8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про передачу за підсудністю
"03" листопада 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3854/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатої В.В.
розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 3854/25)
за позовом Фізичної особи - підприємця Махмудова Нурулла Таги Огли (адреса: АДРЕСА_1 )
до ADIDAS AG («АДІДАС АГ») (адреса: Adi-Dassler-Strasse 1, 91074, Herzogenaurach, Germany (Аді-Дасле-Штрассе 1, 91074, Герцогенаурах, Німеччина)
про стягнення коштів
Фізична особа - підприємець Махмудов Нурулла Таги Огли звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ADIDAS AG (Німеччина), в якому просить:
Стягнути з Компанії «ADIDAS AG» (Аді-Дасле-Штрассе 1, 91074, Герцогенаурах, Німеччина; реєстраційний номер: HRB 3868) на користь фізичної особи-підприємця Махмудова Нурулли Таги Огли ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) матеріальні збитки у розмірі 11 873 017 (одинадцять мільйонів вісімсот сімдесят три тисячі сімнадцять) гривень 00 копійок, що еквівалентно 240 466 (двісті сорок тисяч чотириста шістдесят шість) євро 17 центів за офіційним курсом Національного банку України на день подання позову.
Разом з цим, дослідивши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.
У даному позові відповідачем визначено ADIDAS AG («АДІДАС АГ»), адресою якого є: Adi-Dassler-Strasse 1, 91074, Herzogenaurach, Germany (Аді-Дасле-Штрассе 1, 91074, Герцогенаурах, Німеччина).
Згідно із п.3 ч.1 ст. 2 Закону України «Про міжнародне приватне право», цей Закон застосовується, зокрема, щодо питань визначення підсудності судам України справ з іноземним елементом.
Статтею 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках:
1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону;
2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача;
3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України;
4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні;
5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні;
6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання;
7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України;
8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України;
9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України;
10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном;
11) якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України;
12) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.
З вище наведеного вбачається, що суди України є компетентними розглядати справи з іноземним елементом, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.
Разом з цим, положеннями статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
За приписами частини 8 статті 29 ГПК України, яка визначає правила альтернативної підсудності, позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди.
Звертаючись до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, позивач вказує, що місцем заподіяння шкоди вважається місце, де настали негативні майнові наслідки для потерпілого. Якщо шкода полягає у майнових втратах (у даному випадку упущена вигода), то місцем заподіяння шкоди визнається місце знаходження позивача, де ці втрати фактично настали і відображаються в його господарській діяльності (облік, звітність, баланс). Оскільки позивач здійснює господарську діяльність та несе майнові втрати за місцем своєї реєстрації, саме ця адреса є місцем заподіяння шкоди у розумінні ч. 8 ст. 29 ГПК України. Таким чином, позивач вважає, що справа територіально підсудна Господарському суду Харківської області.
Втім , суд не погоджується з доводами позивача та звертає увагу на наступне.
В прохальній частині позову позивачем заявлена позовна вимога про стягнення з Компанії «ADIDAS AG» (Аді-Дасле-Штрассе 1, 91074, Герцогенаурах, Німеччина; реєстраційний номер: HRB 3868) на користь фізичної особи-підприємця Махмудова Нурулли Таги Огли ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) матеріальних збитків у розмірі 11 873 017 (одинадцять мільйонів вісімсот сімдесят три тисячі сімнадцять) гривень 00 копійок, що еквівалентно 240 466 (двісті сорок тисяч чотириста шістдесят шість) євро 17 центів за офіційним курсом Національного банку України на день подання позову.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що 02.11.2022 року до Господарського суду Одеської області надійшла заява компанії «ADIDAS AG» до ФОП Махмудова Нурулли Таги Огли, ТОВ «ТМ-Брок», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Одеської митниці, щодо забезпечення позову. У заяві заявником було поставлено вимогу заборонити Одеській митниці або будь-якому іншому митному органу здійснювати митне оформлення товару, який поданий до митного оформлення за декларацією № UA807200/2022/003021 від 07.10.2022 року, а саме: «Взуття спортивне на підошві з пластмаси (поліуретану) та верхом з натуральної шкіри, у кількості 5330 пар, торговельна марка: "Olympia", виробник: Golsar Shoe Manufacturing Company (Olympia), країна виробництва - Ісламська Республіка Іран», імпортером якого є ФОП Махмудов Нурулла Таги Огли, а декларантом - ТОВ «ТМБрок» (62203, Харківська область, селище міського типу Золочів, вулиця Каденюка, будинок 20, e-mail: tmbrok3@ukr.net).
