Постанова від 30.10.2025 по справі 905/226/25

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2025 року м. Харків Справа № 905/226/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя Крестьянінов О.О.;

за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.№1559Д/2) відповідача - ОСОБА_1 , на рішення Господарського суду Донецької області від 10.06.2025 у справі №905/226/25 (повний текст рішення складено та підписано 18.06.2025 суддею Зекуновим Е.В. у приміщенні Господарського суду Донецької області)

за позовом ОСОБА_2 , м.Маріуполь Донецької області,

до ОСОБА_1 , м.Маріуполь Донецької області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача:

1.Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6, м.Дніпро,

2.Приватний нотаріус Вараського районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_3, м.Вараш Рівненської області,

3.Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5., м.Дніпро,

4.Товариство з обмеженою відповідальністю «Азов Трайд Компани Лимитед», м.Маріуполь Донецької області,

про скасування реєстраційних дій (записів) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд:

- скасувати реєстраційну дію та запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, 24.09.2024 22:48:55, №1010021070016006292, Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов Трайд Компани Лимитед», вчинені приватним нотаріусом ОСОБА_5.;

- скасувати реєстраційну дію та запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, 15.10.2024 10:55:27, №1010021070017006292, Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна структури власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов Трайд Компани Лимитед», вчинені приватним нотаріусом ОСОБА_6.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/226/25; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 08.04.2025 о 13:55; залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6, приватного нотаріуса Вараського районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_3 та приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.04.2025 заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено; вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення відомостей та/або змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов Трайд Компани Лимитед» (код ЄДРПОУ: 13537606), а саме: - у тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до установчих документів; - перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності; - реєстрацію будь-яким чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі зокрема, але не виключно, про зміну складу та часток засновників товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, зміну органів управління товариства, зміну місцезнаходження товариства; - будь-які дії про внесення змін до статуту ТОВ та затвердження нової редакції статуту ТОВ, прийнятих одноособово учасником ТОВ, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.06.2025 у справі №905/226/25 клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Здоровка С.С., про призначення експертизи залишено без розгляду. Клопотання представника ОСОБА_2 , адвоката Савка В.В., про витребування доказів залишено без розгляду.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 10.06.2025 у справі №905/226/25 позов задоволено повністю. Скасовано реєстраційну дію та запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, 24.09.2024 22:48:55, № 1010021070016006292, Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов Трайд Компани Лимитед», вчинені приватним нотаріусом ОСОБА_5. Скасовано реєстраційну дію та запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, 15.10.2024 10:55:27, №1010021070017006292, Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, Зміна структури власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов Трайд Компани Лимитед», вчинені приватним нотаріусом ОСОБА_6. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 4844,80 грн.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, господарський суд мотивував його тим, що протиправні дії не можуть спричиняти правомірних юридичних наслідків. Інший підхід суперечив би основоположним принципам, що визначають господарську юрисдикцію, як окрему від інших форм судочинства. Господарським судом встановлено, що перехід корпоративних прав здійснено з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та всупереч волевиявленню позивача. Це стало можливим через використання сфальсифікованого документа, який нібито підтверджував правочин, що фактично не укладався. Таким чином, наявні усі правові підстави для відновлення порушених прав позивача шляхом: скасування реєстраційної дії та відповідного запису про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 24.09.2024 о 22:48:55, №1010021070016006292, а саме -«Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи», вчиненої приватним нотаріусом ОСОБА_5.; скасування реєстраційної дії та запису про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 15.10.2024 о 10:55:27, №1010021070017006292, а саме - «Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна структури власності», вчиненої приватним нотаріусом ОСОБА_6. Щодо обраного способу захисту та його правового обґрунтування господарський суд виходив з того, що згідно з принципом диспозитивності, особа, яка звертається до суду, має право обрати та використовувати той спосіб захисту, який є правомірним (тобто передбаченим законом), на її думку, відповідає критерію ефективності, не суперечить нормам чинного законодавства та узгоджується із завданнями судочинства. Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту, який прямо передбачений законом (статті 25, 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), є правомірним та ефективним. Він не потребує подання додаткових позовів для відновлення порушеного права ОСОБА_2 як учасника та власника частки у ТОВ «Азов Трайд Компани Лимитед».

Відповідач - ОСОБА_1 , подав на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

До апеляційної скарги додано клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, проведення якої скаржник просить доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім.засл.проф. М.С.Бокаріуса», поставивши перед експертом такі питання:

- чи виконано підпис від позивача - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у графі «Передав: Продавець ОСОБА_2 » на акті приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Азов Трайд Компани Лимитед» від 17.02.2022 тією особою, від імені якої він зазначений - ОСОБА_2 , чи іншою особою?

- чи виконано підпис від приватного нотаріуса ОСОБА_3 у графі «Приватний нотаріус» на акті приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Азов Трайд Компани Лимитед» від 17.02.2022 тією особою, від імені якої він зазначений - нотаріусом ОСОБА_3, чи іншою особою?

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, зокрема, таке:

- господарський суд виніс рішення без стадії дослідження доказів, залишивши відповідача без можливості надати суду свої міркування стосовно доданих до матеріалів справи доказів на самій стадії дослідження доказів; а також без проведення судових дебатів, не давши можливості відповідачу надати заключні заперечення у справі;

-господарський суд виніс судове рішення без проведення судового засідання через оголошену повітряну тривогу, хоча мав перенести судове засідання на інший час. Заявник стверджує, що представники відповідача, позивача та третьої особи - ОСОБА_3 увійшли до підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи перед судовим засіданням 10.06.2025 та очікували, коли секретар судового засідання (або інша відповідальна особа) запросить до відеоконференції, що свідчить про активну заінтересованість сторін в участі у судовому засіданні. Господарським процесуальним кодексом України не передбачено, що у випадку повітряної тривоги можливий розгляд справи та винесення рішення без участі сторін. Крім того, з протоколу судового засідання убачається, що суд витратив п'ять хвилин на розгляд питання дослідження доказів та ухвалення судового рішення під час повітряної тривоги, адже, проведення судового засідання під час повітряної тривоги за відсутності сторін є порушенням їхніх прав на участь у судовому розгляді та підставою для скасування судового рішення;

- господарський суд надав неповну оцінку твердженням нотаріуса ОСОБА_3, які не узгоджуються з матеріалами справи та не є належним доказом. Сам факт застосування бланка зі старою назвою округу не свідчить про недійсність нотаріальної дії, але підтверджує, що бланк походить з часового проміжку до офіційного перейменування округу, а з листа Міністерства юстиції України убачається, що, у разі зміни опису і зразка спеціального бланка нотаріального документа, залишки таких бланків, опис і зразок використовуються до повного їх витрачання;

- господарський суд надав неповну оцінку доказу - листу Міністерства юстиції України стосовно перевірки нотаріуса ОСОБА_3, яку проведено на підставі листа-пояснення та документів, наданих самим нотаріусом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції Укарїни. Нотаріус зазначає, що не вчиняла нотаріальну дію засвідчення, і на підтвердження цього надала копію сторінки реєстру, з якої неможливо встановити, чи не було зареєстровано нотаріусом інших нотаріальних дій за 17.02.2022, натомість не надано сторінок з реєстру, на яких видно останні реєстраційні дії за 16.02.2022 та першу сторінку з реєстровими діями за 18.02.2022 для повноти наданих даних саме за 17.02.2022. Також господарський суд неправильно оцінив твердження нотаріуса ОСОБА_3 про те, що нотаріальний бланк НРС 297631 витрачено не на посвідчення акту приймання-передачі частки статутного капіталу ТОВ «Азов Трайд Компани Лимитед», а для іншої дії; на підтвердження чого надано код витрачання 13-інші дії. Натомість з реєстру нотаріальних бланків можна отримати інформацію про: код витрачання бланку, дату витрачання бланку та дату і час перевірки бланка. Інформації з цього реєстру та зазначення коду витрачання нотаріального бланку недостатньо, щоб підтвердити твердження нотаріуса ОСОБА_3;

- господарський суд не надав оцінку доводам відповідача про відсутність в матеріалах справи доказів того, що відповідний телефонний номер належить позивачу та самостійно визначив лист телекомунікаційного оператора Vodafon, як підтвердження фізичної відсутності позивача 17.02.2022 у місті Вараш, оскільки мобільний телефон не є персоніфікованим засобом встановлення особи, доказів того, що мобільний номер належить позивачу, матеріали справи не містять, даним номером міг користуватися інший суб'єкт, крім того, у позовній заяві зазначено інший номер мобільного телефону;

- у оскаржуваному рішенні господарського суду зазначено про відсутність на документах справжнього підпису позивача- ОСОБА_2 , а також встановлені факти фальсифікації нотаріального бланка, печатки приватного нотаріуса ОСОБА_3 та її підпису, що підтверджується висновками судової експертизи та матеріалами справи, однак у даній справі жодна експертиза не призначалась та не проводилась, у матеріалах справи відсутній будь-який документ, який можна кваліфікувати як висновок судової експертизи у розумінні ст.106-113 Господарського процесуального кодексу України;

- господарський суд неправильно оцінив доводи відповідача щодо неправильно обраного позивачем способу захисту, оскільки позивачем обрано неналежний спосіб захисту, що підтверджується практикою Верховного Суду та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», яким передбачено виключно два види судових рішень, на підставі яких здійснюється державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу: розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю. Так у постанові від 13.06.2023 у справі №910/16501/21 Верховний Суд зазначив, що відповідно до пунктів «д» та «е» пункту 3 частини 5 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» особа, яка вважає себе власником частки, що незаконно вибула з її володіння, має звертатися до володільця частки (особи, вказаної як власник у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) з позовом про стягнення частки (витребування частки з чужого незаконного володіння) або з позовом про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників (постанови Верховного Суду від 26.10.2022 у справі №904/5077/21, від 06.06.2022 у справі №909/326/21, від 18.05.2022 у справі №914/1191/20). Саме такий спосіб захисту є належним, адже для поновлення стану прав позивача одного лише скасування реєстраційних дій недостатньо, суду потрібно також визначити розміри часток статутного капіталу учасників. Рішення суду про скасування реєстраційної дії без встановлення належного суб'єкта права (учасника, власника частки) призводить до створення прогалини в ЄДР, тобто стану, при якому в реєстрі відсутні відомості про особу, яка має корпоративні права. Така ситуація створює правову невизначеність, суперечить цілям державної реєстрації, порушує ст.9, 10, 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та принципи належного способу захисту. Отже, позивачем було обрано неналежний спосіб захисту.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 витребувано у Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/226/25, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №905/226/25.

17.07.2025 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2025 апеляційну скаргу відповідача - ОСОБА_1 (вх.№1559Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 10.06.2025 у справі №905/226/25 залишено без руху. Встановлено заявнику десятиденний строк з дня вручення йому копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом надання належних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 10.06.2025 у справі №905/226/25 у сумі 7267,20 грн. Роз'яснено скаржнику, що у разі неусунення недоліків у строк, встановлений судом, буде застосовано процесуальні наслідки, визначені статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача - ОСОБА_1 (вх.№1559Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 10.06.2025 у справі №905/226/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 04.09.2025 о 14:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду. Встановлено позивачу та третім особам строк до 18.08.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача з доказами надсилання копії відзиву скаржнику. Встановлено учасникам справи строк до 18.08.2025 для подання заяв, клопотань, тощо з доказами їх надсилання іншим учасникам справи.

06.08.2025 від позивача до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив (вх.№9521) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що суть апеляційної скарги зводиться до спірних претензій апелянта щодо застосування господарським судом норм процесуального закону. Вважає такі твердження безпідставними, а, якщо і були допущені судом якісь незначні недоліки процесу (з чим позивач категорично не згоден), то вони не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки не призвели до неправильного вирішення справи. Невеличкі процесуальні недоліки судового процесу були обумовлені поважними причинами - зокрема, постійними обстрілами агресором України. У той же час справа по суті вирішена правильно і аргументи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновку господарського суду та застосовані ним норми матеріального права. Апелянт зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено, що у випадку повітряної тривоги можливий розгляд справи та винесення рішення без участі сторін, натомість на думку позивача, такий формальний підхід суперечить численним рекомендаціям та позиціям судів вищих інстанцій з приводу застосування норм права, зважаючи на введений в Україні воєнний стан та урахування найвищих цінностей, передбачених Конституцією. Щодо тези апелянта стосовно обрання неналежного способу захисту, позивач вважає, що у даному випадку реєстраційні дії та записи про державну реєстрацію, які були вчинені на підставі підроблених документів, підлягають скасуванню з огляду на те, що документи, які стали підставою для вчинення таких дій є неукладеними, обґрунтування чого міститься у позові. У даному випадку конкретними діями, які безпосередньо порушили права ОСОБА_2 , стало вчинення реєстраційних дій та внесення запису про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, тобто поновити його права можна скасувавши відповідні реєстраційні дії та записи. Відомості про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі, склад учасників товариства залишиться таким, який був до моменту порушення права, тож визначати їх знову немає потреби.

14.08.2025 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь (вх.№9765) на відзив на апеляційну скаргу, в якій просить задовольнити клопотання скаржника про призначення судової експертизи у справі №905/226/25. Скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 10.06.2025 у справі №905/226/25, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача.

18.08.2025 від приватного нотаріуса Вараського районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_3 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив (вх.№9848) на апеляційну скаргу, в якому, зокрема, зазначає, що у проведенні почеркознавчої експертизи відпала потреба, оскільки спростування вчинення однієї дії, призначеної для сторін (позивача та відповідача), можна підтвердити доказами вчинення іншої нотаріальної дії для інших осіб на цьому ж бланку, тому що спеціальний нотаріальний бланк не може бути використаний двічі. Підтвердженням того, що приватний нотаріус вчинила нотаріальні дії на бланку НРС297631 для інших осіб 17.02.2022 є те, що перевірка бланка та нотаріальної дії, яка на ньому вчиняється, включає в себе кілька етапів, спрямованих на забезпечення автентичності документа та відповідності законодавству. Оскільки нотаріальна дія для інших осіб також стосувалась юридичної особи, тому документ, посвідчений приватним нотаріусом Вараського районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_3, на бланку НРС297631 був зісканований до ЄДР державним реєстратором, а копія його наявна в закладках ЄДР, оригінал цього документа зберігається у осіб, щодо яких нотаріусом вчинено 17.02.2022 за реєстровими номерами 226, 227 відповідну нотаріальну дію, що стало предметом перевірки Міністерства юстиції України, якою встановлено, що для сторін у даній справі приватним нотаріусом Вараського районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_3 не посвідчувались жодні документи. Крім того, приватним нотаріусом ОСОБА_3 не посвідчувався і договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Азов Трайд Комани Лимитед», що підтверджується записами з реєстру нотаріальних дій за 2020 рік, де беззаперечно убачається, що 16.03.2020 нотаріальні дії для сторін у даній справі не вчинялись. Вказані обставини доводять позицію щодо неукладеності спірних правочинів, що було підставою для вчинення реєстраційних дій та записів про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, відтак господарським судом прийнято правомірне, законне та вмотивоване рішення.

