18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
20 жовтня 2025 року Справа № 925/334/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Ібрагімова Є.Р.,
за участі представників сторін:
від позивача - представник не з'явився,
від відповідача - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного підприємства «Укртрансброкер», м. Кропивницький
до благодійної організації «Фонд збереження рідної природи»,
м. Київ
про звернення стягнення на предмет іпотеки
До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулось приватне підприємство «Укртрансброкер» до благодійної організації «Фонд збереження рідної природи» про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору позики від 18 січня 2017 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Підготовче засідання призначено на 10 год. 00 хв. 13 травня 2025 року.
Ухвалою суду від 13 травня 2025 року суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 10 год. 00 хв. 24 червня 2025 року.
Ухвалою суду від 24 червня 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 11 год. 30 хв. 16 липня 2025 року.
Однак, судове засідання призначене на 11 год. 30 хв. 16 липня 2025 року не відбулося, у зв'язку з перебуванням головуючого судді по даній справі на лікарняному.
Ухвалою суду від 21 липня 2025 року, суд призначив підготовче засідання на 11 год. 00 хв. 02 вересня 2025 року.
Ухвалою суду від 02 вересня 2025 року, занесеною до протоколу судового рішення , суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 00 хв. 02 жовтня 2025 року.
Однак, судове засідання призначене на 10 год. 00 хв. 02 жовтня 2025 року не відбулося, у зв'язку з відрядженням головуючого судді по даній справі до Національної школи суддів України.
Ухвалою суду від 06 жовтня 2025 року розгляд справи по суті призначено на 10 год. 30 хв. 20 жовтня 2025 року.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися.
16 жовтня 2025 року від відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Від представника позивача 20 жовтня 2025 року надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, а також дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 18 січня 2017 року між приватним підприємством «Укртрансброкер» (позикодавець) та благодійною організацією «Фонд збереження рідної природи» (позичальник) було укладено договір позики.
Судом враховано, що згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності з ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ст. 1048 позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Згідно п. 1.1. вищевказаного договору позикодавець в прядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується надати позичальнику грошові кошти в розмірі 600 000,00 (шістсот тисяч гривень, а останній зобов'язується прийняти позику і повернути названу позику у визначений цим договором строк.
Крім того, умовами договору позики передбачено наступне:
2.1.Сума позики становить за цим договором 600 000,00 (шістсот тисяч) гривень.
3.1. Строк надання позики позичальнику становить два роки з моменту фактичної передачі грошових коштів, указаних в п. 2.1., що підтверджується прибутковим касовим ордером.
3.2. Остаточною датою повернення позики є 18 січня 2019 року.
4.2. Позика надається готівкою позичальнику, що підтверджується касовим ордером.
4.4. По настанні дати вказаної в п. 3.2. цього договору, позичальник зобов'язується протягом цього дня повернути суму позики.
4.5. Позика повертається готівкою і підтверджується відповідним касовим ордером від позикодавця.
4.7. Позика виплачується щомісячно до 18 числа відповідного поточного місяця за попередній місяць.
6.1. Цей договір набуває чинності з моменту надання позики позичальнику (що підтверджується відповідним касовим ордером від позичальника) і є дійсним до моменту його повного виконання.
Факт надання позичальнику грошових коштів підтверджується копіями квитанцій до прибуткового касового ордера, а саме: №1 від 19 січня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №2 від 20 січня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №3 від 23 січня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №4 від 24 січня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №5 від 25 січня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №6 від 26 січня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №7 від 27 січня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №8 від 30 січня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №9 від 31 січня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №10 від 01 лютого 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №11 від 02 лютого 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №12 від 03 лютого 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №13 від 06 лютого 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №14 від 07 лютого 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №15 від 08 лютого 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №16 від 09 лютого 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №17 від 10 лютого 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №18 від 13 лютого 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №19 від 14 лютого 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №20 від 15 лютого 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №21 від 16 лютого 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №22 від 17 лютого 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №23 від 20 лютого 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №24 від 21 лютого 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №25 від 22 лютого 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №26 від 23 лютого 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №27 від 24 лютого 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №28 від 27 лютого 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №29 від 28 лютого 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №30 від 01 березня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №31 від 02 березня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №32 від 03 березня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №33 від 06 березня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №34 від 07 березня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №35 від 09 березня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №36 від 10 березня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №37 від 13 березня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №38 від 14 березня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №39 від 15 березня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №40 від 16 березня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №41 від 17 березня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №42 від 20 березня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №43 від 21 березня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №44 від 22 березня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №45 від 23 березня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №46 від 24 березня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №47 від 27 березня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №48 від 28 березня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №49 від 29 березня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №50 від 30 березня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №51 від 31 березня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №52 від 03 квітня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №53 від 04 квітня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №54 від 05 квітня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №55 від 06 квітня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №56 від 07 квітня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №57 від 10 квітня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №58 від 11квітня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп., №59 від 12 квітня 2017 року на суму 10 000 грн. 00 коп.
