04.11.2025 м. Дніпро Справа № 904/5245/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач) Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,
розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2025 (суддя Євстигнеєва Н.М.), повний текст рішення складено 21.01.2025 у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-дизайн Торговий дім», м. Павлоград Дніпропетровської області
про стягнення 17 195,44 грн, -
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
29.11.2024 Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПрАТ «НЕК «Укренерго» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-дизайн Торговий дім» (далі -ТОВ «Мега-дизайн Торговий дім») заборгованості у сумі 17 195,44 грн, з яких:
- основний борг у сумі 16 480,14 грн;
- 3 % річних у сумі 147,67 грн;
- втрати від інфляції у сумі 567,63 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії № 0341-05032 від 01.01.2019 в частині повної та своєчасної оплати.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2025 у справі № 904/5245/24 позовні вимоги ПрАТ «НЕК «Укренерго» до ТОВ «Мега-дизайн Торговий дім» про стягнення 17 195,44 грн - задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Мега-дизайн Торговий дім» на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго» основний борг у сумі 16 480,14 грн, 3% річних у сумі 144,97 грн, втрати від інфляції у сумі 485,68 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 2410,47 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ПрАТ «НЕК «Укренерго» оскаржує його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду і просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 21.01.2025 в частині відмови у стягненні суми: 84,74 грн (3% річних та інфляційних втрат);
- прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 81,95 грн та 3% річних у сумі 2,70 грн, в іншій частині рішення залишити без змін.
Позивач в апеляційній скарзі наполягає на тому, що суд першої інстанції помилково застосував періоди нарахування інфляційних втрат та 3% річних, не врахував положення Договору, актуальні нормативні документи НБУ щодо операційного дня та допустив помилку у методиці розрахунків.
3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідач по справі не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПАТ «НЕК «Укренерго») є юридичною особою, утвореною 29.07.2019 шляхом перетворення державного підприємства відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р. Усі акції товариства закріплені у державній власності.
ПАТ «НЕК «Укренерго» є правонаступником майна, прав і обов'язків державного підприємства «НЕК «Укренерго» згідно зі ст. 108 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та відповідно до положень Статуту. Компанія виконує функції оператора системи передачі електроенергії згідно із Законом України «Про ринок електричної енергії».
01.01.2019 між Державним підприємством «НЕК «Укренерго» (власник мереж) та ТОВ «Мега-Дизайн Торговий дім» (споживач) укладений договір про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії (договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії в редакції додаткової угоди № 1 від 01.09.2021) № 0341-05032 (а. с. 9-10, 18-19).
За умовами п. 1.1. договору власник мереж надає Споживачу послуги з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, а споживач здійснює оплату за надані на межі балансової належності електромереж послуги згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
Споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії, на межі балансової належності до електромереж згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток № 1 до цього договору) (п. 2.2. договору).
Власник мереж має право на отримання від споживача плати за перетікання реактивної електричної енергії, визначеної відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі (далі - Методика обчислення плати) (п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 01.09.2021).
Пунктом 4.2. договору передбачено, що на підставі показів засобів вимірювальної техніки електричної енергії у терміни (строки), передбачені Графіком зняття показів засобів вимірювальної техніки електричної енергії (додаток 2 до цього договору), споживачем та власником мереж оформлюються такі документи: акт про обсяг переданої споживачу електричної енергії; акт результатів замірів електричної потужності.
Розрахунковим вважається календарний місяць, для якого виконуються розрахунки обсягів перетікання реактивної електроенергії та обсяги споживання реактивної електроенергії по точках приєднання до електромереж власника мереж (п. 4.4. договору).
Розрахунок плати за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електричних мереж здійснюється відповідно до Методики обчислення плати та оформлюється згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (п. 4.5 договору).
Датою оплати рахунку приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок власника мереж. Термін оплати рахунків, зазначений на платіжному повідомленні, та не має перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку споживачем (п. 8 Порядку).
