Справа № 548/1552/25
Провадження № 2/548/723/25
03.11.2025 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Старокожка В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Манжос Т.В.,
розглянувши у приміщенні суду м. Хорола у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК КЕШ ТУ ГОУ", представник позивача Пархомчук Сергій Валерійович, до ОСОБА_1 , представник відповідача Павелко Руслан Сергійович, про стягнення заборгованості за кредитним договором,
представник позивача Пархомчук С.В. за допомогою підсистеми "Електронний суд", діючи в інтересах свого довірителя, звернувся до Хорольського районного суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому прохає суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 105888 від 16.01.2020 в сумі 18240,00 грн та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.01.2020 між ТОВ ''Займер'' та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 105888 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису). Сума виданого кредиту: 4000,00 грн, дата надання кредиту: 16.01.2020, строк кредиту: 21 день, стандартна процентна ставка 2% в день або 730% річних. Відповідач взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 16.04.2025 становить 18240,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою крещдиту - 4000,00 грн; за процентами - 14240,00 грн.
Позивач на підставі укладеного договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021 між ТОВ ''Займер'' та ТОВ ''ФК КЕШ ТУ ГОУ'' набув права вимоги до відповідача. Відтак відповідач перед Товариства з обмеженою відповідальністю ''ФК ''КЕШ ТУ ГОУ'' має невиконані зобов'язання з повернення коштів, які в добровільному порядку не виконує, що зумовило звернення до суду з відповідним позовом та стягнення заборгованості в судовому порядку.
За результатами автоматизованого розподілу справи, оформленого відповідним протоколом від 09.07.2025, справу для розгляду передано судді Старокожку В.П.
Ухвалою судді від 15.07.2025 провадження у справі відкрито та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, надано відповідачу строк 15 днів для надання відзиву на позовну заяву.
07.08.2025 представник позивача надіслав до суду заяву, у якій прохає стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500, 00 грн.
13.08.2025 відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ознайомлення із матеріалами справи, яку було задоволено.
19.08.2025 за допомогою підсистеми "Електронний суд" представник відповідача адвокат Павелко Р.С. надіслав до суду відзив на позов, у якому зазначено, що відповідач позовні вимоги не визнає, вказує, що кредитного договору із позивачем не укладав, відповідно, кредитних коштів не отримував та не користувався ними, банківська картка № НОМЕР_1 йому не належить. Прохав витребувати у банка-емітента, яким є АТ "Перший міжнародний банк", ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки № НОМЕР_1 , у задоволенні позову відмовити, стягнути із позивача на користь свого клієнта судові витрати, пов'язані із отриманням професійної правничої допомоги, підтвердження понесення яких зобов'язувався надати у встановленому законом порядку після ухвалення рішення у справі.
20.08.2025 за допомогою підсистеми "Електронний суд" представник позивача Пархомчук С.В. надіслав до суду відповідь на відзив, у якій заперечував проти аргументів відповідача, прохав позов задовольнити повністю.
Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.
Ухвалою суду від 10.09.2025 задоволено клопотання представника відповідача Павелка Р.С. про витребування вищевказаної інформації.
За клопотанням АТ "ПУМБ" про уточнення вихідних даних для надання інформації, ухвалою суду від 29.09.2025 повторно витребувано вказану вище інформацію.
15.10.2025 на адресу від АТ "ПУМБ" надійшла інформація, яку було витребувано.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач та/або позивач до суду не подавали.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що за результатами розгляду справи в межах спрощеного провадження має бути ухвалене рішення, яким у задоволенні позову слід відмовити, виходячи із такого.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом з досліджених письмових доказів встановлено, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ "ЗАЙМЕР" 16.01.2020 у електронній формі було укладено кредитний договір № 105888, згідно з умовами якого останній отримав на умовах фінансового кредиту кошти в сумі 4000,00 грн строком на 21 день (до 05.02.2020) зі сплатою відсотків за користування кредитом із базовою фіксованою процентною ставкою 2.0 % в день,тип процентної ставки - фіксована, загальна вартість кредиту - 5680,00 грн /а.с. 9-10/.
Вищевказаний договір підписано позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором KL1410 /а.с. 12/.
Відповідно до інформаційної довідки ТОВ "Платежі онлайн" від 30.05.2025, 16.01.2020 на банківську картку, номер якої вказаний у кредитному договорі, позичальнику у рахунок видачі кредиту № 105888 було перераховано кошти в сумі 4000,00 грн /а.с. 11/.
28.10.2021 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК КЕШ ТУ ГОУ" укладено договір факторингу № 01-28/10/2021, у результаті чого до останнього перейшло право вимоги, зокрема, за кредитним договором № 105888 від 16.01.2020, що підтверджується копією вказаного договору факторингу /а.с. 13-15/ та витягу із реєстру боржників до договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021 /а.с. 15/.
