номер провадження справи 22/159/25
04.11.2025 Справа № 908/2547/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/2547/25
за позовом: Миколаївського політехнічного фахового коледжу (вул. Благовісного Вадима, буд. 11-А, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54006)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНКАМ ФІНАНС» (вул. Каховська, буд. 11А, кабінет № 8, м. Запоріжжя, 69096)
про стягнення 29 157,30 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
21.08.2025 до Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява (вих. № б/н від 21.08.2025) Миколаївського політехнічного фахового коледжу до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНКАМ ФІНАНС» про стягнення 29157,30 грн. заборгованості.
Позов обґрунтовано не поставкою відповідачем попередньо оплаченого позивачем товару (палива) за договорами поставки № 177/10-ІФ від 30.10.2024, № 807/12-ІФ від 11.12.2024, 113/07-ІФ від 15.07.2024, та неповерненням здійсненої позивачем попередньої оплати.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
Відповідач відзив на позов не надав. Останнім днем строку для подання відзиву було 24.09.2025.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 21.08.2025 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2547/25 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою суду від 26.08.2025 позовну заяву було залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.
02.09.2025 у встановлений судом строк від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.09.2025 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2547/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвала від 08.09.2025 була доставлена до зареєстрованих електронних кабінетів сторін 08.09.2025 після 17 години, що підтверджується відповідними довідками.
Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, ухвала суду вручена сторонам 09.09.2025.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Судом було дотримано права відповідача в частині належного повідомлення про судовий розгляд справи. Відповідач наданим йому процесуальним законом правом щодо подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України, за наявними матеріалами справи.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.
Згідно ч. 1 ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Відповідно ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Таким чином, розгляд справи по суті в цій справі розпочався з 09.10.2025.
Рішення по суті ухвалено судом 04.11.2025.
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази, що їх підтверджують
Між Миколаївським політехнічним фаховим коледжем (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ІНКАМ ФІНАНС» (постачальник, відповідач) були укладені договори поставки, за умовами яких постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар (нафтопродукти), а покупець зобов'язався сплатити і прийняти товар (пункти 1.1 договорів), а саме договори:
№ 113/07-ІФ від 15.07.2024 щодо поставки бензину А-92 та дизпалива на загальну суму 26348,00 грн.;
№ 177/10-ІФ від 30.10.2024 щодо поставки бензину А-95 та дизпалива на загальну суму 31249,00 грн.;
№ 807/12-ІФ від 11.12.2024 щодо поставки бензину А-95 та дизпалива на загальну суму 13959,30 грн.
Згідно договорів, оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у день виписки рахунку-фактури та накладної на товар.
Згідно розділу договорів «Поставка товару», строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки). Передача покупцю товару здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки. Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) на АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними. Умови постачання товару - самовивезення.
До вказаних договорів сторонами підписані додатки № 1 «Специфікація».
За договором № 113/07-ІФ від 15.07.2024 між сторонами було підписано видаткову накладну № 0009/0000512 від 15.07.2024 на суму 26348,00 грн. зі специфікацією до неї відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах.
За договором № 177/10-ІФ від 30.10.2024 між сторонами було підписано видаткову накладну № 0009/0000906 від 30.10.2024 на суму 31249,00 грн. зі специфікацією до неї відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах.
За договором № 807/12-ІФ від 11.12.2024 між сторонами було підписано видаткову накладну № 0009/0001025 від 11.12.2024 на суму 13959,30 грн. зі специфікацією до неї відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах.
Відповідачем за цими договорами були виставлені позивачу відповідні рахунки-фактури, які були повністю оплачені останнім, що підтверджується платіжними інструкціями:
- № 423 від 15.07.2024 на суму 26348,00 грн. (оплата за договором № 113/07-ІФ від 15.07.2024);
- № 667 від 30.10.2024 на суму 31249,00 грн. (оплата за договором № 177/10-ІФ від 30.10.2024);
- № 782 від 11.12.2024 на суму 13959,30 грн. (оплата за договором № 807/12-ІФ від 11.12.2024).
Як зазначив позивач у позовній заяві, у період з 01.01.2025 по 10.02.2025 позивач фактично отримав бензин А-95 у кількості 80 літрів по 4 скретч-картках. Станом на 01.01.2025 позивач не отримав у повному обсязі товар, на який видані скретч-картки, а саме: бензин А-95 - 380 літрів та дизельне пальне - 270 літрів. Востаннє на автозаправній станції відповідача була заправка 20 літрів бензину А-95, що підтверджується подорожнім листом № 13 від 27.01.2025 та фіскальним чеком від 27.01.2025.
Згідно актів від 11.02.2025 та від 12.02.2025, складених водіями та іншими посадовими особами Миколаївського політехнічного фахового коледжу, водії намагалися отримати дизпаливо у металеву каністру, шляхом пред'явлення на АЗС ТОВ “ІНКАМ ФІНАНС» скретч-картки. Однак, дизпаливо у кількості, передбаченій скретч-карткою, оператором автозаправної станції видано не було, у погашенні скретч-картки було відмовлено.
До матеріалів справи надано копії невикористаних талонів позивача, які не були отоварені відповідачем на його АЗС.
Відповідно позовної заяви, розрахунків заборгованості та наданих позивачем доказів, за договором № 113/07-ІФ від 15.07.2024 залишилися невикористаними 5 талонів (скретч-карток) на дизпаливо - 100 літрів (за ціною 51,49 грн. за 1 літр, що разом складає 5149,00 грн.);
за договором № 177/10-ІФ від 30.10.2024 залишилися невикористаними 10 талонів (скретч-карток) на дизпаливо - 100 літрів (за ціною 47,49 грн. за 1 літр, що разом складає 4749,00 грн.) та 5 талонів (скретч-карток) на бензин А-95 - 100 літрів (за ціною 53,00 грн. за 1 літр, що разом складає 5300,00 грн.);
за договором № 807/12-ІФ від 11.12.2024 2024 залишилися невикористаними 6 талонів (скретч-карток) на дизпаливо - 70 літрів (за ціною 47,99 грн. за 1 літр, що разом складає 3359,30 грн.) та 10 талонів (скретч-карток) на бензин А-95 - 200 літрів (за ціною 53,00 грн. за 1 літр, що разом складає 10600,00 грн.).
Отже, всього позивачем не було використано талонів на дизпаливо та бензин А-95 на загальну суму 29157,30 грн.
11.02.2025 позивач надіслав відповідачу претензію, якою вимагав у строк до 20.02.2025 виконати умови договорів у частині видачі на АЗС ТОВ “ІНКАМ ФІНАНС» вказаних у скретч-картках паливо-мастильних матеріалів.
Відповідь на претензію в матеріалах справи відсутня.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення
Взаємовідносини сторін є господарськими, такими, що виникли на підставі договорів поставки, укладених у письмовій формі.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За умовами ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Як встановлено судом, договори, укладені між сторонами, виконувалися сторонами: з боку позивача була проведена повна оплата товару, а з боку відповідача - часткова поставка товару.
Згідно ст.ст. 13, 14, 526 ЦК України, цивільні права і обов'язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до пункту 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, зобов'язання за договором повинні бути виконані, незважаючи на інші обставини.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п. 3 Правил).
Відомості про роздрібні ціни, марки та види нафтопродуктів, що реалізуються на автозаправних станціях, автогазозаправних станціях, в автогазозаправних пунктах, повинні бути зазначені на інформаційному табло, яке встановлюється на в'їзді та біля оператора автозаправної станції, автогазозаправної станції, автогазозаправного пункту (п. 7 Правил).
Згідно з п. 9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Згідно з п. 3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п. 10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.
Відтак, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Судом встановлено, що на виконання умов вказаних вище договорів позивачем був оплачений замовлений товар у повному обсязі - у загальній сумі 71556,30 грн., відповідачем фактично не було поставлено товар (пальне) на загальну суму 29157,30 грн. Вказаної обставини відповідач не заперечив та не спростував.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року в справі № 918/631/19.
Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 у справі № 918/631/19).
Згідно приписів ст.ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Матеріали справи не містять доказів передання відповідачем позивачу товару (палива) в обсязі, який був оплачений.
Відповідач проти позову не заперечив, доказів виконання зобов'язання щодо передачі позивачу товару у повному обсязі або повернення суми 29157,30 грн. не надав.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 29157,30 грн. заборгованості визнається судом обґрунтованою та доведеною.
Враховуючи наведене, позов задовольняється судом повністю.
6. Судові витрати
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судовий збір у сумі 2422,40 грн. стягується з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНКАМ ФІНАНС» (вул. Каховська, буд. 11А, кабінет № 8, м. Запоріжжя, 69096, код ЄДРПОУ 40308189) на користь Миколаївського політехнічного фахового коледжу (вул. Благовісного Вадима, буд. 11-А, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54006, код ЄДРПОУ 20915954) 29157 (двадцять дев'ять тисяч сто п'ятдесят сім) грн. 30 коп. заборгованості, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 04 листопада 2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко