Справа № 276/640/25
Провадження по справі №2-др/276/7/25
03 листопада 2025 року селище Хорошів
Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді: Збаражського А.М..,
за участю секретаря судового засідання: Ігнатенко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Зубринського ліцею Житомирської області та Відділу освіти Хорошівської селищної ради про визнання протиправним і скасування наказу, зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток, -
Рішенням Хорошівського районного суду Житомирської області від 23.10.2025 у справі № 276/640/25 позов ОСОБА_1 до Зубринського ліцею Житомирської області та Відділу освіти Хорошівської селищної ради про визнання протиправним і скасування наказу, зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток - задоволено у повному обсязі та стягнуто з відповідачів на користь держави судові витрати у виді судового збору - по 1211 гривень 20 копійок з кожного.
27.10.2025 до суду від представника позивача - адвоката Мотовильник Юлії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення із Зубринського ліцею Житомирської області та Відділу освіти Хорошівської селищної ради на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати, пов'язані з проведенням судової почеркознавчої експертизи, в розмірі 8557,50 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000,00 грн. На підтвердження понесених позивачем судових витрат до заяви долучено копію договору про надання правничої допомоги від 14.03.2025 року, копію протоколу погодження видів правничої допомоги та договірної ціни від 14.03.2025, копію акту прийому-передачі наданих послуг від 24.10.2025, копію квитанції до прибуткового касового ордеру від 14.03.2025, копію квитанції до прибуткового касового ордеру від 24.10.2025 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
03.11.2025 до суду від представника відповідачів - адвоката Ващук Ю.С. надійшло заперечння на клопотання про ухвалення додаткового рішення. На переконання представника, суд має прийняти рішення про відмову у задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання ним доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі. Крім того, заявлена до стягнення сума є неспівмірною зі складністю справи та обсягом наданих послуг. При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу представник просить суд взяти до уваги наступне: рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі - справа незначної складності, малозначна, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; дані правовідносини не потребують аналізу значної кількості нормативних актів, практика судів з питань, що є предметом спору, стала та зрозуміла; обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів - значна частина змісту позовної заяви та інших документів - це скопійовані витяги з постанов Верховного Суду, будь-яких значних обсягів інтелектуальних робіт та витраченого часу підготовлені представником позивача документи не потребували; орієнтовний розмір понесених судових витрат було вказано в розмірі 11 000,00 грн, а не 18 000,00 грн; участь в судових засіданнях представник позивача брала в режимі ВКЗ з власних технічних засобів, що також не потребувало значних втрат часу, а тому заявлені 2 години на одне судове засідання є явним перебільшенням, будь-яких додаткових витрат часу на підготовку до судових засідань представник позивача також не витрачала, оскільки, в кожному судовому засіданні надавала аналогічні пояснення. З огляду на зазначене, заявлена сума витрат на правничу допомогу, зокрема, за підготовку позовної заяви в розмірі 4 000,00 грн та за участь в судовому засіданні в розмірі 2 000,00 грн є надмірною та неспівмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами). Виходячи із засад розумності та справедливості, розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню в даному випадку, як вважає представник відповідачів, може становити не більше 5 000,00 грн та в разі, якщо суд дійде висновку про необхідність задоволення заяви, просить зменшити розмір витрат, який буде стягнуто.
Сторони та їх представники в судове засідання не з'явились.
Пунктами 3, 4 частини 1 статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вказані норми Цивільного процесуального кодексу України, суд ухвалює додаткове рішення у справі без участі сторін.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до положень ч.1, п. 1, 4 ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) . Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У позовній заяві ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мотовильник Юлія Володимирівна, здійснено застереження щодо витрат на правничу допомогу, яку понесе позивач у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та зазначено орієнтовний розмір таких витрат - 11000,00 грн.
Зважаючи на те, що в позовній заяві також зазначено про подання доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, а також те, що після ухвалення рішення позивачем такі докази були подані в зазначений строк, тому суд враховує їх при вирішенні питання про стягнення судових витрат.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. При цьому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача - у разі задоволення позову.
