Справа № 303/3989/25
Провадження № 1-кп/303/372/25
Рядок стат. звіту - 93
(про застосування примусових заходів медичного характеру)
03 листопада 2025 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
особи, стосовно якої ставиться питання
про застосування примусових заходів
медичного характеру ОСОБА_4 ,
законного представника ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мукачево клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071040000370 від 20.03.2025 за ч.4 ст.185 КК України, відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Мукачево Закарпатської обл., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 з середньою освітою, не працюючого
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,
20 березня 2025 року, близько 03 години 00 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Мукачево вул. Північна буд. 88/2 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, переконавшись в тому, що його дії є непоміченими для сторонніх осіб, з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого, достовірно знаючи про те, що Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, на території України введено режим воєнного стану, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час, таємно, пройшов в приміщення під'їзду звідки викрав велосипед марки «Azimut Power», що належав ОСОБА_7 , вартість якого становить 6000 гривень, після чого з викраденим покинув місце вчинення злочину.
У ході досудового розслідування установлено, що ОСОБА_4 в період часу, який відноситься до інкримінованого йому діяння, згідно отриманої довідки з КНП «Лікарня Святого Мартина» від 23.04.2025 перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом: Д/З F20.0
05 травня 2025 року призначено проведення судово-психіатричної експертизи відносно підозрюваного ОСОБА_4 , виконання якої доручено судово-психіатричним експертам КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегово» ЗОР.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №210 від 08.05.2025 встановлено, що ОСОБА_4 виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді параноїдної шизофренії з епізодичним перебігом, наростаючим дефектом особистості, про що свідчать дані про звернення до психіатра, повторними госпіталізаціями у психіатричну лікарню, встановлення ІІ групи інвалідності та клінічними ознаками - наявність галюцинаторно-маячних переживань, порушення мислення, емоційна сплющеність, відсутність критики.
Так, психічне захворювання позбавляло ОСОБА_4 в період часу, який відноситься до інкримінованого йому діяння, здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації де спеціалізованого закладу із надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та з врахуванням висновку експерта № 210 від 08.05.2025 просив його задовольнити та застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу із надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Особа, стосовно якої ставиться питання про застосування примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання та повідомив що вину свою у скоєному визнає повністю, щиро кається.
Законний представник обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора не заперечив
Захисник особи, стосовно якої ставиться питання про застосування примусових заходів медичного характеру - адвокат ОСОБА_6 , в судовому засіданні питання щодо застосування відносно ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у виді надання психіатричної допомоги в примусовому порядку із звичайним наглядом підтримав.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання та просив суд застосувати відносно ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру.
Заслухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд доходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 2ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Згідно до п. 1 ч. 1ст. 93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати примусові заходи медичного характеру та госпіталізації до закладу з наданням психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Пунктом 1 ч. 1ст. 503 КПК України, передбачено, що кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», примусові заходи медичного характеру мають застосовуватись лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність чи обмежену осудність і викликають потребу у застосуванні щодо неї таких заходів.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи в стані неосудності внаслідок хронічного психічного захворювання, вчинив суспільно-небезпечне діяння.
Доведеність вчинення суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_4 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом огляду місця події від 19.03.2025;
- ілюстративними таблицями до протоколу огляду місця події від 19.03.2025;
- протоколом огляду та перегляду відео та аудіо записів від 26.03.2025.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 210 від 08.05.2025, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді Параноїдної шизофренії з епізодичним перебігом з наростаючим дефектом особистості (F20), що позбавляє його можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
У період часу, який відноситься до інкримінованого йому діяння, ОСОБА_4 також страждав хронічним психічним захворюванням, що позбавляло його здатності у період часу який відноситься до інкримінованого йому діяння можливості розуміти значення своїх дій та керувати ними.
За своїм психічним станом ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру, госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Надані стороною обвинувачення докази є належними, допустимими та достовірними, а у своїй сукупності вказані докази узгоджуються між собою, є достатніми та взаємопов'язаними, тому суд покладає їх в основу судового рішення.
Отже, дослідивши матеріали клопотання та дослідивши надані докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що ОСОБА_4 своїми діями вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку) вчинене в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні установлено, що у період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_4 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання. Не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
ОСОБА_4 , на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, потребує застосування примусових заходів медичного характеру: госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Отже, ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечне діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4ст. 185 КК України, у стані неосудності та на час судового розгляду є неосудним.
Відповідно до ч. 2ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечне діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4ст. 185 КК України, однак останній не підлягає кримінальній відповідальності, оскільки під час вчинення суспільно-небезпечного діяння він страждав і страждає на цей час на психічне захворювання, а саме: Параноїдна шизофренія з епізодичним перебігом з наростаючим дефектом особистості (F20), внаслідок чого перебував в стані неосудності, тобто не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, у зв'язку з чим до нього необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру.
Відповідно до вимог ч. 3, 4 ст. 503 КПК України, кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого у стані неосудності, повинна ґрунтуватися лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій. При цьому не враховуються попередня судимість, факт вчинення раніше кримінального правопорушення, за який особу звільнено від відповідальності або покарання, факт застосування до неї примусових заходів медичного характеру. Примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.
Визначаючи вид примусових заходів медичного характеру суд враховує обставини вчинення і тяжкість вчиненого діяння, характер і тяжкість захворювання ОСОБА_4 , а також ступінь небезпечності останнього для інших осіб.
Таким чином, з огляду на небезпечність ОСОБА_4 внаслідок його психічного стану для самого себе та інших осіб, а також можливість спричинення іншої істотної шкоди такою особою, до нього необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом, у зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 19, 93, 94 КК України, ст. 372, 376, 512, 513, 516 КПК України, суд,
Застосувати щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мукачево Закарпатської обл., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Речовий доказ - DVD-R диск на якому наявний відеозапис з камери зовнішнього відеонагляду за адресою: м. Мукачево, вул. Василя Проніна, буд. 88/2, за 19.03.2025, який упаковано в паперовий конверт - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 04.11.2025.
Суддя Мукачівського
міськрайонного суду ОСОБА_9