Справа № 159/3750/25
Провадження № 2-о/159/165/25
04 листопада 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі
головуючого судді - Смалюх Р.Я.,
за участю:
секретаря судового засідання - Клевецької О.М.,
заявника - не з'явився,
представника заявника - не з'явився,
заінтересовані особи - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи - Ковельський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (45008, м. Ковель, вул. Кармалюка, буд. 4), Державний архів Волинської області (43024, Волинська область, м. Луцьк, вул. Ветеранів, буд. 21), про встановлення факту неправильності запису в акті цивільного стану,
У червні 20205 ОСОБА_1 (далі - заявник або ОСОБА_1 ) звернувся із заявою до суду з вимогою встановити факт неправильності в актовому записі про народження заявника, складеному Виконавчим комітетом Углівської сільської ради Ковельського району (раніше Голобського району) Волинської області від 25.03.1948 року за №3, який зареєстрований в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян за №132741040, у відомостях про дитину та про її батьків в графі «прізвище» - « ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_3 ».
Заявник свої вимоги обґрунтовує тим, що в актових записах про смерть його батьків, їх прізвище зазначено ОСОБА_3 . У свідоцтві про укладення шлюбу від 05.03.1975 укладеного заявником з його дружиною, зазначено, що подружжю присвоєно прізвище ОСОБА_3 . У свідоцтві про народження дітей заявника їх прізвища зазначені як ОСОБА_3 . Також заявник звертає увагу, що відповідно до посвідки про народження його рідного брата від 02.01.1946 прізвище брата зазначено як ОСОБА_3 , також вказано, що його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Заявник звертався до Ковельського відділу державної реєстрації цивільного стану у Ковельському районі Волинської області із проханням внести зміни в актовий запис по його народження у відомості про дитину та її батьків, де в графі «прізвище» змінити ОСОБА_2 на вірне ОСОБА_3 . Однак, йому відмовлено у зв'язку з відсутністю актових записів про народження та про укладення шлюбу його батька ОСОБА_4 .
На підставі наведеного заявник вважає, що у відомостях про дитину та про її батьків в графі «прізвище» - « ОСОБА_2 » в актовому записі про його народження № 3 від 25.03.1948 є неправильним. Правильним є прізвище « ОСОБА_3 ».
Керуючись положеннями ст. 12, 22, 25 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5, п. 2, 3 , 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 № 12 «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану», ОСОБА_1 просить суд задовольнити його заяву.
Заінтересовані особи пояснень по суті заяви суду не подали.
Ухвалою суду від 16.06.2025 відкрито окреме провадження, судове засідання у справі призначено на 07.07.2025.
Ковельський відділ ДРАЦС 26.06.2025 подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Державний архів Волинської області 27.06.2025 подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
У судове засідання 01.07.2025 заявник та заінтересовані особи не з'явились, суд відклав судове засідання на 31.07.2025.
31.07.2025 представник заявника подав клопотання про виклик свідків, витребування доказів та заяву про проведення судового засідання без участі заявника.
Суд ухвалою від 31.07.2025 задовольнив клопотання заявника, витребував докази, викликав свідків, судове засідання відклав на 20.08.2025.
14.08.2025 до суду від Ковельського відділу державної реєстрації актів цивільного стану надійшли витребувані судом докази.
Судове засідання 20.08.2025 не відбулось, у зв'язку з перебуванням головуючого у відпустці, судове засідання призначено на 25.09.2025.
У судове засідання 25.09.2025 прибув представник заявника, заінтересовані особи не прибули, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності. У судовому засіданні суд допитав свідка ОСОБА_6 , у зв'язку з неявкою свідка суд відклав розгляд справи на 21.10.2025.
20.10.2025 до суду надійшло клопотання представника заявника про долучення до матеріалів справи
У судове засідання 21.10.2025 прибули заявник та його представник, адвокат ОСОБА_7 , заінтересовані особи не прибули, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання представника заявника та долучив до матеріалів справи копії архівної довідки про народження батька заявника та його шлюб, а також копії метричних книг, а також прийняв відмову заявника від допиту свідка ОСОБА_8 . У судовому засіданні оголошено перерву до 31.10.2025.
31.10.2025 у судове засідання учасники справи не прибули, хоча належно були повідомлені про час, дату і місце проведення судового засідання.
Верховний Суд у своїх постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19) та від 8 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) наголосив, що якщо учасники судового процесу, зокрема сторони чи їхні представники, не з'явилися на судове засідання, але суд дійде висновку, що наявних матеріалів достатньо для ухвалення законного та обґрунтованого рішення, розгляд справи може бути завершено без її відкладення. Основним критерієм для відкладення справи є не відсутність сторони або її представника, а неможливість вирішення спору в межах відповідного судового засідання.
У цій справі суд вважає, що наявних матеріалів достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, тому вирішення заяви може відбутися без відкладення розгляду справи.
У зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи суд встановив таке.
Відповідно до первинного свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 22.05.1948 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Арсеновичі Ковельського (раніше Голобського) району, Волинської області, батько - ОСОБА_4 , мама - ОСОБА_5 . На свідоцтві є відмітка про укладення шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_9 .
У повторному свідоцтві про народження серія НОМЕР_2 від 19.04.2024 зазначено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Арсеновичі, Ковельського району, Волинської області, дані батьків - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
У паспорті громадянина України та картці фізичної особи платника податків найменування заявника - ОСОБА_1 . В паспорті також є відмітка про укладення шлюбу 05.03.1975 з ОСОБА_10 .
В короткостроковому паспорті від 17.11.1972 заявник іменується - ОСОБА_1 .
У свідоцтві про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 05.03.1975 зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 05 березня 1975 року зареєстрували шлюб в Боровичівській сільській раді Маневицького району Волинської області (актовий запис №7), після реєстрації шлюбу обом присвоїли прізвище « ОСОБА_3 ».
Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 від 23.10.1957 ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Грузятіно, Колківського району Волинської області. На свідоцтві є відмітка про укладення шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_1 .
В свідоцтві про народження сина заявника зазначено, що ОСОБА_11 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_12 .
У свідоцтві про смерть серії НОМЕР_5 від 23 листопада 2015 року ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Довідкою Велицької сільської ради від 25.04.2024, №783 підтверджується, що ОСОБА_12 була зареєстрована і постійно проживала з 1970 року по день смерті в АДРЕСА_2 . Крім неї на час її смерті за даною адресою був зареєстрований із 1970 року і проживає по даний час її чоловік ОСОБА_1 . Інших зареєстрованих осіб за даною адресою не було.
Відповідно до державного акта серія Р2 №123282 від 04.07.2003 ОСОБА_12 належать земельні ділянки площею 2,99 га для ведення особистого селянського господарства на території Сільцівської сільської ради.
У посвідці про народження НОМЕР_6 від 02.01.1946 зазначено, що ОСОБА_13 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 , батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_5 .
В актовому записі про смерть №6 від 02.03.1999 зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_10 у віці 87 років у с. Арсеновичі Ковельського району померла ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_11 у с. Арсеновичі Ковельського району.
В актовому записі про смерть №39 від 22.12.1981 зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_12 у віці 77 років у с. Арсеновичі Ковельського району помер ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_13 у с. Арсеновичі Ковельського району народилася ІНФОРМАЦІЯ_11 у с. Арсеновичі Ковельського району.
Архівною довідкою №526/01.25 від 06.10.2025 виданою Державним архівом Волинської області та витягами з метричних книг підтверджується, що у метричних книгах Хрестовоздвиженської церкви у с. Угли Ковельського повіту встановлено, що ОСОБА_14 (так у документі) народився ІНФОРМАЦІЯ_14 в с. Арсеновичі (актовий запис від 17.01.1904 року №2). Батьки: « ОСОБА_15 і законная его жена ОСОБА_16 (так у докуметі)».
Також у метричних книгах Петро-Павлівської церкви містечка Янівка Ковельського повіту зазначено,що « ОСОБА_4 » (так у документі), віком 20 років та « ОСОБА_17 » (так у документі) віком 18 років, жителі с. Арсоновіч, одружились 17 лютого 1928 року (актовий запис від 17.02.1928 року № 7).
Висновком про внесення змін до актового запису цивільного стану від 19.04.2024 заявнику відмовлено внести зміни в актовий запис по його народження у відомості про дитину та її батьків, де в графі «прізвище» змінити ОСОБА_2 на вірне ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_6 , яка є рідною сестрою заявника, повідомила, що її та заявника батьків звали ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , проживали у с. Арсеновичі, батько помер ІНФОРМАЦІЯ_15 , а мама уквітні 1999 року. У батьків прізвище було ОСОБА_3 , у брата заявника, його дружини та дітей пірзвище також ОСОБА_3 . Дружину брата звали ОСОБА_18 , яка померла у 2015 році.
Згідно із статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
За змістом норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України)
Cуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до частин першої, другої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб (постанова Верховного Суду від 17 червня 2024 року у справі № 753/21178/21 (провадження № 61-15630св23)).
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) Велика Палата Верховного Суду сформувала такий висновок: «В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).
Звертаючись до суду з відповідною заявою, ОСОБА_1 просив встановити юридичний факт неправильності запису в актовому записі про народження заявника, складеному Виконавчим комітетом Углівської сільської ради Ковельського району (раніше Голобського району) Волинської області від 25.03.1948 року за №3, який зареєстрований в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян за №132741040, у відомостях про дитину та про її батьків в графі «прізвище» - « ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_3 ».
Відповідно до положень статті 49 ЦК України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження (частина перша статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).
Згідно із частиною першою статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Відповідно до частин першої, шостої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку. Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюються Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (далі - Правила), затвердженими наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5.
Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Підпунктами 2.13.1, 2.13.2 пункту 2.13 розділу ІІ Правил визначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану, постанова адміністративного суду.
Отже, органи державної реєстрації актів цивільного стану за заявою громадян можуть вносити зміни до актових записів на підставі рішень суду, якими встановлено неправильність таких записів та зазначено про внесення до них конкретних змін.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року № 12 «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» судам роз'яснено, що «суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків)».
Отже, суд дійшов висновку, що у разі неможливості здійснення усунення неправильності записів у актах цивільного стану в позасудовому порядку, особа вправі звернутися до суду за захистом свого права, і суд, дослідивши обставини справи та дійшовши переконання про неправильність в актовому записі цивільного стану, може прийняти відповідне рішення встановивши такий факт в порядку окремого провадження.
Такої ж позиції дотримується Верховний Суд, що міститься у постановах суду від 05.02.2025 у справі № 369/96/23, від 24.07.2024 3 справі № 759/22492/23, від 17.02.2021 у справі № 635/4947/20.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вище встановив суд, у метричній книзі Хрестовоздвиженської церкви у с. Угли Ковельського повіту зазначено, що батько заявника ОСОБА_14 (так у документі) народився ІНФОРМАЦІЯ_14 в с. Арсеновичі (актовий запис від 17.01.1904 року №2). Батьки: «Кркстьяне деревни Арсенович ОСОБА_19 і законная его жена ОСОБА_16 (так у докуметі)».
Кірм того у метричній книзі Петро-Павлівської церкви містечка Янівка Ковельського повіту зазначено,що « ОСОБА_4 » (так у документі), віком 20 років та « ОСОБА_17 » (так у документі) віком 18 років, жителі с. Арсоновіч, одружились 17 лютого 1928 року (актовий запис від 17.02.1928 року № 7).
Також у свідоцтві про укладення шлюбу заявником від 05.03.1975, свідоцтві про народження сина заявника зазначено прізвище заявника - ОСОБА_3 а не ОСОБА_2 .
Отже, суд дійшов висновку, що в актовому записі про народження заявника №3 від 25.03.1948, який складений Виконавчим комітетом Углівської сільської ради Ковельського району (раніше Голобського району) Волинської області, у відомостях про дитину та про її батьків зазначено їх неправильне прізвище ОСОБА_2 , замість правильного ОСОБА_3 .
Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв'язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про те, що заяву ОСОБА_1 про встановлення факту неправильності запису в акті цивільного стану, належить задовольнити.
Керуючись статтями 2, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 247, 263-265, 315 ЦПК України, суд
Задовольнити заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Встановити факт неправильності в актовому записі про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складеному Виконавчим комітетом Углівської сільської ради Ковельського району (раніше Голобського району) Волинської області від 25.03.1948 року за №3, який зареєстрований в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян за №132741040, у відомостях про дитину та про її батьків в графі «прізвище» - « ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_3 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників :
Заявник - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_7 );
Заінтересовані особи:
Ковельський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (45008, м. Ковель, вул. Кармалюка, буд. 4; ЄДРПОУ 42621254);
Державний архів Волинської області (43024, Волинська область, м. Луцьк, вул. Ветеранів, буд. 21; ЄДРПОУ 03494250).
Повне судове рішення складене 04.11.2025.
Головуючий:Р. Я. СМАЛЮХ