Всього відповідач (позичальник) отримав 600 000 грн. 00 коп. позики.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством. Порушення зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
За порушення строків (терміну) повернення позики постачальник зобов'язується сплатити позикодавцю пеню у розмірі 2 (два) % від простроченої суми простроченої суми за кожен день прострочення (п.5.2 договору).
У випадку порушення терміну виплати процентів та (або) строків (терміну) повернення позики кошти повертаються у наступному порядку: спочатку пеня, потім сума позики (п.5.3 договору).
Крім того 18 січня 2017 року між приватним підприємством «Укртрансброкер» (іпотекодержатель) та благодійною організацією «Фонд збереження рідної природи» (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір.
Умовами іпотечного договору сторонами передбачено наступне:
1. Іпотекодавець з метою забезпечення повного виконання зобов'язання, зазначеного в п. 2 цього договору, передає в іпотеку іпотекодержателю, а іпотекодержатель приймає від іпотекодавця в іпотеку на умовах, визначених цим договором, нерухоме майно, зазначене в п. 5 цього договору.
2.Цим договором забезпечується виконання зобов'язань благодійної організації «Фонд збереження природи» перед іпотекодержателем за договором позики, укладеним між приватним підприємством «Укртрансброкер» та благодійною організацією «Фонд збереження природи» 18 січня 2017 року, зі всіма додатковими угодами, змінами і доповненнями до нього, надалі за текстом - договір позики, а саме: повернення позики у розмірі 600 000 (шістсот тисяч) гривень 00 копійок в строк до 18 січня 2019 року (вісімнадцятого січня дві тисячі дев'ятнадцятого року) зі сплатою інших можливих витрат іпотекодержателя.
3.Погашення заборгованості благодійною організацією «Фонд збереження природи» за договором позики здійснюється на умовах, визначених договором позики.
4.За рахунок нерухомого майна, що передається в іпотеку, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги та відшкодувати витрати в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення вимог, а саме:
- вимоги за договором позики, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь якого збільшення цієї суми, передбаченого договором позики, інших платежів на користь іпотекодержателя, передбачених договором позики.
5. Цим договором в іпотеку передається наступне нерухоме майно, що надалі за текстом іменується предмет іпотеки:
- 97/100 (дев'яносто сім сотих) частин нежитлових приміщень літ. А-2, розташованих по вулиці Верхній Горовій (Фрунзе), 1/1 (один дріб один) у місті Черкаси, а саме: приміщення підвалу №3-2, 3-4, 3-5, 3-7, ІІІ, V, VI, приміщення 1-го поверху: з №1-12 по №1-14, з №3-9 по №3-11, з №3-21 по №3-27, №3-32, з №3-34 по №3-36, з №3-42 по №3-44, №3-47, №3-48, №8, №9, №10, №12, №13, VІІ, VIІІ, приміщення 2-го поверху: з №3-30 по №3-76, ІV, приміщення 19, 20,21, 22, 23, 24, 25, 26, 30, 31, загальною площею 1894,90 кв.м.
6.Предмет іпотеки є приватною власністю іпотекодавця і належить йому на підстав договору дарування частки в праві власності нежитлової будівлі, посвідченого першою Черкаською державною нотаріальною конторою 04 липня 2016 року за реєстровим №1-2775, зареєстрованого у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21 квітня 2016 року за реєстраційним 793761871101, що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого щодо об'єкта нерухомого майна від 04 липня 2016 року №2711147, виданою першою черкаською державною нотаріальною конторою.
