ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
21 жовтня 2025 року Справа № 924/45/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Тимошенко О.М. , суддя Юрчук М.І.
секретар судового засідання Верещук А.В.
за участю представників сторін:
позивача: ФОП Січка С. О.
відповідача: Смішної І.В., адвоката, ордер на надання правничої (правової) допомоги, серія ВХ № 1097324 від 22.05.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілєніум Хілс" на рішення господарського суду Хмельницької області, ухваленого 17.06.25р. суддею Крамаром С.І. о 15:20 у м.Хмельницькому, повний текст складено 24.06.25р. та на додаткове рішення господарського суду Хмельницької області від 01.07.2025, ухвалене о 15:20, повний текст складено 08.07.2025 у справі № 924/45/25
за позовом Фізичної особи-підприємця Січко Сергія Олександровича, м. Хмельницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілєніум Хілс", м. Хмельницький
про стягнення 728 217,78грн
10.01.2025 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Січко Сергія Олександровича, м.Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілєніум Хілс", м.Хмельницький про стягнення (з врахуванням збільшення позовних вимог) 728 217,78грн, з яких: 500 000,00грн - орендної плати за баштовий кран за період з січня 2023 по серпень 2023 та за березень, квітень 2024; 228 217,78грн - вартості запчастин та матеріалів для баштового крану, у зв'язку із неналежним виконанням умов договору оренди баштового крану №10/06/19-1 від 10.06.2019.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 17.06.2025 у справі №924/45/25 позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілєніум Хілс" на користь Фізичної особи-підприємця Січко Сергія Олександровича 500 000,00грн орендної плати за баштовий кран за період з січня 2023 по серпень 2023 та за березень - квітень 2024, 192 217,78грн вартості запчастин та матеріалів для баштового крану, 10 383,66грн витрат зі сплати судового збору.
В решті позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 01.07.2025 у справі №924/45/25 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілєніум Хілс" на користь Фізичної особи-підприємця Січко Сергія Олександровича 14 250,00грн витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Січко Сергія Олександровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілєніум Хілс" 900,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Не погодившись із винесеним рішенням та додатковим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 17 червня 2025 року по справі №924/45/25 за позовом Фізичної особи-підприємця Січко Сергія Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілєніум Хілс" про стягнення коштів, у частині задоволення позовних вимог, а саме щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілєніум Хілс" на користь Фізичної особи-підприємця Січко Сергія Олександровича 500 000,00грн орендної плати за баштовий кран за період з січня 2023 по серпень 2023 та за березень - квітень 2024, 192 217,78грн вартості запчастин та матеріалів для баштового крану, 10 383,66грн витрат зі сплати судового збору. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог Фізичної особи-підприємця Січко Сергія Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілєніум Хілс" про стягнення коштів, у повному обсязі.
Скасувати додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 01 липня 2025 року по справі №924/45/25, у частині задоволення вимог, а саме щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілєніум Хілс" на користь Фізичної особи-підприємця Січко Сергія Олександровича 14250,00грн (п'ятнадцять тисяч гривень 00 грн) витрат на професійну правничу допомогу, та здійснити перерозподіл судових витрат. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені заяви Фізичної особи- підприємця Січко Сергія Олександровича про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, у повному обсязі.
Відповідач вважає, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 17 червня 2025 року по справі №902/269/24 та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 01 липня 2025 року по справі №902/269/24 підлягають частковому скасуванню, оскільки судом першої інстанції неповно та неправильно встановлені обставини справи, не досліджено докази та порушено норми матеріального процесуального права, виходячи з наступного.
Так, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність між сторонами орендних правовідносин після 05.01.2022 та поклав на відповідача обов'язок сплачувати орендну плату після цієї дати, фактично визнавши поновлення договору оренди без наявності письмового договору, що прямо суперечить умовам договору оренди баштового крану №10/06/19-1 від 10.06.2019 та укладеним до нього додатковим угодам, діям позивача, а також положенням чинного законодавства.
З посиланням на умови договору зазначає, що договір оренди, укладений між сторонами, був строковим та припинив свою дію 05.01.2022.
Разом з тим, зауважує, що суд визнав належним доказом продовження користування краном акт від 17.06.2024, в якому зазначено, що відповідачем не здійснювалась сплата орендної плати за період з 05.01.2022 по 05.05.2024 на загальну суму 1 400 000 грн. Однак, наведений акт, підписаний колишнім власником та директором товариства Олександром Студенцем, який у подальшому продав корпоративні права товариства, не може вважатися достовірним і належним доказом, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні реальні докази порушення умов договору відповідачем, дії колишнього власника порушують інтереси товариства, відповідачем у заявах по суті такі обставини не визнавались.
Крім того, вважає, що суд повністю проігнорував умови договору щодо процедури повернення майна. У п.п. 3.1, 3.2, 4.2 договору передбачено, що саме орендодавець (позивач) мав вжити заходів щодо демонтажу та вивезення баштового крана після завершення строку дії договору. При цьому, відповідно до положень вказаного договору, на відповідача покладався обов'язок лише повернути орендоване майно та здійснити оплату за демонтаж та вивезення крану. Умовами договору не передбачено жодних зобов'язань відповідача щодо безпосереднього здійснення - виконання робіт з демонтажу крана, організації таких робіт, його транспортування чи переміщення на базу позивача. Відтак, на думку скаржника, саме на позивача покладався обов'язок щодо забирання свого майна після припинення договірних відносин.
Однак, як вказує скаржник, орендодавець після закінчення дії договору не забрав кран, хоча зобов'язаний був це зробити. Позивач самостійно допустив зволікання у демонтажі та вивезенні крана, наполягав на залишенні обладнання на будівельному майданчику відповідача. Зазначена поведінка (бездіяльність щодо повернення майна) позивача прямо суперечить принципу добросовісності сторони.