Пунктом 5.3 договору встановлено, що у разі внесення платежів, передбачених п. 2.2. глави 2 цього договору, з порушенням термінів (строків) споживач сплачує власнику мереж пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається в розрахунковому документі окремим рядком.
Договір укладається строком на один рік, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку одна із сторін не повідомить іншу про відмову від цього договору або його перегляд. Договір може бути розірвано і в інший термін (строк) за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, встановленому чинним законодавством (п. 7.1. договору).
На підтвердження належного надання оператором системи послуг споживачу, відповідно до умов договору, позивачем надані Акти здачі - приймання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії:
№ РА-0002787 від 30.04.2024 за квітень 2024 року, розрахункове значення споживання реактивної електричної енергії WQс = 13 164кВАр*год, на суму 2 158,26грн (а. с. 30);
№ РА-0002908 від 31.05.2024 за травень 2024 року, розрахункове значення споживання реактивної електричної енергії WQс = 12 081кВАр*год, на суму 2 053,69грн (а. с. 33);
№ РА-0003033 від 30.06.2024 за червень 2024 року, розрахункове значення споживання реактивної електричної енергії WQс = 10 452кВАр*год, на суму 2 564,00грн (а. с. 38);
№ РА-0003159 від 31.07.2024 за липень 2024 року, розрахункове значення споживання реактивної електричної енергії WQс = 9 562кВАр*год, на суму 2 905,99грн (а. с. 31);
№РА-0003279 від 31.08.2024 за серпень 2024 року, розрахункове значення споживання реактивної електричної енергії WQс = 9 920кВАр*год, на суму 3 411,58грн (а. с. 32);
№ РА-0003396 від 30.09.2024 за вересень 2024 року, розрахункове значення споживання реактивної електричної енергії WQс = 10 102 кВАр*год, на суму 3 386,62 грн (а. с. 28);
№РА-0003514 від 31.10.2024 за жовтень 2024 року, розрахункове значення споживання реактивної електричної енергії WQс = 9 949 кВАр*год, на суму 3 340,69грн (а. с. 29).
Також позивачем були виставлені рахунки-фактури на оплату на загальну суму 19 820,83 грн:
№ Р-0002810/0341-05032 від 07.05.2024 за квітень 2024 року на суму 2 158,26 грн (а. с. 22);
№ Р-0002930/0341-05032 від 07.06.2024 за травень 2024 року на суму 2 053,69 грн (а. с. 25);
№ Р-0003054/0341-05032 від 08.07.2024 за червень 2024 року на суму 2 564,00 грн (а. с. 26);
№ Р-0003176/0341-05032 від 08.08.2024 за липень 2024 року на суму 2 905,99 грн (а. с. 23);
№ Р-0003296/0341-05032 від 09.09.2024 за серпень 2024 року на суму 3 411,58 грн (а. с. 24);
№ Р-0003413/0341-05032 від 08.10.2024 за вересень 2024 року на суму 3 386,62 грн (а. с. 20);
№ Р-0003531/0341-05032 від 08.11.2024 за жовтень 2024 року на суму 3 340,69 грн (а. с. 21).
Зазначені акти та рахунки направлялись відповідачу через систему електронного документообігу АСКОД 08.05.2024, 10.06.2024, 09.07.2024, 09.08.2024, 10.09.2024, 09.10.2024, 11.11.2024 (а. с. 27).
Заперечень щодо відомостей, викладених в актах здачі-приймання послуг від відповідача не надходило.
В обумовлений договором строк відповідач оплату наданих послуг не провів, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 16 480,14 грн, за період квітень - вересень 2024 року.
Позивач посилається на те, що ним належним чином виконано зобов'язання, надано послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, натомість відповідач взяті на себе зобов'язання з повної оплати не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про стягнення основного боргу у розмірі 16 480,14 грн, 3% річних у розмірі 147,67 грн, інфляційних втрат у розмірі 567,63 грн, що і стало причиною виникнення спору.
5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договорів і інших правочинів.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 202 ЦК України, правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ст. 14 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), майново-господарськими є зобов'язання між учасниками господарських відносин, які виникають у процесі здійснення господарської діяльності. Такі зобов'язання регулюються нормами ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від неї, а кредитор має право вимагати виконання зобов'язання.
