04 листопада 2025 року м. Чернівці Справа № 725/3011/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Лисака І.Н.,
суддів: Височанської Н.К., Литвинюк І.М.,
секретар: Сарган Ю.В.,
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»,
при розгляді справи за апеляційною ОСОБА_1 на рішення Чернівецького районного суду м. Чернівці від 05 вересня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Федіної А.В., дата виготовлення повного тексту рішення 10.09.2025 року,
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «СК «Уніка» про стягнення страхового відшкодування.
Вимоги обґрунтовував тим, що 24 квітня 2024 року між сторонами було укладено електронний договір добровільного страхування КАСКО №082010/4605/000047, згідно якого було застраховано автомобіль «Mitsubishi Eclipse Cross», 2021 року випуску, д.р.н. НОМЕР_1 .
30 серпня 2024 року відбувся страховий випадок - ДТП, ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Mitsubishi Eclipse Cross», д.р.н. НОМЕР_1 по вул. Г.Майдану в м. Чернівці не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем «Renault Clio», д.р.н. НОМЕР_2 , який рухався попереду, в наслідок чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження.
Вказував, що 04 вересня 2024 року ОСОБА_1 повідомив страховика про страховий випадок, а 10 вересня 2024 року представником страхової компанії повідомлено позивача про присвоєння страховій справі №22255726457, зазначено перелік документів, які необхідно надати для врегулювання страхового випадку. Спілкування сторін також відбувалося у застосунку «Viber».
23 вересня 2024 року ТОВ «Карпати автоцентр» було складено протокол огляду КТЗ, а вже 03 січня 2025 року позивач отримав через застосунок «Viber» лист №22255726457 від 30 грудня 2024 року про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Провадження №22-ц/822/901/25
Наголосив, що під час ДТП був пошкоджений його мобільний телефон, який в момент зіткнення був прикріплений до тримача на панелі автомобіля, інших засобів зв'язку позивач при собі не мав, а відновлення телефону зайняло декілька днів. Крім того, в момент зіткнення позивач отримав тілесні ушкодження - травму правого гомілково-ступневого суглобу, в зв'язку із чим 02 вересня 2024 року звернувся до КНП «Центральна міська клінічна лікарня» за медичною допомогою і вже 04 вересня 2024 року сповістив страховика про подію.
Звертав увагу й на те, що постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 07.10.2024 року у справі №725/8574/24 було закрито провадження щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. При цьому, судом було встановлено відсутність факту відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння.
Вказував і на те, що дійсно залишив місце пригоди, але це було пов'язано із станом здоров'я та необхідністю негайно прийняти ліки, адже він є інвалідом 2 групи, так як хворіє на онкологічну хворобу і кожні 2-3 місяці змушений проходити черговий курс хіміотерапії, а будь-який стрес призводить до різкого підвищення тиску. На момент ДТП (з 26 серпня 2024 року по 06.09.2024 року) він перебував на амбулаторному лікуванні в амбулаторії загальної практики сімейної медицини в зв'язку із гіпертонічною хворобою 2-3 ступеня та після ДТП його стан різко погіршився, а для запобігання гіпертонічної кризи йому негайно потрібно було прийняти ліки та після такого повернувся назад до місця ДТП.
На підставі наведеного вважає, що у відповідача відсутні підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, а тому, з урахуванням наведених мотивів та норм права, що регулюють спірні правовідносини, просив стягнути з ПАТТ «СК «Уніка» на свою користь страхове відшкодування у розмірі 402 573,81 грн та понесені судові витрати.
Рішенням Чернівецького районного суду м. Чернівці від 05 вересня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач оскаржив таке в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а обставини, що мають значення для справи суд першої інстанції визнав недоведеними, отже висновки не відповідають обставинам справи.
Наводить обставини, викладені в позовній заяві, й вказує, що відмовляючи у виплаті відповідач, серед іншого, послався на те, що позивач не надав письмову заяви про подію з ознаками страхового випадку, однак така заява з підписом позивача направлялась відповідачу на його вимогу.
Стверджує, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування у зв'язку із його відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння, так як постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 07.10.2024 року у справі №725/8574/24 адміністративна справа відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП була закрита у зв'язку із відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення, і судом було встановлено, що на відеозаписах не зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Звертає увагу суду на те, що відсутність ОСОБА_1 на місці події біля 2х годин в жодному випадку не створило відповідачу перешкоди у визначенні обставин, характеру та/або розміру збитків, а така відсутність була вимушеною через необхідність вжити ліки.
Також наголосив, що у відповідності до висновку експерта Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 03.03.2025 року №СЕ-19/126-25/3136-АВ вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Mitsubishi Eclipse Cross», д.р.н. НОМЕР_1 складає 402 573,81 грн, яку просив стягнути на свою користь з ТОВ «СК «Уніка».
Відзив до суду апеляційної інстанції не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які взяли участь в судовому засіданні, дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла таких висновків.
На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відмовляючи позивачу у виплаті страхового відшкодування, відповідач діяв правомірно, відповідно до умов укладеного між сторонами договору, а тому відсутні підстави для стягнення із страхової компанії на корись позивача суми страхового відшкодування.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
24 квітня 2024 року між ТОВ «СК «Уніка» та ОСОБА_1 підписано сертифікат добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №082010/4605/0000047, що посвідчив укладення електронного договору добровільного страхування, в якому обумовлені страхові ризики, крім іншого, ДТП (п.5).
Згідно умов договору сторони передбачили наступне.
Згідно п.3.1.2. Страховими випадками вважається ДТП, у т.ч. викид каменів чи інших твердих фракцій із-під коліс транспорту, зіткнення з тваринами під час руху ТЗ.
Відповідно до п.5.1. Договору у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник/водій повинен вчинити такі дії: пп.5.1.1. повідомити з місця події не пізніше 1 год з моменту її настання повідомити відповідні держані органи МВС, ДСНС, правоохоронні органи та інші та викликати відповідні компетентні органи на місце події; пп.5.1.3. не залишаючи місце події, протягом 3 годин з моменту її настання сповістити страховика про подію, що має ознаки страхового випадку, за телефоном цілодобового інформаційного центру (відповідно до переліку) та повідомити страховику номер договору, обставини настання страхового випадку, інформацію про пошкодження, заподіяні ТЗ та/або ДО, місце події та місце знаходження ТЗ, іншу інформацію на вимогу страховика. Перевищення зазначеного в цьому пункті терміну повідомлення можливе тільки у випадку, коли страхувальник (його довірена особа) не мав фізичної можливості своєчасно зробити повідомлення, що повинно бути документально підтверджено або в разі пошкодження лише скляних деталей або оптичних елементів зовнішнього освітлювального обладнання ТЗ; 5.1.6. протягом 5 робочих днів з дати настання події надати страховику заяву на виплату страхового відшкодування (повідомлення про подію) в письмовій формі, в тому числі в електронному вигляді через кабінет клієнта.
Невиконання страхувальником/водієм будь-якої з дій, передбачених п.5.1 Умов, дає право страховику відмовити у виплаті страхового відшкодування (п.5.2. Договору).
В розділі 6 Договору обумовлені документи необхідні для отримання виплати страхового відшкодування, які страхувальник зобов'язаний надати страховику.
Розділ 9 Договору обумовлює відмову у виплаті страхового відшкодування, де підставами для відмови визначено в: пп.9.1.5. несвоєчасне повідомлення страхувальником/водієм про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру або розміру збитків; пп.9.1.6. невиконання страхувальником/водієм умов Договору; пп.9.1.8. залишення місця події, що створило страховику перешкоди у визначенні обставин, характеру або розміру збитків; пп.9.1.9 ухилення чи відмова від проходження в установленому порядку огляду водіїв ТЗ на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.15-23).
Крім того, з пам'ятки «як діяти у випадку ДТП» вбачається, що страхувальника проінформовано як діяти при настанні страхового випадку: крок 2 - з місця події зателефонуйте до контакт-центру СК «Уніка».
Обставини скоєння ДТП 30 серпня 2024 року та повідомлення страхувальником про настання страхового випадку страхової компанії 04.09.2025 року сторонами визнаються та не спростовуються.
З копії постанови 07 жовтня 2024 року (справа №725/8574/24) вбачається, що адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України закрито у зв'язку із відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення (а.с.11-13).
05 грудня 2025 року постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці у справі 727/9689/24 провадження в справі стосовно ОСОБА_1 , якому ставиться в вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП - закрито у зв'язку з закінченням строку притягнення його до адміністративної відповідальності (а.с.10).
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 грудня 2024 року (справа №727/9696/24) провадження в справі стосовно ОСОБА_1 , якому ставиться в вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП - закрито у зв'язку з закінченням строку притягнення його до адміністративної відповідальності (а.с.14).
Згідно довідки №2893 від 02 вересня 2024 року КНП «Центральна клінічна лікарня» ЧМР ОСОБА_1 звертався до міського травпункту, де встановлено діагноз: розтягнення зв'язок правого г/ступневого суглобу (а.с.24).
Із виписки (карти амбулаторного хворого) ТОВ «Центр сімейної медицини «Данко» від 06 вересня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 знаходився на амбулаторному лікуванні з 26 серпня 2024 року по 06 вересня 2024 року з приводу гіпертонічної хвороби ІІ-ІІІ ст. гіпертонічний криз (АД 185/110). Отримав лікування (а.с.91).
На а.с.86-89 містяться виписки із медичної карти стаціонарного хворого №8854 від 11 серпня 2024 року та №11131 від 24 вересня 2024 року.
Згідно висновку експерта Чернівецького НДЕКЦ від 03 березня 2025 року №СЕ-19/126-25/3136-АВ: ринкова вартість автомобіля «Mitsubishi Eclipse Cross», 2021 року випуску, д.р.н. НОМЕР_1 , станом на 30 серпня 2024 року могла становити 901 819,59 грн; вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mitsubishi Eclipse Cross», 2021 року випуску, д.р.н. НОМЕР_1 , внаслідок ДТПА, станом на 30 серпня 2024 року становить 402 573,81 грн (а.с.63-83).
Також, в матеріалах справи наявні:
заява №22255726457 про подію з ознаками страхового випадку згідно договору КАСКО №08210/4605/0000047/1, датована 20 вересня 2024 року та підписана ОСОБА_1 ;
протокол огляду колісного ТЗ від 23 вересня 2024 року із зазначеними пошкодженнями (а.с.60-62);
скріншот переписки у застосунку «Viber» (а.с.27-43).
З листа ПАТ «СК «Уніка» вбачається, що остання повідомили ОСОБА_1 про відсутність підстав для виплати страхового відшкодування з посиланням на п.9.1.5., 9.1.6., 9.1.8., 9.1.9. та п.5.2 Договору (а.с.134).
За правилами статті 15 та частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В силу статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Таким чином, підписавши 24 квітня 2024 року добровільний договір страхування «КАСКО», сторони погодили умови даного договору.
Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
В силу статті 981 ЦК України договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
Згідно ЗУ «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства; страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов'язаних з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.
За приписами ч.1 ст.89 ЗУ «Про страхування» страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України.
Загальні умови страхового продукту, крім іншого, включають: права та обов'язки сторін, відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання умов договору; порядок дій у разі настання події, що має ознаки страхового випадку; підстави відмови у страховій виплаті; порядок вирішення спорів; контактні дані для звернення у разі настання події, що має ознаки страхового випадку.
Отже, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 30 серпня 2024 року стався страховий випадок, про який позивач повідомив страховика 04 вересня 2024 року, тобто з порушенням вимог п.5.1.3. Договору, який передбачав повідомлення страховика протягом 3-х годин з моменту настання такої події.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що позивач не мав змоги на протязі 3-х годин з моменту настання страхового випадку (ДТП) здійснити дзвінок до цілодобового інформаційного центру ПАТ «СК «Уніка», як і не містять доказів того, що при ДТП був пошкоджений мобільний телефон ОСОБА_1 , і останній не в змозі був скористатися засобами зв'язку третіх осіб, що спростовує доводи апелянта про поважність причин пропуску строку.
Крім того, ОСОБА_1 після настання страхового випадку покинув місце ДТП мотивуючи такі дії необхідністю терміново вжити ліки через стан свого здоров'я, однак доказів такого матеріали справи не містять, а довідки про те, що останній перебував на амбулаторному лікуванні у період настання страхового випадку та звернення 02 вересня 2024 року до КНП «Центральна міська клінічна лікарня» за медичною допомогою через травму правого гомілково-ступеневого суглобу не свідчать про термінову чи крайню необхідність вжиття ліків, що спростовує, в свою чергу, доводи позивача з вказаного приводу.
Навпаки, доводи апелянта з приводу того, що він покинув місце ДТП, яке відбулося о 22:01 год для того, щоб прийняти необхідні ліки від гіпертонічного кризу та хронічної хвороби, яких при собі не мав, не є переконливими, оскільки о 22-30 був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 по вул. Руській, 235В та, в подальшому, останній був доставлений на місце ДТП працівниками поліції вже о 23:58 год, що в сукупності свідчить про можливість останнього керувати транспортним засобом та усвідомлювати наслідки таких дій без негативного впливу на стан здоров'я.
Стосовно доводів апелянта, щодо закриття провадження у справах №727/9689/24 за ст.124 КУпАП та №727/9696/24 за ст.122-4 КУпАП на підставі ст.38 КУпАП, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно статті 38 КУпАП вбачається, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев'ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.
Верховний Суд в постанові від 29 квітня 2020 року (справа №686/4557/18) виснував правову позицію, згідно з якою «закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення».
Тобто, ці обставини не є реабілітуючими.
Отже, доводи ОСОБА_1 з приводу того, що ним не порушено умови договору, а саме: пп.9.1.5. (несвоєчасне повідомлення страхувальником/водієм про настання страхового випадку), пп.9.1.6. (невиконання страхувальником/водієм умов договору), пп.9.1.8. (залишення місця події, що створило страховику перешкоди у визначенні обставин, характеру та/або розміру збитків), як доводи, що відмова страховика у виплаті з підстав порушення наведених вище пунктів є безпідставною не знайшли свого підтвердження, оскільки ОСОБА_1 не підтвердив відсутності в нього чи довіреної особи фізичної змоги своєчасно повідомити страховика про страховий випадок, покинув місце ДТП без доведення поважності на те причин, чим в сукупності не виконав вимог договору страхування.
Також, суд апеляційної інстанції вказує на те, що добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/16579/20 та у постанові Верховного Суду 15.02.2024 року у cправі №910/5282/23).
Отже, ОСОБА_1 повинен був добросовісно виконувати умови укладеного та підписаного договору страхування, здійснити обумовлені в ньому зобов'язання, які наслідком мають виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування.
Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу відмови позивача від проходження огляду на стан сп'яніння, апеляційний суд вказує таке.
Дійсно, зі змісту та резолютивної частини постанови Першотравневого районного суду м. Чернівці від 07.10.2024 року (справа №727/8574/24) вбачається, що наведені обставини виключають наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому адміністративну справу закрито у зв'язку із відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного рішення суд першої інстанції вказав .«Отже, в рамках судового розгляду даного спору, суд не може оцінювати наявність чи відсутність вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а приймає до уваги лише фіксацію факту відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, що також узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2019 року у справі №910/10638/18, відповідно до якої фіксація уповноваженими особами вказаної обставини у протоколі про адміністративне правопорушення є достатнім доказом на підтвердження невиконання відповідачем однієї з умов Договору страхування та не залежить від результатів розгляду судом справи щодо наявності чи відсутності у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП».
Проте, колегія суддів не в повній мірі погоджується з прийняттям до уваги лише фіксації факту відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки таке прийняття могло було бути зумовлене при дослідженні протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, про що відсутні відомості як у матеріалах справи, так і обставинах, які встановлені в оскаржуваному рішення, а тому таке посилання суду є безпідставним.
Однак, зазначене не вплинуло на правильність ухваленого рішення суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог.
3 урахуванням викладеного та встановлених обставин, колегія суддів погоджується із висновком районного суду про те, що ПАТ «СК «Уніка» правомірно відмовила страхувальнику у виплаті страхового відшкодування з підстав порушення ним зазначених вище умов договору страхування.
Судом першої інстанції правильно визначено характер спірних правовідносин, встановлено обсяг прав та обов'язків сторін, застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що склались між сторонами, надано повну, всебічну та об'єктивну оцінку наявним у справі доказам, як кожному окремо, так і у їх сукупності та взаємозв'язку ухвалено обґрунтоване рішення про відмову у їх задоволенні.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Чернівецького районного суду м. Чернівці від 05 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Суддя-доповідач І.Н. Лисак
Судді: Н.К. Височанська
І.М. Литвинюк