тривалістю 3 місяці з метою збереження шлюбу. Подане клопотання обґрунтовує тим, що відповідач працевлаштований, забезпечує стабільний дохід, докладає зусилля для покращення матеріального становища сім'ї, веде здоровий спосіб життя, не має шкідливих звичок, уникає конфліктних ситуацій та прагне створити сприятливі умови для виховання дітей.
В судове засідання сторони по справі не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подала заяву, відповідно до змісту якої, остання категорично заперечує щодо надання сторонам строку для примирення. Зазначає про те, що шлюбні стосунки відновити неможливо, між сторонами втрачено взаєморозуміння, повага та емоційний зв'язок, при цьому будь-які спроби спілкуватися та примиритися, негативно впливають на її психоемоційний стан. Рішення про розлучення нею прийнято усвідомлено, зважено та є остаточним. Надання судом строку для примирення не призведе до змін у стосунках подружжя, натомість лише погіршить психологічний стан позивачки.
Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши подане клопотання, вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», роз'яснює, що передбачене ч. 1 ст.111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. У випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення. Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Згідно положення ст. 24 СК України, яке закріплює вільну згоду жінки та чоловіка на шлюб та заборону примушування жінки та чоловіка до шлюбу.
Верховний Суд у своїх постановах від 30.05.2019 у справі № 442/6319/16-ц та від 11.06.2019 у справі № 605/434/18 зазначає, що здійснення судом заходів до примирення подружжя, у тому числі надання сторонам строку на примирення, є правом суду, а не обов'язком.
Таким чином, суд враховує позицію позивачки, яка особисто у своїй заяві категорично заперечувала щодо надання сторонам строку для примирення та зміст положення ст. 56 СК України, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Враховуючи вищевикладене та з огляду на відсутність з боку позивачки волевиявлення щодо встановлення строку на примирення з чоловіком, суд приходить до висновку, що подане клопотання задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 259, 260, 353 ЦПК України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про надання строку для примирення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.О.Сенюта