ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.10.2025Справа № 910/4485/25
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Блажівської О.Є. за участю секретаря судового засідання Глиняної А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №910/4485/25
за позовом Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (01054, м. Київ, вул. Хмельницького Богдана, 24, код ЄДРПОУ 37405111)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Червонець» (03035, м. Київ, вул. Липківського Василя Митрополита, буд. 37-А, кв. 40, код ЄДРПОУ 43390145)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 1; код ЄДРПОУ 34966254)
про розірвання договору оренди та виселення з нежитлових приміщень,
за участю представників:
від позивача - Кременецька О.Л.,
від відповідача - не з'явився,
від третьої особи - не з'явився,
Стислий виклад позовних вимог.
До Господарського суду міста Києва звернулась Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація (далі - Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Червонець» (далі - Відповідач), в якому просить:
- розірвати договір № 744/1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 15.06.2020;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Червонець» вчинити дії - звільнити орендоване нежитлове підвальне приміщення загальною площею 100,3 кв.м, яке знаходиться в будинку 16 на вулиці Олександра Кониського у м. Києві шляхом виселення.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним. 15.06.2020 між Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією (Орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «Червонець» (Орендар), а також Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» на підставі розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 27.05.2020 № 265 укладено Договір № 744/1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір оренди), відповідно до якого Відповідачу було надане в орендне користування нежитлове підвальне приміщення загальною площею 100,3 кв.м, яке знаходиться в будинку 16 на вулиці Олександра Кониського (стара назва - вулиця Тургенєвська) у м. Києві для провадження їх підприємницької діяльності. За умовами договору (пункт 1.1) Відповідачу було надане вищевказане нежитлове приміщення за цільовим призначенням - для розміщення кафе, бари, закусочні, кафетерії, заклади ресторанного господарства з постачанням страв, приготовлених централізовано, для споживання в інших місцях (10,8 кв.м), їдальні, буфети, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи (27,1 кв.м), побутове обслуговування населення 62,4 кв.м.
Як зазначає Позивач у позовній заяві, 31.01.2025 комісією у складі представників відділу по роботі з орендарями власниками нежитлових приміщень комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» здійснено обстеження нежитлових приміщень в жилому будинку № 16 на вулиці Олександра Кониського, закріплених на праві господарського відання за КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.02.2011 № 80 «Про закріплення майна за Комунальним підприємством «Керуюча дирекція» (в редакції від 30.12.2016 № 801), про що складено даний акт. Так, за результатами обстеження комісією встановлено, що частина орендованих приміщень зачинена, частина використовується під кав'ярню, а інша частина використовується під надання ритуальних послуг, що є порушенням цільового призначення, пункту 1.1 договору оренди.
Також, Позивач звертає увагу у позовній заяві, що умовами договору оренди (пункт 4.2.2.) передбачено обов'язок орендаря використовувати об'єкт оренди виключно відповідно до його призначення та умов цього договору. Крім того, підпунктом 4.2.15. пункту 4 Договору оренди передбачено, що орендар зобов'язаний протягом місяця після укладання цього Договору застрахувати об'єкт не менше ніж на його вартість за актом оцінки майна на користь підприємства-балансоутримувача, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта, у порядку, визначеному законодавством, і надати орендодавцю та підприємству-балансоутримувачу Копії страхового полісу/договору і платіжного доручення про сплату страхового внеску. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб на увесь строк об'єкт був застрахований. Станом на день подачі даної позовної заяви об'єкт оренди є не застрахованим, Відповідач в порушення вищевказаних вимог законодавства та умов Договору оренди не надав ні орендодавцю, ні підприємству- балансоутримувачу копії страхового полісу/договору і платіжного доручення про сплату страхового внеску.
З метою усунення вказаних вище порушень, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» листом від 10.10.2023 № 638/вих зверталось до Відповідача з претензією щодо звільнення орендованого нежитлового приміщення через порушення істотних умов договору оренди. Оскільки, спроба врегулювати порушене право Позивача залишилось без будь-якого реагування зі сторони Відповідача, Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація на правах орендодавця вимушена звернутися до Господарського суду м. Києва про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії-звільнити орендоване приміщення.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву за первісним позовом у відповідності до приписів ст. 178 ГПК України не скористався та не надав.
Стислий виклад письмових пояснень щодо позову третьої особи.
Третя особа правом на подання відзиву на позовну заяву за первісним позовом у відповідності до приписів ст. 179 ГПК України не скористалася та не надала.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 14.05.2025. Залучено до участі у справі Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 1; код ЄДРПОУ 34966254) третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача.
Судове засідання призначене на 14.05.2025 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.05.2025 призначено засідання у справі на 11.06.2025.
11.06.2025 у судове засідання з'явились представник позивача та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача.
11.06.2025 у судове засідання відповідач (представник) не з'явився. Ухвала суду від 09.05.2025 була направлена відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - 03035, м. Київ, вул. Липківського Василя Митрополита, буд. 37-А, кв. 40, код ЄДРПОУ 43390145. Згідно трекінгу відправлення (0610252127480) станом на 13.06.2025 14:11 конверт з ухвалою суду від 09.05.2025 повернено відправнику за закінченням терміну зберігання. Від відповідача (представника) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, та/або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, призначене на 11.06.2025, до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» не подано, клопотань/заяв від відповідача (представника) не було подано до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд», а також не направлено до суду через відділення поштового зв'язку.
11.06.2025 у судовому засіданні представник позивача про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання не заперечував.
11.06.2025 у судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання не заперечував.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у даній справі на 16.07.2025.
10.07.2025 до канцелярії суду від Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла заява про долучення доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2025 засідання у справі №910/4485/25 призначено на 06.08.2025.
06.08.2025 у судове засідання з'явились представник позивача та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача.
06.08.2025 у судове засідання відповідач (представник) не з'явився.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 22.07.2025 була направлена відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - 03035, м. Київ, вул. Липківського Василя Митрополита, буд. 37-А, кв. 40, код ЄДРПОУ 43390145. Згідно трекінгу відправлення (0610269820058) станом на 06.08.2025 конверт з ухвалою суду від 22.07.2025 повертається відправнику за закінченням терміну зберігання. Від відповідача (представника) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, та/або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, призначене на 06.08.2025, до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» не подано, клопотань/заяв від відповідача (представника) не було подано до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд», а також не направлено до суду через відділення поштового зв'язку.
