Справа № 202/4903/25
Провадження № 2/202/3294/2025
04 листопада 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:
головуючого судді - Бєсєди Г.В.
за участю секретаря - Голєва А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпра справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дажук М.В., про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
До Індустріального районного суду м. Дніпра звернувся представник ОСОБА_1 - адвокат Нестеченко Д.С. з позовом до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дажук М.В., про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог представник ОСОБА_1 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача - ОСОБА_2 , після смерті якої залишилася спадщина, що складається з квартири АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_2 , матері позивача ОСОБА_3 , стало відомо про існування заповіту, і що спадкоємцем за цим заповітом є онука померлої. Між матір'ю та донькою довгий час був наявний конфлікт і вони фактично не спілкувалися.
Стверджує, що позивач нічого не знала про те, що на її ім'я складений заповіт ОСОБА_2 . На початку січня 2025 року мати з донькою відновили стосунки і мати повідомила позивачці про наявність заповіту.
29.01.2025 року, після звернення позивача із заявою про прийняття спадщини, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дажук Марина В'ячеславівна винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Просив визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Представник позивача звернувся до суду із заявою, в якій підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити та розглянути справу без його участі.
Представник Дніпровської міської ради просив справу розглянути у відповідності до положень законодавства.
Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дажук М.В. у судове засідання не з'явився, причини нявки не повідомив.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 18 вересня 2025 року було закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та справу призначено до розгляду по суті.
Суд, дослідивши докази по справі, приходить до таких висновків.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 03.07.2016 по 01.11.2022. Інші зареєстровані особи за зазначеною адресою на день смерті ОСОБА_2 , відсутні.
Згідно заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Златовою Н.А. від 23 січня 2021 року, ОСОБА_2 заповідає громадянці України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , все його рухоме та/або нерухоме майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті.
Із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Дажук М.В. 29 січня 2025 року звернулась ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка діяла від імені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в якій просила видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 .
Квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 02 червня 2018 року, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Т.С.
Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дажук М.В. від 29 січня 2025 року року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 у зв'язку з пропуском строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.
Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, під час вирішення питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належно вираженим, підлягає правовій охороні і після смерті заповідача. Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також неодмінність поваги до волі заповідача та обов'язковість її виконання.
Тобто, складаючи заповіт, спадкодавець виражає свою волю на набуття спадкоємцем права на визначене в ньому майно.
Водночас прийняття спадщини є правом, а не обов'язком спадкоємця, який, відмовляючись від прийняття спадщини, не порушує свободи заповіту, а діє у власних інтересах. Відмова від прийняття спадщини може бути виражена як у формі подання заяви про відмову від прийняття спадщини, так і шляхом невчинення спадкоємцем дій, потрібних для прийняття спадщини. Натомість, за загальним правилом, прийняття спадщини потребує активних дій спадкоємця.
Враховуючи зазначене, дотриманням свободи заповіту в частині реалізації волі спадкодавця є забезпечення спадкоємцю можливості прийняти спадщину в порядку, встановленому чинним законодавством.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 зазначила, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте таку необізнаність не можна ототожнювати з незнанням спадкоємцем про його право на спадкування загалом.
Обставини усвідомлення особою того, що вона має право на спадкування за законом, наприклад, на підставі своєї спорідненості із спадкодавцем й у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування, та невчинення нею жодних активних дій з прийняття спадщини та щодо встановлення спадкової маси, не можуть обґрунтовувати поважність причин пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, про існування якого особа не знала.
Тож необізнаність про наявність заповіту може бути оцінена як поважна причина пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.
ОСОБА_1 , на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем не проживала, а також протягом шести місяців з часу відкриття спадщини не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті своєї бабусі ОСОБА_2 , мотивовані про необізнаність існування заповіту.
Позивач у справі, на день смерті заповідачки в 2022 році не була спадкоємцем першої черги за законом. Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , була її дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Позивач ОСОБА_1 є онукою спадкодавеці, не проживала з нею на момент смерті за однією адресою, та не знала про існування заповіту ОСОБА_5 .
Таким чином, суд доходить висновку, що необізнаність спадкоємця ОСОБА_1 про наявність заповіту, що в даному випадку, є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту.
Враховуючи вищевикладені обставини, оцінюючи доводи позивача про поважність причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, суд вважає, що наявні достатні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дажук М.В., про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, та вважає можливим визначити строк три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України).
Згідно з частиною п'ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, тобто датою ухвалення судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 14.10.2025, є дата складення повного судового рішення 04.11.2025.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 264, 293, 294, 315, 316, 319 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дажук М.В., про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Г.В. Бєсєда