04.11.2022 року ухвалою Господарського суду Одеської області у справі № 916/2927/22 заяву ADIDAS AG про забезпечення позову було задоволено.
22.11.2022 року компанія «ADIDAS AG» звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Махмудова Нурулли Таги Огли та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ-БРОК», із залученням третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державної митної служби України в особі Одеської митниці, з вимогами: визнати імпортовані товари контрафактними; заборонити використання позначення, розміщеного на товарі; заборонити введення такого товару у цивільний оборот; зобов'язати знищити відповідний товар.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.07.2023 року у справі № 916/3143/22 було призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності.
Враховуючи висновки експерта, рішенням Господарського суду Одеської області від 18.04.2024 року у справі № 916/3143/22 у задоволенні позову компанії ADIDAS AG відмовлено повністю. Також суд скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.11.2022 року у справі № 916/2927/22. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 року у справі № 916/3143/22 рішення Господарського суду Одеської області від 18.04.2024 року залишено без змін.
Водночас, позивач вказує, що у період з 04.11.2022 року по 01.10.2024 року діяла ухвала Господарського суду Одеської області у справі № 916/2927/22, якою Одеській митниці та будь-якому іншому митному органу було заборонено здійснювати митне оформлення товару, поданого до митного оформлення за митною декларацією № UA807200/2022/003021 від 07.10.2022 року, а саме: «Взуття спортивне на підошві з пластмаси (поліуретану) та верхом з натуральної шкіри, у кількості 5330 пар, торговельна марка: "Olympia", виробник: Golsar Shoe Manufacturing Company (Olympia), країна виробництва - Ісламська Республіка Іран», імпортером якого є ФОП Махмудов Нурулла Таги Огли, а декларантом - ТОВ «ТМ БРОК».
За твердженнями позивача, протягом всього вище вказаного періоду, позивач був позбавлений можливості розпоряджатися товаром та коштами внесеними в якості митних платежів, виконувати господарські договори, пов'язані з поставкою товару, а також змушений був нести витрати на зберігання товару, що потягло за собою збитки.
А отже, з тексту позовної заяви слідує, що збитки позивачу спричинені безпідставним ініціюванням відповідачем зупинення митного оформлення товару позивача на Одеській митниці та заходами забезпечення позову, які за заявою відповідача були вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області у справі № 916/2927/22.
Так, як було зазначено вище, відповідно до частини 8 статті 29 ГПК України, позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди.
Однак, з тексту позовної заяви вбачається, що збитки позивача, які заявлені до стягнення, складаються не лише з упущеної вигоди, а також з витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи у справі № 916/3143/22 та зберіганням товару позивача на Одеській митниці, внаслідок вжиття заходів забезпечення позову у справі № 916/2927/22.
А отже, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем до стягнення збитки, не є майновою шкодою, яка заподіяна майну позивача саме на території Харківської області, а тому посилання позивача на положення ч. 8 ст. 29 ГПК України та те, що справа територіально підсудна Господарському суду Харківської області є необґрунтованим.
Разом з цим, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 7 ст. 29 ГПК України, позови про відшкодування збитків, спричинених заходами забезпечення позову, можуть пред'являтися також за місцем застосування заходів забезпечення позову (до суду, який застосував відповідні заходи).
Оскільки заходи забезпечення позову були застосовані на території Одеської області на підставі ухвали Господарського суду Одеської області від 04.11.2022 у справі № 916/2927/22, суд вважає, що дана справа про відшкодування збитків має розглядатися Господарським судом Одеської області.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 статті 31 ГПК України визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Оскільки дана справа не підсудна Господарському суду Харківської області, остання підлягає передачі за встановленою територіальною підсудністю до Господарського суду Одеської області.
Керуючись ч. 7 ст. 29, п. 1 ч. 1 ст. 31, ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні матеріали № 922/3854/25 за позовом Фізичної особи -підприємця Махмудова Нурулла Таги Огли до ADIDAS AG про стягнення коштів передати за територіальною підсудністю до Господарського суду Одеської області (65119, м. Одеса, проспект Шевченка 29).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст. 256, 257 ГПК України.
Ухвалу підписано 03.11.2025.
Суддя Усата В.В.