Судом першої інстанції установлено, що між сторонами у справі укладено договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії № 0341-05032 від 01.01.2019, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг. Зазначений договір є підставою виникнення зобов'язань між сторонами відповідно до статей 11, 202, 509 ЦК України та статей 173, 174 ГК України, і згідно зі ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг виконавець зобов'язується надати послугу за завданням замовника, а замовник - оплатити її.
Відповідно до ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто, а у випадку залучення третьої особи - залишається відповідальним перед замовником.
За ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено оплату, замовник зобов'язаний здійснити її у строки, визначені договором.
Стаття 193 ГК України зобов'язує суб'єктів господарювання виконувати господарські зобов'язання належним чином.
За ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися відповідно до умов договору, а у разі їх відсутності - згідно зі звичаями ділового обороту.
Стаття 530 ЦК України визначає, що за відсутності визначеного строку виконання зобов'язання воно підлягає виконанню у семиденний строк з моменту пред'явлення вимоги.
Відповідно до п. 2.2. договору, відповідач (споживач) зобов'язувався здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків (додаток № 1 до договору).
Відповідно до п. 8 Порядку, строк оплати рахунку не повинен перевищувати п'яти операційних днів із моменту його отримання. Поняття «операційного дня» визначене у п. 50 ч. ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» як день, протягом якого надавач платіжних послуг здійснює свою діяльність.
З 01.04.2023 система електронних платежів функціонує цілодобово в режимі 24/7/365, однак ця обставина не означає обов'язку для всіх суб'єктів господарювання забезпечити безперервну роботу працівників та платіжної інфраструктури, а також здійснювати платежі поза робочим часом.
Судом першої інстанції установлено, що відповідач порушив зобов'язання з оплати послуг за актами:
- № РА-0002787 від 30.04.2024 - 2 158,26 грн, оплата до 15.05.2024, прострочка з 16.05.2024;
- № РА-0002908 від 31.05.2024 - 2 053,69 грн, оплата до 17.06.2024, прострочка з 18.06.2024;
- № РА-0003033 від 30.06.2024 - 2 564,00 грн, оплата до 16.07.2024, прострочка з 17.07.2024;
- № РА-0003159 від 31.07.2024 - 2 905,99 грн, оплата до 16.08.2024, прострочка з 17.08.2024;
- № РА-0003279 від 31.08.2024 - 3 411,58 грн, оплата до 17.09.2024, прострочка з 18.09.2024;
- № РА-0003396 від 30.09.2024 - 3 386,62 грн, оплата до 16.10.2024, прострочка з 17.10.2024.
Загальна сума боргу складає 16 480,14 грн.
Судом також встановлено, що відповідач не надав доказів оплати боргу, а тому, зобов'язання відповідно до ст. 599 ЦК України не припинене належним виконанням.
Згідно зі ст. 625 ЦК України, відповідач, як боржник, зобов'язаний сплатити 3% річних і інфляційні втрати.
Суд частково задовольнив вимогу щодо 3% річних, встановивши коригований період прострочки та визначивши до стягнення 144,97 грн замість заявлених 147,67 грн, відмовивши в частині 2,70 грн.
Розрахунок інфляційних втрат здійснювався за формулою, встановленою постановами Верховного Суду (справи № 905/21/19, № 904/3546/19, № 910/13071/19), з урахуванням правила математичного округлення строку прострочення у неповному місяці: понад 15 днів - враховується як повний місяць; до 15 - не враховується.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 16 480,14 грн, 3% річних у сумі 144,97 грн та інфляційних втрат у сумі 567,63 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.
Погоджуючись із висновками суду першої інстанції, колегія суддів ЦАГС зазначає, що вони ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, зокрема положень Цивільного та Господарського кодексів України, а також процесуальних норм щодо обов'язку доказування. Суд обґрунтовано визнав позовні вимоги такими, що частково підлягають задоволенню, виходячи з належної оцінки договору, доказів виконання зобов'язань, строків оплати, розміру заборгованості, а також відповідальності за прострочення.
Крім того, суд обґрунтовано не погодився з визначенням позивачем величини приросту індексу споживчих цін, яка не була округлена до десяткового значення після коми. Суд правильно застосував правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, відповідно до якої місячні та річні індекси споживчих цін, затверджені Державним комітетом статистики України, застосовуються у форматі десяткового значення після коми, а тому мають округлюватися саме в такому вигляді.
На цій підставі судом першої інстанції правильно визначено, що:
- на суму боргу 2 053,69 грн за період з липня по жовтень 2024 року (індекс інфляції 103,9%) інфляційні втрати становлять 80,09 грн;
- на суму боргу 2 564,00 грн за період з серпня по жовтень 2024 року (індекс 103,9%) інфляційні втрати становлять 99,99 грн;
- на суму боргу 2 905,99 грн за період з вересня по жовтень 2024 року (індекс 103,3%) інфляційні втрати становлять 95,89 грн.
Водночас судом першої інстанції правильно відмовлено у задоволенні вимог про стягнення інфляційних втрат за жовтень 2024 року щодо суми за актом № РА-0003396 від 30.09.2024, оскільки строк виконання зобов'язання за цим актом настав лише 16.10.2024, а отже, період прострочення починається з листопада 2024 року.
Таким чином, інфляційні втрати в розмірі 485,68 грн (275,97 грн + 209,71 грн) підлягають стягненню, тоді як у решті заявленої суми - 81,95 грн було обґрунтовано відмовлено.
Згідно з принципами змагальності сторін, закріпленими у п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 13 ГПК України, обов'язок доказування покладається на сторону, яка заявляє вимогу, а її аргументи повинні бути підтверджені належними і допустимими доказами (статті 74, 77 ГПК України).
Отже, на підставі всебічного аналізу наданих доказів та норм права, місцевий господарський суд правильно дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме:
- стягнення заборгованості за договором у розмірі 16 480,14 грн;
- стягнення 3% річних у розмірі 144,97 грн;
- стягнення інфляційних втрат у розмірі 485,68 грн.
Загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача, становить 17 110,79 грн, що є законним і обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, є необґрунтованими та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Посилання апелянта на невірне визначення інфляційних індексів також є безпідставними. Суд першої інстанції правильно застосував позицію, викладену у постанові Верховного Суду у справі № 905/21/19, відповідно до якої для розрахунку втрат від інфляції застосовуються індекси споживчих цін, округлені до десяткового значення після коми, саме так, як їх публікує Державна служба статистики України. Натомість апелянт не надав жодного альтернативного способу чи джерела визначення таких індексів, який би мав перевагу над офіційними статистичними даними.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції вже надав належну правову оцінку, що відповідає вимогам ст. 86 ГПК України. Переоцінка таких доказів без наведення нових обставин, які не були відомі суду першої інстанції, або без посилання на порушення процесуальних норм, не є допустимою підставою для скасування судового рішення.
Таким чином, апеляційна скарга не містить доводів, які б свідчили про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, або про неповне з'ясування обставин справи, у зв'язку з чим ухвалене судом першої інстанції рішення є законним, обґрунтованим та підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
6. Висновки за результатами апеляційного перегляду справи.
Колегія суддів ЦАГС, розглянувши апеляційну скаргу, дійшла висновку, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясував усі обставини справи, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, надав належну правову оцінку доказам та аргументам сторін і ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає засадам верховенства права та вимогам ст. 236 ГПК України.
Доводи апеляційної скарги не підтвердилися та не спростовують висновків суду першої інстанції. Жодних істотних порушень при розгляді справи судом апеляційної інстанції не встановлено.
З огляду на викладене, у відповідності до ст. 275, 276 ГПК та з урахуванням меж апеляційного перегляду, визначених ст. 269 ГПК, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
7. Здійснення апеляційним судом розподілу судових витрат.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2025 № 904/5245/24 - залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: Т.А. Верхогляд
О.Г. Іванов