06.08.2025 у судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 06.08.2025 представник позивача не заперечувала щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
06.08.2025 у засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача не заперечувала щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 10.09.25
29.08.2025 через систему «Електронний Суд» від Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла заява про розгляд справи за відсутності її представника та прийняти рішення на підставі наявних у матеріалах судової справи доказів. Позовні вимоги Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація підтримує у повному обсязі.
Судове засідання призначене на 10.09.2025 не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Блажівської О.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2025 засідання у справі № 910/4485/25 призначено на 22.10.25.
У судове засідання 22.10.2025 з'явився представник позивача.
22.10.2025 у судове засідання не з'явився відповідач та третя особа.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 12.09.2025 була направлена відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - 03035, м. Київ, вул. Липківського Василя Митрополита, буд. 37-А, кв. 40, код ЄДРПОУ 43390145. Конверт з ухвалою суду від 12.09.2025 повернувся відправнику за закінченням терміну зберігання. Від відповідача (представника) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, та/або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, призначене на 22.10.2025, до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» не подано, клопотань/заяв від відповідача (представника) не було подано до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд», а також не направлено до суду через відділення поштового зв'язку.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 12.09.2025 була направлена третій особі в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене третя особа повідомлена належним чином про розгляд даної справи. Від третьої особи заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, та/або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, призначене на 22.10.2025, до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» не подано, клопотань/заяв від третьої особи (представника) не було подано до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд», а також не направлено до суду через відділення поштового зв'язку.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 22.10.2025 з'явився представник позивача.
22.10.2025 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.
22.10.2025 у судове засідання представники відповідача та третьої особи не з'явилися.
У судовому засіданні 22.10.2025 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення суду.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
15.06.2020 Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією далі - ОРЕНДОДАВЕЦЬ, з однієї сторони, та товариством з обмеженою відповідальністю «Червонець» далі - ОРЕНДАР , а також комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» далі - ПІДПРИЄМСТВО- БАЛАНСОУТРИМУВАЧ (далі - Сторони) укладено Договір № 744/1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 24.01.2018 №744/1) (далі - Договір № 744/1 від 15.06.2020).
Пунктом 1 даного Договору встановлено, що ОРЕНДОДАВЕЦЬ на підставі на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 10.03.2020 № 8/194, розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 27.05.2020 № 265 передає, а ОРЕНДАР приймає в оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - ОБ'ЄКТ, яке знаходиться на вул. Тургенєвська, 16, використання за цільовим призначенням - для розміщення кафе, бари, закусочні, кафетерії, заклади ресторанного господарства з постачання страв, приготовлених централізовано, для споживання в інших місцях (10,8 кв.м), їдальні, буфети, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи (27,1 кв.м), побутове обслуговування населення 62,4 кв.м. Цей Договір визначає взаємовідносини СТОРІН щодо строкового, платного користування ОРЕНДАРЕМ ОБ'ЄКТОМ.
Відповідно до п. 2 Договору № 744/1 від 15.06.2020 ОБ'ЄКТОМ оренди є: нежитлове приміщення підвалу загальною площею 100,3 кв.м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору. Вартість ОБ'ЄКТА згідно із затвердженим висновком про вартість майна станом на "30" вересня 2017 року становить 1 кв. м 24 308 грн 08 коп., (двадцять чотири тисячі триста вісім гривень 08 копійок) всього 2 438 100 грн 00 коп. (два мільйони чотириста тридцять вісім тисяч сто гривень). Стан ОБ'ЄКТА на дату передачі його ОРЕНДАРЕВІ, (потребує/не потребує поточного або капітального чи поточного і капітального ремонту) визначається в акті приймання-передавання за узгодженим висновком ПІДПРИЄМСТВА-БАЛАНСОУТРИМУВАЧА і ОРЕНДАРЯ. ОРЕНДАР вступає у строкове платне користування ОБ'ЄКТОМ у термін, указаний у цьому Договорі, але не раніше дати підписання СТОРОНАМИ цього Договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації цього Договору) та акта приймання- передачі ОБ'ЄКТА. Передача ОБ'ЄКТА в оренду не тягне за собою виникнення в ОРЕНДАРЯ права власності на цей ОБ'ЄКТ. Власником ОБ'ЄКТА залишається територіальна громада міста Києва, а ОРЕНДАР користується ним протягом строку оренди.
Згідно п. 4.1 Договору № 744/1 від 15.06.2020 ОРЕНДОДАВЕЦЬ зобов'язаний:
4.1.1. Протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього Договору з додатками передати по акту приймання-передачі ОБ'ЄКТ.
4.1.2.Не вчиняти дій, які б перешкоджали ОРЕНДАРЮ користуватися ОБ'ЄКТОМ на умовах цього Договору.
4.1.3. У випадку реорганізації ОРЕНДАРЯ до припинення чинності цього Договору переукласти цей Договір на таких самих умовах з одним із правонаступників, якщо останній згоден стати ОРЕНДАРЕМ.
4.1.4.У разі здійснення ОРЕНДАРЕМ невід'ємних поліпшень орендованого ОБ'ЄКТА ОРЕНДОДАВЕЦЬ разом з ПІДПРИЄМСТВОМ-БАЛАНСОУТРИМУВАЧЕМ зобов'язаний здійснювати контроль за здійсненням таких поліпшень.
4.1.5 Відшкодувати ОРЕНДАРЮ, у разі приватизації орендованого ОБ'ЄКТА, вартість зроблених невідокремлюваних поліпшень орендованого ОБ'ЄКТА, за наявності згоди ОРЕНДОДАВЦЯ на такі поліпшення, в межах збільшення вартості орендованого ОБ'ЄКТА в результаті таких поліпшень.
Згідно п. 4.2 Договору № 744/1 від 15.06.2020 ОРЕНДАР зобов'язаний, зокрема:
4.2.1.Прийняти по акту приймання-передачі ОБ'ЄКТ.
4.2.2. Використовувати ОБ'ЄКТ відповідно до його призначення та умов цього Договору.
4.2.3. Своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі.
4.2.4.Забезпечити належне збереження, експлуатацію і санітарне утримання ОБ'ЄКТА оренди, його обладнання, інвентарю та запобігати його пошкодженню і псуванню.
4.2.9 Забезпечувати безперешкодний доступ до ОБ'ЄКТА представників ОРЕНДОДАВЦЯ, ПІДПРИЄМСТВА-БАЛАНСОУТРИМУВАЧА та структурного підрозділу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що здійснює управління майном, та надавати за першою вимогою всю необхідну інформацію щодо ОБ'ЄКТА для перевірки дотримання ОРЕНДАРЕМ умов цього Договору.