25.08.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли письмові пояснення (вх.№10070) у справі, в яких просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2025 заяву представника ОСОБА_2 , адвоката Савка В.В., про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, задоволено. Ухвалено судове засідання 04.09.2025 о 14:00 год. та усі подальші судові засідання у справі №905/226/25 проводити за участі представника ОСОБА_2 , адвоката Савка В.В., в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 заяву приватного нотаріуса Вараського районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_3, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, задоволено. Ухвалено судове засідання 04.09.2025 о 14:00 год. та усі подальші судові засідання у справі №905/226/25 проводити за участю приватного нотаріуса Вараського районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_3, в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2025 у зв'язку з відпусткою судді Лакізи В.В. для розгляду справи сформовано такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.

Згідно з пунктом 14 ст.32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи на 02.10.2025 о 15:00 год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.10.2025 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Азов Трайд Компани Лимитед» (87556, м.Маріуполь, Донецька обл., проспект Будівельників, буд.108-А, код ЄДРПОУ 13537606) до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Азов Трайд Компани Лимитед» зареєструвати електронний кабінет в ЕСІТС. Позивачу у п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали надіслати третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариству з обмеженою відповідальністю «Азов Трайд Компани Лимитед», копію позовної заяви та доданих до них документів; надати відповідні докази суду. Відповідачу у п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали надіслати третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариству з обмеженою відповідальністю «Азов Трайд Компани Лимитед», копію апеляційної скарги з доданими до них документами, надати суду відповідні докази. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю «Азов Трайд Компани Лимитед» подати письмовий відзив на апеляційну скаргу в порядку та строки, визначені частиною 1 ст.251, 263 Господарського процесуального кодексу України. Оголошено перерву у судовому засіданні до 30.10.2025 до 15:00 год, про що повідомлено учасників справи.

16.10.2025 від представника відповідача до суду через підсистему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення (вх.№12218) у справі.

24.10.2025 від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява (вх.№12495), в якій зазначив, що позивач звільнений від обов'язку надсилання ТОВ «Азов Трайд Компани Лимитед» копії позову, оскільки товариством не виконано вимоги ухвали суду щодо обов'язку зареєструвати електронний кабінет у підсистему «Електронний суд».

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2025 у зв'язку з відпусткою судді Білоусової Я.О. для розгляду справи сформовано такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя Крестьянінов О.О.

У судовому засіданні 30.10.2025, яке проходило в режимі відеоконференції, представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просив суд задовольнити апеляційну скаргу. Також наголосив на тому, що підтримує клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи.

Представник позивача та приватний нотаріус Вараського районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_3, заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважають її безпідставною та необґрунтованою. Проти задоволення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи не заперечували.

Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Розглянувши клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи, колегія суддів зазначає таке.

Клопотання мотивоване тим, що у позовній заяві позивач зазначає про неналежність підпису ОСОБА_2 на акті від 17.02.2022 приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Азов Трайд Компани Лимитед». В оскаржуваному рішенні судом першої інстанції зроблено висновок про відсутність на акті приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Азов Трайд Компани Лимитед» від 17.02.2022 справжнього підпису позивача - ОСОБА_2 , а також встановлено факти фальсифікації нотаріального бланка, печатки приватного нотаріуса ОСОБА_3 та її підпису, у зв'язку з чим, відповідач вважає, що в рамках проведення судової почеркознавчої експертизи можна перевірити підписи позивача та приватного нотаріуса ОСОБА_3 на документі, який є підставою для вчинення реєстраційної дії.

Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу Українивизначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті.

Призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи.

Предметом апеляційного перегляду є правомірність рішення суду першої інстанції, матеріалів справи достатньо для встановлення судом усіх обставин справи.

З матеріалів справи убачається, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.06.2025, зокрема, клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Здоровко С.С., про призначення експертизи залишено без розгляду, з тих підстав, що клопотання відповідача про призначення судової експертизи подано на стадії розгляду справи по суті, тоді як вирішення цього питання відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України передбачено на підготовчому засіданні, з огляду на що господарський суд дійшов висновку про те, що клопотання подано з порушенням процесуальних строків та без дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України. При цьому суд зазначив, що у поданих 02.06.2025 письмових поясненнях представник позивача (адвокат Савко В.В.) зазначив, що не заперечує проти призначення почеркознавчої експертизи, водночас у поясненнях від 14.04.2025 та 15.04.2025 представник позивача висловлював заперечення щодо проведення судової експертизи, посилаючись на наявність у матеріалах справи усіх необхідних доказів для ухвалення рішення, відсутність у позивача коштів для її оплати, а також на неможливість особистої участі позивача у проведенні експертизи у зв'язку з перебуванням на лікуванні за кордоном (у Норвегії). Позивач зазначав, що у разі виїзду за межі Норвегії для надання зразків почерку він втратить наданий йому медичний статус, а через відсутність лікування відповідного профілю в Україні -позбавлений можливості завершити лікування.

У суді апеляційної інстанції представник позивача зазначив, що позивач - ОСОБА_2 готовий надати зразки свого почерку.

Ураховуючи викладене, колегія суддів не убачає наявності підстав та доцільності у призначенні судової почеркознавчої експертизи, відтак у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити, оскільки заявником не доведено, що наявні у справі докази є взаємно суперечливими, а обґрунтування заявника зводяться до незгоди з висновками господарського суду, викладеними в оскаржуваному рішенні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши з урахуванням положень частини 1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

З матеріалів справи убачається, що згідно з даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Азов Трайд Компани Лимитед» (код ЄДРПОУ 13537606) обліковується нерухоме майно, а саме:

нежитлове приміщення; адреса: Донецька обл., м.Маріуполь, проспект Будівельників, будинок 108а, приміщення 60, 66, 89, 117;

нежитлове приміщення; адреса: Донецька обл., м.Маріуполь, проспект Будівельників, будинок 108а, приміщення 57;

земельна ділянка; кадастровий номер: 1412300000:02:009:0375, площа: 1,467 га; Донецька обл., м.Маріуполь, бульвар Приморський (проспект Санаторний; проспект Санаторний; проспект Сталіна);

комплекс; загальна площа: 5711,1 кв.м; технічний опис майна: 3/100 частки складається з нежилої будівлі Е-1 з підвалом Е/п, заг.площею 130,4 кв.м; тип майна: нежитлова будівля; загальна площа: 220,3 кв.м; Адреса: Донецька обл., м.Маріуполь, бульвар Приморський, будинок 23;

будинок; незавершений будівництвом жилий будинок готовністю 89%; площа земельної ділянки: 7453 кв.м; адреса: Донецька обл., м.Маріуполь, проспект Будівельників, будинок 102;

нежиле приміщення, офіс; загальна площа: 184,7 кв.м; технічний опис майна: нежиле приміщення №21 з 1 поверху багатоквартирного будинку літ.А-10; адреса: Донецька обл., м.Маріуполь, проспект Будівельників, будинок 110 а, приміщення 21;

нежиле приміщення; фітнес-клуб; загальна площа: 432,1 кв.м; технічний опис майна: нежиле приміщення №20 з 1 поверху; багатоквартирного будинку літ.А-10; адреса: Донецька обл., м.Маріуполь, проспект Будівельників, будинок 110 а, приміщення 20;

нежиле приміщення; №56 з 1 поверху багатоквартирного будинку літ.А-10; загальна площа: 180,6 кв.м; адреса: Донецька обл., м.Маріуполь, проспект Будівельників, будинок 108а, приміщення 56;

нежиле приміщення; нежиле приміщення №58 з першого поверху багатоквартирного жилого будинку літ.А-10; загальна площа: 275,8 кв.м, адреса: Донецька обл., м.Маріуполь, проспект Будівельників, будинок 108 а, приміщення 58.