Відсутність будь-яких дій орендодавця щодо здійснення повернення та збереження свого майна після завершення строку дії договору свідчить про самостійне та свідоме рішення позивача залишити техніку на об'єкті без будь-яких вимог до орендаря, а тому не надає йому права заявляти до відповідача вимоги про стягнення орендної плати після закінчення терміну дії договору та стягнення збитків, оскільки останні могли виникнути у зв'язку з бездоглядним ставленням позивача до свого майна.
Таким чином, така бездіяльність позивача не лише виключає підстави для стягнення орендної плати після фактичного припинення орендних відносин, а й виключає відповідальність за збереження обладнання на особу, яка вже не має правових зобов'язань з цього приводу.
Подальше перебування крана на об'єкті не було ініційоване або зумовлене потребами відповідача, а було пов'язане виключно з бездіяльністю та проханнями позивача, який не забезпечив вчасного демонтажу та вивезення свого майна, не забезпечив його схоронності та збереження.
Отже, відсутність фактичного використання крана після завершення терміну дії договору, разом із відсутністю з боку відповідача будь-яких дій, спрямованих на утримання або користування краном, ухилення відповідача щодо його безпосереднього повернення, виключає вину останнього у його неповерненні.
Щодо акту від 17.06.2024 повернення з оренди баштового крана та фіксації порушень умов договору вказує таке.
В тексті акту сторонами не зазначено, що з моменту його підписання договір оренди припиняється, що в свою чергу підтверджує, що договір оренди було припинено 05.01.2022. Натомість в п. 7 акту сторони вказали, що з моменту підписання акту кран вважається таким, що повернутий орендарем у володіння орендодавцеві.
Вважає, що при підписані акту від імені ТОВ «Міленіум Хілс» його директор та засновник Студинець Олександр діяв не в інтересах товариства.
Крім того, позивач не довів та судом не встановлено причинно - наслідковий зв'язок між заявленими позивачем пошкодженнями крана та діями відповідача.
Позовні вимоги щодо відшкодування вартості запчастин, ремонтних робіт і інших матеріальних витрат ґрунтуються виключно на внутрішніх документах, складених за участю самого позивача або третіх осіб, пов'язаних з ним, без підтвердження участі чи згоди відповідача або незалежного технічного фахівця. Жодного належного доказу, який би вказував на вину саме ТОВ «Мілєніум Хілс» у пошкодженні окремих елементів баштового крана (електродвигуна, тросів, підшипників тощо), до матеріалів справи не подано.
Позивач при звернені з даним позовом теж не заявляв до стягнення всю суму орендної плати, яку сторони записали в акті, а лише за 2 місяці - березень-квітень 2024 року в розмірі 100 000,00 грн. Після того, як під час розгляду справи в суді засновниками товариства стали нові особи, позивач подав заяву про збільшення позовних вимог в частині стягнення орендної плати, а саме 500 000,00 грн за період січня 2023 року по серпень 2023 року.
Зауважує, що судом першої інстанції було взято до уваги висновок експертизи КП «Зварювальна лабораторія» №13322277-09-02-0069.21 від 21.09.2021, що містить низку внутрішньо несумісних тверджень, які мають вирішальне значення для справи, а тому потребують детального розгляду й оцінки. Перелік «недоліків» у роботі крана, які описані у вказаному висновку що складений у 2021 році (в період дії договору оренди) не відповідають переліку недоліків, який зазначений в акті, що складений у 2024 році, через 2 роки після припинення дії договору оренди.
Так, з посиланням на Порядок проведення технічного огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки затвердженого Постановою КМУ №687 від 26.05.2004 вказує про відсутність будь - яких, відомості щодо надання дозволу ФОП Мельничуку С.М. на проведення зазначених робіт, відсутність у ФОП Мельничука С.М. необхідного КВЕД 71.20 для проведення технічного огляду та експертизи вантажопідіймальної техніки, відсутність дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, а також пряма заборона здійснювати технічний огляд особі, що виконує ремонт вказаного устаткування, унеможливлює визнання наданих позивачем кошторису, актів огляду та здачі-приймання виконаних робіт належними та допустимими доказами для підтвердження розміру збитків.
Відтак складений ним кошторис від 16.04.2024 №16 на суму 131 917,78 грн та акт від 10.04.2024 не можуть бути визнані належними доказами понесених збитків без підтвердження їх фактичності, необхідності та достовірності.
Крім того, з посиланням на ст.ст. 22, 1166 ЦК України зауважує, що позивачем не надано жодного доказу вини відповідача у спричинені збитків.
Вважає рішення суду першої інстанції в частині стягнення орендної плати та вартості запчастин та матеріалів для баштового крану не відповідає вимогам закону, оскільки винесене без урахування балансу вірогідностей, з посиланням на формальні та необґрунтовані документи, не забезпечує повноти та об'єктивності розгляду справи.
Також, на думку скаржника, додаткове рішення суду першої інстанції про стягнення з ТОВ «Мілєніум Хілс» 14 250 грн витрат на професійну правничу допомогу на користь ФОП Січка С.О. є таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та суперечить правовим позиціям Верховного Суду щодо порядку заявлення й доведення понесених витрат.
Так, з посиланням на ст. 124, 126, 129, 221 ГПК України, вказує, що додаткове рішення підлягає скасуванню через недотримання позивачем передбаченої законом процедури, яка є передумовою реалізації права на компенсацію таких витрат.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення та додаткового рішення суду першої інстанції. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Мілєніум Хілс» повністю.
У письмових поясненнях відповідач наводить додаткові пояснення на підтвердження своєї позиції та спростування доводів позивача.
Зауважує, що як і у самій позовній заяві, так і в жодному іншому документі, позивачем так і не було визначено конкретної дати припинення дії договору оренди баштового крана №10/06/19-1 від 10.06.2019. Натомість суд першої інстанції без належного правового обґрунтування, фактично вийшовши за межі заявлених позовних вимог, з власної ініціативи визначив момент припинення договору як 17.06.2024 - дату підписання Акту повернення крана. Такий підхід є неправомірним і суперечить, як положенням самого договору і укладеним до нього додатковим угодам, за якими останнім днем дії договору є 05.01.2022, так і положенням ГПК.
