Постанова від 18.09.2025 по справі 908/485/16

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2025 м. Дніпро Справа № 908/485/16

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Національного банку України на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.03.2025 у справі № 908/485/16

про банкрутство Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра», м. Запоріжжя,-

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

В провадженні Господарського суду Запорізької області на стадії ліквідаційної процедури перебуває справа № 908/485/16 про банкрутство Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра».

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 10.03.2025 залучив до участі у справі № 908/485/16 Національний банк України.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано положеннями статті 933 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до яких при розгляді справи про банкрутство кредитної спілки учасником провадження у справі про банкрутство визнається Національний банк України.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Національний банк України звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.03.2024 у справі № 908/485/16.

Скаржник зазначив, що розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 1485 від 11.05.2017 Запорізьку обласну кредитну спілку «Довіра» виключеної з Державного реєстру фінансових установ і анульовано свідоцтво про державну реєстрацію фінансової установи серії КС № 80 від 08.04.2004.

Оскільки боржник у справі № 908/485/16 втратив статус фінансової установи, скаржник вважає, що положення частини першої статті 933 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягають застосуванню, оскільки залучення Національного банку України до участі у справах про банкрутство кредитних спілок залежить від наявності у боржника статусу фінансової установи.

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Інші учасники провадження у справі відзив на апеляційну скаргу не надали.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 28.04.2025 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного банку України на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.03.2025 у справі № 908/485/16.

Колегія суддів в судовому засіданні 18.09.2025 оголосила вступну та резолютивну частини постанови.

5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 14.03.2016 відкрив провадження у справі № 908/485/16 про банкрутство Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра».

Господарський суд Запорізької області постановою від 10.05.2018 визнав Запорізьку обласну кредитну спілку «Довіра» банкрутом і відкрив ліквідаційну процедуру у справі № 908/485/16.

Ліквідатор боржника звернувся 03.03.2025 до Господарського суду Запорізької області з заявою про визнання Національного банку України учасником провадження у справі № 908/485/16.

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 10.03.2025 залучив до участі у справі № 908/485/16 Національний банк України.

6. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Об'єктом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про визнання Національного банку України учасником провадження у справі на підставі положень статті 933 Кодексу України з процедур банкрутства.

Предметом апеляційного розгляду є встановлення наявності підстав для застосування положень статті 933 Кодексу України з процедур банкрутства при вирішенні питання залучення учасником провадження у справі про банкрутство Національного банку України.

Апеляційний господарський суд зазначає, що Законом України «Про кредитні спілки» доповнено Кодекс України з процедур банкрутства статтею 933, відповідно до положень якої при розгляді справи про банкрутство кредитної спілки учасником провадження у справі про банкрутство визнається Національний банк України. Арбітражний керуючий у справі про банкрутство кредитної спілки повинен скласти іспит за програмою підготовки арбітражних керуючих у справах про банкрутство небанківських фінансових установ.

З метою захисту інтересів вкладників кредитних спілок, законодавець висуває додаткові вимоги до арбітражних керуючих у справах про банкрутство кредитних спілок, а також визначає обов'язкову участь Національного банку України у справах про банкрутство таких осіб.

Апеляційний господарський суд зауважує, що на час відкриття провадження у справі № 908/485/16 законодавцем не було визначено обов'язкової участі Національного банку України у процедурі банкрутства кредитної спілки, водночас після введення в дію Закону України «Про кредитні спілки» № 3254-ІХ від 14.07.203, яким визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про кредитні спілки» № 2209-ІІІ від 20.12.2001, участь Національного банку України у таких справах визнана обов'язковою, у зв'язку з чим місцевий господарський суд обґрунтовано залучив Банк до участі у справі.

Заперечення скаржника зводяться до того, що боржник у справі № 908/485/16 втратив статус фінансової установи, внаслідок позбавлення його ліцензії, у зв'язку з чим перестала бути об'єктам нагляду Національного банку України, що виключає обов'язкову участь останнього у справі про банкрутство такої особи.