Згідно із ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, які відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому сам факт оплати таких послуг не є обов'язковою передумовою можливості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у разі якщо стороною, на користь якої ухвалено рішення суду, подано необхідні докази, які підтверджують надання відповідних послуг щодо розгляду конкретної судової справи (постанова ВС від 28.09.2021 року у справі № 160/12268/19).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 11.01.2023 року у справі № 479/475/21, провадження № 61-6583св22 дійшов наступного висновку.
Так, у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.
Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесених позивачем судових витрат до заяви про ухвалення додаткового рішення долучено:
копію договору про надання правничої допомоги від 14.03.2025, згідно з яким вартість наданих послуг зазначається у протоколі погодження видів правничої допомоги та договірної ціни від 14.03.2025;
копію протоколу погодження видів правничої допомоги та договірної ціни від 14.03.2025, за змістом якого сторони договору домовились щодо виду правничої допомоги та її вартості - загальний розмір складає 10000,00 грн;
копію акту прийому-передачі наданих послуг від 24.10.2025, вартість яких складає 18000,00 грн. Відповідно до зазначеного акту адвокат виконав, а клієнт прийняв наступні послуги, що узгоджені сторонами: первинна консультація, вивчення документів, укладання договору - 1000,00 грн; складання та направлення позовної заяви про визнання протиправним і скасування наказу, зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток до Хорошівського районного суду Житомирської області (в тому числі формування додатків до позову) - 4000,00 грн; складання та направлення відповіді на відзив у справі - 2000,00 грн; складання та направлення до суду клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи - 1000,00 грн; участь адвоката у судових засіданнях: 19.05.2025, 29.05.2025, 09.07.2025, 25.07.2025, 23.10.2025 (з врахуванням часу, витраченого на підготовку до розгляду справи) - 10000,00 грн;
копію квитанції до прибуткового касового ордеру від 14.03.2025 на суму 8000,00 грн; копію квитанції до прибуткового касового ордеру від 24.10.2025 на суму 10000,00 грн.
Розподіляючи витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування з позивача таких витрат в заявленому розмірі, адже цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат та є завищеним, виходячи з ринкових цін на адвокатські послуги.
Визначаючи розмір витрат, які підлягають відшкодуванню, суд враховує: предмет спору -справа визнання протиправним і скасування наказу, зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток, у якій вже склалася стала судова практика та яка не потребує додаткового вивчення норм законодавства та правових позицій; розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки справа є малозначною; характер виконаної адвокатом роботи, а саме складання позовної заяви, відповіді на відзив, клопотання про проведення експертизи; адвокат Мотовильник Ю.В. брала участь у всіх судових засіданнях лише в режимі ВКЗ з власних технічних засобів; а також критерій їх необхідності, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи.
З урахуванням наведенного, суд приходить до висновку про необхідність зменшення суми витрат на правничу допомогу, заявленої до відшкодування позивачем, а тому стягує з відповідачів на користь позивача 10000 гривень витрат на професійну правничу допомогу (по 5000,00 грн з кожного відповідача), що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, необхідних процесуальних дій сторони та часу, витраченого адвокатом на надання правничих послуг.
Крім того, в ході судового розгляду справи Житомирським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України на підставі ухвали суду було проведено судову почеркознавчу експертизу, оплату якої здійснено за рахунок позивача. Згідно оригіналу квитанції до платіжної інструкції ОСОБА_1 за дану експертизу сплачено 8557,50 грн. Відтак, на підставі п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України зазначені витрати покладаються на відповідачів.
Керуючись ст. 141, 270, 254 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути із Зубринського ліцею Житомирської області та Відділу освіти Хорошівської селищної ради на користь ОСОБА_1 понесені витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи - по 4278 (чотири тисячі двісті сімдесят вісім) гривень 75 копійок, а також витрати на професійну правничу допомогу - по 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок, з кожного відповідача.
У частині стягнення решти витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення додаткового рішення. Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручене у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.
Відомості про учасників справи
Позивач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач 1: Зубринський ліцей Житомирської області, адреса місцезнаходження: 12125, вул. Миколи Мулярчука, 26, с. Зубринка, Житомирський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ: 06669253.
Відповідач 2: Відділ освіти Хорошівської селищної ради, адреса місцезнаходження: 12101, с-ще Хорошів, вул. Героїв України, 13, Житомирський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ: 41106304.
Суддя А.М.Збаражський