Як зазначає позивач, ОСОБА_2 є одним із засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов Трайд Компани Лимитед» (код ЄДРПОУ 13537606), офіційне місцезнаходження якого: 87556, Донецька область, місто Маріуполь, пр.Будівельників, буд.108-А. Основний вид діяльності підприємства - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах. До моменту порушення свого права мав частку у статутному капіталі товариства, що складала 50%, у свою чергу інші учасники, а саме: відповідач, ОСОБА_1 - 5% та ОСОБА_4 - 45%.

Відповідно до пункту 1.1 Статуту, затвердженого протоколом №1 загальних зборів учасників ТОВ «Азов Трайд Компани Лимитед» від 28.01.2008, ця редакція є змінами до попереднього Статуту, зареєстрованого розпорядженням виконкому Маріупольської міської ради народних депутатів від 08.12.1992 №1087р.

Згідно з пунктом 3.1 Статуту учасниками товариства є громадяни України:

ОСОБА_2 , що мешкає у АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 07.12.1996.

ОСОБА_1 , що мешкає в АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 11.06.1997.

ОСОБА_4 , що мешкає у АДРЕСА_3 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 11.06.1997.

Згідно з пунктами 7.1, 8.2 Статуту статутний фонд (капітал) товариства визначено у розмірі 19460,00 грн. Частка кожного учасника складає:

ОСОБА_2 - 50% - 9730,00 грн;

ОСОБА_1 - 5% - 973,00 грн;

ОСОБА_4 - 45% - 8757,00 грн.

Розділом 12 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов Трайд Компани Лимитед», зокрема, пункт 12.1 Статуту встановлює, що учасники товариства мають право продати або іншим образом поступитися своєю часткою (її частиною) в Статутному фонді (капіталі) одному або декільком учасникам товариства.

Пункт 12.2 Статуту передбачає, що відчуження учасником товариства своєї частки (її частини) третім особам допускається шляхом прийняття відповідного (стосовно згоди) рішення загальними зборами учасників товариства.

Статут ТОВ «Азов Трайд Компани Лимитед» містить підписи трьох учасників товариства та зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області за №12741050005002018.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Азов Трайд Компани Лимитед» №29226801 від 04.05.2022 у розділі «Перелік засновників (учасників) юридичної особи» зазначено:

ОСОБА_2 (місцезнаходження) розмір частки засновника (учасника) - 9730,00 грн;

ОСОБА_1 (місцезнаходження) розмір частки засновника (учасника) - 973,00 грн.

ОСОБА_4 (місцезнаходження) розмір частки засновника (учасника) - 8757,00 грн.

У розділі «Інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), у тому числі відомості про юридичних осіб, через яких здійснюється опосередкований вплив на юридичну особу» зазначено:

« ОСОБА_2 (адреса), тип бенефіціарного володіння - «прямий вирішальний вплив», відсоток частки у статутному капіталі або відсоток права голосу: « 50»; ОСОБА_4 (громадянство, адреса) тип бенефіціарного володіння - «прямий вирішальний вплив», відсоток частки у статутному капіталі або відсоток права голосу: « 45» (а.с.30 на звороті, том 1).

Позивач стверджує, що 04.10.2024 під час перегляду відкритих даних на вебпорталі «Опендатабот» виявив, що відомості, оприлюднені за запитом щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов Трайд Компани Лимитед», зокрема, у категорії «Засновники», є недостовірними, оскільки не відповідають фактичним обставинам у частині розміру часток учасників товариства. Так, ОСОБА_2 є засновником товариства з часткою у статутному капіталі у розмірі 5% (973,00 грн), ОСОБА_1 - з часткою 50% (9730,00 грн), ОСОБА_4 - з часткою 45% - 8757,00 грн. Таким чином, частка, яка раніше належала позивачу, наразі належить відповідачу, і, навпаки, що не відповідає дійсним відомостям про склад учасників товариства та розмір їх часток.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №33853383 від 14.10.2024 убачається, що частка у статутному капіталі ОСОБА_2 становить 973,00 грн, частка ОСОБА_1 - 9730,00 грн, частка ОСОБА_4 - 8757,00 грн.

У розділі «Інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи» зазначено: « ОСОБА_2 (громадянство, адреса), тип бенефіціарного володіння - «прямий вирішальний вплив», відсоток частки у статутному капіталі або відсоток права голосу: « 50»; ОСОБА_4 (громадянство, адреса) тип бенефіціарного володіння - «прямий вирішальний вплив», відсоток частки у статутному капіталі або відсоток права голосу: « 45» (а.с.33, том 1).

У розділі «Дані про хронологію реєстраційних дій» після 2021 року міститься така інформація:

Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 24.09.2024 22:48:55, 1010021070016006292, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, ОСОБА_5 , приватний нотаріус ОСОБА_5.

Відмова: Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 11.10.2024 11:41:24, Бондаренко Р.О., приватний нотаріус Бондаренко Р.О., підстава відмови 1: подання документів або відомостей, передбачених цим законом, не в повному обсязі (документи подані не в повному обсязі) (а.с.35, том 1).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Азов Трайд Компани Лимитед» №33857610 від 15.10.2024 убачається, що частка у статутному капіталі ОСОБА_2 становить 973,00 грн, частка ОСОБА_1 - 9730,00 грн, частка ОСОБА_4 - 8757,00 грн.

У розділі «Інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи» зазначено:

« ОСОБА_4 (громадянство, адреса) тип бенефіціарного володіння - «прямий вирішальний вплив», відсоток частки у статутному капіталі або відсоток права голосу: « 45» ОСОБА_1 (громадянство, адреса), тип бенефіціарного володіння - «прямий вирішальний вплив», відсоток частки у статутному капіталі або відсоток права голосу: « 50»; (а.с.36, том 1).

У розділі «Дані про хронологію реєстраційних дій» після 2021 року:

Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 15.10.2024 10:55:27, номер запису 1010021070017006292, зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, зміна структури власності. ОСОБА_6 , приватний нотаріус ОСОБА_6 (а.с.38, том 1).

Матеріали справи містять оригінал акта приймання-передачі частки у Статутному капіталі ТОВ «Азов Трайд Компани Лимитед» (Ідентифікаційний код: 13537606) від 17.02.2022, в якому вказано, що: « ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), далі іменовані «сторони», розуміючи значення своїх дій та їх правових наслідків, на підставі Цивільного кодексу України, Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та інших нормативно-правових актів України, у зв'язку з укладенням та на підставі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов Трайд Компани Лимитед» (ідентифікаційний код юридичної особи 13537606, місцезнаходження якого: Україна, 87556, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Будівельників, будинок 108 А) від 16.03.2020, склали цей акт приймання-передачі (надалі іменується «акт») про таке:

1. ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_1 прийняв у власність частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов Трайд Компани Лимитед» (ідентифікаційний код юридичної особи 13537606) у розмірі 8757,00 грн (вісім тисяч сімсот п'ятдесят сім гривень 00 коп.), що становить 45% (сорок п'ять відсотків) Статутного капіталу товариства.

2.Складанням (підписанням) цього акту сторони підтверджують факт переходу до покупця права власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов Трайд Компани Лимитед» (ідентифікаційний код юридичної особи 13537606) у розмірі 8757,00 грн (вісім тисяч сімсот п'ятдесят сім гривень 00 коп.), що становить 45% (сорок п'ять відсотків) Статутного капіталу товариства.

Цей акт складено у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної з сторін та один примірник для проведення державної реєстрації змін до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.171, том 1).

Позивач стверджує, що акт приймання-передачі частки у Статутному капіталі ТОВ «Азов Трайд Компани Лимитед» від 17.02.2022 та договір купівлі-продажу частки у Статутному капіталі ТОВ «Азов Трайд Компани Лимитед» від 16.03.2020 ним не укладались та не підписувались. ОСОБА_2 17.02.2022 не перебував у місті Вараш Рівненської області, оскільки в цей час знаходився у місті Маріуполь та не звертався до нотаріуса ОСОБА_3 При цьому в акті приймання-передачі зазначено, що його підпис засвідчено у місті Вараш у присутності нотаріуса 17.02.2022, що суперечить обставинам, наведеним позивачем.

Також позивач зазначає, що акт приймання-передачі частки у Статутному капіталі ТОВ «Азов Трайд Компани Лимитед» від 17.02.2022 укладений на підставі договору купівлі-продажу частки у Статутному капіталі ТОВ «Азов Трайд Компани Лимитед» від 16.03.2020, однак згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за 2022 рік, жодних змін на підставі договору від 16.03.2020 до реєстру не внесено. Крім того, спірний акт приймання-передачі має дату 17.02.2022, однак у витязі від 04.05.2022 не зазначено жодних записів про зміни, які могли бути пов'язані з цими правочинами.

ОСОБА_2 стверджує, що 17.02.2022 він не перебував у місті Вараш Рівненської області, оскільки на той момент знаходився у місті Маріуполь, однак в акті приймання-передачі частки зазначено, що нібито його підпис засвідчений нотаріусом у місті Вараш саме 17.02.2022.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.03.2025 у справі №905/226/25 витребувано від Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» (код ЄДРПОУ 14333937, місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул. Лейпцизька, 15) таку інформацію: - відомості про базові станції (їхні унікальні номери та поштові адреси), які були задіяні при встановленні успішного з'єднання 17.02.2022 у період з 00:00 до 24:00 з абонентським номером НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_2 ; -інформацію про місце перебування (геолокацію) зазначеного абонента у той самий період -17.02.2022 з 00:00 до 24:00.

На виконання вимог ухвали суду Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна» 03.04.2025 року надало: роздруківку дзвінків абонентського номера НОМЕР_4 та інформацію про місце перебування (геолокацію) цього абонента у період з 00:00 по 23:59 год. 17.02.2022 із зазначенням адрес базових станцій (а.с.41-45, том 2).

Матеріали справи містять пояснення приватного нотаріуса Вараського районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_3 та заяву свідка від 18.03.2025, в яких ОСОБА_3 повідомила, що нотаріальні дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу частки у Статутному капіталі ТОВ «Азов Трайд Компани Лимитед» та акта приймання-передачі частки у Статутному капіталі цього товариства нею не вчинялися - ані 16.03.2020, ані 17.02.2022, ані в будь-який інший день, оскільки ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_1 не зверталися до неї за вчиненням таких або будь-яких інших нотаріальних дій. Стверджує, що позивач у справі - ОСОБА_2 , та відповідач- ОСОБА_1 , є особами, які невідомі ОСОБА_3 , та за вчиненням будь-яких дій до приватного нотаріуса ОСОБА_3 ніколи не звертались. 17.02.2022 у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій приватним нотаріусом ОСОБА_3 внесено запис про реєстрацію нотаріальних дій за реєстровими №226, 227 для інших осіб, для чого використано два спеціальних бланки нотаріальних документів НРС 297631 та НРС 297632, про що внесено відомості до Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів з проставленням коду витрачання кожного з вказаних бланків: 13-інші дії (а.с.100, 144, том 1, а.с.12, 88, том 2).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.03.2025 у даній справі ухвалено: Міністерству юстиції України здійснити: 1) Перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Вараського районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_3 (34400, Рівненська обл., Вараський р., м.Вараш, майдан Незалежності, буд. 4) дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства щодо: посвідчення та реєстрації акту приймання-передачі частки у Статутному капіталі ТОВ «Азов Трайд Компани Лимитед» (Ідентифікаційний код: 13537606) від 17.02.2022, зареєстрованого в реєстрі за номерами №1230, 1231. Посвідчення договору купівлі-продажу частки у Статутному капіталі ТОВ «Азов Трайд Компани Лимитед»» (ідентифікаційний код юридичної особи 13537606) від 16.03.2020. Наявності документів, які стали підставою для вчинення зазначених правочинів, зокрема, документів, що підтверджують особу сторін правочинів та їх волевиявлення. Наявності документів з оригіналом підпису особи, яка представилась як ОСОБА_2 . 2) Перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 (АДРЕСА_5) дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства щодо: Державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (24.09.2024, №1010021070016006292), зокрема, зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Наявності документів, які стали підставою для вчинення зазначеної реєстраційної дії. Наявності документів з оригіналом підпису особи, яка представилась як ОСОБА_2 . 3) Перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 ( АДРЕСА_4 ) щодо: Державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (15.10.2024, №1010021070017006292), зокрема, зміни кінцевого бенефіціарного власника або зміни відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Наявності документів, які стали підставою для вчинення зазначеної реєстраційної дії. Наявності документів з оригіналом підпису особи, яка представилась як ОСОБА_2 . Міністерству юстиції України надати письмову відповідь про результати перевірки та належним чином засвідчені матеріали даних перевірок.

На виконання вказаної ухвали суду Міністерство юстиції України повідомило суд щодо результатів перевірки, проведеної стосовно приватного нотаріуса ОСОБА_3, зокрема, Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України проведено перевірку у межах компетенції, відповідно до положень законодавства України. У ході перевірки на підставі листа приватного нотаріуса ОСОБА_3 від 21.03.2025 вх.№138/10.6-25, а також наданих копій документів, встановлено таке: приватний нотаріус ОСОБА_3 не посвідчувала договір купівлі-продажу частки у Статутному капіталі ТОВ «Азов Трайд Компани Лимитед» (код ЄДРПОУ 13537606, м. Маріуполь), про який зазначено в ухвалі суду. Згідно з реєстром реєстрації нотаріальних дій за 2020 рік встановлено, що 16.03.2020 нотаріальні дії приватним нотаріусом ОСОБА_3 не вчинялись. Щодо посвідчення та реєстрації акта приймання-передачі частки у Статутному капіталі зазначеного товариства від 17.02.2022 за реєстровими номерами 1230, 1231, приватний нотаріус також не здійснювала засвідчення підписів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . У реєстрі реєстрації нотаріальних дій за 2022 рік відповідні дії не зафіксовано. Спеціальний бланк нотаріальних документів НРС 297631, використаний 17.02.2022 приватним нотаріусом ОСОБА_3, був застосований не для вчинення нотаріальних дій щодо зазначених осіб або документів, а з іншим цільовим кодом витрачання - 13: інші дії. Таким чином, відомості щодо посвідчення вищезазначених документів приватним нотаріусом ОСОБА_3 не підтверджуються жодними офіційними записами чи документами (а.с.180-182, том 1).

Матеріали справи містять документи, на підставі яких приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 24.09.2024 вчинено нотаріальну дію - державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, та внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру, а саме: реєстраційний номер: 1010021070016006292 - зміна складу засновників (учасників), зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, а саме: - опис документів, поданих заявником для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (оригінал, 1 примірник, 1 арк.); - заява про державну реєстрацію змін учасника юридичної особи, з дотриманням вимог нотаріального посвідчення (оригінал, 1 примірник, 4 арк.); -структура власності ТОВ «Азов Трайд Компани Лимитед» (код ЄДРПОУ 13537606) (оригінал, 1 примірник, 1 арк.); - платіжна інструкція №Р0КК-ЕМбб-3 H4A-XTE5 від 24.09.2024 (1 примірник, 1 арк.); - акт приймання-передачі частки у Статутному капіталі ТОВ «Азов Трайд Компани Лимитед» від 17.02.2022, справжність підписів на якому засвідчена17.02.2022 приватним нотаріусом ОСОБА_3 (оригінал, бланк НРС, 1 примірник, 1 арк.); - копія паспорта заявника - ОСОБА_1 (1 примірник); -копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (ІПН) ОСОБА_1 (1 примірник) (а.с.163-177, том 1).

Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Одеса) за результатом проведеної перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_6 та ОСОБА_5 встановлено, що за поясненнями вказаних нотаріусів, будь-які нотаріальні дії, які стали підставою для проведення ними реєстраційних дій стосовно ТОВ «Азов Трайд Компани Лимитед», ними не вчинялись. Що стосується проведення перевірки приватних нотаріусів ОСОБА_6 та ОСОБА_5, як державних реєстраторів, то управління не наділено повноваженнями зі здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідні заходи контролю можуть бути здійснені Міністерством юстиції України (а.с.38-39, том 2).

Відповідно до пояснень (вх.№01-35/436 від 25.04.2025) відповідача, останній у зв'язку з активними бойовими діями у м.Маріуполь втратив усі документи, що підтверджують укладення угоди купівлі-продажу 45% корпоративних прав у ТОВ «Азов Трайд Компани Лимитед» від 17.02.2022, чим, на його думку, скористався позивач (а.с.90, том 2).

У свою чергу позивач, вважаючи, що договір купівлі-продажу частки у Статутному капіталі ТОВ «Азов Трайд Компани Лимитед» від 16.03.2020 та акт приймання-передачі частки у Статутному капіталі ТОВ «Азов Трайд Компани Лимитед» від 17.02.2022 є підробленими правочинами, які фактично не укладалися, однак стали підставою для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань двох відповідних записів, що порушило права позивача, ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Донецької області з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з такого.

Згідно зі ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Водночас під порушенням права слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Згідно зі ст.5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340.

Позивач у позові просить скасувати реєстраційну дію/запис в ЄДР щодо зміни складу засновників (учасників) або зміну відомостей про засновників (учасників) юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов Трайд Компани Лимитед», вчинені приватним нотаріусом ОСОБА_5. та реєстраційну дію/запис в ЄДР про зміну кінцевого бенефіціарного власника або зміну відомостей про кінцевого бенефіціарного власника; зміну структури власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов Трайд Компани Лимитед», вчинені приватним нотаріусом ОСОБА_6.

Посилаючись на норми ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», позивач вважає, що ним обраний правильний спосіб захисту, адже у даному випадку реєстраційні дії та записи про державну реєстрацію, які були вчинені на підставі підроблених документів, підлягають скасуванню, з огляду на те, що документи, які стали підставою для вчинення таких дій, є неукладеними.

Метою позову є відновлення становища, що існувало до спірних реєстраційних дій, тобто відновлення розміру частки позивача у статутному капіталі товариства, який існував до такої реєстраційної дії.

Таким чином, хоча позивач і оскаржує дії державного реєстратора (у даному випадку -нотаріусів), однак вимога про скасування реєстраційних записів зумовлена необхідністю захисту саме корпоративних прав учасників товариства та відновлення розміру часток у статутному капіталі учасників товариства, який існував до таких реєстраційних дій.

Позивач звернувся з позовними вимогами, які фактично впливають на корпоративні права учасників товариства, оскільки оспорює дії щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, зокрема, у частині розміру часток у статутному капіталі учасників товариства.

Водночас, колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах, що склалися у цій справі, поновлення порушених корпоративних прав учасників товариства у разі здійснення їх захисту в судовому порядку безпосередньо пов'язане зі здійсненням державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства, тобто пов'язане з відносинами у сфері державної реєстрації юридичних осіб, тому ефективність обраного способу захисту порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права, у даному випадку здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

17.06.2018 набрав чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників (частина 1 ст.1 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Цим Законом внесені зміни до законів України, зокрема, до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (пункт 5 глави VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»). Зокрема, ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» доповнена пунктом 5, який визначає перелік документів, що подаються заявником для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю.

Згідно з частиною 5 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 2) документ про сплату адміністративного збору; 3) один із таких відповідних документів: а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників; б) рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення учасника з товариства; в) заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Отже, у частині 5 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним. Тобто, у зазначеній нормі міститься вичерпний перелік способів захисту порушених прав учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, норми якого є спеціальними для зазначених товариств.

За змістом Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (пункту 8 частини 1 ст.1 Закону) заявником, який може звернутися за вчиненням реєстраційних дій, є позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства чи судового рішення, що набрало законної сили, про стягнення з відповідача (витребування з його володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також, що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов'язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Водночас, пунктом 2 частини 1 ст.25 зазначеного Закону передбачено перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей, які не стосуються розміру статутного капіталу, розміру часток у статутному капіталі чи складу учасників товариства (такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 08.08.2022 у справі №911/2780/20 (пункт149), у постанові від 01.08.2022 у справі №907/166/21 (пункт 42)).

Існує стала та послідовна судова практика Великої Палати Верховного Суду щодо способу захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16 зробила висновок, що вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

У постанові від 18.03.2020 у справі №466/3221/16-а та постанові від 01.04.2020 у справі №13/1056/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що вичерпний перелік способів захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, міститься у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених товариств. У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт «е» пункту 3 частини 5 статті 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт «д» пункту 3 частини 5 статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Цей висновок був застосований та підтверджений також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.12.2019 у справі №927/97/19, у постанові від 03.11.2020 у справі №922/88/20.

Зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду мають загальний характер та повинні враховуватись при вирішенні питання щодо належності обраного позивачем способу захисту в усіх справах, що стосуються зміни розміру часток та відновлення складу учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення прав або інтересів учасників товариства.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

На позивача покладений обов'язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, тому потребують захисту. Тобто наслідком задоволення позовних вимог має бути відновлення порушених, невизнаних чи оспорюваних прав позивача, на користь якого приймається відповідне рішення суду.

Вирішуючи спір, суд має перевірити наявність в особи, яка звертається з позовом, порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано цей позов, з'ясувати, у чому полягає порушення цих прав та інтересів. При цьому відсутність факту порушення права особи є підставою для відмови в позові, оскільки захисту підлягають саме порушене (оспорюване) право та інтерес.

У випадку наявності саме такого корпоративного інтересу учасників товариства, останні вправі звернутися за захистом свого корпоративного права, ураховуючи вичерпний перелік способів захисту учасників товариства, передбачений ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Як було зазначено, господарський суд, задовольняючи позов, виходив з того, що у даному спорі оскаржувані реєстраційні дії та записи про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу здійснені на підставі неукладених правочинів - договору купівлі-продажу частки у Статутному капіталі ТОВ «Азов Трайд Компани Лимитед» від 16.03.2020 та акта приймання-передачі частки у статутному капіталі зазначеного товариства від 17.02.2022. За висновком господарського суду державний реєстратор зобов'язаний поновити права, які існували до порушення, на підставі судового рішення про скасування реєстраційної дії або запису в Єдиному державному реєстрі. Тому у цьому спорі належним та ефективним способом захисту прав позивача є вимога про скасування реєстраційних дій та записів про державну реєстрацію на підставі ст.24, 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», оскільки правочини, на підставі яких здійснено реєстрацію, не укладалися.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає, що позовні вимоги про скасування реєстраційної дії/запису про державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу не відповідають належним та ефективним способам захисту права позивача у частині зменшення розміру його частки у Статурному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов Трайд Компани Лимитед», оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, передбаченому ст.17, 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (у редакції, чинній на момент звернення з позовом), оскільки ст.17 вказаного Закону (норми якого є спеціальними для зазначених товариств) чітко встановлений перелік судових рішень і, відповідно, способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю, для здійснення державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю.

Отже, належним способом захисту порушених прав позивача, який прагне відновити становище, що існувало до порушення його прав (зокрема, відновити розмір статутного капіталу та/або розміри часток у статутному капіталі та/або склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, які існували до порушення його прав) є позов про визнання розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт «д» пункту 3 частини 5 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №909/722/16, зокрема, зазначив, що відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи- учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх часток у грошовому або відсотковому виразі. Належність та ефективність такого способу захисту порушених прав обумовлюється балансом інтересів усіх учасників, і самого товариства.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до участі у справі №905/226/25 у суді першої інстанції в якості відповідача не залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Азов Трайд Компани Лимитед».

У даній справі позивач оспорює дії щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, зокрема, у частині розміру часток у статутному капіталі учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов Трайд Компани Лимитед», тобто спір безпосередньо впливає на права та обов'язки товариства по відношенню до сторін у даній справі. Адже спірні зміни до відомостей про юридичну особу в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені від імені мені ТОВ «Азов Трайд Компани Лимитед» його керівником/представником ОСОБА_1.

Визначення відповідачів як одного з видів суб'єктів господарського процесу є правом позивача. Проте саме суд на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Господарським процесуальним кодексом України, ураховуючи завдання господарського судочинства, має визначити характер спірних правовідносин та суб'єктів, які є учасниками цих правовідносин (сторони спору), і за результатами цього вирішити відповідний спір.

Належним суб'єктним складом відповідачів є склад відповідачів, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи не визнаного матеріального правовідношення.

Верховний Суд у постанові від 20.08.2019 у справі №910/13209/18 зазначив, що відповідачем є особа, яка повинна виконати покладений на неї в силу судового рішення обов'язок; відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої в принципі можливо задовольнити позовні вимоги.

Позивачем при заявленні позовних вимог в якості відповідача визначено лише учасника товариства - ОСОБА_1 , натомість Товариство з обмеженою відповідальністю «Азов Трайд Компани Лимитед», як сторону спірних корпоративних правовідносин, в якості відповідача у суді першої інстанції, не визначено та не залучено, що свідчить про неналежний суб'єктний склад учасників справи та є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Таким чином, судом першої інстанції належним чином не вжито заходів із визначення кола осіб, які беруть участь у справі, та права яких можуть бути порушені у результаті розгляду справи.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції в силу наданих йому процесуальним законом повноважень позбавлений можливості вирішувати питання про залучення до участі співвідповідачів, оскільки відповідно до частини 1 ст.48 Господарського процесуального кодексу України реалізація такої процесуальної дії можлива лише судом першої інстанції та до закінчення підготовчого провадження і лише за клопотанням позивача.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13.04.2021 у справі №925/440/18.

Встановивши вищенаведені обставини, керуючись ст.50, 51 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залучив до участі у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Азов Трайд Компани Лимитед» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 155), від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 (пункт 148).

Отже, наявність висновків Верховного Суду щодо застосування частини 5 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (у редакції, чинній з 17.06.2018) про передбачені цією нормою належні та ефективні способи захисту порушених прав та інтересів позивача у корпоративних відносинах, викладених, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, свідчить про те, що позивачем у даній справі обрано неналежний спосіб захисту своїх прав. Оскільки позовні вимоги у даній справі не відповідають належним та ефективним способам захисту, то, відповідно, і не підлягають розгляду по суті.

Згідно з частиною 4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Господарський суд, без урахування правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.12.2019 у справі №927/97/19, у постанові від 03.11.2020 у справі №922/88/20, дійшов помилкового висновку про обрання позивачем належного способу захисту у даній справі та задовольнив позовні вимоги, водночас, не з'ясувавши, чи призведе задоволення цих позовних вимог до відновлення порушених прав позивача.

З огляду на те, що позовні вимоги не відповідають належному та ефективному способу захисту, тому не підлягають задоволенню.

Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі щодо неправильного обрання позивачем способу захисту знайшли своє підтвердження у суді апеляційної інстанції, тому іншим доводам, які стосуються суті заявлених позовних вимог, колегія судді не дає оцінку, оскільки відмова у задоволенні позову з підстав невідповідності належному та ефективному способу захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Також колегія суддів звертає увагу, що, оскільки суд відмовляє у позові через обрання позивачем неналежного способу захисту, він має утриматися від встановлення фактів та надання правових оцінок обставинам справи, які можуть створити преюдицію для сторін конфлікту у разі звернення з іншим позовом.

Щодо доводів заявника апеляційної скарги про те, що господарський суд у порушення норм процесуального права ухвалив судове рішення без проведення судового засідання через оголошену повітряну тривогу, не урахувавши, що повітряна тривога була оголошена 10.06.2025 о 14:44 год і тривала 1 год 11 хв до 15:55 год, тобто під час ухвалення судового рішення, у зв'язку з чим суд мав відкласти розгляд справи на іншу дату, однак суд розглянув справу, у зв'язку з чим сторони, зокрема, представник відповідача, фактично були позбавлені права на участь у судовому засіданні 10.06.2025, колегія суддів виходить з такого.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.06.2025 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 10.06.2025 до 14:45 год у приміщенні Господарського суду Донецької області. Також ухвалено судове засідання провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представників позивача, відповідача та третьої особи - нотаріуса ОСОБА_3

Як стверджує заявник, та не заперечують інші учасники справи, представники відповідача, позивача та третя особа - ОСОБА_3, увійшли до підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи перед судовим засіданням 10.06.2025 та очікували, коли секретар судового засідання (або інша відповідальна особа) запросить до відеоконференції, що свідчить про активну заінтересованість сторін в участі у судовому засіданні. Секретар судового засідання зателефонувала представнику відповідача та повідомила, що відеоконференцію не можна розпочати через оголошену повітряну тривогу, потрібно почекати 10 хвилин, якщо тривога не припиниться, то судове засідання не відбудеться. Зрештою, повітряна тривога закінчилась, секретар судового засідання зателефонувала представнику відповідача та повідомила, що судове засідання не відбудеться, а про прийняте рішення буде направлено повідомлення в електронному суді. 11.06.2025 у підсистемі «Електронний суд» з'явилось рішення Господарського суду Донецької області від 10.06.2025 у даній справі (вступна та резолютивна частина).