Скаржник додав до апеляційної скарги копію розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 1485 від 11.05.2017 «Про застосування заходу впливу до Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» відповідно до пунктів 1-3 якого зазначено про таке:

1. Виключити Запорізьку обласну кредитну спілку «Довіра» з Державного реєстру фінансових установ.

2. Анулювати свідоцтво про реєстрацію фінансової установи серії КС № 80 від 08.04.2004.

3. Відділу ведення реєстру фінансових установ забезпечити внесення відповідної інформації до Реєстру.

Апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до положень частин першої, третьої статті 9 Закону України «Про кредитні спілки» № 2908-ІІІ від 20.12.2001 (чинного на момент постановлення розпорядження № 1485 від 11.05.2017) кредитна спілка вважається такою, що припинила свою діяльність, після внесення запису до Державного реєстру. Ліквідація кредитної спілки провадиться на підставі рішення Уповноваженого органу про скасування державної реєстрації кредитної спілки у зв'язку з виявленими фактами фальсифікації чи викривлення інформації, яка була подана кредитною спілкою на момент її державної реєстрації і мала істотне значення для прийняття відповідного рішення Уповноваженим органом. Таке рішення Уповноваженого органу може бути оскаржене кредитною спілкою в суді; за рішенням суду, в тому числі в разі заняття діяльністю без відповідної ліцензії чи діяльністю, забороненою законом, в разі неплатоспроможності кредитної спілки, в інших випадках, передбачених законом, за поданням Уповноваженого органу, позовом членів або кредиторів кредитної спілки.

01 квітня 2024 введено в дію Закон України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», яким визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про фінансові послуги та державного регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідно до частини п'ятої статті 50 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» юридична особа, ліцензію якої анульовано згідно з цією статтею, протягом десяти робочих днів з дня отримання від Регулятора рішення про анулювання ліцензії зобов'язана звернутися до державного реєстратора для державної реєстрації змін до відомостей про таку особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та змін до її установчих документів щодо зміни найменування та виключення з нього слів, які свідчать або можуть свідчити про наявність у юридичної особи статусу фінансової установи чи наявності ліцензії на діяльність з надання фінансових послуг, змінити види економічної діяльності та виключити з них ті, що стосуються діяльності фінансової компанії, ломбарду.

Відповідно до частини шостої статті 50 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» у разі невиконання юридичною особою, ліцензію якої анульовано згідно з цією статтею, вимог частини п'ятої цієї статті Регулятор має право звернутися з позовом про ліквідацію такої особи у встановленому законом порядку.

Апеляційний господарський суд встановив, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (наявному у вільному доступі в мережі інтернет), на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення основним видом діяльності Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» є « 64.92 Інші види кредитування» (КВЕД 8 477).

Таким чином, всупереч вимогам закону боржник у справі № 908/485/16 не вніс відомостей щодо анулювання сідоцтва про реєстрацію фінансової установи, також відсутні докази звернення Регулятора з позовом про ліквідацію такої особи у встановленому законом порядку.

Крім того, колегія суддів зазначає, що банкрутство у справі порушено відносно боржника, як фінансової установи, а процедура банкрутства не є завершеною.

При цьому, залучення НБУ до участі у справі повинно сприяти дослідженню обставин банкрутства фінустанови.

У звязку з цим залучення НБУ до участі у справі є правомірним як з формальної точки зору, так і з метою виконання завдань ЗУ «Про кредитні спілки».

Факт втрати боржником статусу фінансової установи не змінює вищевказаної обставини.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що місцевий господарський суд правомірно застосував положення статті 933 Кодексу України з процедур банкрутства, залучивши до участі у справі № 908/485/16 Національний банк України.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене судове рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати скаржників щодо сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національного банку України на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.03.2025 у справі № 908/485/16 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.03.2025 № 908/485/16 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на Національний банк України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04.11.2025

Головуючий суддя Ю. ПАРУСНІКОВ

Суддя Т. ВЕРХОГЛЯД

Суддя О. ІВАНОВ