7.Сторони визначають вартість предмета іпотеки за ринковою вартістю, що становить 455 493 (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч чотириста дев'яносто три) гривні 00 копійок.
14. Одночасно з нотаріальним посвідченням цього договору відповідно до ст. 73 Закону України «Про нотаріат» нотаріусом накладається заборона відчуження предмета іпотеки до припинення цього договору.
17. Предмет іпотеки залишається у володінні і користуванні іпотекодавця протягом всього строку дії цього договору.
42. Цей договір, набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання іпотекодавцем зобов'язання за договором позики.
Іпотечний договір підписано сторонами, посвідчено приватним нотаріусом Черкаського нотаріального округу Левицькою Е.А. та зареєстровано в реєстрі за № 386.
Відповідач свої зобов'язання за договором позики від 18 січня 2017 року не виконав.
При зверненні до суду позивач вказав, що загальна заборгованість за договором складає 3 368 382 грн. 73 коп., а саме, основний борг по сплаті позики - 600 000 грн. 00 коп., 2 172 000 грн. 00 коп. пеня, 485 078 грн. 62 коп. інфляційні втрати та 111 304 грн. 11 коп. 3% річні.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приписами статті 572 ЦК України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Частиною 1 статті 574 ЦК України встановлено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Відповідно до приписів частин 1 та 3 статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.
Згідно частини 1 статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Приписами статті 3 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.
Іпотека, як майновий спосіб забезпечення виконання зобов'язання, є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов'язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов'язань або зменшити їх. Виконання забезпечувального зобов'язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку майна.
Господарський суд виходить з того, що сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов'язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від зміни права власності на це майно.
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Приписами статті 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
В свою чергу, положення статті 23 Закону України «Про іпотеку» встановлюють, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.
Частиною 3 статті 33 статті Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Частиною 1 статті 41 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.
Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду є:
1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 39 Закону України «Про іпотеку»);
2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону України «Про іпотеку»).
Згідно ч.1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» (в чинній редакції), у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.
Відповідно ч.2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку», разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №310/11024/15-ц (п.33) зазначено: «На відміну від такого різновиду позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки як звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (що може передбачати способи задоволення вимог іпотекодержателя, визначені у частині третій статті 36 Закону), судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з абзацом п'ятим частини першої статті 39 Закону передбачає, що суд у резолютивній частині відповідного рішення обов'язково визначає спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 вказаного Закону».
За змістом частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів є належним способом захисту порушених прав позивача.
Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована та підлягає до задоволення.
Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного та повного здійснення, на підставі умов договору позики від 18 січня 2017 року, сплати грошових коштів.
Як вже зазначалося вище, в позовній заяві приватне підприємство «Укртрансброкер» зазначало, що основний борг становить 600 000 грн. 00 коп, пеня 2 172 000 грн. 00 коп, інфляційні витрати 485 078 грн. 62 коп та 3% річних 111 304 грн. 11 коп.
Судом враховано, що інфляційні та річні позивачем нараховані вірно, а щодо нарахування неустойки, то суд виходить з наступного.
Пунктом 5.2. договору позики сторони погодили, що за порушення строків (терміну) повернення позики постачальник зобов'язується сплатити позикодавцю пеню у розмірі 2 (два) % від простроченої суми простроченої суми за кожен день прострочення.
За порушення відповідачем умов договору позики розмір нарахованої позивачем пені за період з 19 січня 2019 по 18 липня 2019 року становить 2 172 000 грн. 00 коп.
Проте, судом враховано, що відповідно до положень ст. ст. 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»: платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Суд, дослідивши розрахунок, вказаний позивачем у позові та період нарахування відповідачу пені, вважає його необґрунтованим, і таким, що не узгоджується з положеннями ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Здійснивши перерахунок пені за вказаний період за допомогою калькулятора штрафних санкцій апаратного комплексу «Ліга Закон» судом встановлено, що розмір неустойки за спірний період з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ становить 105 731 грн. 51 коп.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Отже, стягнення на іпотечне майно слід звернути в рахунок погашення лише 1 302 114 грн. 24 коп., з яких основний борг 600 000 грн. 00 коп., пеня 105 731 грн. 51 коп., інфляційні витрати 485 078 грн. 62 коп. та 3% річних 111 304 грн. 11 коп.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
З матеріалів справи вбачається, що згідно п.7 договору іпотеки сторони визначили, що вартість предмета іпотеки за ринковою вартістю становить 455 493 грн. 00 коп.
