154/1278/25
2/154/784/25
(ЗАОЧНЕ)
03.11.2025 року Володимирський міський суд Волинської області під головуванням судді Пустовойт Т.В., за участю секретаря судового засідання Мазій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Володимирі в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики
01.04.2025 представник позивача звернулась до суду з даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Вимоги обґрунтовує тим, що 22.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір позики № 1335489, на умовах якого відповідач отримала від позивача у позику 15000 гривень на строк 30 днів із сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день.
Відповідно до п. 5.1-5.2 договору, позичальник підтвердила, що ознайомилась з умовами надання грошових коштів, правилами кредитування, програмами лояльності та акціями, розміщеними на офіційному веб-сайті позикодавця (https://mycredit.ua/ua/documents-license/).
Згідно з довідкою про ідентифікацію ОСОБА_1 , з якою укладено договір № 1335489 від 22.04.2021, ОСОБА_1 ідентифіковано ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора). Одноразовий ідентифікатор: DsvAf1Lkf8.що був надісланий на електронну адресу maryanaprocenuyk@gmail.com,у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», що прирівнює його до письмового правочину/ Час відправки ідентифікатора позичальнику:22.04.2021 12:43:06.
Відповідно до копії платіжної інструкції № 53a3ebf7-3215-478f-9072-8d9b6e4f9df7 від 22.04.2021, яка має статус первинного документа. 15.08.2021 ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти у розмірі 15000,00 грн., і даний факт відповідачем не заперечується.
Відповідач свої зобов'язання за вказаним договором позики не виконала, борг та проценти не повернула, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість у розмірі 48 035,00 гривень, з яких: 15000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу та 33 035 гривень сума заборгованості за відсотками.
26.10.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали Договір факторингу № 2610 від 26.10.2021, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №1335489 від 22.04.2021.
03.04.2023 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023 р. за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №1335489 від 22.04.2021.
За позовними вимогами ТОВ «Фінпром Маркет» просило стягнути з відповідача усю наявну заборгованість в загальному розмірі 48 035,00 гривень, судовий збір та витрати на правову допомогу в розмірі 3500 гривень.
Представник позивача Ґедзь О.В. у судове засідання не з'явилась, подав суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила розгляд справи провести без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідачка ОСОБА_1 12.06.2025, 18.07.2025, 25.09.2025, 03.11.2025 у судове засідання не з'явилась з невідомих підстав, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причину неявки суд не повідомила, будь-яких клопотань щодо відкладення розгляду справи до суду не надсилала.
Ухвалою суду від 03.11.2025 року ухвалено провести заочний розгляд справи вказаної справи, оскільки відповідачка, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзив не подала, в той же час представник позивача не заперечував проти заочного вирішення справи.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем 22.04.2021 було укладено договір позики № 1335489, на умовах якого відповідач отримала від позивача у позику 15000 гривень на строк 30 днів із сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день.
Згідно з довідкою про ідентифікацію ОСОБА_1 , з якою укладено договір № 1335489 від 22.04.2021, ОСОБА_1 ідентифіковано ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора). Одноразовий ідентифікатор: DsvAf1Lkf8.що був надісланий на електронну адресу maryanaprocenuyk@gmail.com,у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», що прирівнює його до письмового правочину/ Час відправки ідентифікатора позичальнику:22.04.2021 12:43:06.
Відповідно до копії платіжної інструкції № 53a3ebf7-3215-478f-9072-8d9b6e4f9df7 від 22.04.2021, яка має статус первинного документа. 15.08.2021 ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти у розмірі 15000,00 грн., і даний факт відповідачем не заперечується.
Згідно з розрахунком заборгованості відповідача перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» у неї наявна заборгованість за договором позики № 1335489 від 22.04.2021 у розмірі 48 035,00 гривень, з яких: 15000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу та 33 035 гривень сума заборгованості за відсотками.
26.10.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали Договір факторингу № 2610 від 26.10.2021, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №1335489 від 22.04.2021.
03.04.2023 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023 р. за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики № 1335489 від 22.04.2021.
Вказує, що товариство зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, передав позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на банківський картковий рахунок позичальника № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК «Фінекспрес».
Вивчивши зміст позовної заяви, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить наступних висновків.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно зі ст.3 Закону України«Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України«Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
На підставі ч.1 ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Аналіз даних положень ч.1 ст.1046 та ч.1 1054 ЦК України дає підстави стверджувати, що фактично договір позики № 1335489 від 22.04.2021 є кредитним, оскільки крім повернення основного боргу, передбачає сплату процентів.
Згідно зі ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частиною 1 статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Судом встановлено, що позивачем надано належні та допустимі докази укладення договору позики № 1335489 від 22.04.2021, а також отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі, визначеному договором, що також не заперечується останнім.
Враховуючи зміст договору необхідно дійти висновку, що ОСОБА_1 з моменту підписання цього договору була обізнана щодо оплатності наданої позики, а також щодо свого обов'язку повернення позики у встановлений строк, розміру процентів, порядку їх сплати.
Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Враховуючи, що відповідач не оспорював та не надав суду належних, допустимих і достовірних доказів, які б свідчили про недійсність переданих вимог, в силу прямого припису статті 204 ЦК України, їх правомірність презюмується.
Отже, долучені до справи договори факторингу є чинними, їх дійсність ніким не оспорено, а тому вони підтверджуються перехід до позивача права грошової вимоги до відповідача за договором позики № 1335489 від 22.04.2021
Водночас, судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання належним чином не виконувала, у зв'язку з чим у неї утворилася заборгованість за договором позики № 1335489 від 22.04.2021.
Із даного розрахунку вбачається, що у ОСОБА_1 існує заборгованість за договором позики в сумі 48 035,00 гривень, з яких: 15000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу та 33 035 гривень сума заборгованості за відсотками.
З огляду вищенаведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не належним чином виконує умови зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проте, відповідач не надала суду доказів, які б спростували твердження позивача щодо невиконання нею умов договору, наявність заборгованості за цим договором, а також її розмір.
Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що відповідач, порушивши зобов'язання по умовах договору, має заборгованість перед ТОВ «Фінпром маркет» за договором позики на загальну суму 48 035,00 грн., яка жодними належними та допустими доказами не спростована відповідачем, а тому підлягає стягненню в користь позивача.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані із розглядом справи покаладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено 2422, 40 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією від 26.03.2025.
Оскільки позов задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений товариством судовий збір в сумі 2422, 40 гривень.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону N 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та інші, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, згідно зі ст. 137 ЦПК України несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з'ясувати склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання такої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правничу допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.
Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає таку допомогу.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Із матеріалів справи вбачається, що наявність договірних відносин між адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТзОВ «Фінпром маркет» у справі, що розглядається, підтверджується договором про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024, розрахунком суми правничої допомоги, який визначає перелік виконаних адвокатом послуг і робіт та становить 3500 гривень.
У п.п. 4.1., 4.2. договору сторони визначили, що за послуги надані адвокатом, клієнт зобов'язується сплатити адвокату винагороду на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі наданої правничої послуги.
Згідно з витягу з акту №9-П від 14.03.2025 року, позивачем сплачено адвокату за надання правничої допомоги за його позовом до Процюк М.С. 3500 гривень.
Оскільки судом позов задоволено в повному обсязі, а тому з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 гривен
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 247, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 205, 207, 526, 530, 611, 625-628, 634, 638, 639, 759, 762, 1077 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію», суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (ЄДРПОУ 43311346, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204, НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», код банку 334851) суму заборгованості за договором позики № 1335489 в загальному розмірі 48 035,00 гривень, з яких: 15000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу та 33 035 гривень сума заборгованості за відсотками.
Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (ЄДРПОУ 43311346, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204, НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», код банку 334851)2422,40 гривень судового збору та 3500 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуто Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду або в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Тетяна ПУСТОВОЙТ