65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"21" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3602/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,
секретар судового засідання Кафланова А.С.
розглянувши справу № 916/3602/25 в порядку спрощеного позовного провадження
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» /ЄДРПОУ 40121452, адреса - 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1/
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Бериславський зерновий термінал» /ЄДРПОУ 36944976, адреса - 74300, Херсонська обл., м. Берислав, вул. 1 Травня, буд. 300/;
про стягнення 499 765,00 грн,
за участі представників учасників справи:
від позивача: не з'явився, через систему «Електронний суд» 21.10.2025 подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (вх. №33207/25 від 21.10.2025);
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» /позивач/ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. №3696/25 від 03.09.2025/ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бериславський зерновий термінал» /відповідач/ з вимогами про стягнення 499 765,00 грн, з яких основний борг - 215 931,07 грн; пеня - 69 504,68 грн; штраф - 93 258,16 грн; три проценти річних - 25 477,36 грн; інфляційні втрати - 95 593,73 грн та 5 997,18 грн сплаченого судового збору.
Позов пред'явлено на підставі ст. ст. 11, 16, 509, 526, 530, 549, 610- 612, 625, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, Закону України “Про ринок природного газу», Кодексу ГТС, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015.
Ухвалою суду від 05.09.2025 позовну заяву ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України», вх. № 3696/25 від 03.09.2025 - залишено без руху та зобов'язано позивача надати суду у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду заяву про усунення недоліків, встановлених при поданні позовної заяви, а саме надати документи, які підтверджують сплату судового збору в розмірі 5 997,18 грн.
09.09.2025 судом від позивача отримано заяву про усунення недоліків /вх.№27898/25 від 09.09.2025/ з доданою відповідною платіжною інструкцією, з якої вбачається, що позивачем усунуто недоліки, що були підставою для залишення позову без руху.
Ухвалою суду від 15.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3602/25. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на "07" жовтня 2025 р. о 11:30.
З довідки про доставку електронного документу вбачається, що документ в електронному вигляді «Ст.176 ч.2 Ухвала про відкриття провадження у справі (спрощене)» від 15.09.25 по справі №916/3602/25 (суддя Петренко Н.Д.) було надіслано одержувачу Товариство з обмеженою відповідальністю «Бериславський зерновий термінал» в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 17.09.2025 о 15:04.
У судовому засіданні 07.10.2025 за участі представника позивача ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» (Міненко В.М.) суд оголосив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 21.10.2025 о 12:45 год.
Ухвалою суду від 07.10.2025 повідомлено відповідача про призначене на 21.10.2025 судове засідання.
З довідки про доставку електронного документу вбачається, що документ в електронному вигляді «Ст.120 Ухвала про повідомлення або виклики» від 07.10.25 по справі №916/3602/25 (суддя Петренко Н.Д.) було надіслано одержувачу Товариство з обмеженою відповідальністю «Бериславський зерновий термінал» в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 08.10.2025 о 14:24.
Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 252 ГПК днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
За змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвали Господарського суду Одеської області було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.
До судового засідання учасники справи не з'явились.
Представник позивача 21.10.2025 року подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Від відповідача будь-яких заяв щодо розгляду справи до суду не надійшло, причини неявки представника суду невідомі.
На підставі ч. ч. 1-3 ст. 202 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бериславський зерновий термінал» 06.01.2021 укладено договір постачання природного газу (рамковий) № 101/ПГ-1419-П, відповідно до якого Позивач зобов'язався поставити Відповідачу природний газ, а Відповідач зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах Договору.
На виконання умов Договору, протягом лютий 2021 - квітень 2022 позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 4 748 763,22 грн.
Позивач зазначає, що станом на дату складання позовної заяви, в порушення п. 2.9 Договору, відповідач не повернув позивачу підписані акти приймання-передачі природного газу за березень - квітень 2022.
Оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов'язання у строк, визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги пунктів 3.4 та 3.5 Договору. Сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за Договором складає 215 931,07 грн,
Позивач вказує, що з урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем за Договором, розмір нарахованої пені за неналежне виконання відповідачем умов Договору складає 69 504,68 грн. З огляду на порушення відповідачем строків оплати за природний газ більше ніж на 30 (тридцять) днів, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф у розмір 7 % від суми простроченого платежу у розмірі 93 258,16 грн. Загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 25 477,36 грн. Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 95 593,73 грн. Отже, загальна сума боргу відповідача перед позивачем відповідно до позову складає 499 765,00 грн.
Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 06.01.2021 між ТОВ «ГК «Нафтогаз України» та ТОВ «Бериславський зерновий термінал» було укладено Договір постачання природного газу (рамковий) №101/ПГ-1419-П.
Пунктом 1.1. Договору визначено, що Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ (за кодом згідно УКРЗЕД 2711 21 00 00), видобутий в межах території України, та/або імпортований на територію України, а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
В п. 1.6. Договору зокрема визначено місцезнаходження точки комерційного обліку - Херсонська обл., м. Берислав, вул. 1 Травня 300.
Оформлення приймання-передачі природного газу відбувається у відповідності до пунктів 2.1 - 2.10 Договору.
Розділом 2 Договору визначено, що постачання газу Споживачу здійснюється протягом періоду дії цього Договору на підставі підписаних Сторонами додаткових угод до Договору, які є невід'ємними частинами Договору.
В додаткових угодах зазначаються період та обсяг постачання, ціна постачання газу та порядок проведення розрахунків.
Приймання-передача газу, поставленого Постачальником та прийнятого Споживачем у розрахунковому періоді, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою (за наявністю) акту приймання-передачі природного газу, в якому зазначається фактичні обсяги спожитого газу та його вартість (2.6 Договору).
Для складання акту приймання-передачі природного газу за підсумками розрахункового періоду Позивач використовує дані з Інформаційної платформи Оператора ГТС та/або дані, отримані від Відповідача. Формування акту відбувається не раніше 9 числа місяця наступного за розрахунковим періодом (2.7 Договору).
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» Оператор газотранспортної системи (Оператор ГТС) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823.
Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС: Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Отже, суб'єкти ринку природного газу (в даному випадку Позивач та Відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень. (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Для складання акту приймання-передачі природного газу за підсумками розрахункового періоду Постачальник використовує дані з Інформаційної платформи Оператора ГТС та/або дані отримані від споживача. Формування акту відбувається не раніше 9 числа місяця наступного за розрахунковим періодом (пункт 2.8).
Постачальник направляє Споживачу два примірники підписаного та скріпленого печаткою акту до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом. (пункт 2.9).
У випадку не повернення Відповідачем підписаного оригіналу акту приймання передачі природного газу, не надання письмового обґрунтованого заперечення проти підписання акту або у разі відмови Відповідача від підписання акту приймання-передачі природного газу до 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, такий акт вважається підписаним , а обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до умов Договору (2.10 Договору).
Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є боргу в загальній сумі 499 765,00 грн., у тому числі: - основний борг у сумі 215 931,07 грн.; - пеня у сумі 69 504,68 грн.; - штраф у сумі 93 258,16 грн; - три проценти річних у сумі 25 477,36 грн.; - інфляційні втрати у сумі 95 593,73 грн.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору, протягом лютий 2021 - квітень 2022 позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 4 748 763,22 грн. Вказана обставина підтверджується актами приймання - передачі природного газу (щодо обсягів природного газу, поставленого з лютого 2021 по січень 2022) /а.с.28-36/, та відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо використання природного газу споживачем з ЕІС-кодом 56XO000010Q8R400Z (щодо обсягів природного газу, поставленого в лютому, березні та квітні 2022) з ресурсу позивача, у відповідності до п. 2.10 Договору.
На виконання п. 2.8 Договору, позивач направляв відповідачу примірники актів приймання-передачі за кожний місяць, підписаний уповноваженим представником позивача, в тому числі на електронну адресу через систему 1С.
Позивач вказує, що станом на дату складання позовної заяви, в порушення п. 2.9 Договору, відповідач не повернув позивачу підписані акти приймання-передачі природного газу за березень - квітень 2022.
Суд зазначає, що господарські взаємовідносини сторін врегульовано Договором постачання природного газу (рамковий) №101/ПГ-1419-П від 06.01.2021 та додатковими угодами до нього /а.с.17-27/.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 ЦК України).
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки товару, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Умовами договору визначено, що при порушенні умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 6.1. Договору).
В разі порушення Споживачем порядку та строків оплати поставленого Постачальником газу/інших платежів Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла протягом періоду, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення, а у випадку прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від суми простроченої заборгованості (п.6.2. Договору).
В ході судового розгляду справи судом достеменно встановлено, що відповідно до умов укладеного сторонами договору, позивач добросовісно виконував свої зобов'язання, здійснюючи поставку природного газу відповідачеві, однак відповідачем в порушення умов договору оплата за поставлений природний газ була здійснена не в повному обсязі.
Судом досліджено надані позивачем до позовної заяви розрахунки заборгованості /а.с.9-13/ та встановлена їх арифметична правильність.
Однак, ухвалюючи рішення по суті спору, суд приймає до уваги, що діяльність позивача в даному випадку підпадає під ознаки, наведені у частині другій статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
Відповідно до ч. 2 ст. 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.
Також суд зазначає, що згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, Бериславська міська територіальна громада перебувала в тимчасовій окупації з 09.03.2022 по 11.11.2022.
При цьому суд враховує п.7.25. Постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду по справі №908/1162/23 від 03.10.2025, згідно з яким у відповідності до регулювання, запровадженого Законом України від 21.04.2022 № 2217-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України») правовий статус тимчасово окупованої території російською федерацією в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Закону не залежить від того, чи ухвалив (і якщо ухвалив - то коли саме) той чи інший повноважний орган державної влади України (РНБО, Кабінет Міністрів України чи інший орган в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону, має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася.
Таким чином, з урахуванням положень ст. 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та факту тимчасової окупації Бериславської міської територіальної громади в період з 09.03.2022 по 11.11.2022, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в позові в частині стягнення заборгованості за період, коли Бериславська міська територіальна громада перебувала в окупації. З огляду на наведене, задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з лютого 2021 по лютий 2022 включно, а саме заборгованість в загальній сумі 252 967,48 грн, з яких: основний борг - 79 095,02 грн; 3% річних - 12 199,52 грн; пеня - 38089,67 грн; штраф - 83 679,64 грн; інфляційні втрати - 39903,63 грн.
Згідно з ст. 73, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.
За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Частиною 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства суд не збирає докази за власною ініціативою та ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, так як частково обґрунтовані та доведені.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач при пред'явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 5997,18 грн, що вбачається із платіжної інструкції № 0000029907 від 08.09.2025.
Таким чином, враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог, а саме 51% від заявленої до стягнення суми, 51% сплаченого позивачем судового збору (3058,56 грн) підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-252 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бериславський зерновий термінал» про стягнення 499 765,00 грн - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бериславський зерновий термінал» /ЄДРПОУ 36944976, адреса - 74300, Херсонська обл., м. Берислав, вул. 1 Травня, буд. 300/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» /ЄДРПОУ 40121452, адреса - 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1/ заборгованість за період з лютого 2021 року по лютий 2022 року включно в загальній сумі 252 967,48 грн /двісті п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот шістдесят сім гривень 48 копійок/, з яких: основний борг - 79 095,02 грн; 3% річних - 12 199,52 грн; пеня - 38089,67 грн; штраф - 83 679,64 грн; інфляційні втрати - 39903,63 грн; а також судовий збір в розмірі 3058,56 грн /три тисячі п'ятдесят вісім гривень 56 копійок/.
3. В решті - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 26 жовтня 2025 р.
Суддя Н.Д. Петренко