вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" листопада 2025 р. Справа №910/6315/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Барсук М.А.
Коробенка Г.П.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"
на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2025
та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2025
у справі №910/6315/25 (суддя Курдельчук І.Д.)
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Данченко, 28 Б"
до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"
про стягнення грошових коштів
Короткий зміст позовних вимог
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Данченко, 28 Б" (далі - ОСББ "Данченко, 28 Б") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (далі - ПрАТ "ХК "Київміськбуд") 20 934,95 грн інфляційних втрат та 5 098,38 грн трьох процентів річних.
В обґрунтування позовних вимог ОСББ "Данченко, 28 Б" посилається на несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань, що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2024 у справі №910/13045/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025, що стало підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Також, до Господарського суду міста Києва надійшли заява позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Короткий зміст рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви їх ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 у справі №910/6315/25 позов задоволено.
Стягнуто з ПрАТ "ХК "Київміськбуд" на користь ОСББ "Данченко, 28 Б" 20 934,95 грн інфляційних втрат, 5 098,38 грн трьох процентів річних та 2 422,40 грн судового збору.
Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції, перевіривши здійснені позивачем розрахунки трьох процентів річних та інфляційних втрат за невиконання відповідачем зобов'язань з оплати послуг з утримання будинків та прибудинкових територій встановив, що три проценти річних в сумі 5 098,38 грн та інфляційні втрати в розмірі 20 934,95 грн визначено правильно, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 у справі №910/6315/25 заяву ОСББ "Данченко, 28 Б" про ухвалення додаткового рішення задоволено.
Стягнуто з ПрАТ "ХК "Київміськбуд" на користь ОСББ "Данченко, 28 Б" витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 3 000,00 грн.
Ухвалюючи додаткове рішення, місцевий господарський суд з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, дійшов висновку про задоволення заяви ОСББ "Данченко, 28 Б" про стягнення з ПрАТ "ХК "Київміськбуд" витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 3 000,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ПрАТ "ХК "Київміськбуд" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 у справі №910/6315/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням процесуальних та матеріальних норм права, з неповним дослідженням обставин справи, що призвело до необґрунтованого та невірного висновку суду.
Так, на переконання скаржника, строк позовної давності для звернення до суду сплинув. Сам по собі факт карантину та запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Позивач повинен був обґрунтувати причини, які зумовили неможливість подання у визначені строки/період подати позов.
Також апелянт зазначає, що після набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2024 у справі №910/13045/24, останнє виконано ПрАТ "ХК "Київміськбуд" в добровільному порядку. Вважає, що позивачем не доведено підстав для застосування статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) и в даних правовідносинах, оскільки відповідач до ухвалення апеляційною інстанцією постанови у справі №910/13045/24) не мав жодних грошових зобов'язань перед позивачем і обов'язку їх виконання.
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, ПрАТ "ХК "Київміськбуд" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 у справі №910/6315/25 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач зазначає, що додаткове рішення ухвалено з порушенням процесуальних та матеріальних норм права, з неповним дослідженням обставин справи, що призвело до необґрунтованого та невірного висновку суду.
Так, відповідач вважає, що даний спір не є складним і не потребує багато витраченого часу. Тобто заявлена сума не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат в нинішніх умовах війни країни та складності ведення господарської діяльності підприємств. Відповідно заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є завищеною.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2025 апеляційну скаргу ПрАТ "ХК "Київміськбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 у справі №910/6315/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2025 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
08.08.2025, через систему "Електронний суд", скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.
Головуючий суддя Сітайло Л.Г. перебувала у відпустці з 11.08.2025 до 12.08.2025 та з 14.08.2025 до 29.08.2025.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2025, у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці з 01.09.2025 до 14.09.2025, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2025 для розгляду справи №910/6315/25 визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Барсук М.А., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "ХК "Київміськбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 у справі №910/6315/25. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6315/25. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 19.09.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "ХК "Київміськбуд" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 у справі №910/6315/25. Об'єднано апеляційні скарги ПрАТ "ХК "Київміськбуд" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 та на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 у справі №910/6315/25. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6315/25. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до19.09.2025.
22.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/6315/25.