4.2.11 Не менш ніж за 2 місяці письмово до припинення використання ОБ'ЄКТА повідомити ОРЕНДОДАВЦЮ та ПІДПРИЄМСТВУ-БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ.
4.2.15 Протягом місяця після укладення цього Договору застрахувати ОБ'ЄКТ не менше ніж на його вартість за висновком про вартість/актом оцінки на користь ПІДПРИЄМСТВА- БАЛАНСОУТРИМУВАЧА, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження ОБ'ЄКТА, у порядку, визначеному законодавством, і надати ОРЕНДОДАВЦЮ та ПІДПРИЄМСТВУ- БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ копії страхового полісу/договору і платіжного доручення про сплату страхового внеску. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб на увесь строк ОБ'ЄКТ був застрахований.
Обов'язкові для страхування ризики: пожежа, вибух, удар блискавки, дії стихійних явищ, протиправні дії третіх осіб, пошкодження водою, пошкодження об'єкта оренди при проведенні ремонтних робіт та інші додаткові ризики, від яких необхідно застрахувати майно, на вимогу ПІДПРИЄМСТВА-БАЛАНСОУТРИМУВАЧА.
Копії договору страхування та платіжного доручення про перерахування страхового платежу, завірені належним чином, надаються ПІДПРИЄМСТВУ-БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ та ОРЕНДОДАВЦЮ протягом 35 днів з дня укладення договору оренди.
4.2.20 Після припинення дії цього Договору протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі ПІДПРИЄМСТВУ-БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ. Акт приймання-передачі ОБ'ЄКТА підписується відповідним ОРЕНДОДАВЦЕМ, ОРЕНДАРЕМ та ПІДПРИЄМСТВОМ- БАЛАНСОУТРИМУВАЧЕМ. У разі невиконання цього пункту ОРЕНДАР сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.
Згідно п. 4.3 Договору № 744/1 від 15.06.2020 ПІДПРИЄМСТВОМАЛАНСОУТРИМУВАЧ зобов'язане:
4.3.1 У непереданих в оренду приміщеннях забезпечувати додержання вимог нормативно- правових актів з пожежної безпеки.
4.3.2 Здійснювати контроль за виконанням ОРЕНДАРЕМ умов цього Договору і у разі виникнення заборгованості з орендної плати або інших платежів вжити заходів щодо погашення заборгованості, в тому числі проводити відповідну претензійно-позовну роботу.
4.3.3.У разі здійснення ОРЕНДАРЕМ невід'ємних поліпшень орендованого ОБ'ЄКТА ОРЕНДОДАВЕЦЬ разом з ПІДПРИЄМСТВОМ-БАЛАНСОУТРИМУВАЧЕМ зобов'язаний здійснювати контроль за здійсненням таких поліпшень.
Відповідно до п. 5.1 Договору № 744/1 від 15.06.2020 ОРЕНДОДАВЕЦЬ має право:
5.1.1 Проводити необхідний огляд та перевірку виконання ОРЕНДАРЕМ умов цього Договору. В процесі перевірки виконання умов цього Договору оренди може бути здійснена фото- або відеофіксація стану та умов використання ОБ'ЄКТА.
5.1.2 Виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього Договору або його розірвання у разі погіршення стану орендованого майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього Договору.
5.1.3 Відмовитися від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення ОРЕНДАРЯ при несплаті ОРЕНДАРЕМ орендної плати протягом 3 місяців підряд з дня закінчення строку платежу.
5.1.4 Контролювати з залученням ПІДПРИЄМСТВА-БАЛАНСОУТРИМУВАЧА виконання умов цього Договору та використання ОБ'ЄКТА, переданого в оренду за цим Договором, і у разі необхідності спільно з ПІДПРИЄМСТВОМ-БАЛАНСОУТРИМУВАЧЕМ вживати відповідних заходів реагування.
ПІДПРИЄМСТВО-БАЛАНСОУТРИМУВАЧЕ у відповідності до п. 5.2 даного Договору має право:
5.2.1 Проводити необхідний огляд та перевірку виконання ОРЕНДАРЕМ умов цього Договору. В процесі перевірки виконання умов цього Договору оренди може бути здійснена фото або відеофіксація/ стану та умов використання ОБ'ЄКТА.
5.2.2 Стягнути з ОРЕНДАРЯ заборгованість з орендної плати та інші збитки, заподіяні ним невиконанням своїм зобов'язань за Договором, шляхом звернення на його кошти та майно в порядку, визначеному законодавством України.
5.2.3 Звертатись до суду з позовом про розірвання цього Договору внаслідок невиконання або неналежного виконання його умов та/або виселення Орендаря з Об'єкта, в тому числі у випадку закінчення дії Договору та/або перебування орендаря в Об'єкті без достатньої правової підстави.
Відповідно до п. 5.3 Договору № 744/1 від 15.06.2020 ОРЕНДАР має право, зокрема:
5.3.1 Використовувати ОБ'ЄКТ відповідно до його призначення та умов цього Договору.
5.3.5 За попередньою згодою ОРЕНДОДАВЦЯ здавати ОБ'ЄКТ в суборенду. Суборендну плату в розмірі, що не перевищує орендної плати за об'єкт суборенди, отримує ОРЕНДАР, а решта суборендної плати спрямовується до бюджету міста Києва.
Відповідно до п. 8.1 Договору № 744/1 від 15.06.2020 ОРЕНДАР не має права передавати свої зобов'язання за цим Договором та передавати ОБ'ЄКТ повністю або частково в користування іншій особі, укладати договори (контракти, угоди), пов'язані з будь-яким використанням ОБ'ЄКТА іншою юридичною чи фізичною особою без попередньої письмової згоди ОРЕНДОДАВЦЯ. Порушення цієї умови Договору є підставою для дострокового розірвання цього Договору в установленому порядку.
Згідно п. 8.2. Договору № 744/1 від 15.06.2020 Рішення про передачу ОБ'ЄКТА (його частини) в суборенду надається ОРЕНДОДАВЦЕМ в установленому порядку.
Згідно п. 8.3 Договору № 744/1 від 15.06.2020 ОБ'ЄКТ повинен використовуватися ОРЕНДАРЕМ тільки за цільовим призначенням, обумовленим підпунктом 1.1 цього Договору.
Згідно п. 6.7 Договору № 744/1 від 15.06.2020 при невиконанні або порушенні однією із СТОРІН умов цього Договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, цей Договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із СТОРІН за рішенням суду.
Пунктом 7.6 Договору № 744/1 від 15.06.2020 встановлено, що у разі закінчення/припинення дії цього Договору або при його розірванні ОРЕНДАР зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути ОБ'ЄКТ ПІДПРИЄМЄТВУ- БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ у стані, не гіршому, ніж в якому перебував ОБ'ЄКТ на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених ОРЕНДАРЕМ поліпшень, які неможливо відокремити від ОБ'ЄКТА без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.
Також, відповідно до п. 8.5 Договору № 744/1 від 15.06.2020 у разі виявлення факту використання ОБ'ЄКТА не за цільовим призначенням Договір може бути розірвано. ОРЕНДАР зобов'язаний додатково сплатити різницю між орендною платою, розрахованою за фактичний вид використання ОБ'ЄКТА, встановлений перевіркою, та орендною платою, визначеною цим Договором за весь період оренди, з дати останньої перевірки, проведеної згідно з п. 17.1 Положення.
Пунктом 8.6 Договору № 744/1 від 15.06.2020 встановлено, що за порушення договірних зобов'язань в частині страхування об'єкта, перевищення орендованої площі, торгівлі за нецільовим призначенням, а також при недотриманні інших умов договору. Договір може бути розірвано достроково в установленому законодавстві порядку.
Згідно п. 9.1. Договору № 744/1 від 15.06.2020 цей Договір є укладеним з моменту підписання його СТОРОНАМИ і діє з 15.06.2020 до 13.06.2023.
Для продовження дії Договору на новий строк ОРЕНДАР звертається до ОРЕНДОДАВЦЯ за три місяці до закінчення строку дії цього Договору із заявою про продовження Договору на новий строк. До заяви додається новий звіт з незалежної оцінки ОБ'ЄКТА, як передбачено пунктом 4.2 цього Договору. У разі відсутності заяви однієї із СТОРІН про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються відповідним договором, який є невід'ємною частиною цього Договору (п.9.7 Договору № 744/1 від 15.06.2020).
15.06.2020 Сторонами даного договору підписано розрахунок орендної плати, як додаток до Договору № 744/1 від 15.06.2020.
Також 15.06.2020 Сторонами підписано Акт приймання-передачі нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Тургенєвська, 16. Згідно даного акту, ОРЕНДОДАВЕЦЬ передав, а ОРЕНДАР прийняв в оренду нежнтлове приміщення підвалу загальною площею 100,3 кв.м згідно поверхового плану приміщення, на вул. Тургенєвській, 16. Приміщення призначається - для розміщення кафе, бари, закусочні, кафетерії, заклади ресторанного господарства з постачання страв, приготовлених централізовано, для споживання в інших місцях (10,8 кв.м), дальні, буфети, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи (27,1 кв.м), побутове обслуговування населення 62,4 кв.м. Характеристика нежитлового приміщення - приміщення знаходиться в задовільному стані. Вказане приміщення передається ОРЕНДАРЮ без будь-якого обладнання.
10.10.2023 Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Червонець» з листом за № 638/вих наступного змісту: згідно пп. 4.2.1 п. 4 Орендар зобов'язаний використовувати об'єкт відповідно до його призначення та умов цього Договору; цільове використання приміщення є істотною умовою договору, невиконання або систематичного неналежного виконання якої є підставою для припинення договору оренди (пп. 9.4 п. 4 Договору оренди). Згідно пп 1.1. п.1 Договору оренди використання за цільовим призначенням встановлено для розміщення кафе, бари, закусочні, кафетерії, заклади ресторанного господарства з постачання страв приготовлених централізовано, для споживання в інших місцях (10,8 кв.м), їдальні, буфети, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи (27,1 кв.м), побутове обслуговування населення 62,4 кв.м. Пп. 5.2.1. п. 5 Договору передбачено, що Підприємство-Балансоутримувач має право проводити необхідний огляд та перевірку виконання орендарем умов цього Договору. В процесі перевірки виконання умов цього Договору оренди може бути здійснена фото- або відео фіксація стану та умов використання об'єкта. Так, 14.09.2023 представниками КП «Керуюча компанія з обслуговування Житлового фонду Шевченківського району м. Києва» було здійснено обстеження нежитлових підвальних приміщень загальною площею 100,3 кв.м в будинку № 16 на вулиці Тургенєвській. Під час обстеження встановлено, що частина приміщень використовується під кав'ярню, інша частина приміщення використовується під надання ритуальних послуг, що є порушенням цільового призначення, також виявлені ознаки торгівлі квітами. Разом з цим, третя особа в даному листі зауважує, що орендарем порушено вимоги договору оренди частині обов'язкового страхування нежитлового приміщення. Зокрема, пп. 4.2.15 п. 4 Договору оренди передбачено, що орендар зобов'язаний протягом місяця після укладання цього Договору застрахувати об'єкт не менше ніж на його вартість висновком про вартість за висновком оцінки майна на користь підприємства - балансоутримувача, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта, у порядку, визначеному законодавством, і надати орендодавцю та підприємству - балансоутримувачу копії страхового полісу/договору і платіжного доручення про сплату страхового внеску. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб на увесь строк об'єкт був застрахований. Орендар в порушення вищевказаних вимог законодавства та умов Договору оренди не надав ні орендодавцю, ні підприємству-балансоутримувачу копії страхового полісу/договору і платіжного доручення про сплату страхового внеску
Підсумовуючи, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Червонець» протягом 7 календарних днів з моменту отримання даної претензії звільнити нежитлове приміщення загальною площею 100,3 кв.м в будинку № 16 на вулиці Тургенєвській. В іншому випадку Орендодавцем буде вжито заходів щодо звільнення орендованого нежитлового приміщення в судовому порядку з покладенням на орендаря всіх судових витрат в тому числі витрат на правничу допомогу.
Даний лист від 10.1.2023 № 638/вих (претензію) Відповідачу було надіслано 10.10.2023, що підтверджується відтиском поштового штемпеля на описі вкладення у цінний лист, списку згрупованих рекомендованих відправлень та фіскальним чеком Укрпошти від 10.10.2023.