Отже, у самому акті від 17.06.2024 вказано, що кран вважається повернутим з моменту підписання акту, і при цьому не зазначено, що саме з цієї дати припиняється дія договору оренди. Більше того, в пункті 1 акту сторони прямо підтверджують, що всі «порушення умов договору» вчинено саме після закінчення строку дії договору, тобто після 05.01.2022.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо строку дії договору оренди, неправомірно визначивши його припинення на 17.06.2024, що спричинило задоволення позовних вимог.
Просить задоволити апеляційну скаргу по справі №924/45/25.
В судовому засіданні представник скаржника підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі та надала пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить її задоволити.
Позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить рішення та додаткове рішення залишити без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні та додатковому рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення та додаткового рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
10.06.2019 між фізичною особою-підприємцем Січко Сергієм Олександровичем (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілєніум Хілс", м.Хмельницький укладено Договір оренди баштового крану №10/06/19-1 (надалі - договір), за яким Орендодавець зобов'язується надати Орендарю баштовий кран КБ 403Б заводський номер №1650 1991 року випуску у строкову платну експлуатацію, без кранівника у робочому стані з проведеним ТО (надалі - баштовий кран).
Згідно із п.1.2. Договору - сторони домовились, що в вартість оренди баштового крана входить: кран баштовий КБ 403 Б - №1650; баласт; підкранові колії 6 шт.
Вартість орендної плати за баштовий кран становить 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн за місяць (п.1.3. Договору).
Пунктом 1.4. Договору передбачено, що вартість орендної плати буде перераховуватися Орендарем Орендодавцю до 5-го числа кожного місяця за розрахунковий місяць.
Термін оренди баштового крана складає 11 місяців з моменту укладення цього Договору та може бути продовжений за згодою сторін (п.1.5. Договору).
Загальна вартість баштового крану становить - 1 500 000,00грн (п.1.8. Договору).
Відповідно до п.2.1. Договору - орендодавець передає Орендарю баштовий кран на будівельному майданчику по вул.Лісогринівецька, 16/1 А у м.Хмельницькому, згідно акту прийому-передачі.
Доставка баштового крана з бази орендодавця на будівельний майданчик орендаря проводиться за рахунок Орендаря та складає 35 000,00грн та оплачується протягом 5 днів з моменту доставки на будівельний майданчик (п.2.2. Договору).
Згідно із п.2.7. Договору - місце передачі баштового крану: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Лісогринівецька, 16/1 А. З моменту передачі баштового крану ризик випадкового знищення несе Орендар.
Відповідно до п.3.2. Договору - орендар повертає Орендодавцю баштовий кран КБ 403Б №1650 в технічно справному стані, не гіршому ніж в момент отримання від Орендодавця, з проведеним ТО, після завершення терміну оренди зазначеного в пункті договору 1.5 з будівельного майданчика Орендаря Орендодавцю згідно акту прийому - передачі або з інших підстав.
Орендар зобов'язується протягом 60 календарних днів з дня підписання Договору сплатити орендодавцю перший платіж в розмірі 100 000,00грн, за перший і останній місяць орендної плати (п.4.1. Договору).
До обов'язків орендаря згідно Договору належить: проводити своєчасно та в повному обсязі здійснювати фінансування згідно умов Договору; орендар несе повну відповідальність та наслідки за виконання вантажно-розвантажувальних робіт, роботу кранівника та технічну справність баштового крану; орендар зобов'язується за власний рахунок забезпечувати працездатність баштового крану, підтримувати майно в належному працездатному стані, та залучити спеціалізоване підприємство для обслуговування баштового крану; орендар зобов'язується виконувати плановий ремонт і технічне обслуговування (регламентні роботи) наданого баштового крану за власний рахунок (пункти 5.1.-5.4.Договору).
Згідно з п.5.10. Договору орендар несе зобов'язання забезпечити збереження баштового крана та повернути після закінчення строку оренди баштовий кран Орендодавцю в тому самому вигляді, функціонуванні та робочому стані (в тому числі з новими тросами), що на момент отримання його в оренду.
Згідно із п.9.10. Договору - у разі втрати або пошкодження баштового крану, що призвело до неможливості його подальшої експлуатації, Орендар відшкодовує Орендодавцю повну вартість баштового крану, визначену п.1.8. Договору протягом 15 банківських днів з моменту такої втрати / пошкодження.
Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31 травня 2020 року та може бути продовжений за згодою сторін (п.10.1. Договору).
Згідно п.10.3 договору оренди баштового крану №10/06/19-1 від 10.06.2019 Сторони договору вважають баштовий кран придатним до експлуатації після видачі спеціалізованим підприємством позитивного експертного висновку (витрати за пуск в роботу та ПТО покладаються на орендаря).
Договір підписано сторонами та скріплено печаткою орендаря.
За Актом приймання передачі від 10.06.2019 до Договору оренди баштового крану №10/06/19-1 орендодавцем передано, а орендарем прийнято будівельну техніку повної необхідної комплектації: Баштовий кран КБ 403Б заводський номер №1650, 1991 року випуску (повна комплектність згідно Паспорта виробника, з новими тросами); баласт; підкранові колії в кількості 6 шт., прожектора 3 шт., неонова (синього кольору) підсвітка крану.
Кран та інша техніка були передані вашому товариству у повній комплектації та технічно справному стані, працездатність техніки перевірена та відповідає вимогам п.1.1,2.1.,2.4.,6.1. Договору №10/06/19-1, що підтверджується підписанням акту приймання-передачі від 10.06.2019.
Згідно із додатковими угодами №1 та №2 від 05.05.2020 та 05.10.2021 строк оренди та відповідно платного користування баштовим краном було продовжено до 05.01.2022.
На виконання умов Договору, між сторонами складено та підписано акти надання послуг щодо оренди баштового крану КБ 403 №1650 з червня 2019 по серпень 2021 включно.
За період оренди баштового крану та дії Договору орендар сплатив на користь Орендодавця грошові кошти в сумі 465 000,00грн (13.06.2019 в сумі 35 000,00 грн. за доставку баштового крану; 12.12.2019 року в сумі 100 000,00грн; 16.01.2020 року в сумі 50 000,00грн; 06.02.2020 року в сумі 80 000,00грн; 22.12.2020 року в сумі 100 000,00грн, 26.05.2021 року в сумі 100 000,00грн), що підтверджується банківськими виписками, що додаються до позовної заяви.
Факт сплати зазначених грошових коштів у судовому засіданні визнається відповідачем.
Згідно висновку експертизи з питань охорони праці за результатами експертного обстеження (технічного діагностування) №13322277-09-02-0069.21 від 21.09.2021, проведеної Колективним підприємством "Зварювальна лабораторія" Асоціації "Подільськпроммонтаж" (виконавцем експертизи був ОСОБА_1 ), на момент проведення експертного обстеження, кран не відповідає вимогам нормативно-правових актів з охорони праці і не може бути допущений до подальшої експлуатації через виявлені технічні несправності.
17.06.2024 між сторонами, в присутності двох, залучених до процедури повернення баштового крану та фіксації порушень умов договору, осіб складено Акт повернення з оренди баштового крану та фіксації порушень умов договору (до договору оренди баштового крану №10/06/19-1 від 10.06.2019) (надалі - Акт).
Відповідно до п.1 Акту - Орендар та Орендодавець підписанням цього Акту визнають та підтверджують наступні обставини:
- колишнім директором та учасником ТОВ "Мілєніум Хілс" ОСОБА_2 було укладено від імені ТОВ "Мілєніум Хілс" договір оренди баштового крана №10/06/19-1 від 10.06.2019 року з ФОП Січко Сергієм Олександровичем;
-ТОВ "Мілєніум Хілс", у період, коли засновниками останнього були ОСОБА_2 (який був також і директором ТОВ "Мілєніум Хілс") та ОСОБА_3 , під час виконання Договору, всупереч досягнутих домовленостей, що визначені Договором, було допущено порушення його умов з боку Орендаря (ТОВ "Мілєніум Хілс"), а саме:
порушення умов Договору щодо сплати орендної плати за період з 05.01.2022 по 05.05.2024, на загальну суму 1 400 000 (один мільйон чотириста тисяч) грн;
порушення п.3.2., 5.3., 5.10. Договору, зокрема ТОВ "Мілєніум Хілс" в особі директора товариства на час існування спірних правовідносин ( ОСОБА_2 та учасника товариства ОСОБА_3 ) по закінченню строку оренди не підтримували баштовий кран в працездатному стані не повернули Орендодавцеві Баштовий кран згідно акту-прийому передачі в технічно справному стані, не гіршому ніж в момент отримання від Орендодавця, з проведеним ТО, в тому числі з новими тросами; без належних правових підстав виконали демонтаж баштового крану, без жодних повідомлень (попереджень Орендодавця), не забезпечили збереження елементів/деталей баштового крана, привласнили або допустили втрату запасних частин та механізмів баштового крану.
Колишні учасники ТОВ "Мілєніум Хілс" ( ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ) відчужили свої корпоративні права (частки в статутному капіталі товариства) на користь інших осіб, без попереднього повідомлення Орендодавця щодо вказаних обставин.
Пунктом 2 Акту встановлено, що, враховуючи істотні порушення умов Договору з боку Орендаря, Орендодавець здійснює власними силами та за власний кошт повернення баштового крану, що був переданий в оренду згідно Договору.
Згідно із п.3 Акту - на момент повернення баштового крану та складення цього Акту, Орендодавцем та Орендарем зафіксовані наступні недоліки об'єкту оренди, що мають місце внаслідок порушення Орендарем умов Договору: відсутність підкранових колій з рейкою Р50 в кількості - 2шт.; відсутність прожекторів ІР50 потужністю 150W - в кількості 3 шт.; відсутність неонової підсвітки синього кольору 70 метрів; відсутність датчика швидкості вітру (анемометр) - 1шт.; відсутність кінцевого вимикача головного підйому - 1 шт., відсутність показчика вильоту вантажного візка - 1 комплект.
Відповідно до п.4. Акту - підписанням цього Акту Орендар визнає та підтверджує, що для приведення баштового крану в стан, який був на момент передачі його в оренду згідно Договору, та усунення усіх недоліків, що були допущені Орендарем внаслідок порушення умов Договору, Орендодавцеві необхідно придбати наступні запчастини та матеріали: крильчатка переміщення двигуна Д30мм (в механізмі переміщення крану) - 230 грн; кінцевик ВУ249 - 2005 грн; кінцевик КУ700 - 1200 грн; дугові горожі драбин - 2 шт. - 1510 грн; болти муфти посадкового двигуна 4 шт. - 1040 грн; вантажний трос Д-24 мм - 240м - 57504 грн; зварювання тріщин розкосів з виконавчою документацією - 3 шт. - 4140 грн; монтаж і підключення кінцевиків, наладка приладів і пристроїв безпеки - 9600 грн; монтаж дугових огорож драбин - 2 шт. - 460грн; заміна вантажного троса - 10000 грн; заміна лобового скла в кабіні - 940 грн; гальма головного підйому із заміною - 1866 грн; показчик вильоту вантажного візка - 4750 грн; підкрас металоконструкцій крана (з фарбою) - 6400 грн; монтаж болтів муфти посадкового двигуна 4 шт. - 140 грн; кабель живлення КГ 2,5/35 - 53м.п. 25082,78 грн; датчик швидкості вітру (анемометр) - 4150 грн; повернути підкранові колії з рейкою Р50 в кількості - 2 шт. - 41000 грн (з доставкою); прожектори ІР50 потужністю 150W - 3 шт. - 9300 грн; неонова підсвітка синього кольору 70 метрів - 10000 грн; котушка гальм вантажного візка - 900 грн.
