Справа № 167/732/25
Номер провадження 2/167/432/25
(заочне)
03 листопада 2025 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючої судді Шептицької Н.В.,
з участю:
секретаря судового засідання Ващук О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ, позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
1. Стислий виклад позовних вимог.
09.07.2025 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 29.09.2023 року між сторонами укладено Кредитний договір (оферти) № 29.09.2023-100003524 (далі - Договір), згідно умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 6 000,00 грн строком на 28 днів.
Період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (черговий період). Продовження строку, на який надається кредит, не передбачене. У позичальника та кредитодавця відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплату кредиту. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,3% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (процентна ставка). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти нараховуються шляхом множення кредиту/залишку кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на проценту ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Комісія, пов'язана з наданням кредиту, - 15% від суми кредиту та дорівнює 900,00 гривень. Розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Відповідно до Договору та квитанції про перерахунок коштів позивачем 29.09.2023 року надано відповідачу кредит у розмірі 6 000,00 грн строком на 28 днів. Відповідачем отримано кредитні кошти 29.09.2023 року. Таким чином, ТОВ свої зобов'зання за Договором виконав в повному обсязі.
Відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 9 083,93 грн, що складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6 000,00 грн, заборгованості за процентами в розмірі 2 183,93 грн, заборгованості по комісії в розмірі 900,00 грн, які позивач просить стягнути на його користь з відповідача, а також судові витрати по справі: судовий збір в розмірі 2 422,40 гривень.
Позовна заява подана через систему «Електронний суд».
2. Рух справи в суді.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2025 року, справа передана на розгляд головуючому судді Шептицькій Н.В. (ас 25).
З ЄДДР встановлено місце реєстрації відповідача (ас 27), , оскільки це має значення для вірного визначення територіальної підсудності даної категорії справ, згідно ч.1 ст. 27 ЦПК України.
Ухвалою головуючої судді від 17.07.2025 року позовна заява була прийнята до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, витребувано від позивача розрахунок заборгованості, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 12.08.2025 року (ас 28-29).
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 12.08.2025 року розгляд справи відкладено на 01.10.2025 року (ас 37-38).
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 01.10.2025 року розгляд справи відкладено на 28.10.2025 року (ас 48-49).
Учасники справи, які були вчасно і належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи (ас 50-56), в судове засідання не з'явились.
Представник позивача в позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (ас 5).
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Суд ухвалив: проводити заочний розгляд справи у відсутності учасників справи, згідно п.3 ч.8, ч.11 ст.128, ч.10, ч.ч.1, 4 ст.223, ч.1 ст.279 ЦПК України, на підставі ст.280 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.ч.4, 5 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою прийняття рішення у цій справі є 03.11.2025 року - дата складення повного судового рішення.
3. Встановлені в судовому засіданні обставини та досліджені докази на їх підтвердження.
Дослідивши і об'єктивно оцінивши наявні у справі письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, суд встановив наступне.
В судовому засіданні встановлено, що 29.09.2023 року між сторонами укладено Кредитний договір (оферти) № 29.09.2023-100003524, згідно умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 6 000,00 грн строком на 28 днів.
Період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (черговий період). Продовження строку, на який надається кредит, не передбачене. У позичальника та кредитодавця відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплату кредиту. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,3% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (процентна ставка). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти нараховуються шляхом множення кредиту/залишку кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на проценту ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Комісія, пов'язана з наданням кредиту, - 15% від суми кредиту та дорівнює 900,00 гривень. Розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Відповідно до Договору та квитанції про перерахунок коштів позивачем 29.09.2023 року надано відповідачу кредит у розмірі 6 000,00 грн строком на 28 днів. Відповідачем отримано кредитні кошти 29.09.2023 року. Таким чином, ТОВ свої зобов'зання за Договором виконав в повному обсязі.
Відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 9 083,93 грн, що складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6 000,00 грн, заборгованості за процентами в розмірі 2 183,93 грн, заборгованості по комісії в розмірі 900,00 гривень.
Встановлені обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами: довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 29.09.2023-100003524 від 29.09.2023 року (ас 9), даними анкети ОСОБА_1 (ас 10), додатком до анкети позичальника від 29.09.2023 року (ас 11), підтвердженням укладення кредитного долговору (ас 12), пропозицією про укладення кредитного договору (оферти) від 29.09.2023 року (ас 12зв-15), заявкою від 29.09.2023 року (ас 16-17), паспортом споживчого кредиту від 29.09.2023 року (ас 18-19), квитанцією ID 2372108816 від 29.09.2023 року (ас 20).
Відповідач встановлені обставини, як і довідку-розрахунок заборгованості, не заперечив та не спростував, хоча суд надав йому таку можливість.
4. Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем - ТОВ за Договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
5. Надаючи правову оцінку встановленим у судовому засіданні фактичним обставинам справи, суд керується такими нормами права.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
За змістом ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4 ст.203 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.627 ЦК України та ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ч.1 ст.212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).
Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно п.6 ч.1 ст.3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 Закону).
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).
Згідно ч.6 ст.11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно ст.64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.
Згідно частиною першою ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч.1 ст.1056-1 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.3).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
6. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що 29.09.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Договір, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора С247. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит в розмірі 6 000,00 грн, який він зобов'язався повернути та сплатити проценти за користування ним на визначених у кредитному Договорі вищезазначених умовах.
Позивачем доведено, що відповідачу було видано кредитні кошти у розмірі 6 000,00 грн шляхом перерахування на платіжну карту № НОМЕР_1 .
Однак, відповідач належним чином взяті на себе обов'язки за Договором не виконав, чим допустив заборгованість перед позивачем.
Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені, в судове засідання відповідач не з'явився, відзив на позовну заяву не подав. Доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеними Договором відповідач також суду не подав.
Враховуючи те, що відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення всіх отриманих в кредит коштів, всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України відповідач не надав, а тому, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за: тілом кредиту, процентами, комісією підлягають до задоволення.
7. Розподіл між сторонами судових витрат.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2 422,40 грн).
Оскільки позивач сплатив судовий збір в мінімальному його розмірі - 2422,40 грн, то його належить стягнути з відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.12, 13, 77, 81, 83, 128, 130, 141, 223, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 29.09.2023-100003524 від 29.09.2023 року в розмірі 9 083 гривень (дев'ять тисяч вісімдесят три) гривні 93 (дев'яносто три) копійки, що складається з: 6 000 (шість тисяч) гривень суми заборгованості по тілу кредиту, 2 183 (дві тисячі сто вісімдесят три) гривні 93 (дев'яносто три) копійки заборгованості по процентам, 900,00 (дев'ятсот) гривень заборгованості за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Рожищенським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою до Рожищенського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається відповідачем протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Дата складення повного тексту рішення суду: 03.11.2025 року.
Головуючий суддя Шептицька Н.В.