Позивач сплатив судовий збір в розмірі 6 832 грн. 40 коп. до Державного бюджету України (1,5% від вартості предмета іпотеки).
Під час ухвалення рішення судом враховано, що згідно підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач просив суд, в рахунок погашення заборгованості (по договору позики) в розмірі 3 368 382 грн. 73 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом його продажу на прилюдних торгах.
Позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, мають майновий характер, оскільки зміст вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача.
Отже, розмір ставки судового збору за подання такої позовної заяви визначається, виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов (відступ від висновку, викладеного в постанові КЦС ВС від 23.01.2018 у справі № 2-340/461/16-ц). При цьому судом враховано постанову ВП ВС від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17 від 04 жовтня 2023 у справі №906/1026/22 , від 21 травня 2020 року у справі № 910/10956/15, постанови КЦС ВС від 27 січня 2022 року у справі № 2-3262/11.
Тобто ціна даного позову становить 3 368 382 грн. 73 коп., а не 455 493 грн. 00 коп.
Отже, сума судового збору, яка підлягає сплаті становить 50 525 грн. 74 коп. (1,5% від ціни позову).
Враховуючи раніше сплачену позивачем суму судового збору в розмірі 6 832 грн. 40 коп. за квитанцією № 0.0.4294797350.1 від 08 квітня 2025 року, сума недоплаченого судового збору становить 43 693 грн. 34 коп. (50 525 грн. 74 коп. - 6 832 грн. 40 коп. = 43 693 грн. 34 коп).
Якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви, суд у залежності від конкретних обставин справи може достягнути належну суму судового збору.
Таким чином, суд вважає за необхідне достягнути судовий збір у розмірі 43 693 грн. 34 коп. з приватного підприємства «Укртрансброкер» в дохід Державного бюджету України.
Водночас, враховуючи пропорційність задоволених позовних вимог та положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Звернути стягнення за іпотечним договором на предмет іпотеки - 97/100 (дев'яносто сім сотих) частин нежитлових приміщень літ. А-2, розташованих по вулиці Верхній Горовій (Фрунзе), 1/1 (один дріб один) у місті Черкаси, а саме6 приміщення підвалу №3-2, 3-4, 3-5, 3-7, ІІІ, V, VI, приміщення 1-го поверху: з №1-12 по №1-14, з №3-9 по №3-11, з №3-21 по №3-27, №3-32, з №3-34 по №3-36, з №3-42 по №3-44, №3-47, №3-48, №8, №9, №10, №12, №13, VІІ, VIІІ, приміщення 2-го поверху: з №3-30 по №3-76, ІV, приміщення 19, 20,21, 22, 23, 24, 25, 26, 30, 31, загальною площею 1894,90 кв.м. в рахунок сплати заборгованості благодійної організації «Фонд збереження рідної природи», вул. Лейпцизька, 15, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 39573725 на користь приватного підприємства «Укртрансброкер», вул. Панченка Володимира, 6, каб. 307, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ідентифікаційний код 38089876 в розмірі - 600 000 грн. 00 коп. боргу, 105 731 грн. 51 коп. пені, 485 078 грн. 61 коп. інфляційних втрат та 111 304 грн. 11 коп. 3% річних, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах згідно Закону України «Про виконавче провадження» за ціною визначеною суб'єктом оціночної діяльності на момент реалізації.
3. В решті вимог - в позові відмовити.
4. Стягнути з благодійної організації «Фонд збереження рідної природи», вул. Лейпцизька, 15, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 39573725 на користь приватного підприємства «Укртрансброкер», вул. Панченка Володимира, 6, каб. 307, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ідентифікаційний код 38089876 - 19 533 грн. 25 коп. судового збору.
5. Стягнути з приватного підприємства «Укртрансброкер», вул. Панченка Володимира, 6, каб. 307, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ідентифікаційний код 38089876 в дохід Державного бюджету України 43 693 грн. 34 коп. судового збору.
Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 03 листопада 2025 року.
Суддя А.В.Васянович