Узагальнені доводи відзивів на апеляційні скарги
09.09.2025, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу ПрАТ "ХК "Київміськбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 у справі №910/6315/25, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Так, у відзиві позивач зазначає, що наявність грошового зобов'язання ПрАТ "ХК "Київміськбуд" перед ОСББ "Данченко, 28 Б" та факт прострочення встановлені рішенням Господарського суду міста Києва 12.12.2024 у справі №910/13045/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025, що є обґрунтованою підставою для нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат за весь час періоду заборгованості до дати його фактичного виконання за період з 01.11.2019 (початок періоду прострочення) до 08.04.2025 (день, що передує дню надходження грошових коштів на рахунок позивача).
Також, позивач вказує, що місцевий господарський суд жодних порушень при ухваленні рішення не допустив, а наведені в апеляційній скарзі посилання правильність висновків суду не спростовують та зводяться до незгоди з висновками місцевого господарського суду стосовно встановлених ним обставин справи та переоцінки доказів, внаслідок чого апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
09.09.2025, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу ПрАТ "ХК "Київміськбуд" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 у справі №910/6315/25, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін.
У відзиві позивач, з огляду на спірні правовідносини, обсяг і обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом останнього позовної заяви та заперечень, що містились у відзиві на позовну заяву, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру, подання абсолютно всіх доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу до суду з дотриманням вимог статті 126 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та в строки визначені статтею 129 ГПК України, а також враховуючи, що позов задоволений в повному обсязі, вважає, що судом першої інстанції ухвалено обґрунтоване та законне додаткове рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на користь ОСББ "Данченко, 28 Б", а доводи апеляційної скарги ґрунтуються лише на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2024 у справі №910/13045/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 позов задоволено та стягнуто з ПрАТ "ХК "Київміськбуд" на користь ОСББ "Данченко, 28 Б" 44 846,89 грн основного боргу.
Таким чином, наведене вище рішення набрало законної сили 31.03.2025.
Вказаними судовими рішеннями встановлено, що позивач з 01.11.2019 до 05.03.2023 надавав відповідачу послуги з утримання будинків та прибудинкових територій на суму 44 846,89 грн. Однак, відповідачем такі послуги за спірний період неоплачені. З огляду на наведене суди дійшли висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 44 846,89 грн вартості наданих житлово-комунальних послуг з листопада 2019 року до березня 2023 року.
Як стверджує позивач, рішення суду від 12.12.2024 виконано відповідачем 09.04.2025. Заборгованість у розмірі 44 846,89 грн за період з 01.11.2019 до 05.03.2023 ПрАТ "ХК "Київміськбуд" на користь ОСББ "Данченко, 28 Б" сплачена згідно з платіжним дорученням №436 лише 09.04.2025, після того, як Північним апеляційним господарським судом була ухвалена постанова від 31.03.2025.
З огляду на несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань та з урахуванням наведених обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача, на підставі статті 625 ЦК України, трьох процентів річних та інфляційних втрат за загальний період прострочення з 01.11.2019 до 08.04.2025.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та оцінка аргументів учасників справи
Відповідно до частини 1 статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзивів на апеляційні скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
За приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних є наслідком прострочення боржником грошового зобов'язання і способом захисту майнового права та інтересу, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
З огляду на наведене вище вбачається, що чинне законодавство України не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, адже наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, а також не позбавляє кредитора права на отримання грошових коштів, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, за наступний період.
Тобто, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано або виконано з простроченням, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Так, матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростовано, що грошові кошти у розмірі 44 846, 89 грн на виконання судового рішення у справі №910/13045/24 сплачені відповідачем 09.04.2025. Рішеннями судів встановлено період прострочення грошового зобов'язання відповідача з 01.11.2019 до 05.03.2023.
За приписами частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.
Таким чином, судові рішення у справі №910/13045/24 мають преюдиціальне значення, а встановлені ними факти повторного доведення не потребують.
Отже, за наведених обставин, мало місце прострочення зобов'язання відповідача з оплати послуги з утримання будинків та прибудинкових територій на суму 44 846,89 грн з 01.11.2019 до 08.04.2025 (день, що передує дню фактичної оплати), у зв'язку з чим позивач має право на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України за вказаний період.
