майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
21 жовтня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/663/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Воробйова І.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: Драгіцина Т.М. (приймає участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів) - адвокат, діє на підставі ордеру серії АМ №1107693 від 20.11.2024;
від відповідача: не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Дочірнього підприємства "Олевський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс"
про стягнення 88 467,84 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 88 467,84 грн. заборгованості, з яких: 48 360,00 грн. плата за користування вагонами, 34 040,76 грн. збору за зберігання вантажів, 5 413,32 грн. за маневрову роботу, 653,76 грн. додаткових зборів.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач не сплатив позивачу згадані вище платежі, що передбачені Статутом залізниць України та Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 27.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
26.06.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній просив суд відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що згідно з наданими актами форми ГУ-23, затримка вагонів була спричинена вилученням вантажу для митного огляду. Митний огляд може виникати та здійснюватися з вивантаженням товару, якщо виникає необхідність у його візуальній перевірці, незалежно від волі чи часті вантажовласника чи замовника. Таким чином, причина затримки вантажу не є такою, що залежить від відповідача, а отже останній не зобов'язаний нести обов'язок щодо відшкодування витрат перевізнику.
Акти ГУ-23 №2136, 2201,2303, 2305, 2304 не підтверджують вину вантажовідправника у затримці вагонів, а лише фіксують факт зупинки вагонів на виконання вимог митного органу. Вони не містять прямого посилання на дії або бездіяльність відправника як на причину затримки.
Також відповідачем не було підписано накопичувальні картки форми ФДУ-92, а отже, останнім не було визнано та підтверджено наявність боргу та не підтверджено обсяг наданих послуг. Позивач не довів належним чином факт прийнятті відповідачем послуг, які є предметом позову. Як зазначив відповідач, ним було заявлено про незгоду з нарахуваннями, що підтверджуються відмовою від підпису актів, правові підстави для примусового стягнення сум - відсутні.
16.09.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли пояснення з додатковими обґрунтуваннями позовних вимог.
Ухвалою суду від 16.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
21.10.2025 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про долучення листа відповідач за вих. № 271/1 від 01.05.2024 та клопотання про поновлення строку для долучення згаданого вище листа.
Розглянувши подане клопотання, суд, приймаючи до уваги обставини справи, вважає за необхідне поновити строк для подачі листа відповідача за вих. № 271/1 від 01.05.2024 та долучити поданий доказ до матеріалів справи.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа.
Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
09.11.2020 Дочірнє підприємство "Олевський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" приєдналося до публічного Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом Акціонерного товариства "Українська залізниця". Факт укладення договору засвідчується наступними документами: заявою про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 05418483/2020-0002 від 06.11.2020 та повідомленням № 32-05418483/2020-0002 від 09.11.2020 про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, в якому АТ "Укрзалізниця" засвідчила прийняття від Дочірнього підприємства "Олевський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" заяви про приєднання до договору та повідомила про присвоєні коди: відправника/одержувача: 6949, платника: 8370354 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером. Код платника використовується для ідентифікації договірних відносин як номер договору.
Таким чином, 09.11.2020 між сторонами у справі було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що знаходиться у публічному доступі (далі договір-1).
Відповідно до пункту 1.1 договору-1 предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника пов'язаних з цим супутніх послуг (далі послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона перевізника не є орендною платою.