Підписанням цього Акту Орендар беззастережно визнає та підтверджує, що має непогашене грошове зобов'язання перед Орендодавцем щодо оплати вартості запчастин/матеріалів та робіт, які є необхідними для приведення баштового крану в стан, що існував на момент його передачі в оренду згідно Договору, в загальній сумі 192 217,78 грн. (сто дев'яносто дві тисячі двісті сімнадцять гривень сімдесят вісім копійок), до "05" вересня 2024 року (п.5 Акту).
Пунктом 8 Акту Сторони підтвердили, що цим Актом зафіксовано юридичні факти порушення умов Договору Орендарем - ТОВ "Мілєніум Хілс", а також досягнення згоди щодо переліку недоліків та вартості їхнього усунення, які зобов'язаний сплатити Орендар на користь Орендодавця.
25.04.2024 на адресу ТОВ "Мілєніум Хілс" Позивачем було надіслано цінним листом з описом вкладення Вимогу щодо усунення порушень та погашення заборгованості, з додатками (Витяг з висновку експертизи з питань охорони праці на 2 арк.; кошторис із розрахунком договірної ціни №16 від 16.04.2024 на 1 арк.; акт огляду баштового крану КБ 403Б №1650 від 10.04.2024 р. на 1 арк.).
21.054.2024 на адресу Відповідача та його учасників (Федоренко Івану Володимировичу, Студенець Олександру Анатолійовичу) позивачем надіслано цінним листом з описом вкладення досудову претензію №1 щодо порушення умов договору оренди баштового крана №10/06/19-1 від 10.06.2019.
05.08.2024 року Позивач уклав договір №912 про виконання робіт з ФОП Супрун Іриною Михайлівною, згідно якого остання зобов'язувалась здійснити ремонт електродвигуна баштового крана.
12.08.2024 між ФОП Січко С.О. м.Хмельницький та ФОП Супрун І.М. складено та підписано акт здачі-прийняття виконаних робіт №ОУ-0005828, згідно якого ФОП Супрун І.М. виконала роботи щодо ремонту статора кранового електродвигуна МТФ 55,0КвТ, 1000об/хв, ревізію ротора кранового електродвигуна МТФ 55,0 КвТ, 1000 об/хв, заміну щіткотримача, заміну щіток, заміну підшипника 6216, загальною вартістю 36 000,00грн.
Вважаючи порушеними свої цивільні права, що ґрунтуються на договорі оренди баштового крану №10/06/19-1, позивач звернувся до господарського суду та просить стягнути з відповідача 728 217,78грн, з яких: 500 000,00грн - орендної плати за баштовий кран за період з січня 2023 по серпень 2023 та за березень, квітень 2024; 228 217,78грн - вартості запчастин та матеріалів для баштового крану, у зв'язку із неналежним виконанням умов договору оренди баштового крану №10/06/19-1 від 10.06.2019.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається із матеріалів справи, 10.06.2019 між Фізичною особою-підприємцем Січко Сергієм Олександровичем (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілєніум Хілс", м.Хмельницький укладено Договір оренди баштового крану №10/06/19-1 (надалі - Договір), за яким Орендодавець зобов'язується надати Орендарю баштовий кран КБ 403Б заводський номер №1650 1991 року випуску у строкову платну експлуатацію, без кранівника у робочому стані з проведеним ТО (надалі - баштовий кран).
У відповідності до ст.759, ст.762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно ст.764 ЦК України якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до ст.772, ст.779 ЦК України наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження. Наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Відповідно до п.1.3. Договору оренди баштового крану №10/06/19-1 від 10.06.2019 вартість орендної плати за баштовий кран становить 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. за місяць (п.1.3. Договору).
Пунктом 1.4. Договору передбачено, що вартість орендної плати буде перераховуватися Орендарем Орендодавцю до 5-го числа кожного місяця за розрахунковий місяць.
До обов'язків орендаря згідно із п.5.1-5.4. Договору належить: проводити своєчасно та в повному обсязі здійснювати фінансування згідно умов Договору.
Кран та інша техніка були передані Відповідачу у повній комплектації та технічно справному стані, що підтверджується підписанням акту приймання-передачі від 10.06.2019.
Строк оренди та відповідно платного користування баштовим краном було продовжено до 05.01.2022 згідно із додатковими угодами №1 та №2 від 05.05.2020 та 05.10.2021.
Разом з тим, як убачається із матеріалів справи, відповідач продовжував володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, що підтверджується Актом від 17.06.2024 повернення з оренди баштового крану та фіксації порушень умов договору (до договору оренди баштового крану №10/06/19-1 від 10.06.2019 ). Актом сторонами встановлено порушення умов Договору щодо сплати орендної плати за період з 05.01.2022 по 05.05.2024, на загальну суму 1 400 000 (один мільйон чотириста тисяч) грн.
Орендар, за весь період оренди баштового крану та дії Договору, сплатив на користь Орендодавця грошові кошти в сумі 465 000,00грн (13.06.2019 в сумі 35 000,00грн за доставку баштового крану; 12.12.2019 року в сумі 100 000,00грн; 16.01.2020 року в сумі 50 000,00грн; 06.02.2020 року в сумі 80 000,00грн; 22.12.2020 року в сумі 100 000,00грн, 26.05.2021 року в сумі 100 000,00грн, що підтверджується банківськими виписками, що долучені до матеріалів справи.
При цьому, доказів оплати оренди за весь період дії договору матеріали справи не містять, а відповідачем не подано.
У відповідності до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов. Визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Січко Сергія Олександровича, м.Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілєніум Хілс", м.Хмельницький про стягнення 500 000,00грн - орендної плати за баштовий кран за період з січня 2023 по серпень 2023 та за березень, квітень 2024 підлягають задоволенню.
Крім того, позивач також заявив вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілєніум Хілс", м.Хмельницький про стягнення 228 217,78грн (192 217,78 грн вартості запчастин/матеріалів та робіт, які є необхідними для приведення баштового крану в стан, що існував на момент його передачі в оренду згідно Договору оренди, 36 000,00грн збитків (вартості виконаного ремонту електродвигуна баштового крану, здійсненого ФОП Супрун І.М. згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт №ОУ-0005828).
Як вбачається із Акту від 17.06.2024 повернення з оренди баштового крану та фіксації порушень умов договору (до договору оренди баштового крану №10/06/19-1 від 10.06.2019) сторони визнали та підтвердили порушення п.3.2., п.5.3., п.5.10. Договору, зокрема ТОВ "Мілєніум Хілс" в особі директора товариства на час існування спірних правовідносин (Кащука О.О. та учасника товариства Наглій В.В.) по закінченню строку оренди, не підтримували баштовий кран в працездатному стані не повернули Орендодавцеві Баштовий кран згідно акту-прийому передачі в технічно справному стані, не гіршому ніж в момент отримання від Орендодавця, з проведеним ТО, в тому числі з новими тросами; без належних правових підстав виконали демонтаж баштового крану, без жодних повідомлень (попереджень Орендодавця), не забезпечили збереження елементів/деталей баштового крана, привласнили або допустили втрату запасних частин та механізмів баштового крану.
Пунктом 2 Акту встановлено, що враховуючи істотні порушення умов Договору з боку Орендаря, Орендодавець здійснює власними силами та за власний кошт повернення баштового крану, що був переданий в оренду згідно Договору.
Згідно із п.3 Акту - на момент повернення баштового крану та складення цього Акту, Орендодавцем та Орендарем зафіксовані наступні недоліки об'єкту оренди, що мають місце внаслідок порушення Орендарем умов Договору: відсутність підкранових колій з рейкою Р50 в кількості - 2 шт.; відсутність прожекторів ІР50 потужністю 150W - в кількості 3 шт.; відсутність неонової підсвітки синього кольору 70 метрів; відсутність датчика швидкості вітру (анемометр) - 1 шт.; відсутність кінцевого вимикача головного підйому - 1 шт., відсутність показчика вильоту вантажного візка - 1 комплект.
Відповідно до п.4. Акту - підписанням цього Акту Орендар визнає та підтверджує, що для приведення баштового крану в стан, який був на момент передачі його в оренду згідно Договору, та усунення усіх недоліків, що були допущені Орендарем внаслідок порушення умов Договору, Орендодавцеві необхідно придбати наступні запчастини та матеріали: крильчатка переміщення двигуна Д30мм (в механізмі переміщення крану) - 230грн; кінцевик ВУ249 - 2005грн; кінцевик КУ700 - 1200грн; дугові горожі драбин - 2 шт. - 1510грн; болти муфти посадкового двигуна 4 шт. - 1040грн; вантажний трос Д-24 мм - 240м - 57504грн; зварювання тріщин розкосів з виконавчою документацією - 3 шт. - 4140грн; монтаж і підключення кінцевиків, наладка приладів і пристроїв безпеки - 9600грн; монтаж дугових огорож драбин - 2 шт. - 460грн; заміна вантажного троса - 10 000грн; заміна лобового скла в кабіні - 940грн; гальма головного підйому із заміною - 1866грн; показчик вильоту вантажного візка - 4750грн; підкрас металоконструкцій крана (з фарбою) - 6400грн; монтаж болтів муфти посадкового двигуна 4 шт. - 140грн; кабель живлення КГ 2,5/35 - 53 м.п. 25082,78грн; датчик швидкості вітру (анемометр) - 4150грн; повернути підкранові колії з рейкою Р50 в кількості - 2 шт. - 41000грн (з доставкою); прожектори ІР50 потужністю 150W - 3 шт. - 9300грн; неонова підсвітка синього кольору 70 метрів - 10 000грн; котушка гальм вантажного візка - 900грн.
Підписанням цього Акту Орендар беззастережно визнав та підтвердив, що має непогашене грошове зобов'язання перед Орендодавцем щодо оплати вартості запчастин/матеріалів та робіт, які є необхідними для приведення баштового крану в стан, що існував на момент його передачі в оренду згідно Договору, в загальній сумі 192 217,78 грн (сто дев'яносто дві тисячі двісті сімнадцять гривень сімдесят вісім копійок), до "05" вересня 2024 року (п.5 Акту).
Колегія суддів зазначає, що оскільки зобов'язання відповідачем у встановлені сторонами строки не виконане, позовні вимоги в частині стягнення 192 217,78 грн підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілєніум Хілс", м.Хмельницький 36 000,00грн (вартості виконаного ремонту електродвигуна баштового крану, здійсненого ФОП Супрун І.М. згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт №ОУ-0005828), судом апеляційної інстанції береться до уваги таке.
Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
У відповідності до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
За приписами ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для вирішення питання про наявність підстав для відшкодування збитків необхідно встановлювати наявність у діях винної особи чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
На підтвердження цих позовних вимог позивачем подано до матеріалів справи копію договору №912 від 05.08.2024 про виконання робіт з ФОП Супрун Іриною Михайлівною, згідно якого остання зобов'язувалась здійснити ремонт електродвигуна баштового крана та акту здачі-прийняття виконаних робіт №ОУ-0005828 від 12.08.2024, укладеного між ФОП Січко С.О. м.Хмельницький та ФОП Супрун І.М, згідно якого ФОП Супрун І.М., виконала роботи щодо ремонту статора кранового електродвигуна МТФ 55,0 КвТ, 1000 об/хв, ревізію ротора кранового електродвигуна МТФ 55,0 КвТ, 1000 об/хв, заміну щіткотримача, заміну щіток, заміну підшипника 6216, загальною вартістю 36 000,00 грн.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять, а позивачем не доведено вчинення ТОВ "Мілєніум Хілс" протиправних дій щодо виведення з ладу електродвигуна баштового крану, які потягнути за собою завдання збитків, не доведено наявності безпосереднього причинного зв'язку між діями відповідача і понесеними позивачем витратами на ремонт електродвигуна. Подані позивачем докази не містять інформації про те, ремонт якого саме двигуна здійснювався Супрун І.М. та чи має він відношення до спірного баштового крану.
