65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"27" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3211/25
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: Хлопко А.Ю. на підставі ордеру;
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця Плачінти Ірини Миколаївни до фізичної особи-підприємця Козака Ігоря Михайловича про стягнення 50 350,43 грн, -
Фізична особа-підприємець Плачінта Ірина Миколаївна (далі по тексту - ФОП Плачінта І.М.) звернулася до господарського суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Козака Ігоря Михайловича (далі по тексту - ФОП Козак І.М.) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 50 350,43 грн, яка складається із суми основного боргу у сумі 39 660,00 грн, пені у сумі 4461,96 грн, збитків від інфляції у сумі 5019,97 грн, 3% річних у сумі 1208,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором № 2646013558 від 03.01.2024 в частині оплати вартості наданих послуг.
Ухвалою суду від 14.08.2025 дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
ФОП Козак І.М. був повідомлений про розгляду судом даної справи шляхом направлення всіх ухвал суду на його адресу місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 .
Проте направлені на адресу відповідача поштові повідомлення були повернуті до суду з відмітками про відсутність адресата за вказаною адресою.
Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ФОП Козака І.М. про розгляд судом даного спору. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.
03.01.2024 між ФОП Плачінтою І.М. (Виконавець) та ФОП Козаком І.М. (Замовник) було укладено договір про надання послуг з ведення бухгалтерського та податкового обліку №2646013558, відповідно до п. п. 1.1, 1.4 якого в порядку та на умовах, визначених договором, Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги з ведення бухгалтерського та податкового обліку, складання та подання звітності, а також консультування з вказаних питань (далі - послуги), а Замовник зобов'язується приймати належним чином надані послуги та оплачувати їх. Виконавець надає послуги особисто. Виконавець має право без попереднього узгодження із Замовником залучати до надання послуг співвиконавців. При цьому Виконавець несе відповідальність за якість надання послуг співвиконавцями та наявність у співвиконавців необхідних документів для надання послуг.
Під послугами в цьому договорі розуміється відображення господарських операцій, проведених Замовником за звітний місяць, в реєстрах бухгалтерського обліку, складання податкової звітності, передбаченої чинним законодавством України, подання цієї звітності в державні органи у встановлені законодавством терміни, розрахунок податків (зборів, внесків), які сплачуються Замовником відповідно до чинного законодавства України, інформування Замовника щодо питань, пов'язаних з документальним та бухгалтерським оформленням операцій, які здійснюються Замовником, усне консультування та підготовка письмових відповідей з зазначених питань (п. 1.6 договору №2646013558 від 03.01.2024).
Відповідно до п. 3.1 договору №2646013558 від 03.01.2024 вартість послуг, що надаються за договором, за один календарний місяць становить 3 305,00 без урахування ПДВ.
Умовами п. п. 3.2, 3.3 договору №2646013558 від 03.01.2024 передбачено, що Замовник щомісяця, не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця, оплачує послуги, надані Замовнику за даним договором, за попередній місяць. Оплата послуг проводиться Замовником на підставі виставленого Виконавцем рахунку, який відправляється Замовнику у вигляді скан-копії на адресу електронної пошти, вказану у реквізитах сторін цього договору та/або шляхом відправлення рекомендованого листа з повідомленням на адресу місцезнаходження Замовника, зазначену у реквізитах сторін договору, та/або нарочно під розпис.
Відповідно до п. 4.1 договору №2646013558 від 03.01.2024 приймання-передача наданих послуг здійснюється сторонами по закінченню кожного звітного місяця і оформляється актом приймання-передачі наданих послуг, який направляється Замовнику у вигляді скан-копії на адресу електронної пошти, вказану у реквізитах сторін цього договору та/або шляхом відправлення рекомендованого листа з повідомленням на адресу місцезнаходження Замовника, зазначену у реквізитах сторін цього договору.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2025 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо сторони не заявлять про намір його розірвати за 30 календарних днів до закінчення поточного календарного року (п. 5.1 договору №2646013558 від 03.01.2024).
Згідно з п. п. 6.4, 6.5 договору №2646013558 від 03.01.2024 за прострочення оплати послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості послуг, визначених п. 3.1. даного договору. Сплата штрафів, пені та неустойок, а також відшкодування збитків не звільняє сторони від належного виконання своїх зобов'язань. Період нарахування неустойки (пені, штрафу) складає 1 (один) рік з моменту отримання стороною права на застосування господарських санкцій.
ФОП Плачінта І.М. на виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором №2646013558 від 03.01.2024 були надані ФОП Козаку І.М. протягом періоду з січня до грудня 2024 року послуги на загальну суму 39660,00 грн, що підтверджується наступними підписаними між сторонами актами приймання-передачі наданих послуг від 31.01.2024 на суму 3305,00 грн, від 28.02.2024 на суму 3305,00 грн, від 31.03.2024 на суму 3305,00 грн, від 30.04.2024 на суму 3305,00 грн, від 31.05.2024 на суму 3305,00 грн, від 30.06.2024 на суму 3305,00 грн, від 31.07.2024 на суму 3305,00 грн, від 31.08.2024 на суму 3305,00 грн, від 30.09.2024 на суму 3305,00 грн, від 31.10.2024 на суму 3305,00 грн, від 30.11.2024 на суму 3305,00 грн, від 30.12.2024 на суму 3305,00 грн.