З протоколу судового засідання від 10.06.2025 убачається, що судове засідання у даній справі розпочалось о 15:05 год та зазначено, що судове засідання в режимі відеоконференції не відбулося у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги у м.Харкові. Оскільки представники сторін не брали участь у судовому засіданні, суд на підставі пункту 3 ст.222 Господарського процесуального кодексу України оголосив про проведення судового засідання без фіксації судового процесу технічними засобами та дослідив матеріали справи. Після чого у судовому засіданні оголошено скорочений текст рішення.

Разом з цим, в ухвалі Господарського суду Донецької області від 03.06.2025 суд зазначив, що до початку сигналу повітряної тривоги до участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції приєдналися представники позивача, відповідача та третя особа - нотаріус ОСОБА_3 Розгляд справи по суті розпочатий. У судовому засіданні представники сторін виступили зі вступним словом, надали пояснення по справі, суд перейшов до дослідження доказів. При цьому під час проведення судового засідання по всій території України була оголошена повітряна тривога. Оскільки людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека є найвищою соціальною цінністю в Україні, суд дійшов висновку про неможливість проведення засідання, у зв'язку з чим оголошено перерву з розгляду справи по суті до 10.06.2025.

За твердженням представника відповідача, судове засідання 03.06.2025 обірвалось на самому початку стадії дослідження доказів, стадії судових дебатів не було, тож, на думку заявника апеляційної скарги, суд фактично позбавив сторін, зокрема, відповідача, права участі у дослідженні доказів, для висловлення заперечень стосовно певних документів та доказів.

Відповідно до ст.42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, зокрема, мають право: брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

Статтею 210 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення. Письмові, речові і електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред'являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам. Учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу письмових, речових та електронних доказів або протоколів їх огляду, ставити питання експертам. Першою ставить питання особа, за клопотанням якої було викликано експерта.

Суд ураховує, що судове засідання 10.06.2025, проведення якого у даній справі призначено для представників позивача, відповідача та третьої особи - нотаріуса ОСОБА_3, у режимі відеоконференції, проводилося у Господарському суді Донецької області, місцезнаходженням якого є місто Харків, і розпочалось о 15.05 год без участі сторін згідно з протоколом судового засідання. Отже, під час розгляду справи, який згідно з протоколом судового засідання тривав з 15:05 год до 15:10 год був сигнал «повітряна тривога» у місті Харкові, що підтверджується даними з веб-сайту «Офіційна карта повітряних тривог».

При цьому, у матеріалах справи відсутні жодні докази того, що господарський суд здійснив запрошення/виклик зазначених представників для участі в судовому засіданні у режимі відеоконференції, як відсутні і докази того, що господарський суд здійснив повідомлення сторін про проведення судового засідання після закінчення сигналу «повітряна тривога».

Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв'язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 №733, зокрема, шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу «Увага всім» та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал «повітряна тривога»).

Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 №23).

Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал «повітряна тривога» та реагування задля збереження життя і здоров'я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема, для їх негайного переходу до укриття.

Верховний Суд у постанові від 22.12.2022 у справі №910/2116/21(910/12050/21) дійшов висновку, що при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога» господарський суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров'я людини, а обов'язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема, на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з'явився в судове засідання з об'єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності. Водночас, за висновком Верховного Суду, обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими, що не потребують доказування. Також у зазначеній постанові Верховний Суд зазначив, що за такої надзвичайної ситуації суд мав вирішити питання про відкладення розгляду справи, застосовувавши відповідні процесуальні норми крізь призму загальних засад господарського судочинства, дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов'язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав. Крім того, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що встановлені обставини обмеження права сторін на участь у справі є достатньою підставою для скасування судового акту, який було прийнято у відповідному судовому засіданні.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 23.03.2023 у справі №905/2371/21 зазначив, що згідно з протоколом судового засідання від 02.09.2022 та рішенням суду від цієї ж дати представники сторін у судове засідання не з'явилися. Водночас у матеріалах справи немає доказів того, що місцевий господарський суд під час проведення цього судового засідання здійснив запрошення/виклик представника товариства для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. У даній постанові Верховний Суд зауважив, що незабезпечення місцевим господарським судом участі представника товариства в судовому засіданні 02.09.2022 у режимі відеоконференції без вагомих на те підстав призвело до незабезпечення можливості стороні реалізувати надані їй законом процесуальні права, що є одним із ключових принципів процесуальної справедливості.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.02.2025 у справі №752/8937/24 дійшов висновку про те, що суд має вирішити питання про відкладення розгляду справи, якщо на початок судового засідання триває повітряна тривога, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з'явився в судове засідання з об'єктивних і поважних причин, якщо немає клопотання про розгляд справи за його відсутності. Колегія суддів КЦС ВС погодилася з доводами касаційної скарги представника відповідача про те, що, розглядаючи справу під час повітряної тривоги, яка розпочалася до початку судового засідання, апеляційний суд мав вирішити питання про відкладення розгляду справи, застосувавши відповідні процесуальні норми з урахуванням загальних засад цивільного судочинства, дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов'язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав. Таке право має бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Завершення апеляційного перегляду справи за відсутності представників сторін, які мали об'єктивні перешкоди для явки в судове засідання через оголошення сигналу «повітряна тривога», свідчить про неналежне виконання апеляційним судом обов'язків із забезпечення всебічності, повноти і справедливості судового розгляду. Скасовуючи постанову апеляційного суду та направляючи справу на новий апеляційний розгляд, КЦС ВС виснував, що, вирішуючи питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, в якій на початок судового засідання оголошено сигнал «Повітряна тривога», суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров'я людини, а обов'язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з'явився в судове засідання з об'єктивних і поважних причин, якщо немає клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

У пункті 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, ураховуючи вищенаведені норми права та судову практику, господарський суд мав або запросити представників сторін, у період часу, коли не діяла «повітряна тривога» до інформаційної платформи для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, або ж вирішити питання про відкладення такого засідання та не позбавляти представників сторін можливості участі в ньому, чого судом першої інстанції здійснено не було, що є окремою підставою для скасування оскаржуваного рішення та свідчить про порушення права, у тому числі заявника апеляційної скарги (відповідача), на участь у судовому засіданні.

Згідно з ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За наведених обставин, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення господарського суду про задоволення позовних вимог у розумінні положень статей 86 і 236 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Згідно з пунктом 4 частини 1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ураховуючи викладене, оскаржуване рішення Господарського суду Донецької області від 10.06.2025 у справі №905/226/25 про задоволення позовних вимог не можна вважати законним, обґрунтованим, ухваленим при повному дослідженні обставин справи, наданню їм належної і об'єктивної оцінки, з дотриманням норм процесуального права, що є підставою його скасування та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому суд вважає наявними правові підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Господарського суду Донецької області від 10.06.2025 у справі №905/226/25 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 04.11.2025.

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя О.О. Крестьянінов

Попередній документ

131492162

Наступний документ

131492164

Інформація про рішення:

№ рішення:	131492163
№ справи:	905/226/25
Дата рішення:	30.10.2025
Дата публікації:	06.11.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Східний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (09.10.2025)
Дата надходження:	07.07.2025
Предмет позову:	спонукання вчинити певні дії

Розклад засідань:

Минулі засідання (7)

08.04.2025 13:55	Господарський суд Донецької області
15.04.2025 14:00	Господарський суд Донецької області
03.06.2025 14:10	Господарський суд Донецької області
04.09.2025 14:00	Східний апеляційний господарський суд
11.09.2025 10:30	Східний апеляційний господарський суд
02.10.2025 15:00	Східний апеляційний господарський суд
30.10.2025 15:00	Східний апеляційний господарський суд