вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
04.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4781/25
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи № 904/4781/25
за позовом Управління служби безпеки України у Дніпропетровській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг"
про визнання недійсним пункту договору та стягнення грошових коштів,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Управління служби безпеки України у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 26.08.2025 за вих. №б/н до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (далі - відповідач), у якій просить визнати недійсним пункт 3.1 Розділу 3 «Ціна договору та порядок здійснення оплати» укладеного між Управлінням Служби безпеки України у Дніпропетровській області та ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» договору про закупівлю № 0680 від 01.04.2022 та специфікації (додаток № 1 до договору №0680 від 01.04.2022) в частині включення до вартості товару податку на додану вартість у сумі 14391,21 грн;
стягнути з ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» на користь Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області безпідставно набуті кошти, які надмірно сплачені за договором про закупівлю № 0680 від 01.04.2022 як податок на додану вартість в розмірі 14.391,21 грн шляхом зарахування їx на розрахунковий рахунок № UA 188201720343181003600017577 в ДКСУ м. Київ, код 20001496.
Позивач просить розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження, судові витрати стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4781/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2025.
Ухвалою від 29.08.2025 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу надати до господарського суду докази доплати судового збору у розмірі 1.816,80 грн.
Через підсистему "Електронний суд" 02.09.2025 від позивача надійшла заява від 02.09.2025 за вих. №б/н про усунення недоліків.
Через відділ документального забезпечення 03.09.2025 від позивача надійшла заява від 02.09.2025 за вих. №б/н про усунення недоліків, до якої останній додав платіжну інструкцію від 01.09.2025 №2668 на суму 1.816,80 грн.
Ухвалою від 08.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).
Згідно інформації, що міститься в системі Діловодство спеціалізованого суду, документ в електронному вигляді "ст. 176 Відкриття у СПРОЩЕНОМУ" від 08.09.2025 у справі №904/4781/25 (суддя Дупляк Степан Анатолійович) було надіслано одержувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" до його електронного кабінета. Документ доставлено до електронного кабінету 08.09.2025 о 18:30, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2024 також надсилалася відповідачу на адресу: 49000, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 503; за трек-номером 0610278380818.
Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду 19.09.2025 з відміткою про отримання 18.09.2025.
Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2025 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.
Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Так, суд встановив, що ухвала від 08.09.2025 вважається врученою відвідачу коли зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду 19.09.2025 з відміткою про отримання 18.08.2025.
Відповідачу(ам) в ухвалі від 08.09.2025 встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов'язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).
Крім цього, відповідачу(ам) роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Отже, строк для подачі відзиву відповідачем тривав до 03.10.2025.
Станом на час винесення рішення відзив відповідачем не надано.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладеного сторонами договору поставки №0680 від 01.04.2022, позивач зайво сплатив на користь відповідача у складі вартості придбаного пального податок на додану вартість в розмірі 14.391,21 грн, адже включення до договірної ціни податку на додану вартість не за нульовою ставкою суперечить законодавству.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач відзив не надав.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: виникнення між сторонами господарських зобов'язань; правомірність включення до складу вартості товару за договором поставки №0680 від 01.04.2022 ПДВ у розмірі 14.391,21 грн відповідно, наявність підстав для визнання частково недійсними п. 3.1 договору поставки №0680 від 01.04.2022, наявності підстав для повернення спірних коштів.
Між Управлінням служби безпеки України у Дніпропетровській області (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (далі - учасник, відповідач) укладено договір про закупівлю №0680 від 01.04.2022 (далі - договір), за п. 1.1. якого учасник зобов'язується поставити замовникові бензин А-95 в талонах (скретч-картках) (далі по тексту - товар) по ДК 021:2015 09130000-9 - нафта та дистиляти, а замовник - прийняти і оплатити такий товар у 2022 році за рахунок коштів місцевого бюджету державному бюджету на виконання програми підтримки та покращення матеріально-технічної бази УСБУ у Дніпропетровської області затвердженої рішенням Черкаської селищної ради від 23.12.2021 № 08-16/VIII.
Кількість товару: бензин А-95 у талонах (скретч-картках) - 6470 л. Загальна вартість товару зазначається у специфікації (додаток 1), яка є невід'ємною частиною договору (п. 1.2. договору).
Відпуск товару з АЗС здійснюється за талонами (скретч-картками) (п. 1.4. договору).
Відповідно до п.3.1 договору ціна договору становить 219.980,00 грн. (двісті дев'ятнадцять тисячі дев'ятсот вісімдесят тисяч гривень 00 коп.) з ПДВ.
Оплата за товар проводиться після отримання товару на підставі пред'являння Учасником рахунку на оплату товару, видаткової накладної на товар, але не пізніше ніж через 10 банківських днів з дня отримання товару замовником (п. 3.3. договору).
Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до закінчення строку воєнного стану (24.04.2022 - Указ Президента України № 133 від 14.03.2022), а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 9.1. договору).
Відповідно до специфікації щодо предмета закупівлі визначено бензин A-95 на суму загальну суму 219.980,00 грн у тому числі ПДВ 14.391,21 грн.
На виконання умов договору за видатковою накладною №0032/0002351 від 06.04.2022 позивачу передано товар на загальну суму 219.980,00 грн, з урахуванням 14.391,21 грн податку на додану вартість.
Позивач сплатив вартість отриманого товару в розмірі 219.980,00 грн., в тому числі ПДВ 14.391,21 грн, що підтверджується випискою позивача за 07.04.2022.
У позовній заяві позивач зазначає, що включення до вартості закуповуваного пального (згідно з договором №0680 від 01.04.2022) податку на додану вартість у розмірі 14.391,21 грн відповідно та подальша їх сплата постачальнику не відповідає вимогам підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України та постанові Кабінету Міністрів України № 178 від 02.03.2022, а сплачені кошти у сумі 14.391,21 грн є безпідставно набутим майном.
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Суд встановив, що договір №0680 від 01.04.2022 укладений Управлінням служби безпеки України у Дніпропетровській області після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №178 від 02.03.2022 і фактичне постачання товару за цими договорами також мало місце після прийняття вказаної постанови.
Також Управління служби безпеки України у Дніпропетровській області за вищезазначеними договорами після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, а саме в квітні 2022 року сплатив ТОВ "Лівайн Торг", в тому числі ПДВ на суму 14.391,21 грн.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, що триває по теперішній час.
Так, статтею 1 зазначеного Закону встановлено, що господарська діяльність у Збройних Силах України - це специфічна діяльність військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України, пов'язана із забезпеченням їх повсякденної життєдіяльності і яка передбачає ведення підсобного господарства, виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг, передачу в оренду рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки) в межах і порядку, визначених цим Законом.
До господарської діяльності у Збройних Силах України належить діяльність військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України з оборонних закупівель, пов'язана із закупівлею товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом, яким в установленому законодавством порядку надані повноваження на право здійснення імпорту товарів військового призначення і товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю.
Господарська діяльність у Збройних Силах України здійснюється з метою одержання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ (сил) для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності. Господарська діяльність у Збройних Силах України не повинна негативно позначатися на їх боєготовності та боєздатності. Не допускається залучення військовослужбовців до виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, не передбачених цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України № 178 від 02.03.2022 "Про деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану" встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з'єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
Відповідно до норм вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України зазначено, що її прийняття обумовлене виконанням мобілізаційних завдань в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні".
Разом з тим, Постанова Кабінету Міністрів України № 178 від 02.03.2022 містить посилання на норми підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.
Як встановлено судом, у даній справі фактичне постачання товару за вищевказаними поставками здійснене після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №178 від 02.03.2022
Позивач зазначає, що операції з постачання за указаними договорами оподатковуються за нульовою ставкою, а тому включення до договорів сум податку у розмірі у більшому розмірі (ніж 0%) є безпідставним.
Згідно з частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Згідно з положеннями статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Приписи частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Статтею 217 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.
У даних правовідносинах можливо припустити, що вищевказані договори могли бути укладений сторонами без включення до нього умов щодо ПДВ в розмірі більшому ніж 0%. При цьому, суд зауважує, що хоча ПДВ і включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну (істотною умовою) в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися за погодженням сторін. Подібний за змістом правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20 та від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20, договір може бути визнаний недійсним в частині включення суми ПДВ до вартості товару.
Податок на додану вартість, визначений в підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (п. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України).
Згідно із підпунктом г) підпункту 195.1.2 статті 195 Розділу V Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.
02.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану".
Так, відповідно до пунктів 1, 2 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з'єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
Судом встановлено, у спірних правовідносинах Управління служби безпеки України у Дніпропетровській області (яке є бюджетною установою, вищим органом управління якої є Служба Безпеки України) відповідно до зазначеного законодавства реалізовував заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Таким чином, нульова ставка податку на додану вартість, відповідно до пункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V Кодексу та Постанови № 178, застосовується як до операцій з постачання пального для потреб центру (товар для заправки), так і до операцій з постачання будь-яких інших товарів, що використовуються для забезпечення транспорту (інші паливно-мастильні матеріали, запасні частини, комплектуючі, охолоджуючі рідини, інструменти та додаткове обладнання).
Відтак, операції з постачання товарів за вищевказаними договорами оподатковуються за нульовою ставкою, а тому включення до договорів сум податку у розмірі більшому ніж 0% є безпідставним.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).
Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв'язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов'язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувача), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених нормами статті 11 Цивільного кодексу України.
Зокрема, набуття відповідачем як однією зі сторін зобов'язання коштів за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов'язання, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов'язального права, а є підставою для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України.
Оскільки відповідач отримав від позивача сплачений податок на додану вартість у складі ціни товару, враховуючи що відповідний товар не підлягав оподаткуванню, суд погоджується з доводами позивача про наявність підстав для визнання оскаржуваних положень договору недійсними та для повернення сплаченої суми ПДВ в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.
Такого ж висновку дійшов Центральний апеляційний господарський суд у постанові від 18.05.2023 у справі №904/3600/22.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача у розмірі 4.844,80 грн.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Визнати недійсним пункт 3.1 Розділу 3 "Ціна договору та порядок здійснення оплати" укладеного між Управлінням служби безпеки України у Дніпропетровській області (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ СВЯТОСЛАВА ХОРОБРОГО, будинок 23; ідентифікаційний код 20001496) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Мандриківська, будинок 47, офіс 503; ідентифікаційний код 41449359) договору про закупівлю №0680 від 01.04.2022 та пункт у специфікаціїї (додаток №1 до договору №0680 від 01.04.2022) в частині включення до вартості товару податку на додану вартість у розмірі 14.391,21 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ МАНДРИКІВСЬКА, будинок 47, офіс 503; ідентифікаційний код 41449359) на користь Управління служби безпеки України у Дніпропетровській області (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ СВЯТОСЛАВА ХОРОБРОГО, будинок 23; ідентифікаційний код 20001496) 14.391,21 грн (чотирнадцять тисяч триста дев'яносто одну грн 21 к.) безпідставно отриманих коштів, 4.844,80 грн. (чотири тисячі вісімсот сорок чотири грн 80 к.) грн судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Дупляк