31.01.2025 Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» в складі членів комісії Голь О.С., Артибякіної Н.М., Гумінської Т.А. складено Акт обстеження нежитлових приміщень, затверджений в.о. директора КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» П. Романюком. Даним актом встановлено наступне. Комісія в складі представників відділу по роботі з орендарями та власниками нежитлових приміщень Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва»: начальника Голь О.С., провідного інженера Артибякіної Н.М. та провідного юрисконсульта Гумінської Т.А. здійснили обстеження нежитлових приміщень в жилому будинку № 16 на вулиці Олександра Кониського (стара назва - вулиця Тургенєвська), закріплених на праві господарського відання за КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.02.2011 № 80 «Про закріплення майна за Комунальним підприємством «Керуюча дирекція» (в редакції від 30.12.2016 № 801). Нежитлові підвальні приміщення загальною площею 100,3 кв.м передані в орендне користування товариству з обмеженою відповідальністю «Червонець» відповідно до договору № 744/1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 15.06.2020. На момент обстеження встановлено, що частина орендованих приміщень зачинена, частина використовується під кав'ярню, інша частина використовується під надання ритуальних послуг, що є порушенням цільового призначення, п. 1.1 договору оренди. Відповідно до пп. 9.4. п.9 договору оренди в разі невиконання або систематичного неналежного виконання його істотних умов договору, останній може бути припинено достроково. Комісія дійшла висновку про необхідність розпочати претензійну роботу стосовно ТОВ «Червонець» в частині приведення об'єкта оренди у відповідність до вимог договору оренди. Про що складено даний акт. Фотофіксація додається.
Як зазначає Позивач у позовній заяві, Оскільки, спроба врегулювати порушене право Позивача залишилось без будь-якого реагування зі сторони Відповідача, Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація на правах орендодавця вимушена звернутися до Господарського суду м. Києва про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії-звільнити орендоване приміщення.
Також, під час розгляду справи, Позивач 10.07.2025 надав до суду копію Акту обстеження нежитлових приміщень від 03.07.2025, згідно якого Комісія в складі представників відділу по роботі з орендарями та власниками нежитлових приміщень комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва»: начальника Голь О.С., провідного інженера Артибякіної Н.М. та заступника начальника Васьковської Г.М. здійснили обстеження нежитлових приміщень в жилому будинку № 16 на вулиці Олександра Кониського (стара назва - вулиця Тургенєвська), закріплених на праві господарського відання за КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.02.2011 № 80 «Про закріплення майна за Комунальним підприємством «Керуюча дирекція» (в редакції від 30.12.2016 № 801).
Так, даним актом встановлено, що нежитлові підвальні приміщення загальною площею 100,3 кв.м передані в орендне користування товариству з обмеженою відповідальністю «Червонець» відповідно до договору № 744/1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 15.06.2020. На момент обстеження встановлено, що частина орендованих приміщень використовується ТОВ «Червонець» під кав'ярню згідно умов договору, а інша частини приміщення - під магазин з продажу косметики, що є порушенням цільового призначення, п. 1.1 договору оренди. Частина приміщення, яка за договором передавалась під цільове призначення «побутове обслуговування населення» використовується іншою юридичною особою - «Ритуал 24» (https://ritual24.com.ua/) під надання ритуальних послуг, що є порушення умов договору, а саме, порушення цільового призначення та несанкціонована передача орендарем приміщення в суборенду без отримання дозволу орендодавця. КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» зверталось до ТОВ «Червонець» з претензією щодо приведення об'єкта оренди у відповідність до вимог договору оренди, але вимога залишилась без реагування. У зв'язку з цим, Господарським судом м. Києва відкрито провадження у справі № 910/4485/25 за позовом Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації до ТОВ «Червонець» про розірвання договору оренди та звільнення нежитлового орендованого приміщення. Акті зазначено, що орендар не звертався до орендодавця з проханням внести зміни до цільового використання нежитлового приміщення та передавати нежитлове приміщення комунальної власності третім особам в користування, відповідно і не отримував дозволу від орендодавця,. Про що складено даний акт. Фотофіксація додається.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Судом під час розгляду справи по суті було досліджено докази, якими позивач обґрунтовував свої доводи, а саме копії: договору оренди № 744/1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 15.06.2020; акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 15.06.2020; поверхового плану нежитлового приміщення на вулиці Тургенєвській, 16; листа від 10.10.2023 № 638/вих (з описом) КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва»; Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань на відповідача; витягу з рішення Київської міської ради від 02.12.2010 № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва»; копія розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 30.12.2016 № 801 «Про внесення змін до розпорядження ШРДА у м. Києві від 09.02.2011 № 80 «Про закріплення майна за КП «Керуюча дирекція» з витягом із додатку до розпорядження; статуту Відповідача; акту обстеження нежитлових приміщень від 31.01.2025; розпорядження Президента України про призначення О. Поповцева т.в.о. голови Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації від 27.01.2022 № 16/2022-рп; розпорядження про вступ до виконання обов'язків голови Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації від 09.02.2022 № Юк/тр; копія виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань; фото обстеження нежитлових приміщень в жилому будинку № 16 на вулиці Олександра Кониського; акту обстеження нежитлових приміщень від 03.07.2025.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (у редакції чинній на час звернення Позивача до суду з даним позовом) передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання з приводу оренди нерухомого майна на підставі договору оренди в силу п. 1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено ч.1 ст. 193 ГК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин та звернення Позивача до суду з даним позовом).
Згідно з ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Тотожні норми права закріплені у ч.1 ст. 283 ГК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин та звернення Позивача до суду з даним позовом).
При цьому суд враховує, що орендні правовідносини між сторонами у даному спорі регулюються спеціальним законодавством, а саме Законом України Про оренду державного та комунального майна.
Частиною 10 ст. 1 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначено, що оренда це речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Матеріали справи містять копію Договору від 15.06.2020 № 744/1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 24.01.2018 №744/1) (далі - Договір № 744/1 від 15.06.2020), згідно умов якого Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією далі - ОРЕНДОДАВЕЦЬ, з однієї сторони, та товариством з обмеженою відповідальністю «Червонець» далі - ОРЕНДАР , а також комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» далі - ПІДПРИЄМСТВО- БАЛАНСОУТРИМУВАЧ (далі - Сторони) укладено
Відповідно до п. 9.1. Договору № 744/1 від 15.06.2020 цей Договір є укладеним з моменту підписання його СТОРОНАМИ і діє з 15.06.2020 до 13.06.2023.
У той же час, п. 9.7 Договору № 744/1 від 15.06.2020 передбачено, що для продовження дії Договору на новий строк ОРЕНДАР звертається до ОРЕНДОДАВЦЯ за три місяці до закінчення строку дії цього Договору із заявою про продовження Договору на новий строк. До заяви додається новий звіт з незалежної оцінки ОБ'ЄКТА, як передбачено пунктом 4.2 цього Договору. У разі відсутності заяви однієї із СТОРІН про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються відповідним договором, який є невід'ємною частиною цього Договору.
У позовній заяві Позивач зазначає, що відповідно до пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди підстав, визначених статтею і 9 Закону». Тому, станом на день подання даної позовної заяви договір оренди є діючим.
Враховуючи викладене вище, матеріалами справи встановлено, що станом на день подання даної позовної заяви (10.04.2025) Договір № 744/1 від 15.06.2020 є діючим.
Пунктом 4 Договору № 744/1 від 15.06.2020 встановлено обов'язки сторін.
Так, відповідно до п. 4.2.2 Договору № 744/1 від 15.06.2020 Орендар (Відповідач) зобов'язаний використовувати Об'єкт відповідно до його призначення та умов цього Договору.
Згідно п. 1.1 Договору № 744/1 від 15.06.2020 ОРЕНДОДАВЕЦЬ на підставі на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 10.03.2020 № 8/194, розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 27.05.2020 № 265 передає, а ОРЕНДАР приймає в оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - ОБ'ЄКТ, яке знаходиться на вул. Тургенєвська, 16, використання за цільовим призначенням - для розміщення кафе, бари, закусочні, кафетерії, заклади ресторанного господарства з постачання страв, приготовлених централізовано, для споживання в інших місцях (10,8 кв.м), їдальні, буфети, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи (27,1 кв.м), побутове обслуговування населення 62,4 кв.м. Цей Договір визначає взаємовідносини СТОРІН щодо строкового, платного користування ОРЕНДАРЕМ ОБ'ЄКТОМ.
Таким чином, згідно умов даного Договору цільовим призначенням оренди нерухомого майна (нежитлового приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - ОБ'ЄКТ, яке знаходиться на вул. Тургенєвська, 16 є - розміщення кафе, бари, закусочні, кафетерії, заклади ресторанного господарства з постачання страв, приготовлених централізовано, для споживання в інших місцях (10,8 кв.м), їдальні, буфети, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи (27,1 кв.м), побутове обслуговування населення 62,4 кв.м.
Також, п. 4.2.15 Договору № 744/1 від 15.06.2020 встановлено Обов'язок Орендаря (Відповідача) протягом місяця після укладення цього Договору застрахувати ОБ'ЄКТ не менше ніж на його вартість за висновком про вартість/актом оцінки на користь ПІДПРИЄМСТВА- БАЛАНСОУТРИМУВАЧА, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження ОБ'ЄКТА, у порядку, визначеному законодавством, і надати ОРЕНДОДАВЦЮ та ПІДПРИЄМСТВУ- БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ копії страхового полісу/договору і платіжного доручення про сплату страхового внеску. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб на увесь строк ОБ'ЄКТ був застрахований. Обов'язкові для страхування ризики: пожежа, вибух, удар блискавки, дії стихійних явищ, протиправні дії третіх осіб, пошкодження водою, пошкодження об'єкта оренди при проведенні ремонтних робіт та інші додаткові ризики, від яких необхідно застрахувати майно, на вимогу ПІДПРИЄМСТВА-БАЛАНСОУТРИМУВАЧА. Копії договору страхування та платіжного доручення про перерахування страхового платежу, завірені належним чином, надаються ПІДПРИЄМСТВУ-БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ та ОРЕНДОДАВЦЮ протягом 35 днів з дня укладення договору оренди.
Пунктом 5 Договору № 744/1 від 15.06.2020 встановлено права сторін.
Так, відповідно до п. 5.3.1 та п. 5.3.5 ОРЕНДАР має право: використовувати ОБ'ЄКТ відповідно до його призначення та умов цього Договору та за попередньою згодою ОРЕНДОДАВЦЯ здавати ОБ'ЄКТ в суборенду. Суборендну плату в розмірі, що не перевищує орендної плати за об'єкт суборенди, отримує ОРЕНДАР, а решта суборендної плати спрямовується до бюджету міста Києва.
При цьому, п. 5.1.1 та п. 5.2.1 Договору № 744/1 від 15.06.2020 ОРЕНДОДАВЕЦЮ та ПІДПРИЄМСТВУ-БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ надано право проводити необхідний огляд та перевірку виконання ОРЕНДАРЕМ умов цього Договору. В процесі перевірки виконання умов цього Договору оренди може бути здійснена фото- або відеофіксація стану та умов використання ОБ'ЄКТА.
Матеріалами справи, зокрема, з листа КП «Керуюча компанія з обслуговування Житлового фонду Шевченківського району м. Києва» від 10.10.2023 № 638/вих встановлено, що 14.09.2023 представниками КП «Керуюча компанія з обслуговування Житлового фонду Шевченківського району м. Києва» було здійснено обстеження нежитлових підвальних приміщень загальною площею 100,3 кв.м в будинку № 16 на вулиці Тургенєвській. Під час обстеження встановлено, що частина приміщень використовується під кав'ярню, інша частина приміщення використовується під надання ритуальних послуг, що є порушенням цільового призначення, також виявлені ознаки торгівлі квітами. Разом з цим, під час обстеження також встановлено, що орендарем порушено вимоги договору оренди частині обов'язкового страхування нежитлового приміщення. Зокрема, пп. 4.2.15 п. 4 Договору оренди передбачено, що орендар зобов'язаний протягом місяця після укладання цього Договору застрахувати об'єкт не менше ніж на його вартість висновком про вартість за висновком оцінки майна на користь підприємства - балансоутримувача, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта, у порядку, визначеному законодавством, і надати орендодавцю та підприємству - балансоутримувачу копії страхового полісу/договору і платіжного доручення про сплату страхового внеску. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб на увесь строк об'єкт був застрахований. Орендар в порушення вищевказаних вимог законодавства та умов Договору оренди не надав ні орендодавцю, ні підприємству-балансоутримувачу копії страхового полісу/договору і платіжного доручення про сплату страхового внеску.
За результатами обстеження, КП «Керуюча компанія з обслуговування Житлового фонду Шевченківського району м. Києва» на адресу Відповідач надіслано лист (претензію) від 10.10.2023 № 638/вих, в якому вимагало від останнього протягом 7 календарних днів з моменту отримання даної претензії звільнити нежитлове приміщення загальною площею 100,3 кв.м в будинку № 16 на вулиці Тургенєвській. В іншому випадку Орендодавцем буде вжито заходів щодо звільнення орендованого нежитлового приміщення в судовому порядку з покладенням на орендаря всіх судових витрат в тому числі витрат на правничу допомогу.
Також з матеріалів справи вбачається, що 31.01.2025 комісією в складі представників відділу по роботі з орендарями та власниками нежитлових приміщень Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва»: начальника Голь О.С., провідного інженера Артибякіної Н.М. та провідного юрисконсульта Гумінської Т.А. здійснили обстеження нежитлових приміщень в жилому будинку № 16 на вулиці Олександра Кониського (стара назва - вулиця Тургенєвська), закріплених на праві господарського відання за КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.02.2011 № 80 «Про закріплення майна за Комунальним підприємством «Керуюча дирекція» (в редакції від 30.12.2016 № 801, про що складено відповідний Акт обстеження нежитлових приміщень від 31.01.2025, затверджений в.о директора КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» П. Романюком.
Так, даним актом обстеження зафіксовано, що нежитлові підвальні приміщення загальною площею 100,3 кв.м передані в орендне користування товариству з обмеженою відповідальністю «Червонець» відповідно до договору № 744/1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 15.06.2020. На момент обстеження встановлено, що частина орендованих приміщень зачинена, частина використовується під кав'ярню, інша частина використовується під надання ритуальних послуг, що є порушенням цільового призначення, п. 1.1 договору оренди.
Фотофіксація обстеження нежитлових приміщень в жилому будинку № 16 на вулиці Олександра Кониського (стара назва - вулиця Тургенєвська) 31.05.2025 міститься в матеріалах даної справи.
Також матеріали справи містять Акт обстеження нежитлових приміщень в жилому будинку № 16 на вулиці Олександра Кониського (стара назва - вулиця Тургенєвська) від 03.07.2025, затверджений в.о директора КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» П. Романюком. Згідно даного акту комісією встановлено, що на момент обстеження встановлено, що частина орендованих приміщень використовується ТОВ «Червонець» під кав'ярню згідно умов договору, а інша частини приміщення - під магазин з продажу косметики, що є порушенням цільового призначення, п. 1.1 договору оренди. Частина приміщення, яка за договором передавалась під цільове призначення «побутове обслуговування населення» використовується іншою юридичною особою - «Ритуал 24» (https://ritual24.com.ua/) під надання ритуальних послуг, що є порушення умов договору, а саме, порушення цільового призначення та несанкціонована передача орендарем приміщення в суборенду без отримання дозволу орендодавця. Також згідно даного акту комісією зауважено, що орендар не звертався до орендодавця з проханням внести зміни до цільового використання нежитлового приміщення та передавати нежитлове приміщення комунальної власності третім особам в користування, відповідно і не отримував дозволу від орендодавця,.
Фотофіксація обстеження нежитлових приміщень в жилому будинку № 16 на вулиці Олександра Кониського (стара назва - вулиця Тургенєвська) 03.07.2025 міститься в матеріалах даної справи.
Згідно ч. 6 ст. 20 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» Орендар зобов'язаний застрахувати орендоване нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно на користь балансоутримувача, а єдиний майновий комплекс - на користь орендодавця згідно з Порядком передачі майна в оренду.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що матеріалами справи встановлено порушення Відповідачем:
- умов цільового використання оренди нерухомого майна (нежитлового приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться на вул. Тургенєвська, 16 згідно Договору № 744/1 від 15.06.2020;
- обов'язкового страхування нежитлового приміщення відповідно до пп. 4.2.15 п. 4 Договору № 744/1 від 15.06.2020.
При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів усунення Відповідачем вказаних вище порушень.
У відповідності до ст. 18 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.
За змістом ч. 1 та 2 ст. 24 вказаного Закону, Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено; укладення з орендарем договору концесії такого майна; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); припинення юридичної особи - орендаря або юридичної особи - орендодавця (за відсутності правонаступника); смерті фізичної особи - орендаря; визнання орендаря банкрутом; знищення об'єкта оренди або значне пошкодження об'єкта оренди. Договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Так, відповідно до п. 9.4 Договору№ 744/1 від 15.06.2020, Договір припиняється в разі:
- у разі ліквідації ОРЕНДОДАВЦЯ або ОРЕНДАРЯ;
- невиконання або систематичного неналежного виконання істотних умов договору;
- закінчення строку, на який його було укладено;
- приватизації об'єкта оренди ОРЕНДАРЕМ (за участю ОРЕНДАРЯ);
- банкрутства ОРЕНДАРЯ;
- загибелі ОБ'ЄКТА;
- у разі смерті ОРЕНДАРЯ (якщо орендарем є фізична особа);
- в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 9.5 Договору № 744/1 від 15.06.2020, Договір може бути розірвано за погодженням Сторін. Договір вважається розірваний з дати повідомлення ОРЕНДАРЯ/ОРЕНДОДАВЦЯ про згоду розірвати Договір, але не раніш повернення ПІДПРИЄМСТВУ-БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ ОБ'ЄКТА за актом приймання-передачі.
На вимогу однієї із СТОРІН Договір може бути достроково розірвано за рішенням разі невиконання СТОРОНАМИ своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законом актами України (п. 9.6 Договору№ 744/1 від 15.06.2020).
Як встановлено п. 6.7 Договору № 744/1 від 15.06.2020 при невиконанні або порушенні однією із СТОРІН умов цього Договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, цей Договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із СТОРІН за рішенням суду.
Пунктом 7.6 Договору № 744/1 від 15.06.2020 встановлено, що у разі закінчення/припинення дії цього Договору або при його розірванні ОРЕНДАР зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути ОБ'ЄКТ ПІДПРИЄМЄТВУ- БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ у стані, не гіршому, ніж в якому перебував ОБ'ЄКТ на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених ОРЕНДАРЕМ поліпшень, які неможливо відокремити від ОБ'ЄКТА без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.
Також, відповідно до п. 8.5 Договору № 744/1 від 15.06.2020 у разі виявлення факту використання ОБ'ЄКТА не за цільовим призначенням Договір може бути розірвано. ОРЕНДАР зобов'язаний додатково сплатити різницю між орендною платою, розрахованою за фактичний вид використання ОБ'ЄКТА, встановлений перевіркою, та орендною платою, визначеною цим Договором за весь період оренди, з дати останньої перевірки, проведеної згідно з п. 17.1 Положення.
