вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.11.2025м. ДніпроСправа № 904/5718/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.
та представників:
від позивача: Рудницький Е.С.;
від відповідача: Костікова Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (м.Київ) в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (м. Дніпро)
до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)
про стягнення заборгованості за типовим договором розподілу природного газу №0942039154ВТ016 від 01.10.2023 у загальному розмірі 2 087 134 грн. 00 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - відповідач) заборгованість за типовим договором розподілу природного газу № 0942039154ВТ016 від 01.10.2023 у загальному розмірі 2 087 134 грн. 00 коп.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 2 043 355 грн. 80 коп. - основний борг;
- 39 915 грн. 42 коп. - пеня;
- 3 862 грн. 78 коп. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за типовим договором розподілу природного газу № 0942039154ВТ016 від 01.10.2023 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем у серпні 2025 року послуги з розподілу природного газу, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 2 043 355 грн. 80 коп. За прострочення виконання зобов'язання, на підставі пункту 8.2. договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 11.09.2025 по 03.10.2025 в сумі 39 915 грн. 42 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період прострочення з 11.09.2025 по 03.10.2025 у сумі 3 862 грн. 78 коп.
Також позивач просить суд судові витрати у справі покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 10.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.10.2025.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 45421/25 від 16.10.2025), в якому він повідомляє про те, що визнає наявну заборгованість за договором розподілу природного газу № 0942039154ВТ016 від 01.10.2023 за серпень 2025 року у розмірі 2 043 355 грн. 80 коп., а також зазначає, що розрахунок пені та 3% річних позивачем виконано вірно. У зв'язку з визнанням позову, відповідач просить суд повернути з Державного бюджету 50% судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову до суду. Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач просить суд надати можливість його представнику прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Згідно з інформацією, наданою відділом інформаційно-технічного забезпечення Господарського суду Дніпропетровської області, 21.10.2025 о 12:00 год. була відсутня технічна можливість провести судове засідання в режимі відеоконференції, у зв'язку з наявністю справ, призначених до розгляду у залах Господарського суду Дніпропетровської області на 21.10.2025 о 12:00 год. (зайнятістю залів судових засідань обладнаних відповідними технічними засобами).
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 17.10.2025 у задоволенні клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було відмовлено.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №45833/25 від 20.10.2025), в якій він просить суд проводити підготовче засідання 21.10.2025 без участі представника відповідача та призначити розгляд справи по суті.
У підготовче засідання 21.10.2025 з'явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з'явився, при цьому судом було враховано наявність клопотання відповідача про проведення підготовчого засідання без участі його представника та призначення справи до судового розгляду по суті.
У вказаному засіданні представник позивача повідомив, що не має наміру подавати відповідь на відзив на позовну заяву, а також підтвердив, що ним повідомлені суду всі обставини справи, які йому відомі; надані всі докази, на які він посилається; матеріали справи не містять нерозглянутих заяв чи клопотань, у зв'язку з чим представник позивача підтвердив доцільність закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні 21.10.2025 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 21.10.2025 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.11.2025.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №46382/25 від 22.10.2025), в якій він просить суд надати можливість представнику відповідача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 23.10.2025 заяву відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.
У судове засідання 04.11.2025 з'явилися представники позивача та відповідача.
У вказаному засіданні представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
У судовому засіданні 04.11.2025 представник відповідача зазначив про визнання позовних вимог позивача у повному обсязі, у зв'язку з чим просив суд під час прийняття рішення по справі повернути позивачу з державного бюджету 50% сплаченого судового збору.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 04.11.2025 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору про надання послуг з розподілу природного газу, строк дії договору, умови надання послуг та їх оплати, факт надання послуг, вартість наданих у спірний період послуг, наявність оплат за надані послуги, наявність заборгованості за договором у заявленій до стягнення сумі, правомірність заявлених до стягнення сум пені та 3% річних.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Так, взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначає Кодекс газорозподільних систем, затверджений Постановою Національної, комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс ГРМ).
Згідно з постановою НКРЕКП № від 26.12.2022 № 1839 "Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ "Газорозподільні мережі України", із змінами згідно з постановою НКРЕКП № 971 від 31.05.2023 ТОВ "Газорозподільні мережі України" (далі - ТОВ "ГРМУ", позивач, Оператор ГРМ) здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.
Дніпропетровська філія ТОВ "ГРМУ" створена, як відокремлений структурний підрозділ, та наділена господарською компетенцією з розподілу природного газу в межах території міста Дніпро та Підгородне, селища міського типу Слобожанське та Обухівка, села Олександрівка, Горянівське, Новоолександрівка, Дороге, Братське, Дніпрове, Кам'янка, Старі Кодаки, Волоське, Ракшівка, Миколаївка, Новотаромське, Пашена Балка, Сурсько-Литовське, селища Горького, Дослідне, Шевченка Дніпровського району Дніпропетровської області, де знаходиться газорозподільна система, та перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ТОВ "ГРМУ".
Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ, доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператор ГРМ (до мереж якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газ, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498 (далі - договір розподілу природного газу), в порядку визначеному цим розділом.
Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.
Згідно з пунктами 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу. Оператор ГРМ зобов'язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз'яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу. Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Взаємовідносини, пов'язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу цього Кодексу (пункт 5 глави 3 розділу І Кодексу газорозподільних систем).
Згідно з пунктом 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу в установленому Кодексом ГРМ порядку 01.10.2023 Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" була підписана заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) № 0942039І54ВТ016 (а.с.13).
Отже, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (далі - Оператор ГРМ, позивач) та Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - споживач, відповідач) укладено договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовими), шляхом підписання заяви-приєднання від 01.10.2023 № 0942039І54ВТ016 (заява підписана споживачем 01.10.2023) (далі - Типовий договір, а.с.10-12).
Відповідно до пункту 1.3. Типового договору цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Пунктом 1.4. Типового договору визначено, що терміни, що використовуються в цьому договорі, мають такі значення:
- підтверджений обсяг природного газу - об'єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для потреб споживача, з яким укладено договір постачання природного газу на відповідний розрахунковий період, підтверджений оператором ГТС (включений до підтвердженої номінації) та доведений оператору ГРМ у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Регулятора від 30 вересня 2015 року № 2493;
- послуга з розподілу природного газу - послуга оператора ГРМ, яка надається споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача.
Відповідно до пункту 2.1. Типового договору оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Пунктом 6.1. Типового договору визначено, що оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Згідно з пунктом 6.3. Типового договору величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Розрахунковим періодом за договором є календарний місяць (пункт 6.4. Типового договору).
Відповідно до пункту 6.6. Типового договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Підпунктом 1 пункту 7.4 Типового договору визначено, що споживач зобов'язуються здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Відповідно до пунктів 1-4 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
За наявності порушень побутовим споживачем, визначених главою 2 розділу XI цього Кодексу, крім пункту 3 глави 2 розділу XI цього Кодексу, до розрахунку річної замовленої потужності (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача за період такого порушення включаються обсяги на рівні планових об'ємів споживання, що розраховуються виходячи з групи споживання побутового споживача відповідно до додатка 1 до цього Кодексу.
Оператор ГРМ зобов'язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об'єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік. У такому повідомленні Оператор ГРМ одночасно має зазначити про: величину річної замовленої потужності на поточний календарний рік; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році; покази лічильника природного газу/інші дані, за якими було сформовано (станом на 30 вересня поточного року) розмір річної замовленої потужності (за замовчуванням) на наступний календарний рік (для побутових споживачів).
Відповідно до Кодексу газорозподільних систем та Акта приймання-передачі природного газу № 21279 від 30.09.2024 величина замовленої потужності для всіх об'єктів споживача на 2025 рік встановлена та погоджена сторонами у розмірі 16 217 109, 38 м3. Місячна замовлена потужність при цьому дорівнює 1 351 425,78 м3 (а.с.16).
У пункті 12.1. договору передбачено, що договір укладається на невизначений строк.
Відповідно до пункту 6 глави 3 розділу І Кодексу газорозподільних систем на підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ: присвоює споживачу (точці комерційного обліку), у тому числі побутовому споживачу, персональний EIC-код суб'єкта ринку природного газу та передає його Оператору ГТС для ідентифікації споживача в інформаційній платформі Оператора ГТС, у тому числі для цілей закріплення споживача в Реєстрі споживачів відповідного постачальника та здійснення оперативних заходів при запровадженні процедури зміни його постачальника; надає послугу споживачу із забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності його об'єкта для можливості споживання ним відповідних об'ємів природного газу, виділених постачальником природного газу; забезпечує формування та передачу даних прогнозів відборів/споживання природного газу та обсягів фактичного споживання природного газу споживачем Оператору ГТС у порядку, визначеному Кодексом ГТС та цим Кодексом.
Як убачається з матеріалів справи, споживачу був присвоєний персональний код ідентифікації споживача як суб'єкта ринку природного газу (ЕІС код) 56XQ000039І5400F.
На виконання умов договору, у серпні 2025 року позивач надав послуги з розподілу природного газу, а відповідач прийняв їх відповідно до величини замовленої потужності, що визначається як 1/12 річної замовленої потужності об'єктів споживача.
Згідно з Постановою НКРЕКП № 1777 від 29.09.2023 для клієнтів Дніпропетровської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" затверджено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 01 грн. 26 коп. за 1 куб. м на місяць (без урахування ПДВ).
Відповідно до пункту 6.8 договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Так, на підтвердження факту надання відповідачеві послуг з розподілу природного газу у серпні 2025 року позивачем та відповідачем був складений та підписаний Акт наданих послуг № 40610 від 31.08.2025 на суму 2 043 355 грн. 80 коп. (а.с. 17).
Слід також відзначити, що матеріали справи містять рахунок на оплату (розподіл газу) № 8867 від 02.07.2025 щодо оплати послуг розподілу природного газу, попередньої оплати за серпень 2025 року на суму 2 043 355 грн. 80 коп. (а.с.22), який був надісланий відповідачу разом з листом № ДнпФ/100/16.3-ВИХ-8710-25 від 12.08.2025 (а.с.22-24).
З матеріалів справи також вбачається, що позивачем було направлено вимогу про виконання боргового зобов'язання на користь позивача № ДнпФ/100/16.3-Вих-9943-25 від 11.09.2025 (а.с. 25, 27, 28).
Таким чином, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за типовим договором розподілу природного газу № 0942039154ВТ016 від 01.10.2023 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем у серпні 2025 року послуги з розподілу природного газу, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 2 043 355 грн. 80 коп. За прострочення виконання зобов'язання, на підставі пункту 8.2. договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 11.09.2025 по 03.10.2025 в сумі 39 915 грн. 42 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період прострочення з 11.09.2025 по 03.10.2025 у сумі 3 862 грн. 78 коп. Вказане і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з пунктом 6.6. договору розподілу природного газу остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи визначені контрагентами у пункті 6.6. договору порядок розрахунків за надані послуги, господарський суд встановив, що строк оплати послуг з розподілу природного газу, наданих відповідачу у серпні 2025 року, є таким, що настав 10.09.2025.
Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження оплати наданих позивачем у серпні 2025 року послуг з розподілу природного газу на суму 2 043 355 грн. 80 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
Більше того, в процесі розгляду справи судом, відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач повідомив про визнання позовних вимог у повному обсязі (а.с.54).
З приводу вказаної заяви відповідача суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (частина 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України).
Приписами частини 6 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Статтею 191 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Господарський суд встановив, що заява про визнання позову (міститься у відзиві на позовну заяву) підписана представницею відповідача Костіковою Євгенією Валеріївною, повноваження якої підтверджуються довіреністю № 1 від 31.12.2024 (а.с.56).
Суд відзначає, що визнання відповідачем позову за встановлених судом обставин, не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів інших осіб, у зв'язку з чим приймається судом.
Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.
Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 2 043 355 грн. 80 коп.
При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 8.2. типового договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
За прострочення виконання зобов'язання, на підставі пункту 8.2. договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 11.09.2025 по 03.10.2025 в сумі 39 915 грн. 42 коп.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем (а.с.9), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості та період прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно.
Отже, розрахунок пені, долучений позивачем до позовної заяви (а.с. 9), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 39 915 грн. 42 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період прострочення з 11.09.2025 по 03.10.2025 у сумі 3 862 грн. 78 коп.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем (а.с.9), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості та період прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно.
Отже, розрахунок 3% річних, здійснений позивачем (а.с. 9), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.
Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 3 862 грн. 78 коп.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає таке.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У той же час, згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позовну заяву у даній справі було подано до суду через систему "Електронний суд", судовий збір, який підлягав сплаті позивачем за позовні вимоги становить 25 045 грн. 61 коп.
При цьому суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма закріплена в частині 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне в порядку, визначеному частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України та частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", повернути позивачу 50% сплаченого ним при поданні позову судового збору у розмірі 12 522 грн. 81 коп., оскільки до початку розгляду справи по суті відповідачем було подано заяву про визнання позову. В іншій частині витрати по сплаті судового збору судом покладаються на відповідача у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, що встановлено судом та не заперечувалося останнім під час розгляду справи; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 12 522 грн. 80 коп.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про стягнення заборгованості за типовим договором розподілу природного газу № 0942039154ВТ016 від 01.10.2023 у загальному розмірі 2 087 134 грн. 00 коп. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (пров. Цісик Квітки, будинок 9, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50000; ідентифікаційний код 03342184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (вулиця Шолуденка, будинок 1, м. Київ, 04116; ідентифікаційний код 44907200) в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (вулиця Кониського Олександра, будинок 5, м. Дніпро, 49101; ідентифікаційний код 45087207) 2 043 355 грн. 80 коп. основного боргу, 39 915 грн. 42 коп. пені, 3 862 грн. 78 коп. 3% річних та 12 522 грн. 80 коп. частину витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (вулиця Шолуденка, будинок 1, м. Київ, 04116; ідентифікаційний код 44907200) в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (вулиця Кониського Олександра, будинок 5, м. Дніпро, 49101; ідентифікаційний код 45087207) частину сплаченого судового збору в сумі 12 522 грн. 81 коп., перерахованого згідно з платіжною інструкцією № 16 від 08.10.2025, яка знаходиться в матеріалах справи.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене та підписане 04.11.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко