Справа №345/5670/25
Провадження № 3/345/944/2025
03.11.2025 року м.Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Кардаш О.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, ІПН невідомо, громадянина України,
за ч.1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 04.10.2025 о 10.43 год. в м.Калуш по вул. Ринковій керував автомобілем марки «БМВ» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора АлкоФор 507 (результат сп'яніння 0,23проміле), чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху України,відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Сидор Я.М. та ОСОБА_1 суд просили провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення п.2.9 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Зокрема вказують, що у наявних матеріалах адміністративної справи відсутні достатні, належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, працівники поліції не зупиняли ОСОБА_1 , він сам зупинився біля гаражу, не порушував правил дорожнього руху; не було загальних ознак алкогольного сп'яніння, які б давали підстави для проходження тесту на виявлення стану алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 . Окрім цього, при складанні протоколу права йому не було зачитано. Наявні в матеріалах справи рапорт та протокол про притягнення до адміністративної відповідальності різняться змістом.
Окрім цього, результат огляду проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням газоаналізатора АлкоФор 507 є сумнівним, і з результатами цього огляду не погодився її підзахисний ОСОБА_1 .
Зазначає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Заслухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі ті, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, тощо, відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Дослідивши фактичні обставини справи та оцінивши докази їх у сукупності, доходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Пункт 1.3 ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог п. 2.9 ПДР водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У разі невиконання вимог п. 2.9 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Пунктами 6 та 7 розділу 1 Загальні положення «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735від 09.11.2015 року, також передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведенного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Судом встановлено, що перевірка працівниками поліції стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проводилась відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року у зв'язку із виявленими ознаками, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, та на дану перевірку він погодився.
За результатом такого огляду, проведенного сертифікованим приладом (а.с.8-11), у ОСОБА_1 виявлено алкогольне сп'яніння - 0,23 проміле (а.с. 2). При цьому, з результатом огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 погодився, так як в медичний заклад проїхати відмовився, а отже з результатом був згідний (а.с.3).
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.1) вбачається, що працівниками поліції булла дотримана процедура проведення огляду на стан сп'яніння, а саме на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти огляд за допомогою газоаналізатора АлкоФор 507, на що він погодився та пройшов такий огляд у відповідному порядку. Даний факт також підтверджено відповідним актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. (а.с.3).
Суд не приймає до уваги зауваження захисника Сковрцова А.В. про те, що були відсутні підстави зупинки транспортного засобу, так як ОСОБА_1 не було порушено ПДР України, а також те, що його не було зупинено, так як він не здійснював руху автомобілем. Однак при оглянутому відеозаписі: назва файлу «VIDEO-2025-10-06-12-30-09», який міститься на диску та який долучено до матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції під час несення ними служби з охорони громадського порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 за допомогою проблискових маячків на спец автомобілі, який здійснював рух, та під час перевірки документів виявлені ознаки алкогольного сп'яніння (а.с.13).
Окрім цього захисник ОСОБА_1 зазначила, що результат огляду проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням газоаналізатора АлкоФор 507 р на думку ОСОБА_1 є сумнівним, оскільки дуже мала похибка і він вживає ліки.
Так, на противагу вказаному факту судом переглянуто долучений відеозапис з місця події, на якому зафіксовано усні пояснення ОСОБА_2 про вживання ним напередодні пива, яке б могло показати позитивний результат. При цьому, сам факт керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння він не заперечував, з результатами поведеного тесту був згідний, правовою допомогою не бажав скористатися, а також зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення, що 03.10.2025 року він з побратимами попив пива, а 04.10.2025 року його було вже зупинено працівниками поліції. Також згідно пояснень ОСОБА_1 встановлено, що ним було висловлено сумнів з приводу результату тесту, однак поліцейським було роз'яснено його право проїхати в медичний заклад для проходження даного огляду, на що останній відмовився (а.с.13).
Поряд з цим ОСОБА_1 були роз'яснені його права.
Відеозаписи, долучені до матеріалів справи, є допустимими доказами, оскільки є безперервними,із повно зафіксованим перебігом подій з моменту руху транспортного засобу та зупинення ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом до закінчення складання процесуальних документів та ознайомлення останнього з їх змістом.
Даних, що ОСОБА_1 оскаржував дії поліцейських, якщо би вважав такі неправомірними,у справі немає.
Те,що він був відсторонений від керування підтверджено актом відсторонення від керування транспортним засобом від 04.10.2025 (а.с.4).
Суд не приймає до уваги покликання захисника правопорушника, що останній не перебував у стані алкогольного сп'яніння, оскільки на противагу вказаному факту він міг надати довідку з лікарні про проходження аналізу на факт вживання алкогольних напоїв.
З огляду на викладене, твердження захисника щодо відсутності складу адміністративного правопорушення, суд розцінює як спробу уникнути від адміністративної відповідальності, а тому не можуть бути взяті до уваги, оскільки дані відеозапису з місця події підтверджують факт порушення п. 2.9 ПДР України та вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо розбіжностей в змісті рапорту та протоколу про адміністративне правопорушення, то суд зазначає, що рапорт являє собою доповідну записку, в якій, стисло але докладно викладено суть справи, а протокол про адміністративне правопорушення повинен містити суть вчиненого правопорушення (об'єктивну та суб'єктивну сторону, об'єкт та суб'єкт правопорушення). З дослідженого протоколу та рапорту судом не встановлено розбіжностей у їхньому змісті, як і не вказано самим захисником, які саме нею виявлені розбіжності, і це в жодному разі не може слугувати підставою звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності.
Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
У відповідності до вимогст. 7 ч. 1 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Суд звертає увагу на те, що будь-яке формальнее недотримання вимог законодавства про адміністративні правопорушення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не тягне необхідність визнання доказів недопустимим. Натомість національне законодавство та практика ЄСПЛ зобов'язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи допущене порушення КУпАП є істотним та яким чином воно перешкоджало й забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.
Судом не встановлено порушення фундаментальних прав і свобод ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Все зазначеневище в своїй сукупності дає підстави суду дійти висновку про доведеність вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та порушення п.2.9а ПДР України, доводи зазначені під час розгляду даної справи з боку захисту не спростовують події правопорушення, не впливають на висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним вказаного адміністративного правопорушення та не дають підстав для закриття провадження у справі, а досліджені докази є послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у скоєному доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Призначаючи стягнення ОСОБА_1 у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини справи і вважає, що для запобігання вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами йому слід обрати стягнення, яке передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП .
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Таким чином, із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовийзбір».
На підставівикладеного, керуючись ст.ст.33, 221, 283, 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовийзбір»,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень 00 копійок, з позбавленням права керуваннятранспортнимизасобами на строк один рік.
На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у вищенаведений строк, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, що складає 34 000 грн. 00 коп.
Штраф сплатити за наступними реквізитами: отримувач - ГУК в Ів.-Франк.об/Ів.-Фран.о/ 21081300, код отримувача (ЄДРПОУ)- 37951998, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку (IBAN) - UA148999980313070149000009001.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави (отримувач коштів: ГУК ум.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 605,6 грн.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківськогоапеляційного суду через Калуськийміськрайонний суд протягом десяти днів з дня їївинесення.