Справа № 355/675/25
Провадження № 2/355/614/25
(заочне)
31 жовтня 2025 року селище Баришівка
Баришівський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Цирулевської М. В.,
за участю секретаря судового засідання Старенької С. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Баришівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (надалі також позивач, АТ «АКЦЕНТ-БАНК», АТ «А-БАНК», банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі також відповідач, ОСОБА_1 , клієнт, позичальник).
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ «АКЦЕНТ-БАНК» щодо отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «АКЦЕНТ-БАНК».
12.10.2020, будучи клієнтом банку, позичальник уклав з банком кредитний договір № AК02СТ155101031714 (надалі також кредитний договір, договір №AК02СТ155101031714 від 12.10.2020) щодо надання кредиту в розмірі 99000,00 грн строком на 60 місяців (тобто, до 11.10.2025), зі сплатою процентів у розмірі 50,00 % щорічно. Кредитний договір складається із заяви клієнта та графіку погашення кредиту.
Банк свій обов'язок виконав, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору, проте відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав. Позивач вказує, що станом на 11.04.2025 заборгованість відповідача за даним кредитним договором складає суму в розмірі 217821,88 грн, з яких: 98116,00 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 119705,88 грн - загальний залишок заборгованості за процентами, 0,00 грн - загальний залишок заборгованості за комісією, 0 грн - загальний залишок заборгованості за пенею.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в означеному розмірі.
Позивач також просить стягнути з відповідача на свою користь судові витрати у розмірі 2613,86 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень проти позову не подав.
ІІ. Рух справи. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання учасників справи.
11 квітня 2025 року до Баришівського районного суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», за підписом представника позивача, адвоката Шкапенка Олександра Віталійовича (а.с. 2-8).
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 13.05.2025 відкрито провадження (загальне позовне провадження) в означеній справі, підготовче судове засідання призначено на 11.06.2025 (а.с. 62-63).
У позовній заяві Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» зазначено, що у разі неявки в судове засідання відповідача, позивач не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку. Також позивач зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 7).
З огляду на зазначене клопотання, в судові засідання представник позивача не з'явився. Про дати, час і місце судового розгляду позивач повідомлявся належним чином.
У судові засідання відповідач не з'явився, про причини неявки не повідомив, клопотань не надходило.
11.06.2025, 13.08.2025, 05.09.2025, 02.10.2025, 31.10.2025 відповідач не з'явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не надсилав, заяви про розгляд справи без його участі не надав.
Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу повернулись із позначками «адресат відсутній за вказаною адресою», проставленими 29.05.2025, 09.07.2025, 02.09.2025, 19.10.2025, 30.10.2025, що відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням про дату, час та місце розгляду справи.
Додатково відповідач викликався до суду також через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
У зв'язку із неявкою відповідача, який був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, без поважних причин в судове засідання, оскільки про поважність причин неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, зі згоди позивача суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ст. 280 ЦПК України.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 31.10.2025 вирішено здійснювати заочний розгляд справи.
Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (з огляду та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом. Зміст правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що відповідач, ОСОБА_1 , звернувся до АТ «АКЦЕНТ-БАНК» з анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» та своїм власноручним підписом підтвердив згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг складає між ним та банком договір про надання банківських послуг (а.с. 9).
У подальшому, будучи клієнтом банку, 12.10.2020 ОСОБА_1 за допомогою електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора підписав заяву №AК02СТ155101031714 (а.с. 12), паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» (а.с. 10-11) та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 13), тим самим відповідач уклав з банком договір про надання банківських послуг №AК02СТ155101031714 від 12.10.2020 та погодився з його умовами.
Підписанням вказаної заяви відповідач підтвердив, що він ознайомлений з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «А-БАНК», таблицю обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники, вони відповідачу зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
У заяві сторони погодили основні умови кредитування: вид кредиту - кредит; тип кредиту - беззалоговий; мета отримання кредиту - придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг; сума кредиту 99000,00 грн; строк кредиту 60 місяців; процентна ставка (фіксована) 50% на рік; номер платіжної картки, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту 5169157003825894.
Як вбачається з копії паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка», сума наданого відповідачу кредиту становить 99000,00 грн, строк кредитування 60 місяців, річна фіксована процентна ставка 50 %.
Пунктом 5 Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» визначено, що в разі наявності заборгованості у Клієнта із сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів, банк має право достроково розірвати кредитний договір та здійснити дії, направлені на погашення залишку заборгованості, що виникла при користуванні клієнтом послугою «Швидка готівка».
Відповідно до меморіального ордеру N TR.15444803.15219.1167 від 12.10.2020 АТ «АКЦЕНТ-БАНК» свої зобов'язання за договором №AК02СТ155101031714 від 12.10.2020 виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі 99000,00 грн, відповідно до умов договору (а.с. 17).
Також позивачем надано виписку по кредиту відповідача, з якої слідує наявність у ОСОБА_1 заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 217821,88 грн (а.с. 18-22).
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №AК02СТ155101031714 від 12.10.2020 (а.с. 14-16), ОСОБА_1 станом на 11.04.2025 має заборгованість по кредиту в розмірі 217821,88 грн, з яких: 98116,00 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 119705,88 грн - загальний залишок заборгованості за процентами.
АТ «АКЦЕНТ-БАНК» вважає, що відповідачем порушено умови кредитного договору №AК02СТ155101031714 від 12.10.2020, заборгованість за яким підлягає стягненню в примусовому порядку.
IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Зміст спірних правовідносин.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із статтею 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За змістом статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію», який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).
За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений убудь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України.
За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.
Норми процесуального права, що підлягають застосуванню.
Згідно із ч. 1, 5 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.
Згідно із ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Частинами 2, 3 ст. 12 ЦПК України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За п. 2, 4, п. 6, п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
За ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Як слідує із статей 280, 281 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 ЦПК України.
Зміст спірних правовідносин полягає у виконанні/невиконанні сторонами своїх зобов'язань за кредитним договором. Предметом позову є стягнення заборгованості клієнта (відповідача) внаслідок неповернення суми кредиту та несплати процентів річних.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.
V. Мотивована оцінка аргументів учасників справи. Висновки суду за результатами розгляду позову.
За результатами дослідження фактичних обставин, що мають визначальне значення для розгляду цієї справи, зважаючи на докази, надані на їх підтвердження, а також застосувавши релевантні норми права, суд зазначає та виснує таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 власноручно підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» та своїм власноручним підписом підтвердив згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.
12.10.2020 ОСОБА_1 підписав заяву №AК02СТ155101031714, паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, тим самим уклавши з позивачем договір про надання банківських послуг №AК02СТ155101031714 від 12.10.2020.
Суд дійшов висновку, що при укладенні договору (договору про надання банківських послуг/кредитного договору) його сторонами було погоджено усі істотні умови для цього різновиду договору.
На підставі вищевказаної анкети-заяви на рахунок ОСОБА_1 перераховані кредитні кошти в розмірі 99000,00 грн, на які нараховані проценти за їх користування, що підтверджується меморіальним ордером та випискою по рахунку.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає обґрунтованими доводи позовної заяви, що банк свої зобов'язання за договором (договором про надання банківських послуг/кредитним договором) виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, для чого за зверненнями відповідача надав кредитні кошти, а відповідач, отримавши такі кошти, отримав можливість розпорядитися ними та направити на цілі, передбачені кредитним договором.
Відповідач не спростував факт отримання кредитних коштів.
Доказів повернення кредитних коштів у повному обсязі, погашення заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами за кредитним договором матеріали цієї справи не містять.
Отже, суд доходить до переконання, що відповідачем порушено вимоги ст. 526 ЦК України, згідно з якими зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а також вимоги ст. 1049 ЦК України, яка вказує, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Добровільно відповідач не здійснив розрахунок за договором в строки, визначені його умовами.
Відтак, за наслідками не виконання відповідачем умов договору (договору про надання банківських послуг/кредитного договору) у нього утворилась заборгованість, яка станом на 11.04.2025 становить 217821,88 грн, з яких: 98116,00 грн - заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), 119705,88 грн - заборгованість за процентами.
Відповідачем вказаний розмір заборгованості не спростований, контррозрахунок не надано.
Таким чином, враховуючи все вищевикладене, судом досліджені докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті, в даному випадку обґрунтування, викладені в позовній заяві, а також докази, надані разом із нею.
За результатами, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи все вищевикладене, дійшов до переконання, що в порушення умов договору відповідач фактично отримані кошти у добровільному порядку та у строки, передбачені договором, не повернув, суму процентів не сплатив, чим порушив права кредитора, зважаючи на що позов підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №AК02СТ155101031714 від 12.10.2020 в розмірі 217821,88 грн, з яких: 98116,00 грн - заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), 119705,88 грн - заборгованість за процентами.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено сплату позивачем судового збору за подачу позову в сумі 2613,86 грн (із застосуванням коефіцієнту 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), що підтверджується платіжним дорученням № 6005315480731 від 11.04.2025 (а.с. 1).
Відтак, враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в означеній сумі.
Враховуючи все вищевикладене, керуючись ст. 1, 3, 12, 15, 16, 204, 207, 509, 510, 525, 526, 527, 530, 549, 551, 610-612, 625-629, 638, 639, 641, 642, 1046, 1048 - 1050, 1054, 1055, 1077, 1078 ЦК України, ст. 2, 4, 10-13, 76-83, 89, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» суму заборгованості за кредитним договором №AК02СТ155101031714 від 12.10.2020 в розмірі 217821,88 грн (двісті сімнадцять тисяч вісімсот двадцять одна гривня 88 копійок), з яких: 98116,00 грн - заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), 119705,88 грн - заборгованість за процентами.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2613,86 грн (дві тисячі шістсот тринадцять гривень 86 копійок).
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 04.11.2025.
Дані відносно позивача:
Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК»
код ЄДРПОУ 14360080
рах. № НОМЕР_1 , МФО 307770
вул. Батумська буд. 11, м. Дніпро, 49074
Дані відносно відповідача:
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1
РНОКПП: НОМЕР_2
АДРЕСА_1 .
Суддя
Баришівського районного суду
Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА