154/3008/25
2/154/1304/25
(заочне)
03 листопада 2025 року Володимирський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Лутай А.М.,
за участю секретаря судового засідання - Жолоб К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») 28.07.2025 звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який обґрунтовує тим, що 25 серпня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4734890921.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.
Не зважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки передбачені кредитним договром.
На підставі договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016, укладеного між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та Акціонерним товариством «Таскомбанк», первісний кредитор передав новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набув права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами.
15.05.2024 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №НІ/11/19-Ф, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати (сплатити) АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Відповідно до додатку №1 до договору факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 реєстру прав вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 35 700,44 грн, з яких: 23 947,65 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту; 2,98 грн - загальна заборгованість по відсотках; 11 749,81 грн - загальна заборгованість по комісії. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме, з 15.05.2024 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
З урахуванням наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором №4734890921 від 25.08.2020 в розмірі 35 700,44 грн, а також судові витрати.
Ухвалою суду від 01.08.2025 на підставі вказаної позовної заяви відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилася за невідомими суду причинами, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином судовими повістками. Заяв та клопотань від неї не надходило, про причини неявки не повідомляла.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Як визначено у частині першій статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач не з'явилася в судове засідання, відзиву на позов не подала та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК України).
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).
Відповідно до вимог часини 1 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З матеріалів справи встановлено, що 25.08.2020 ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали кредитний договір №4734890921, за яким кредитодавець зобов'язався надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах встановлених договором. Кредит наданий позичальнику на наступних умовах: сума кредиту - 23 947,65 грн, строк кредитування - 24 місяці. Позичальник зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах, передбачених в Паспорті кредиту № 4890921, який є невід'ємною частиною договору. Кредитний договір, паспорт кредиту № 4890921 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», складають єдиний кредитний договір.
Відповідно до копії паспорта кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 4890921, сума/ліміт кредиту становить 23 947,65 грн, строк, на який надається кредит - 24 місяці. Також вказаним паспортом кредиту передбачені загальні витрати за кредитом, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом, реальна річна процентна ставка, яка становить 78,68 % річних; порядок повернення кредиту: кількість та розмір платежів, періодичність внесення (графік платежів).
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст.ст.526, 527 ч.1 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
Згідно ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст.611 ЦК України).
Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст.1049, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику (кошти в такій же сумі) у термін і в порядку, що встановлені договором; за кредитним договором банк чи інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі і на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №4734890921 від 25.08.2020 ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу кредит, а відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, у зв'язку з чим має заборгованість, розмір якої, станом на 30.06.2025, складає 35 700,44 грн, з яких: 23 947,65 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту; 2,98 грн - загальна заборгованість по відсотках; 11 749,81 грн - загальна заборгованість по комісії.
Відповідачем не було спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості.
На підставі договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016, укладеного між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та Акціонерним товариством «Таскомбанк», первісний кредитор передав новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набув права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами.
15.05.2024 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №НІ/11/19-Ф, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати (сплатити) АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Відповідно до додатку №1 до договору факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024, реєстру прав вимоги, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 35 700,44 грн, з яких: 23 947,65 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту; 2,98 грн - загальна заборгованість по відсотках; 11 749,81 грн - загальна заборгованість по комісії.
Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні і в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Оскільки на підставі вказаних договорів відбулась заміна первісного кредитора на ТОВ «ФК «ЄАПБ», тому останній вправі заявляти вимоги до відповідача про повернення кредитної заборгованості за кредитним договором.
Відповідач у справі не мала жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, і таке виконання було б належним в розумінні вимог ст. 516 ЦК України.
Натомість, всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ані на рахунки попереднього кредитора.
На підставі викладеного вище, виходячи з того, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження тих обставин, що нею належним чином виконувалися умови вказаного вище кредитного договору, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, які свідчать про наявність порушення відповідачем прав позивача за вказаним кредитним договором, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за кредитним договором №4734890921 від 25.08.2020 в розмірі 35 700,44 грн.
Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 гривні.
Керуючись ст.ст. 12,81,89,141,265,280,281,282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №4734890921 від 25.08.2020 в розмірі 35 700,44 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію судового рішення протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі надіслати учасникам справи.
Повне рішення суду складено 03.11.2025.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя А.М. Лутай