65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"03" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4343/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.,
розглянувши матеріали заяви за вх.№4464/25 ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
27.10.2025 ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема у ст. ст. 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Крім того, господарський суд зазначає, що Кодекс України з процедур банкрутства встановлює обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Метою законодавця при запровадженні процедури банкрутства фізичних осіб є створення правового механізму, який дозволить фізичній особі - боржнику відновити її задовільний фінансовий стан через механізм погашення всіх існуючих боргів, що реалізується в тому числі шляхом реструктуризації зобов'язань.
Передумовою звернення фізичної особи - боржника до господарського суду із відповідною заявою та намір кінцевого результату є повне відновлення платоспроможності такої особи.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст. 76-77 ГПК України, що також передбачено ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ненадання всіх доказів до заяви про відкриття провадження у справі унеможливлює для господарського суду здійснити перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів). Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
Частинами 1, 3, 4 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Тобто, саме на заявника покладено обов'язок надання доказів на підтвердження своїх вимог.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже, обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої статті 116 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.
Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбаченим Кодексом України з процедур банкрутства.
Положення Кодексу України з процедур банкрутства визначають обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Відповідний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.10.2020 року у справі № 915/36/20, згідно якого, на момент подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи (первинні документи, договори, бухгалтерський баланс, судові рішення тощо), які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози, інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.
Таким чином, відсутність доказів наявності первісної документації, на підставі якої виникла заборгованість та суми такої заборгованості, позбавляє можливості суд надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ч.2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
У порушення п.5 ч.3 ст.162 ГПК України заява не містить викладу хоча б однієї конкретної обставини (факту) про те, що боржник припинив погашення кредиту чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів упродовж двох місяців, та у заяві не вказано конкретні докази, які підтверджують передбачену п.2 ч.2 ст.115 Кодексу обставину, які відповідно до п.14 ч.3 ст.116 Кодексу повинні бути додані до заяви і які повинні бути перелічені кожен конкретно відповідно до п.4 ч.2 ст.116 Кодексу та п.8 ч.3 ст.162 ГПК України.
Закон же зобов'язує заявника вказати такі факти за кожним з кредитних та інших зобов'язань.
Усупереч наведеному заявник не надав доказів на підтвердження наведених ним обставин, які спричинили його неплатоспроможність. Зокрема не надав відповідні докази на підтвердження навчання доньки на контрактному навчанні, догляду за матір'ю, інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів.
Заявник має повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду, а, отже, обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо.
Оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні правові наслідки процесуального та майнового характеру, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному (достатньому) обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 922/5486/23.
Заявник не надає доказів, які підтверджують припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, з доданням належного розрахунку такої заборгованості та строків припинення погашення.
Подані докази не визначають структуру заборгованості боржника перед кредиторами, не фіксують або констатують документально період виникнення боргу боржника, його розрахунок.
Також заявником не дотримано вимоги п. 3 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, а саме: із суми грошових вимог не розмежовано заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 ГПК України, що узгоджується з вимогами пунктів 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Надана заявником роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором лише в сукупності з іншими первинними документами.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Пункт 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).
Подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту та частини договорів, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 КУзПБ) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі.
За результатом указаних доказів неможливо здійснити аналіз відомостей та документів для досягнення мети підготовчого засідання, а саме: підтвердження наявності кредитних зобов'язань та простроченої заборгованості, що утворилась у заявника перед кредиторами внаслідок порушення зобов'язань, розмір яких, згідно тверджень заявника становить суму 1 414 475,33 грн.
Щодо заяви боржниці про неможливість надати інформацію на рахунках за період з 2022 по 2024 роки, то суд звертає увагу на те, що надання банківських виписок на підтвердження отримання кредитних коштів, здійснення операцій з погашення заборгованості не є складним завданням. Як правило, кредитні кошти від мікрофінансових організацій зараховуються на карткові рахунки позичальника, а використовуючи систему банкінгу (у тому числі її використання на особистому телефоні), яка надає можливість скористатися такими послугами, як:
- блокування картки клієнтом, наприклад, в разі викрадення або втрати;
- виписки за рахунками;
- інформація про інші відкриті банківські продукти (платіжні картки, депозити, кредити, інше);
- платежі в межах банку;
- платежі в національній валюті в межах країни;
- оформлення заяв на підключення до інших послуг (sms-банкінг, картки, депозити, кредити, інше);
отримання виписки є стандартною процедурою і не містить жодних складнощів.
Ненадання боржником належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення кредитних операцій унеможливлює встановлення правомірності підстав звернення з заявою про неплатоспроможність (ст. 115 КУзПБ) та свідчить про недобросовісність заявниці (з огляду на просту процедуру отримання виписки).
Отже, боржником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано належних доказів (судових рішень, договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором, джерел грошових коштів для виконання плану реструктуризації.
Крім того, ОСОБА_1 не виконала вимоги ч. 4 ст. 116 КУзПБ та не надала суду оформленого відповідно до ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства проекту плану реструктуризації боргів.
З проекту плану реструктуризації боргів вбачається, що сума вимог кредиторів, що підлягає реструктуризації відповідно до цього плану реструктуризації боргів боржника, становить 1 414 475,33 грн, загальні доходи боржника - 11 000 грн, сума, яка буде виділятися для погашення вимог кредиторів (в місяць) - 4 315,40 грн, вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів - 1 155 551,33 грн.
Однак, з урахуванням того, що наданий заявником проект плану реструктуризації направлений фактично на повне списання заборгованості, що може свідчити про недобросовісність заявника, суд зобов'язує ОСОБА_1 надати суду оформлений відповідно до ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства проекту плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам ст. 124 КУзПБ, з відображенням інформації, визначеної приписами чинного законодавства та відповідно до форми плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України 24.10.2019 №3258/5.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 37 КУзПБ, яка застосовується судом на підставі статті 113 цього Кодексу, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені правові наслідки застосовуються і до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Водночас суд зазначає, що після усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу (ч. 3 ст. 174 ГПК України).
Якщо боржник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою (ч. 4 ГПК України).
Керуючись ст. 2, 9, 37, 113, 115, 116, 124 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 4, 91, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи залишити без руху.
2. Зобов'язати ОСОБА_1 надати у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі без руху, заяву про усунення недоліків, шляхом подання доказів, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що якщо заявник усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу.
У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи вважається неподаною і підлягає поверненню зі всіма доданими до неї документами.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua
Ухвала набирає законної сили 03.11.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Г. Деркач