Згідно з пунктом 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким, лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Враховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку, що у позові про стягнення з відповідача 36 000,00грн вартості виконаного ремонту електродвигуна баштового крану, здійсненого ФОП Супрун І.М. згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт №ОУ-0005828) слід відмовити.
Доводи скаржника не беруться до уваги судом апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Висновком експертизи з питань охорони праці за результатами експертного обстеження (технічного діагностування) №13322277-09-02-0069.21 від 21.09.2021, проведеної Колективним підприємством "Зварювальна лабораторія" Асоціації "Подільськпроммонтаж" (виконавцем експертизи був Мельничук Сергій Миколайович) підтверджується, що на момент проведення експертного обстеження, кран не відповідав вимогам нормативно-правових актів з охорони праці і не може бути допущений до подальшої експлуатації через виявлені технічні несправності. Експертизу було проведено після передачі баштового крану в оренду відповідачу.
Пунктом 10.3 договору оренди баштового крану №10/06/19-1 від 10.06.2019 передбачено, що витрати за пуск в роботу крану покладаються на орендаря.
Продаж гр. Січку Сергію Олександровичу, майнових прав на квартиру в ЖК "MILLENNIUM HILLS" не стосується спірних правовідносин.
Те, що строк дії договору оренди баштового крану було поновлено сторонами у відповідності до ст.764 Цивільного кодексу України підтверджується Актом приймання передачі від 10.06.2019 до Договору оренди баштового крану №10/06/19-1. Зокрема, п.7.3 Акту сторонами погоджено, що баштовий кран вважається повернутим орендарем у володіння орендодавця з моменту підписання цього Акту (17.06.2024).
Договором оренди баштового крану №10/06/19-1 від 10.06.2019 не покладено на позивача обов'язок щодо вжиття заходів з демонтажу крану.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову.
Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.
Отже, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 17.06.25 у справі № 924/45/25 прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Крім того, у зв'язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником.
Разом з тим, щодо додаткового рішення колегія суддів вказує таке.
20.06.2025 на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла заява представника відповідача - ТОВ "Мілєніум Хілс", м. Хмельницький від 19.06.2025 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, згідно якої позивач просить суд стягнути з ФОП Січко С.О. на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00грн.
23.06.2025 представник позивача - ФОП Січко С.О. на адресу Господарського суду Хмельницької області надіслав клопотання від 20.06.2025, згідно якої просить суд винести додаткове рішення, яким стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 28 500,00грн.
Відповідно до ч.ч. 1-3,5 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Як зазначалося вище, додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 01.07.2025 у справі №924/45/25 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілєніум Хілс" на користь Фізичної особи-підприємця Січко Сергія Олександровича 14 250,00грн витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Січко Сергія Олександровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілєніум Хілс" 900,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Колегія суддів частково не погоджується з вказаним додатковим рішенням, зокрема щодо заяви Фізичної особи-підприємця Січко Сергія Олександровича, з огляду на наступне.
Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України визначено, однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Згідно частин 1, 2 статті 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
Згідно зі статтею 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як уже зазначалося, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Так, відповідно до правил частини 1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно частини 3 вказаної статті попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи
Застосування механізму попереднього визначення судових витрат фактично забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити їх неспівмірність, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а тому забезпечує дотримання принципу змагальності.
Господарський процесуальний кодекс України визначає певні етапи механізму розподілу судових витрат, а саме урегульовує, що з метою їх розподілу (у тому числі і на правничу допомогу) зацікавлена сторона повинна спочатку з першою заявою по суті спору подати попередній їх розрахунок, а у процесі розгляду справи (до закінчення судових дебатів) зробити заяву про компенсацію, із одночасним наданням відповідних доказів понесених витрат або подати такі докази протягом п'яти днів після судового рішення. Недотримання процесуальних вимог щодо кожного з етапів має відповідний наслідок - можливу відмову у їх розподілі. Безпосередньо відмова (при відсутності попереднього розрахунку) застосовується судом із використанням дискреційних повноважень, оскільки у статті передбачене модальне дієслово: може.
У цьому контексті, першою процесуальною заявою по суті спору для позивача є позовна заява. Зокрема, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи (частина 1 статті 161 ГПК України). Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина 2 статті 161 ГПК України).
Відповідно до статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з правилами частини 2 статті 42 ГПК України, учасники справи (серед іншого) зобов'язані: подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, усі докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані позивачем у визначені процесуальними нормами строки, а неможливість подання доказів у такі строки повинна бути письмово доведена позивачем до суду та належним чином обґрунтована.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи з посиланням на ст. 129 ГПК України буде подано протягом п'яти днів після ухвалення рішення у справі. За результатами розгляду справи просить покласти всі судові витрати на відповідача.
При цьому, будь якої інформації щодо орієнтовного розміру витрат саме на правову допомогу, позивач у відзиві не зазначив.
Так, матеріалами справи встановлено, що 10.01.2025 позивач до суду першої інстанції заявив клопотання про намір подати суду докази понесення позивачем витрат на правничу допомогу у зв'язку з розглядом даної справи.
При цьому ж, позивачем не визначено орієнтовного чи конкретно визначеного розміру судових витрат.
За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із вирішенням спору у відповідному судовому рішенні. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості своєчасно подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин; подачі відповідної заяви про це до закінчення судових дебатів; наявності належного обґрунтування поважності причин, що перешкоджають подачі доказів до закінчення судових дебатів.
Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами). Однак така заява має бути чітко сформульована та належно обґрунтована. Процесуальний закон не визначає конкретну процесуальну стадію на якій має бути зроблена заява, але встановлює граничний строк звернення із такою заявою - до закінчення судових дебатів (схожі висновки наведені у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та від 31.05.2022 у справі №917/304/21).
23.06.2025 уже звертаючись до суду першої інстанції через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" із клопотанням 20.06.2025 про прийняття додаткового рішення у справі №924/45/25 позивач визначив розмір судових витрат у сумі 28 500,00 грн і подав відповідні докази.
Так, у клопотанні просив додатковим рішенням стягнути з відповідача 28 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в розмірі у справі № 924/45/25. До заяви долучив: копію договору про надання правничої допомоги від 06.01.2025, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію додатку від 06.01.2025 до договору від 06.01.2025, копію акту наданих послуг від 18.06.2025, копію додаткової угоди №1 від 28.04.2025, копію довідки від 18.06.2025.
Враховуючи наведене, адвокатом Фізичної особи-підприємця Січко Сергія Олександровича не дотримано наведених вимог частини 1 статті 124 ГПК України у питанні подачі орієнтовного розрахунку суми судових витрат з першою процесуальною заявою, оскільки сума судових витрат була визначена останнім лише у заяві, яка подана після ухвалення рішення суду по суті.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин, слід вважати, що адвокатом Фізичної особи-підприємця Січко Сергія Олександровича першу заяву про подання доказів понесення витрат на правову допомогу зроблено 10.01.2025 у позовній заяві, на стадії розгляду справи по суті в якій так і не визначено орієнтовний розмір попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс чи які очікує понести у зв'язку із розглядом даного спору.
При цьому, з поданих останнім доказів при зверненні до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, слідує, що у додатку до договору про надання правової допомоги від 06.01.2025, було визначено сторонами фіксований розмір гонорару за надання відповідних послуг та погоджено його фіксований розмір у сумі 28 500,00 грн незалежно від обсягу наданих адвокатом послуг.
Наведене дає підстави для висновку про те, що позивачем порушено процесуальний порядок реалізації принципу відшкодування судових витрат сторони.
При цьому, як зазначає колегія суддів мотиви такого порушення не наведені заявником.
Разом з тим, апеляційний суд зауважує, що вказівка у частині 8 статті 129, частині 1 статті 221 ГПК України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину.
Так, підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов'язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.
В даному випадку, враховується правова позиція Верховного Суду щодо наслідків подання попереднього розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, разом з першою заявою по суті спору, а на більш пізніх стадіях. Так у постановах Верховного суду у справах № 922/676/21 від 14.12.2021, №905/716/20 від 08.04.2021, № 916/2087/18 від 31.03.2021, № 922/3812/19 від 10.12.2020 зазначається, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
При цьому, у справі № 922/676/21 Верховний Суд окремо звертає увагу, на те, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.
Як уже зазначалося, клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу прийняття додаткового рішення у справі, з визначенням розміру (суми) таких витрат а саме 28500 грн, а також документами, які підтверджують факт понесення витрати, позивач подав до суду після ухвалення рішення по справі.
Тоді як у позовній заяві не наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, а лише зазначено, що позивач поніс витрати по сплаті судового збору у розмірі 4923,27грн та вказано, що фактичний розмір інших витрат буде надано протягом п'яти днів після ухвалення рішення у справі відповідно до абз. 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Відповідно, зазначення у відзиві словосполучення «попередній орієнтовний розрахунок судових витрат» та те, що остаточний розрахунок судових витрат буде надано протягом п'яти днів після винесення рішення по справі не може розцінюватись як належне звернення до суду із заявою, у якій стороною визначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або які очікує понести у зв'язку із розглядом справи або про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу прохальної частини, без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення та розмір.
Разом з тим суд апеляційної інстанції, звертає увагу, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129, 221 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; подати відповідні докази до закінчення судових дебатів, або ж заявити про неможливість їх подання до закінчення судових дебатів у справі, навівши обґрунтування поважності причин, що перешкоджають своєчасній подачі доказів; у разі якщо сторона зробила відповідну заяву до закінчення дебатів, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Саме своєчасне звернення сторони із заявою про стягнення судових витрат є передумовою розгляду судом питання про розподіл судових витрат.
Також, Верховний Суд неодноразово акцентував увагу на те, що потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи не заявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18 (провадження №61-3454св22), Верховного Суду від 20.04.2023 у справі №917/527/18).
Таким чином, враховуючи вище наведене, перевіривши всі доводи сторін, які заслуговують на увагу, апеляційний суд з урахуванням зазначених висновків Верховного Суду зазначає, що позивачем порушено процесуальний порядок реалізації принципу відшкодування витрат на правову допомогу, не включено такі витрати до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, відповідно у задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Гребенюка О.В. про прийняття додаткового рішення у справі та стягнення судових витрат у розмірі 28 500 грн у справі №924/45/25 слід відмовити.
Згідно частини 2 статті 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд відмовляє у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Враховуючи наведене, судом апеляційної інстанції не встановлено законних та обґрунтованих підстав для задоволення заяви представника позивача - адвоката Гребенюка О.В. про прийняття додаткового рішення у справі та стягнення судових витрат у розмірі 28 500 грн у справі №924/45/25 з ТОВ «Мілєніум Хілс» відповідно додаткове рішення суду першої інстанції від 01.07.2025 в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні заяви (клопотання) про винесення додаткового рішення.
Згідно із п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілєніум Хілс" в частині оскарження рішення господарського суду Хмельницької області від 17.06.25 у справі № 924/45/25 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 17.06.25 у справі № 924/45/25 залишити без змін.
3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілєніум Хілс" в частині оскарження додаткового рішення господарського суду Хмельницької області від 01.07.2025 у справі №924/45/25 задоволити.
4. Додаткове рішення господарського суду Хмельницької області від 01.07.2025 у справі №924/45/25 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілєніум Хілс" на користь Фізичної особи-підприємця Січко Сергія Олександровича 14 250,00грн витрат на професійну правничу допомогу скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про винесення додаткового рішення.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.
6. Справу № 924/45/25 повернути до Господарського суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "03" листопада 2025 р.
Головуючий суддя Миханюк М.В.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Юрчук М.І.