Колегія суддів, перевіривши здійснені позивачем розрахунки трьох процентів річних та інфляційних втрат за невиконання відповідачем зобов'язань з оплати послуг з утримання будинків та прибудинкових територій погоджується з висновком місцевого господарського суду, що три проценти річних в сумі 5 098,38 грн та інфляційні втрати в розмірі 20 934, 95 грн нараховано правильно.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача вищенаведених компенсаційних виплат підлягають задоволенню.
Відповідач контррозрахунок заявлених позивачем до стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат не надав, доводи позивача в цій частині не спростував.
Доводи відповідача про те, що грошові зобов'язання відповідача виникли з прийняттям постанови суду апеляційної інстанції правомірно відхилені судом першої інстанції з огляду на таке.
Згідно з частинами 1, 4 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Серед обов'язків співвласників багатоквартирного будинку, визначених статтею 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", передбачена своєчасна сплата за спожиті житлово-комунальні послуги (пункт 10 частини 1).
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідач, в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги", є індивідуальним споживачем житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку, відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Однак, як встановлено судами у справі №910/13045/24, відповідний договір про надання житлово-комунальних послуг між позивачем та відповідачем не був укладений.
Пунктами 1, 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що індивідуальний споживач зобов'язаний, серед іншого укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
За приписами частини 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Відсутність письмово оформленої двосторонньої угоди про надання житлово-комунальних послуг не позбавляє споживача обов'язку з щомісячної оплати фактично спожитих послуг до укладення відповідного договору.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №750/12850/16-ц та від 06.11.2019 у справі №642/2858/16.
Щодо доводів відповідача про застосування позовної давності до вимог позивача колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки (стаття 257 ЦК України).
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (стаття 258 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Періодом виникнення спірної заборгованості є листопад 2019 року - квітень 2025 року.
Відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Так, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" набрав чинності 02.04.2020.
Отже, на час дії установленого на території України карантину строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України, були продовжені.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із відповідними змінами і доповненнями) з 12.03.2020 до 22.05.2020 установлено на всій території України карантин. Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та було відмінено лише з 24 год 00 хв. 30.06.2023, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Тобто, у спірних правовідносинах, перебіг позовної давності зупинився на час дії установленого на території України карантину, а з 24.02.2022 перебіг позовної давності зупинився на строк дії воєнного стану в Україні, який діє станом на теперішній час, а тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для застосування до вимог позивача наслідків спливу строку позовної давності.
Інші доводи апелянта щодо пропуску строку позивачем на звернення до суду не аналізуються апеляційним судом, оскільки не мають правового значення з вищевикладеного.
У постанові Верховного Суду від 05.02.2025 у справі №907/214/20 зазначено, що на час дії установленого на території України карантину строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України, були продовжені, а у подальшому - зупинені на строк дії воєнного стану, який (загальновідомий факт) діє безперервно до цього часу. За таких обставин та з урахуванням дати звернення до суду з позовом у цій справі, доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду не підтвердилися та не можуть слугувати підставою для відмови у позові з цих підстав.
Аналогічних висновків про безумовне зупинення відповідних строків позовної давності на строк дії карантину та воєнного стану Верховний Суд також вказував у своїх постановах від 15.04.2025 у справі №903/786/24, 12.03.2025 у справі №903/1130/23, від 15.01.2025 у справі №906/63/24.
Також аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування статей 256, 257, 258 пункту 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України (у редакції Закону України від 30.03.2020 №540-ІХ) викладені у постановах від 06.05.2021 у справі №903/323/20, від 25.08.2021 у справі №914/1560/20, від 08.02.2022 у справі №918/964/20, від 31.05.2021 у справі №926/1812/21.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідач в апеляційній скарзі посилається на окремі правові позиції Великої Палати Верховного Суду, зокрема викладені у постановах від 08.12.2022 у справі №990/102/22 та від 10.11.2022 у справі №990/115/22.
Разом з тим, вказані правові позиції не є релевантними до даного спору, адже вони стосуються питання обчислення процесуальних строків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, що не являються тотожними до визначених ЦК України строків позовної давності.
Таким чином колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем позовна давність не пропущена.
Стосовно доводів відповідача про можливість зменшення розміру трьох процентів річних та інфляційних втрат колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Зазначена норма передбачає, що проценти та індекс інфляції, що стягуються у разі порушення стороною грошового зобов'язання, має компенсаційний, а не штрафний характер.
За змістом частини 2 статті 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Проценти та інфляційні втрати, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів. Тобто вони є гарантією для кредитора у вигляді настання певних правових наслідків для боржника через неналежне виконання ним взятих за договором зобов'язань. Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді трьох процентів річних та інфляційних втрат не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
За таких обставини, враховуючи, що проценти та індекс інфляції, що стягуються у разі порушення стороною грошового зобов'язання, мають компенсаційний, а не штрафний характер, тоді як статтею 551 ЦК України передбачена можливість зменшення виключно штрафних санкцій, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо можливості їх зменшення.
Також, відповідач посилається на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18. Проте, колегія суддів вказує на те, що наведена постанова не є релевантною до правовідносин сторін.
У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.
Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла з урахуванням того, що у справі №902/417/18 умовами договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у вигляді пені та штрафу, збільшили позовну давність за відповідними вимогами, а також пунктом 5.5 договору змінили розмір процентної ставки, передбаченої частиною 2 статті 625 ЦК України, і встановили її у розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та дев'яносто шести відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання, справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, є обмеження розміру санкцій сумами штрафу і пені, які вже присуджені до стягнення судами попередніх інстанцій.
Таким чином, правовідносини у справах №910/6315/25 та №902/417/18 відрізняються за своїми обставинами, а тому суд не вбачає підстав для врахування зазначених висновків при розгляді даної справи.
Щодо додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 у справі №910/6315/25 колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).
Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Статтею 30 цього Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, 22.04.2024 між ОСББ "Данченко, 28 Б" (замовник) та Комунальним концерном "Центр комунального сервісу" (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги №65/Юр, в пункті 2.3.1 якого сторони погодили, що виконавець надає замовнику наступні юридичні послуги - проводить досудову та судову роботу з боржниками замовника, яка супроводжується:
- підготовкою та направленням боржникам листів, вимог, претензій та інших документів щодо сплати заборгованостей за погодженням з замовником;
- підготовкою розрахунку інфляційної складової боргу та трьох процентів річних на наявну суму заборгованості;
- підготовкою та направленням до органів судової влади заяв про видачу судового наказу, позовних заяв за погодженням з замовником;
- здійсненням представництва, захисту законних прав та охоронюваних законом інтересів замовника перед його боржниками, в судових органах всіх інстанцій з правами відповідного учасника процесу.
Пунктом 2.5 договору від 22.04.2024 №65/Юр встановлено, що представництво інтересів замовника здійснюється на підставі даного договору та довіреності на виконання повноважень, визначених пунктом 2.3 цього Договору.
Згідно з пунктом 3.2.1 договору від 22.04.2024 №65/Юр виконавець має право надавати послуги, передбачені розділом 2 даного договору, особисто, а також залучати до надання послуг власних працівників, зокрема, адвокатів, фінансові компанії та інших третіх осіб.
Відповідно до пункту 4.2.6 договору від 22.04.2024 №65/Юр замовник зобов'язаний оплатити вартість послуг виконавцю в порядку та строки, визначені цим договором.
У пункті 5.1 договору від 22.04.2024 №65/Юр встановлено, що його ціна становить 30 000,00 грн з ПДВ на 2024 рік та на кожен наступний рік. При цьому, за виконання цього договору замовник сплачує виконавцю вартість послуг у наступному розмірі:
- за результатами вжиття заходів досудової роботи, в процесі судового розгляду та на стадії примусового виконання рішень суду - у розмірі 12% від суми сплаченої боржниками заборгованості на рахунок замовника (пункт 5.1.1);
- за підготовку документів та виконання дій, перелік яких визначено у додатку №1 до цього договору - у розмірах, визначених у додатку №1 до цього договору.
Визначення розміру вартості послуг за кожен місяць здійснюється на підставі звіту виконавця та акта приймання-передавання послуг за місяць (пункт 5.4 договору від 22.04.2024 №65/Юр).
Згідно з пунктом 5.5 договору від 22.04.2024 №65/Юр за кожен місяць виконання юридичних послуг виконавець складає та надає замовнику звіт із зазначенням вчинених дій, а також акт приймання-передавання послуг. Акт приймання-передавання послуг направляється замовнику в двох примірниках до 5 числа місяця, наступного за звітним. Замовник в 5-тидеиний строк, з дня отримання акта приймання-передавання послуг, має підписати два примірники акта зі своєї сторони та повернути один примірник підписаного акта виконавцю. У разі, якщо замовник у встановлений строк не повернув підписаний акт та не надав обґрунтованих зауважень до нього, надані послуги вважаються прийнятими в повному обсязі, а акт вважається схваленим замовником.
Відповідно до пункту 5.6 договору від 22.04.2024 №65/Юр сплата вартості послуг виконавцю здійснюється замовником протягом 10 днів з моменту підписання акта приймання-передавання наданих послуг (набуття актом статусу схваленого в порядку пункту 5.5 цього договору).
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2024. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його припинення (кількість пролонгації необмежена) (пункти 8.1, 8.4 договору від 22.04.2024 №65/Юр).
Пунктом 10.8 договору від 22.04.2024 №65/Юр встановлено, що додатки є невід'ємною частиною цього договору: додаток №1 Перелік та вартість послуг; додаток №2 Перелік боржників, що передаються в роботу.
У додатку №2 до договору від 22.04.2024 №65/Юр зазначено перелік боржників, що передаються в роботу, в якому, в тому числі, зазначена квартира №153 за адресою: 04084, м. Київ, вул. С. Данченка, 28-Б, яка була у приватній власності ПрАТ "ХК "Київміськбуд", та щодо якої заявлено даний позов.
Згідно з пунктом 5.1.2 договору від 22.04.2024 №65/Юр за підготовку документів та виконання дій, перелік яких визначено у додатку №1 до цього договору - у розмірах, визначених у додатку №1 до цього договору.
18.02.2025 ОСББ "Данченко, 28 Б" та Комунальний концерн "Центр комунального сервісу" уклали додаткову угоду №1 до договору від 22.04.2024 №65/Юр, якою внесені зміни та доповнення у договір, а саме в додаток №1 до договору від 22.04.2024 №65/Юр та викладено його в новій редакції, зокрема, наступні пункти: "1. Збір та пошук необхідних документів, здійснення правового аналізу документів, за результатом яких готується план дій/правова позиція для підготовки будь-якого процесуального документу в інтересах замовника - 1 000,00 грн вартість наданої послуги; 6. Підготовка та подання до відповідного суду позовної заяви від імені та в інтересах замовника - 1 500,00 грн вартість наданої послуги; 8. Підготовка та подання від імені та в інтересах замовника клопотання/заяви/письмових пояснень до відповідного суду - 1 000,00 грн вартість наданої послуги; 9. Підготовка та подання від імені та в інтересах замовника відзиву/відповіді на відзив/заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву та/або на апеляційну скаргу та/або на касаційну скаргу до відповідного суду - 1 500,00 грн вартість наданої послуги; 10. Підготовка та подання від імені та в інтересах замовника апеляційної скарги до відповідного апеляційного суду - 2 000,00 грн вартість наданої послуги".
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що договір від 22.04.2024 №65/Юр є чинним, оскільки був пролонгований, відповідно до пункту 8.4 даного договору, та діє на даний момент в редакції від 22.04.2024, з урахуванням внесених змін додатковою угодою №1 від 18.02.2025 до договору від 22.04.2024 №65/Юр, в частині переліку та вартості послуг (додаток №1 до договору від 22.04.2024 №65/Юр).
Отже, між ОСББ "Данченко, 28 Б" та Комунальним концерном "Центр комунального сервісу" склались правовідносини щодо надання останнім юридичних послуг позивачу стосовно захисту його прав та інтересів в питаннях, що стосується погашення замовнику заборгованостей його боржниками.
Разом з тим, 18.02.2025 між Комунальним концерном "Центр комунального сервісу" (клієнт) та Жековою Ганною Іванівною (адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги №1802-ЖГІ, відповідно до пункту 1.1 якого адвокат зобов'язується за завданням клієнта надавати останньому правову допомогу (послуги), а клієнт зобов'язується оплатити надання послуг та фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання цього договору. Під послугами у цьому договорі розуміється наступне: захист, представництво та надання інших видів правової допомоги. Адвокат надає правову допомогу у вигляді, зокрема, представництва інтересів контрагентів клієнта.
Згідно з пунктом 1.2.4 договору від 18.02.2025 №1802-ЖГІ, на виконання пункту 1.1 цього договору, клієнт уповноважує адвоката, в тому числі, представляти інтереси контрагентів клієнта в питаннях, що стосуються погашення контрагенту заборгованостей його боржниками. Порядок залучення адвоката для здійснення представництва інтересів контрагентів клієнта та обсяг повноважень адвоката визначається сторонами у додатковій угоді №2, яка є невід'ємною частиною даного договору.
Праву клієнта, зокрема, залучати адвоката для надання правничої допомоги контрагентам клієнта (пункту 2.3 договору від 18.02.2025 №1802-ЖГІ) відповідає обов'язок клієнта, зокрема, своєчасно та у повному обсязі оплатити адвокату ціну наданих послуг (гонорар), відшкодувати (компенсувати) адвокату витрати, пов'язаних з виконанням цього договору (пункт 2.4 договору від 18.02.2025 №1802-ЖГІ).
Додатковою угодою №2 від 18.02.2025 до договору від 18.02.2025 №1802-ЖГІ встановлено, що на виконання пунктів 1.1, 1.2.4 та 2.3 договору від 18.02.2025 №1802-ЖГІ, клієнт залучає адвоката для здійснення представництва інтересів контрагентів клієнта з якими у клієнта укладені/будуть укладені договори про надання правової допомоги.
Сторони погодили, що адвокат приймає на себе зобов'язання в якості правничої допомоги представляти інтереси контрагентів клієнта в питаннях, що стосуються погашення контрагенту заборгованостей його боржниками. Проводити досудову та судову роботу з боржниками такого контрагента, яка супроводжується, зокрема: підготовкою та направленням до органів судової влади заяв про видачу судового наказу, позовних заяв (як окремих так і в процесуальній співучасті), заяв про збільшення або зменшення позовних вимог, заяв про забезпечення позову, заяв про зміну предмету або підстав позову, апеляційних та касаційних скарг, відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву/апеляційну скаргу/касаційну скаргу та інших заяв/клопотань необхідних для належного захисту прав та інтересів контрагента; здійснення представництва, захисту законних прав та охоронюваних законом інтересів замовника перед його боржниками, в судових органах всіх інстанцій з правами відповідного учасника процесу; інші дії, перелік і обсяг яких визначений довіреністю виданою контрагентом.
Пунктом 5 додаткової угоди №2 від 18.02.2025 до договору від 18.02.2025 №1802-ЖГІ погоджено, що видана контрагентом довіреність на ім'я адвоката є підтвердженням згоди контрагента на надання йому правничої (правової) допомоги.
Договір діє до 31.12.2025, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання сторонами. Відповідно до частини 3 статті 631 ЦК України умови цього договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладення цього договору, а саме - з 01.01.2025 (пункти 6.1, 6.2 договору від 18.02.2025 №1802-ЖГІ).
Згідно з пунктом 6 додаткової угоди №2 від 18.02.2025 до договору від 18.02.2025 №1802-ЖГІ оплату вартості наданих послуг визначених даною додатковою угодою здійснює клієнт (КК "Центр комунального сервісу") в порядку та на умовах визначених додатковою угодою №1 до договору від 18.02.2025 №1802-ЖГІ.
Пунктами 3.1, 3.2 договору від 18.02.2025 №1802-ЖГІ визначено, що гонорар - це форма винагороди адвоката за надання послуг, передбачених цим договором. Розмір гонорару та порядок його оплати визначається сторонами у додатковій угоді №1, яка є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до пункту 3 додаткової угоди №1 від 18.02.2025 до договору від 18.02.2025 №1802-ЖГІ розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт.
Згідно з пунктом 1 додаткової угоди №1 від 18.02.2025 до договору від 18.02.2025 №1802-ЖГІ клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання в якості правничої допомоги здійснювати наступні повноваження, зокрема: "3. Збір та пошук необхідних документів, здійснення правового аналізу документів, за результатом яких готується план дій/правова позиція для підготовки будь-якого процесуального документу - 1 000,00 грн вартість наданої послуги; 7. Підготовка та подання до відповідного суду позовної заяви про стягнення заборгованості/заяви про збільшення або зменшення позовних вимог/заяви про забезпечення позову/заяви про зміну предмету, підстав позову від імені та в інтересах клієнта та/або його контрагентів - 1 500,00 грн вартість наданої послуги.; 8. Підготовка та подання клопотання/заяви/письмових пояснень до відповідного суду від мені та в інтересах клієнта та/або його контрагентів - 1 000,00 грн вартість наданої послуги; 9. Підготовка та подання відзиву/відповіді на відзив/заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву/апеляційну скаргу/касаційну скаргу до відповідного суду від імені та в інтересах клієнта та/або його контрагентів - 1 500,00 грн вартість наданої послуги; 10. Підготовка та подання апеляційної скарги до відповідного апеляційного суду від імені та в інтересах клієнта та/або його контрагентів - 2 000,00 грн вартість наданої послуги".
Відповідно до пунктів 5, 6 додаткової угоди №1 від 18.02.2025 до договору від 18.02.2025 №1802-ЖГІ факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг, який підписується адвокатом та клієнтом не рідше одного разу на місяць. Зразок акта наданих послуг викладений у додатку №1 до даної додаткової угоди. У разі надання адвокатом в одному місяці більше однієї послуги, визначеної у пункті 1 цієї угоди, за ініціативою адвоката між сторонами підписується акт наданих послуг за кожну послугу або частину послуг окремо. В такому випадку, на кінець місяця сторони зобов'язуються підписати зведений акт наданих послуг, в якому відображаються усі складені акти наданих послуг за такий місяць. Зразок зведеного акта наданих послуг викладений у додатку №2 до даної додаткової угоди. Підставою для сплати гонорару є подані в останній день поточного місяця акт наданих послуг (у разі складення між сторонами одного акта наданих послуг за місяць) або зведений акт наданих послуг, що підписані з обох сторін адвокатом та клієнтом.
Згідно з пунктами 7, 8 додаткової угоди №1 від 18.02.2025 до договору від 18.02.2025 №1802-ЖГІ клієнт сплачує гонорар протягом 10 днів з моменту підписання акта наданих послуг або зведеного акта наданих послуг з обох сторін. Оплата гонорару здійснюється у безготівковому порядку на рахунок адвоката. Всі платежі за угодою здійснюється в національній валюті України - гривні. Датою виконання клієнтом зобов'язань по оплаті послуг адвоката за цією угодою є дата зарахування/отримання передбачених цим додатком платежів на поточний рахунок адвоката.
Отже, між ОСББ "Данченко, 28 Б", Комунальним концерном "Центр комунального сервісу" та адвокатом Жековою Г.І. склались правовідносини, в яких адвокат надає професійну правничу допомогу контрагенту КК "Центр комунального сервісу" - ОСББ "Данченко, 28 Б" та, відповідно, виставляє акти наданих послуг КК "Центр комунального сервісу" (пункти 4.1, 4.2 договору від 18.02.2025 №1802-ЖГІ та пункт 5 додаткової угоди №1 від 18.02.2025 до договору від 18.02.2025 №1802-ЖГІ), а КК "Центр комунального сервісу" складає та надає акти приймання-передавання послуг ОСББ "Данченко, 28 Б" (розділ 5 договору від 22.04.2024 №65/Юр, з урахуванням додаткової угоди №1 від 18.02.2025 до договору від 22.04.2024 №65/Юр).
При цьому, оплата наданих послуг здійснюється наступним чином: ОСББ "Данченко, 28 Б" здійснює оплату на поточний рахунок КК "Центр комунального сервісу" (пункт 5.6 договору від 22.04.2024 №65/Юр), а КК "Центр комунального сервісу" здійснює вказану оплату на рахунок адвоката (пункт 2.4 договору від 18.02.2025 №1802-ЖГІ та пункти 6-8 додаткової угоди №1 від 18.02.2025 до договору від 18.02.2025 №1802-ЖГІ).
Згідно з актом наданих послуг від 30.05.2025 №1 адвокат надав а клієнт прийняв послуги з правничої допомоги, зокрема, з підготовки та надання до Господарського суду міста Києва позовної заяви в інтересах ОСББ "Данченко, 28 Б" до ПрАТ "ХК "Київміськбуд" про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних у розмірі 26 033,32 грн (по квартирі №153) на суму 1 500,00 грн.
Відповідно до акта наданих послуг від 30.06.2025 №1 адвокат надав а клієнт прийняв послуги з правничої допомоги, зокрема, з підготовки та надання до Господарського суду міста Києва відповіді на відзив у справі №910/6315/25 за позовом ОСББ "Данченко, 28 Б" до ПрАТ "ХК "Київміськбуд" про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних у розмірі 26 033,32 грн (по квартирі №153) на суму 1 500,00 грн.
Наведені вище послуги оплачені позивачем КК "Центр комунального сервісу", що підтверджується платіжними інструкціями від 05.06.2025 №1245 та від 07.07.2025 №1270.
Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За змістом частин 5, 6 статті 126 ГПК України, в разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Витрати за надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).
Аналогічна правова позиція викладена в постановах об'єднаної палати Верховного Суду в складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №910/906/18.
Судом першої інстанції враховано, що відповідач не подав в установленому законом порядку жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі.
Так, у запереченнях ПрАТ "ХК "Київміськбуд" вказувало на те, що даний спір не є складним, в нинішніх умовах війни країни та складності ведення господарської діяльності підприємств, відповідно заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є завищеною.
Разом із тим, відповідач не наводить власної позиції щодо суми понесених позивачем витрат на правову допомогу, яка є розумною та виправданою.
Враховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги повне задоволення пред'явлених ОСББ "Данченко, 28 Б" позовних вимог до ПрАТ "ХК "Київміськбуд", складність справи, розумну необхідність судових витрат для розгляду даної справи в суді, зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, а також необґрунтованість клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.
Інші доводи апеляційних скарг взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову та задоволення заяви ОСББ "Данченко, 28 Б" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 у справі №910/6315/25 ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги ПрАТ "ХК "Київміськбуд" задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов'язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 у справі №910/6315/25, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на ПрАТ "ХК "Київміськбуд.
Розподіл судових витрат у зв'язку з розглядом апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 у справі №910/6315/25 судом не здійснюється, оскільки сплата судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Законом України "Про судовий збір" не передбачена.
Щодо витрат позивача на правову допомогу в суді апеляційної інстанції колегія суддів зазначає про наступне.
Згідно з пунктом 1 додаткової угоди №1 від 18.02.2025 до договору від 18.02.2025 №1802-ЖГІ клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання в якості правничої допомоги здійснювати наступні повноваження, зокрема: "9. Підготовка та подання відзиву/відповіді на відзив/заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву/апеляційну скаргу/касаційну скаргу до відповідного суду від імені та в інтересах клієнта та/або його контрагентів - 1 500,00 грн вартість наданої послуги".
Згідно з актом наданих послуг від 30.09.2025 №1 адвокат надав, а клієнт прийняв послуги з правничої допомоги, зокрема, з підготовки та подання 09.09.2025 відзиву на апеляційну скаргу у справі №910/6315/25 (квартира №152) до Північного апеляційного господарського суду від імені та в інтересах ОСББ "Данченко, 28 Б" на суму 1 500,00 грн.
Наведені вище послуги оплачені позивачем КК "Центр комунального сервісу", що підтверджується платіжною інструкцією від 09.10.2025 №1346.
Відповідачем не подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі. Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами відповідачем не подавалось.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та стягнення з відповідача на користь позивача 1 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 у справі №910/6315/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 у справі №910/6315/25 залишити без змін.
3. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 у справі №910/6315/25 залишити без змін.
4. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 у справі №910/6315/25 покласти на Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд".
5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (01010, місто Київ, вулиця Михайла Омеляновича-Павленка, будинок 4/6; ідентифікаційний код 23527052) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Данченко, 28 Б" (04078, місто Київ, вулиця Данченка Сергія, будинок 28-Б; ідентифікаційний код 43254194) 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн 00 коп витрат на правову допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
6. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
7. Матеріали справи №910/6315/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в частині 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді М.А. Барсук
Г.П. Коробенко