Пунктом 1.5 договору-1 передбачено, що договір є публічним договором, за яким Перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За умовами підпунктів 2.1.4, 2.1.5, 2.1.10, 2.1.14 пункту 2.1 договору-1 замовник зобов'язаний:
- сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобов'язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника;
- відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника;
- приймати подані за заявкою замовника власні вагони перевізника. Відмова замовника від прийняття власних вагонів перевізника допускається лише у випадках, якщо виключається можливість використання замовником таких вагонів для перевезення вантажу внаслідок їх технічної або комерційної непридатності, на підставі відповідних документів (форм ГУ-23, ВУ-23). Якщо подання Замовнику на його замовлення порожніх власних вагонів Перевізника затримується з його вини, з нього стягується встановлена в п. 3.4 договору плата за користування власними вагонами перевізника за весь час затримки вагонів на станції призначення. Якщо замовник заявить про відмову від цих вагонів, плата за час затримки нараховується до моменту одержання відмови. У випадку відмови замовника від замовлених власних вагонів перевізника, що подані замовнику, замовник зобов'язаний письмово повідомити станцію навантаження та філію "Центр транспортної логістики" AT "Укрзалізниця" про таку відмову та сплатити плату за пробіг цих вагонів від станції, з якої вони були відправлені, до станції навантаження. Така плата стягується за накопичувальною карткою форми ФДУ-92 на підставі акту загальної форми ГУ-23 та перевізного документа, за яким прибули вагони на станцію призначення за тарифною схемою 14 Збірника тарифів. Плата за пробіг вагонів не нараховується у випадку, якщо виключається можливість використання замовником вагонів під перевезення вантажу внаслідок їх технічної та комерційної непридатності, що підтверджується відповідним документом (акт форми ГУ-23, ВУ-23);
- самостійно та регулярно ознайомлюватись з змінами до договору, направленими перевізником документами та повідомленнями, іншою інформацією щодо надання послуг, розміщеними в інформаційних системах перевізника.
Пунктом 3.4 договору-1 встановлено, що замовник зобов'язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі плата за користування власними вагонами перевізника).
Згідно підпункту 3.4.3 договору-1 моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в п. 3.4. договору-1, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами.
Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках вказаних в п. 3.4 договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами перевізника в частині, що не визначена договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами.
Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.
Згідно з п. 9.4 договору-1 зміни (доповнення) до договору перевізник здійснює шляхом викладення в новій редакції договору в цілому або окремих його частин та їх оприлюднення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням КЕП.
Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення (п. 12.1 договору).
Відтак, на момент виникнення спору між АТ "Українська залізниця" та Дочірнім підприємством "Олевський Лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" був укладений та діяв договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (додано в редакції, що оприлюднено 28.06.2024, вводиться в дію з 01.07.2024).
В червні 2024 року по станції Олевськ регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" було відвантажено вантаж "деревина паливна" у вагони №№ 62130638, 62429543, 63178743 за відправками, відповідно до залізничних накладних від 21.06.2024 № 422071, від 27.06.2024 № 423657, від 28.06.2024 № 423665, призначенням на станцію Дорнешти Румунія.
В липні 2024 року вищезазначені вагони були затримані митною службою по станції Вадул-Сірет (Львівський регіон) для проведення митного огляду із вивантаженням товару, на підставі частини 5 статті 338 Митного кодексу України. Так, по станції Вадул-Сірет, виникла затримка вагонів, по причині, що не залежить від залізниці.
Відповідно до вказаного на початок затримки складено акти загальної форми ГУ-23, а саме:
на вагон № 62130638 - від 08.07.2024 № 2136 о 17 год. 00 хв.;
на вагони №№ 62429543, 63178743 - від 15.07.2024 № 2201 о 11 год. 00 хв.
Після проведення митного огляду на кінець затримки складено акти загальної форми ГУ-23, а саме:
на вагон № 62130638 - від 23.07.2024 № 2303 о 12 год. 15 хв.;
на вагон № 62429543 - від 23.07.2024 № 2305 о 13 год. 45 хв.;
на вагон № 63178743 - від 23.07.2024 № 2304 о 13 год. 00 хв.
Відповідно до вимог пункту 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності у випадку затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил.
На підставі складених актів загальної форми ГУ-23 №№ 2136, 2201, 2303, 2305, 2304 станцією Вадул-Сірет нараховано кошти за користування власними вагонами Перевізника, зберігання вантажу в вагонах, маневрову роботу та повідомлення в розмірі 73 723,20 грн. (без урахування ПДВ).
Відповідно до вимог підпункту 1.10 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085, платежі, збори, які виникли через затримку вагонів (контейнерів) з вантажами під час перевезення з вини відправника, оформляються станцією затримки відповідними документами, які надсилаються на станцію відправлення для стягнення цих платежів, зборів з відправника.
Таким чином, для стягнення нарахованих коштів за користування власними вагонами Перевізника, зберігання вантажу в вагонах, маневрову роботу та повідомлення вантажовідправника на підставі вказаних вище актів загальної форми ГУ-23 станції Вадул-Сірет були створені накопичувальні картки форми ФДУ-92 на загальну суму 73 723,20 грн. без урахування ПДВ, саме:
- № 22080258 від 22.08.2024 на суму 19 630,80 грн. (маневрова робота - 1 503,70 грн., збір за зберігання - 7 564,6 грн., плата за користування вагонами - 10 562,5 грн.);
- № 22080259 від 22.08.2024 на суму 34 243,40 грн. (маневрова робота - 1 503,70 грн., збір за зберігання - 13 238,10 грн., плата за користування вагонами - 19229,20 грн., за надання повідомлення - 272,40 грн.);
- № 22080260 від 22.08.2024 на суму 19 849,00 грн. (маневрова робота - 1 503,7 грн., збір за зберігання - 7 564,60 грн., плата за користування вагонами - 10 508,30 грн., за надання повідомлення - 272,40 грн).
Зазначені накопичувальні картки форми ФДУ-92 були відправлені Замовнику на погодження, однак отримано відмову, що засвідчено відповідно оформленим актом загальної форми ГУ-23 станції Олевськ регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" від 28.08.2024 № 618.
На адресу ДП "Олевський лісгосп АПК" направлялася претензія №Д ПЗЗ-03/5584 від 06.11.2024 з вимогою внесення належних залізниці платежів.
Проте, відповідач відповіді на претензію не надав.
Отже, за весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано разом по накопичувальним карткам форми ФДУ-92 від 22.08.2024 №№ 22080258, 22080259, 22080260:
- плата за користування власними вагонами Перевізника - 40 300 грн. (без урахування ПДВ), 48 360 грн. з ПДВ;
- збір за зберігання вантажу - 28 367,30 грн. (без урахування ПДВ), 34040,76 з ПДВ;
- плату за маневрову роботу - 4 511,10 грн. (без урахування ПДВ), 5 413,32 грн. з ПДВ;
- додаткові збори, щодо операцій за надання одержувачу інформації про вантажі (телеграфом) за відомостями 544,80 грн. (без урахування ПДВ), 653,76 грн. з ПДВ,
що разом складає 73723,20 х 20% ПДВ = 88 467,84 грн.
Оскільки відповідач не здійснив оплату згаданих вище платежів, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що умови та порядок організації перевезень, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Згідно п. 71 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі Статут), передбачено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Пунктом 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Час перебування вагонів (контейнерів) на залізничній під'їзній колії визначається за їх номерами (п. 72 Статуту).
Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (далі Правила № 113).
Відповідно до п.п. 2, 3 Правил № 113 за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.
Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Пунктом 4 Правил № 113 визначено, що відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій. Пам'ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласника.
Згідно п. 6 Правил № 113 час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
Відповідно до п. 8 Правил № 113 у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів (п. 12 Правил № 113).
Відповідно до п. 14 Правил № 113 розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством.
Згідно з п. 15 Правил № 113 за час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків.
Правилами складання актів, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 за №334 передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, в тому числі затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства складаються комерційні акти та акти загальної форми.
Акти загальної форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Таким чином, відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства належним і допустимим доказом на підтвердження факту настання відповідних подій - затримки вагонів на станції, у зв'язку з якими позивачем здійснено нарахування плати за користування вагонами відповідно до поданих відомостей, є акт загальної форми ГУ-23, що складений згідно з Додатком N 6 до Правил користування.
Факт затримки вагонів у встановленому порядку зафіксовано актами загальної форми ГУ-23, в яких вказано час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністром транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 № 340/16356 (далі по тексту - Збірник тарифів) встановлює ставки плати за користування вагонами, а отже, плата за користування вагонами є регульованою і не потребує додаткового погодження сторонами.
Згідно з п. 3 розділу 5 Збірника тарифів та пункту 5 розділу 6 Правил перевезення: При визначенні часу користування вагонами і контейнерами час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Згідно з додатком 1-2 до Договору ставка плати за використання власних вагонів Перевізника для напіввагона, грн./ вагон за добу складає - 1300.
Сума плати за користування вагонами включена до накопичувальних картки ф. ФДУ-92 № 22080258 від 22.08.2024 в сумі 10 562,50 грн., № 22080259 від 22.08.2024 в сумі 19 229,20 грн., № 22080260 від 22.08.2024 у сумі 10 508,30 грн. (без ПДВ).
Згідно зі статтею 6 Статуту залізниць України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.
Навантажені власні вагони, які перевозяться за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право у разі втрати частини вагонів із групи, оформленої одним перевізним документом, - витребувати у залізниці складання комерційного та інших актів та заявити вимоги про відшкодування збитків у встановлених Статутом розмірах; право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Порядок зберігання вантажів та нарахування у зв'язку із цим відповідного збору визначено Правилами зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі Правила № 644).
Відповідно до п.п 4, 5 Правил № 644, термін граничного зберігання починається з моменту вивантаження вантажу (контейнера з вагона) засобами залізниці або з моменту подачі вагона під вивантаження засобами одержувача. Якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Згідно з п. 8 Правил № 644, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при затримці - з моменту затримки; при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці - з моменту затримки.
Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми (п. 9 Правил № 644).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 розділу ІІІ Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, збір за зберігання вантажу у вагонах справляється в розмірі 4 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Сума плати за зберігання вантажу включена до накопичувальної картки ф. ФДУ-92 № 22080258 від 22.08.2024 в сумі 7 564,60 грн. (без ПДВ), № 22080259 від 22.08.2024 в сумі 13238,10 грн. (без ПДВ), № 22080260 від 22.08.2024 в сумі 7 564,60 грн. (без ПДВ).
При обрахуванні збору за користування вагонами був застосований коригуючий коефіцієнт 5,139 згідно телеграфного розпорядження № Ц-3-91/1011-22 від 28.06.2022.
Пунктом 1.8 розділу ІІІ Збірника тарифів передбачено, що за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею або забиранням вагонів на вимогу власника під'їзної колії, вантажовласника або порту, яка оформлена пам'яткою про подавання/забирання вагонів (форми ГУ-45), із зазначенням у ній часу, протягом якого виконувалась маневрова робота, нараховується збір у розмірі 292,6 грн. за кожні півгодини роботи локомотива, рахуючи неповні півгодини за повні. До такої роботи належать: переставляння вагонів з одного вантажного фронту на інший, переміщення вагонів на фронті; подача вагонів на ваги і для дозування; прибирання вагонів після зважування та дозування; у випадках, коли навантаження або вивантаження виконується в присутності локомотива залізниці (подача стисненого повітря від локомотива тощо); інша маневрова робота з вагонами на станціях, під'їзних коліях та інших місцях незагального користування.
Як вбачається із пункту 3 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту і зв'язку України № 507 від 31.08.2005, маневровою роботою є будь-які пересування рухомого складу залізничного транспорту станційними й іншими коліями для забезпечення поїзної роботи і виробничої діяльності підприємств.
Маневри - будь-які пересування рухомого складу залізничного транспорту станційними й іншими коліями для забезпечення поїзної роботи і виробничої діяльності підприємств. Одиницею залізничного рухомого складу є локомотив та вагон.
Отже, маневрові роботи підлягають оплаті замовником у разі їх фактичного виконання.
Сума плати за маневрову роботу включена до накопичувальної картки ф. ФДУ-92 № 22080258 від 22.08.2024 в сумі 1 503,70 грн. (без ПДВ), № 22080259 від 22.08.2024 в сумі 1503,70 грн. (без ПДВ), № 22080260 від 22.08.2024 в сумі 1 503,70 грн. (без ПДВ).
При обрахуванні збору був застосований коригуючий коефіцієнт 5,139 згідно телеграфного розпорядження № Ц-3-91/1011-22 від 28.06.2022.
Щодо плати за телеграфне повідомлення, суд зазначає наступне.
Відповідачу було нараховані додаткові збори: за надання відправникам (одержувачем) інформації. В таблиці 3 пункту 10 розділу ІІІ Збірника тарифів визначені послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, зокрема: за видачу довідок, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведенням розрахунків телеграфом ставка збору становить 53,00 за відправку.
Сума плати за телеграфне повідомлення включена до накопичувальної картки № 22080259 від 22.08.2024 в сумі 272,40 грн. (без ПДВ), № 22080260 від 22.08.2024 у сумі 272,40 грн. (без ПДВ).
При обрахуванні збору за телеграфне повідомлення за надання був застосований коригуючий коефіцієнт 5,139 згідно телеграфного розпорядження № Ц-3-91/1011-22 від 28.06.2022.
Перевіривши розрахунок нарахованих плат за користування вагонами та збору за зберігання по накопичувальним карткам, суд встановив, що він є арифметично вірним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи.
Згідно з частиною 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно положень ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, Правил користування вагонами і контейнерами, Статуту залізниць України, положень укладених між сторонами договорів, відповідач своїх зобов'язань щодо здійснення плати за користування вагонами та збору за зберігання вагонів, плати за маневрову роботу та плати за телеграфне повідомлення не виконав, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в сумі 88 467,84 грн.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 48360,00 грн. плати за користування вагонами, 34 040,76 грн. збору за зберігання вантажів, 5 413,32 грн. плати за маневрову роботу, 653,76 грн. додаткових зборів - плати за телеграфне повідомлення.
Разом з тим, слід відзначити, що заперечення відповідача не підтвердженні належними доказами.
Так, слід відзначити, що на особовому рахунку відповідача були відсутні належні кошти, отже відповідач не виконав п. 2.1.4 Договору перевезення та не поповнив рахунок, тобто самостійно не передбачив та не перерахував кошти у розмірі 100% передплати за надані послуги. Тому безспірне списання коштів виконати було неможливо. Про вказане свідчать акти загальної форми та електронні накопичувальні картки не підписані електронним ключем. Необхідно вказати, що паперові накопичувальні картки відповідач не вимагав, а обов'язку їх паперового направлення залізницею не передбачено.
Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира складаються комерційні акти та акти загальної форми.
Акти загальної форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами (пункт 3 Правил складання актів).
Акт загальної форми складається також у випадку відмови або ухилення відправників (одержувачів) від підпису пам'яток, відомостей про користування вагонами (контейнерами), облікових, накопичувальних карток тощо. На вказаних документах у цих випадках робиться відмітка про складений акт. (п. 4 р. 60 Акт загальної форми ГУ-23 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 №147-Ц).
У складених актах загальної форми вбачається, що відповідач не підписав електронним ключем накопичувальні картки, а для підпису цих накопичувальних карток в паперовому документі на з'явився.
Набирання та формування накопичувальної картки ф. ФДУ-92 робиться в програмному забезпечені СУРМ. Сформована накопичувальна картка зберігається та відсилається з ЕЦП на узгодження клієнту. На узгодження надається 2 діб. В разі несвоєчасного підписання-узгодження клієнтом, накопичувальна картка переходить у статус прострочена та перетворюється у паперову після підтвердження товарним касиром або агентом комерційним.
На кожну накопичувальну картку без узгодження клієнтом робиться акт загальної форми ГУ-23 інші - де фіксується що клієнт не наклав вчасно своє ЕЦП.
Отже, з урахуванням положень пунктів 28, 31, 32 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, ст. 119 Статуту, пунктів 2, 13 Правил користування вагонами і контейнерами, пунктів 8, 9 Правил зберігання вантажів, пункту 10 Правил користування вагонами і контейнерами (за повідомлення про затримку вагонів), п. 2.1.5 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом відповідач зобов'язаний оплатити залізниці надані послуги, що виникли в зв'язку із затримкою митними органами.
Водночас, слід відзначити, що телеграфне повідомлення зі станції затримки про затримку вагонів митницею було доведено до Відповідача станцією Олевськ за погодженням з вантажовідправником/ вантажовласником через застосунок Вайбер за номером телефону 0965067411 Кусіку Василю, уповноваженому представнику Відповідача (згідно листа № 271/1 від 01.05.2024).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Олевський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" (11002, Житомирська область, Коростенський район, м. Олевськ, вул. Олевської республіки, 114, код ЄДРПОУ 05418483)
- на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) 88 467,84 грн. заборгованості, а також 2422,40 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 03.11.25
Суддя Кудряшова Ю.В.
Список розсилки:
1 - позивачу в Електронний кабінет
2 - адвокату Драгіциній Т.М. в Електронний кабінет
3 - відповідачу Електронний кабінет