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 105888 від 16.01.2020 /а.с. 18/ за період з 16.01.2020 по 16.04.2025, заборгованість ОСОБА_1 становить 18240,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 4000,00 грн; за процентами - 14240,00 грн.
Як вбачається з витягу із реєстру боржників до договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021, вказана заборгованість є сталою і подальші нарахування позивачем не здійснювалися.
Відповідно до повідомлення АТ "Перший український міжнародний банк" від 09.10.2025 за вих. № КНО-07.8.5/13590БТ, наданого на виконання ухвали суду про витребування доказів, станом на 29.09.2025 банківська картка № НОМЕР_1 не випускалася на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), її було випущено на ім'я іншої особи, а саме ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 . 16.01.2020 на цю картку було здійснено зарахування коштів в сумі 4000,00 грн через сервіс іншого банку. За цією карткою закріплений фінасовий номер телефону НОМЕР_4 , який у подальшому декілька разів буз змінений, останній раз - на номер + НОМЕР_9.
Норми права, застосовані судом та мотивована оцінка аргументів сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною четвертою статті 14 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що ідентифікація особи за допомогою електронного підпису, визначеного статтею 12 цього Закону, має здійснюватися під час кожного входу в інформаційну систему суб'єкта електронної комерції.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронна ідентифікація - це процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. При цьому ідентифікаційні дані особи - це унікальний набір даних, який дає змогу однозначно встановити фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. А сама процедура ідентифікації особи є використанням ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.
Ідентифікаційні дані фізичної особи підпадають під визначення персональних даних. Правовий статус персональних даних установлює Закон України «Про інформацію» та спеціальний Закон України «Про захист персональних даних».
Відповідно до статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом із наданих та досліджених належних письмових доказів встановлено, що ідентифікація відповідача ОСОБА_1 як позичальника під час укладення кредитного договору № 105888 від 16.01.2020 із ТОВ "Займер" здійснена з використанням мобільного телефону ( у договорі в особистих даних позивальника вказаний номер НОМЕР_5 ), паспортних даних, ідентифікаційного коду, номера банківської картки НОМЕР_1 , на яку слід перерахувати кошти.
Отже, саме на номер телефону НОМЕР_5 надійшов одноразовий ідентифікатор, який використовувався для підписання договору, як про це зазанчено у довідці про ідентифікацію.
Разом з тим, на виконання ухвали суду від 29.09.2025 від АТ "Перший український міжнародний банк" надійшла відповідь від 09.10.2025 за вих. № КНО-07.8.5/13590БТ, у якій вказано, що банківська картка № НОМЕР_1 не випускалася на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), її було випущено на ім'я іншої особи, а саме ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_3 ). 16.01.2020 на цю картку було здійснено зарахування коштів в сумі 4000,00 грн через сервіс іншого банку. За цією карткою закріплений фінасовий номер телефону НОМЕР_4 , який у подальшому декілька разів був змінений, зокрема на номери: + НОМЕР_10 - 27.12.2019; НОМЕР_6 - 04.02.2020 та + НОМЕР_9 - 24.04.2020.
Виходячи із отриманої судом інформації від банку-емітента про неналежність відповідачу ОСОБА_1 банківської картки № НОМЕР_1 , власником якої є інша особа, як і фінансового номеру телефону, належність якого відповідачу також не доведена позивачем, враховуючи вищевикладені обставини справи в їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів укладення кредитного договору № 105888 від 16.01.2020 між ТОВ "Займер" та ОСОБА_1 , а також факту отримання та користування кредитними коштами саме відповідачем, що свідчить про відсутність підстав для стягнення із останнього заборгованості за кредитом.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У позовній заяві позивач вказує на те, що ним понесено судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10500,00 грн.
Зважаючи на те, що у задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати позивача слід залишити за ним.
Щодо стягнення судових витрат із позивача на користь відповідача, як про це прохав представник останнього у відзиві на позов, зазначене питання не вирішувалося судом, оскільки відповідачем на час ухвалення рішення не надано доказів їх понесення.
Керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 610-612, 1054, 1082 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 277-279, 354 ЦПК України, суд
у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК КЕШ ТУ ГОУ", представник позивача Пархомчук Сергій Валерійович, до ОСОБА_1 , представник відповідача Павелко Руслан Сергійович, про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити повністю.
Залишити за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК КЕШ ТУ ГОУ" понесені ним судові витрати по справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення шляхом подачі відповідної заяви до Полтавського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК КЕШ ТУ ГОУ", адреса: м. Київ, вул. Кирилівська, 82, оф. 7, код ЄДРПОУ 42228158.
Представник позивача: Пархомчук Сергій Валерійович, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8096/10.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Представник відповідача: Павелко Руслан Сергійович, адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю № 1486 від 25.09.2015.
Головуючий