Для оплати вартості наданих послуг за договором №2646013558 від 03.01.2024 ФОП Плачінтою І.М. були виставлені відповідні рахунки (а.с. 33-44).
Згідно підписаного між сторонами акту звірки взаємних розрахунків за період із січня до жовтня 2024 року заборгованість відповідача перед позивачем за договором №2646013558 від 03.01.2024 становила 33 050,00 грн.
Листом №08/07-02 від 08.07.2025 ФОП Плачінта І.М. повідомила відповідача про розірвання договору №2646013558 від 03.01.2024 в односторонньому порядку. Вказаний лист був направлений на електронну пошту відповідача, зазначену у договорі, а також листом з описом вкладення.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Предметом заявленого ФОП Плачінтою І.М. позову є вимоги про стягнення з ФОП Козака І.М. основного боргу у сумі 39 660,00 грн з підстав невиконання відповідачем зобов'язань за договором №2646013558 від 03.01.2024.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 03.01.2024 між сторонами по справі було укладено договір про надання послуг з ведення бухгалтерського та податкового обліку №2646013558, за умовами якого ФОП Плачінтою І.М. були прийняті на себе зобов'язання щодо надання послуг з ведення бухгалтерського та податкового обліку, складання та подання звітності, а також консультування з вказаних питань, а ФОП Козаком І.М. - прийняття та оплати належним чином наданих послуг.
ФОП Плачінтою І.М. на виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором №2646013558 від 03.01.2024 було надано відповідачу протягом періоду з січня до грудня 2024 року послуги на загальну суму 39660,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними між сторонами актами наданих послуг.
Умовами п. 3.2, 3.3 договору №2646013558 від 03.01.2024 передбачено, що Замовник щомісяця, не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця, оплачує послуги, надані Замовнику за даним договором, за попередній місяць.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором №2646013558 від 03.01.2024 ФОП Козаком І.М. не було сплачено вартості наданих послуг, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даними позовними вимогами.
З викладених обставин господарський суд, враховуючи відсутність доказів оплати вартості наданих позивачем послуг, доходить висновку про наявність підстав для задоволення заявлених ФОП Плачінтою І.М. вимог в цій частині позову шляхом присудження до стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 39660,00 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З посиланням на приписи ст. 625 ЦК України позивачем було заявлено до стягнення збитки від інфляції у розмірі 5019,97 грн, які були нараховані на заборгованість за кожним актом окремо, останнім місяцем показники інфляції за які були враховані позивачем, є липень 2025 року; 3% річних у сумі 1208,50 грн, теж нараховані за кожним актом окремо до 11.08.2025.
Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, що має наслідком задоволення заявлених ФОП Плачінтою І.М. вимог у цій частині позову.
Крім того, з посиланням на приписи п. п. 6.4, 6.5 договору №2646013558 від 03.01.2024, а також приписи чинного законодавства, позивачем було заявлено до стягнення пеню у розмірі 4 461,96 грн, яка була нарахована на заборгованість за актами за липень-грудень 2024 року до 11.08.2025.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи наявність в укладеному між сторонами договорі №2646013558 від 03.01.2024 такої міри відповідальності як сплата пені у випадку прострочення оплати вартості наданих послуг, господарський суд, перевіривши розрахунок позивача, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позивачем вимог в цій частині позову шляхом присудження до стягнення з відповідача пені у розмірі 4461,96 грн.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд доходить висновку про необхідність задоволення заявлених фізичною особою-підприємцем Плачінтою Іриною Миколаївною позовних вимог шляхом присудження до стягнення з фізичної особи-підприємця Козака Ігоря Михайловича суми основного боргу у сумі 39 660,00 грн, пені у сумі 4461,96 грн, збитків від інфляції у сумі 5019,97 грн, 3% річних у сумі 1208,50 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Козака Ігоря Михайловича / АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 / на користь фізичної особи-підприємця Плачінти Ірини Миколаївни / АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 / заборгованість у розмірі 39 660,00 грн /тридцять дев'ять тисяч шістсот шістдесят грн 00 коп./, пеню у розмірі 4 461,96 грн /чотири тисячі чотириста шістдесят одна грн 96 коп./, збитки від інфляції у розмірі 5 019,97 грн /п'ять тисяч дев'ятнадцять грн 97 коп./, 3% річних у розмірі 1 208,50 грн /одна тисяча двісті вісім грн 50 коп./, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн /дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення складено 03 листопада 2025 р.
Суддя С.П. Желєзна