Пунктом 8.6 Договору № 744/1 від 15.06.2020 встановлено, що за порушення договірних зобов'язань в частині страхування об'єкта, перевищення орендованої площі, торгівлі за нецільовим призначенням, а також при недотриманні інших умов договору. Договір може бути розірвано достроково в установленому законодавстві порядку.
У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно з ст. 783 ЦК України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
У відповідності до ст.78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно з положеннями ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
У відповідності до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінка доказів - це віднайдення відповіді на питання, чи може певна інформація слугувати доказом у справі, а також чи переконують докази кожен окремо та у своїй сукупності у наявності чи відсутності певної обставини у справі.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", зокрема, змінено назву ст. 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Слід зауважити, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Враховуючи наведені обставини справи, зазначені норми чинного законодавства та беручи до уваги те, що відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів в спростування позовних вимог та підтвердження своїх заперечень щодо відсутності порушень умов договору, допущене відповідачем порушення є істотними, а відтак суд дійшов висновку, що вимога позивача про розірвання договору № 744/1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 15.06.2020 підлягає до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно з ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
У позовній заяві, Позивач зазначає, що подає даний позов з метою захисту речового права, а саме, права користування нежитловими приміщеннями комунальної власності керуючись положеннями статті 396 ЦК України.
Згідно із частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядженням своїм майном.
У відповідності до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Наведена стаття унормовує захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, констатує, що право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Відповідно до цієї статті, власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном. Зазначений позов отримав назву "негаторний".
Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.
Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення громадян з неправомірно займаних жилих приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника тощо).
Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.
При цьому, задоволення негаторного позову можливе за сукупністю двох підстав:
- наявність у позивача права вимоги усунення перешкод;
- вчинення перешкод відповідачем.
За відсутністю хоча б однієї з обставин, підстави для задоволення негаторного позову відсутні.
Звертаючись до суду із негаторним позовом, позивач має довести наявність у нього права власності або речового права на майно, усунення перешкод в користуванні та розпорядженні яким є предметом спору, а також неправомірність дій відповідача стосовно використання даного майна.
Частиною першою статті 317 ЦК України зазначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник може реалізовувати це право на власний розсуд. Тобто, лише власник має право на визначення юридичної долі свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також повернення (вилучення) цього майна від відповідних суб'єктів.
Право володіння, користування та розпорядження майном, згідно із положеннями статті 317 ЦК України, належить власникові майна, а право володіння, відповідно до статті 398 Цивільного кодексу України, виникає на підставі договору із власником або особою, якій майно було передано власником, а також з інших підстав, установлених законом. Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з положеннями статті 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Вказана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права полягає у позбавленні його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Порушення, невизнання або оспорювання права власності особи на земельну ділянку є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Матеріали справи містять рішення Київської міської ради від 02.12.2010 № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва», яким п. 1 затверджено переліки об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва згідно з додатками 1 - 10 до цього рішення.
Так, відповідно до переліку об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва, що розміщені в Шевченківському районі належить жилий будинок по вулиці Тургенєвська, 16, в якому знаходяться нежитлові приміщення, загальною площею 125,50 - кв.м.
Відповідно до розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.02.2011 року № 80 "Про закріплення майна за Комунальним підприємством "Керуюча дирекція", з урахуванням розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 30.12.2016 року № 801 "Про внесення змін до розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації № 80 від 09.02.2011 року "Про закріплення майна за Комунальним підприємством "Керуюча дирекція", КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" здійснює господарське відання житлового, нежитлового фонду Шевченківського району в місті Києві та обслуговування закріплених за ним житлових будинків.
Згідно Додатку № 1 Розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 30.12.2016 № 801 «Про внесення змін до розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 09 лютого 2011 року №80 «Про закріплення майна за Комунальним підприємством «Керуюча дирекція», житловий будинок № 16 на вулиці Тургенєвська, 16 разом з нежитловими приміщеннями закріплений на праві господарського відання за Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва".
Поряд з цим, суд зазначає, що рішенням Київської міської ради від 02.03.2023 № 6030/6071 перейменовано вулицю вулиця Тургенєвська на вулиця Олександра Кониського.
Житловий будинок № 16 на вулиці Олександра Кониського (Тургенєвська), 16 разом з нежитловими приміщеннями відноситься до об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, що розміщені в Шевченківському районі та закріплений на праві господарського відання за Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва".
Розпорядженням Київської міської ради «Про деякі питання оренди комунального майна територіальної громади міста Києва» від 23 липня 2020 року № 50/9129 уповноважено виступати орендодавцями майна територіальної громади міста Києва: Районні в місті Києві державні адміністрації - щодо нерухомого майна і споруд, яке передане їм до сфери управління (п.2.3 розпорядження).
З огляду на вищезазначені обставини, а саме розірвання договору № 744/1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 15.06.2020, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Червонець» вчинити дії - звільнити орендоване нежитлове підвальне приміщення загальною площею 100,3 кв.м, яке знаходиться в будинку 16 на вулиці Олександра Кониського у м. Києві шляхом виселення.
Таким чином, Позивачем доведено наявність у нього права власності на зазначене майно, усунення перешкод в користуванні та розпорядженні яким є предметом спору, а також неправомірність дій відповідача стосовно використання даного майна у справі.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Всупереч вказаним вимогам відповідач письмового відзиву на позов, жодних доказів на підтвердження обставин чи відсутності підстав для задоволення позову не надав, стверджувань позивача не спростував.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 237-238, 240, 241, 242, 254, 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації -задовольнити повністю.
2. Розірвати договір № 744/1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 15.06.2020.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Червонець» вчинити дії - звільнити орендоване нежитлове підвальне приміщення загальною площею 100,3 кв.м, яке знаходиться в будинку 16 на вулиці Олександра Кониського у м. Києві шляхом виселення.
4. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Червонець» 03035, м. Київ, вул. Липківського Василя Митрополита, буд. 37-А, кв. 40, код ЄДРПОУ 43390145) на користь Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (01054, м. Київ, вул. Хмельницького Богдана, 24, код ЄДРПОУ 37405111) судовий збір у розмірі 6 056 (шість тисяч п'ятдесят шість) гривень 00 коп.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено та підписано 03.11.2025, з урахуванням приписів ч. 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА