Справа № 642/3496/25
Провадження № 6/642/153/25
Іменем України
03 листопада 2025 року Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Пашнєв В.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Котлова 76-Г корп.2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,-
24.10.2025 в провадження судді надійшла заява представника боржника Приходька Ігоря Григоровича про розстрочення виконання рішення суду.
В період з 29.10.2025 до 01.11.2025 суддя Пашнєв В.Г. перебував у щорічній відпустці.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви встановлені ст. 183 ЦПК України.
У ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом. Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормамиЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
Розділ VI ЦПК України врегульовує процесуальні питання, пов'язані з виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), як заключного етапу у процесі реалізації захисту цивільних прав.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Вимога про надання доказів надіслання заяви, скарги, клопотання чи заперечення іншим учасникам справи (провадження) стосується подання таких на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень (розділиVI«Процесуальні питання,пов'язаніз виконаннямсудових рішеньу цивільнихсправах тарішень іншихорганів (посадовихосіб),VII«Судовий контрольза виконаннямсудових рішень'ЦПК України). Повернення … заяви без розгляду не є надмірним формалізмом, оскільки відповідає правилам статті 183 ЦПК України.
Такі правові висновки сформовано в постановах Верховного суду у справах №591/1581/20 від 05.11.2020, № 2-246/10 від 18.01.2023.
Відповідно до ч. 5 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 43 ЦПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Звернення фізичної особи, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Відповідно до пункту п. 59 розділу IV "Перехідних Положень "Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
В якості доказу надіслання заяви стороні, заявником наданий неповний незрозумілий скріншот, з якого неможливо встановити кому, що та коли було направлено в електронному листі, також відсутні докази отримання вказаного листа стороною.
Долучений до заяви скріншот відправки копії заяви на електронну пошту не може вважатися належним доказом направлення стороні заяви з додатками, оскільки частиною 7 ст. 43 ЦПК України прямо передбачено обов'язок сторони, у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету, надсилати заяви у справи виключно у паперовій формі листом з описом вкладення
Суддя звертає увагу заявника, що позивач, як юридична особа має зареєстрований Електроний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, тому належним доказом направлення копії заяви на адресу позивача є квитанція про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС або бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судового процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992 року, заява №12964/87).
У рішенні у справі «Bellet v. France» від 04.12.1955 року, заява №23805/94, ЄСПЛ зазначив, що статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
В даному випадку прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 (п. 53), відповідно до якого право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, повернення заяви без розгляду жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Зазначене не перешкоджає заявнику повторно звернутись до суду з заявою.
Керуючись статтями 183, 258, 260, 261, 354 ЦПК України,
Повернути заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Котлова 76-Г корп.2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - заявнику без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів в порядку, встановленому статтею 354 ЦПК України.
Суддя В.Г. Пашнєв