Справа № 202/10596/25
Провадження № 2-з/202/85/2025
04 листопада 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі судді Недобитюк Н.В., розглянувши матеріали заяви керівника Слов'янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Лиманської міської ради Краматорського району Донецької області повноваження якої, згідно п.1 ч.2 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» здійснює: Лиманська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області, про забезпечення позову,-
Керівник Слов'янської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави-в особі Лиманської міської ради Краматорського району Донецької області повноваження якої, згідно п.1 ч.2 ст.10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану здійснює: Лиманська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області до ОСОБА_1 , в якому просить витребувати у відповідача земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 1,4 га, вартістю 8023,12 грн., з кадастровим номером 1423056600:04:000:0823, що розташована на території громади Краматорського району Донецької області та з заявою про забезпечення цього позову, в якій просить:
1.Накласти арешт на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 1,4 га з кадастровим номером 1423056600:04:000:0823 вартістю 8023,12 грн., що розташована на території Лиманської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області, власником якої є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), місце проживання: АДРЕСА_1 та яка підлягає витребуванню на користь власника земельної ділянки відповідно до ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України - Лиманської міської ради Краматорського району Донецької області (ідентифікаційний код юридичної особи 04053275, вул. Незалежності, буд. 46, м. Лиман, Краматорського району Донецької області) (повноваження якої на даний час виконує Лиманська міська військова адміністрація Краматорського району (бульв. Машинобудівників, 37 м. Краматорськ, Краматорський район, Донецька область, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 44739726).
2.Заборонити ОСОБА_1 (РНОК1П1 НОМЕР_1 ), місце проживання: АДРЕСА_1 та будь-яким суб'єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії, у тому числі дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 1,4 га з кадастровим номером 1423056600:04:000:0823 вартістю 8023,12 грн., що розташована на території Лиманської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2202417414230).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2025 справу передано судді Недобитюк Н.В. для розгляду.
Заява керівника Слов'янської окружної прокуратури Донецької області про забезпечення позову мотивована наступним.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Краснолиманської міської ради від 22.01.2003 № 18 «Про затвердження технічного звіту по передачі земельних ділянок в приватну власність працівникам соціальної сфери Ярівської селищної ради для ведення особистого селянського господарства» затверджено технічний звіт по передачі земельних ділянок в приватну власність працівникам соціальної сфери Ярівської селищної ради із земель резервного фонду Ярівської селищної ради для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до п.2 рішення виконавчого комітету Краснолиманської міської ради від 22.01.2003 № 18 надано у приватну власність працівникам соціальної сфери, земельні ділянки з земель резервного фонду Ярівської селищної ради для ведення особистого селянського господарства та видано державні акти на право власності на землю із закріпленням ділянок відповідно до додатку.
Згідно, переліку громадян - працівників соціальної сфери Ярівської селищної ради м. Красний Лиман, що є додатком до рішення виконавчого комітету Краснолиманської міської ради від 22.01.2003 № 18 для ведення особистого селянського господарства яким відводяться земельні ділянки н території Ярівської селищної ради с. Олександрівка, а саме ОСОБА_1 загальною площею 0,6076 з земель резервного фонду Ярівської селищної ради для ведення особистого селянського господарства.
В подальшому, 07.04.2003 ОСОБА_1 Краснолиманською міською радою видано державний акт серії ДН № 009288 н право власності на земельну ділянку з кадастровим номер якої 1423056600:04:001:0010.
На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 009288 виданого 07.04.2003, у Державному реєстрі речових прав 28.05.2020 за № 36700428 зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровим номером 1423056600:04:001:0010 для ведення особистого селянського господарства площею 0,6076 га, на території Краснолиманської міської ради Донецької області.
У подальшому, рішенням Лиманської міської ради Донецької області від 23.09.2020 №7/84-6120 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Лиманської міської ради (колишньої Ярівської селищної ради) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Лиманської міської ради (колишньої Ярівської селищної ради) та передано у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку комунальної власності, кадастровий номер 1423056600:04:000:0823, загальною площею 1,4000 га пасовища, для ведення особистого селянського господарства на території Лиманської міської ради Донецької області (колишньої Ярівської селищної ради) за рахунок земель сільськогосподарського призначення міської ради.
На підставі зазначеного рішення ради, 21.10.2020 за №38830328 і Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (надалі - Державний реєстр речових прав) за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 } зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку.
Такі дії ОСОБА_1 призвели до вибуття з комунальної власності земельної ділянки з кадастровим номером 1423056600:04:000:0823 сільськогосподарського призначення площею 1,4000 га комунальної власності, розташованої на території Лиманської міської ради (колишньої Ярівської селищної ради) Краматорського району Донецької області.
Лиманською міською радою Донецької області на момент прийняття рішення від 23.09.2020 №7/84-6120 не перевірено факт реалізації ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого господарства.
На думку заявника, невиконання покладеного на нього обов'язку з добровільного відчуження частки земельної ділянки порушує інтереси держави у сферах належного порядку набуття та реалізації всіма суб'єктами прав на землі сільськогосподарського призначення, національної безпеки держави, державного суверенітету, економічної та продовольчої безпеки.
У зв'язку з тим, що відповідач на даний час як власник має реальну можливість вільно розпоряджатись спірною земельною ділянкою, що в свою чергу обумовлює високу вірогідність здійснення її відчуження, зміни конфігурації (об'єднання, поділу) тощо, з метою запобігання вчинення дій, які можуть ускладнити або зробити неможливим виконання судового рішення щодо конфіскації у ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, а також з метою забезпечення належного захисту законних прав і охоронюваних інтересів держави, існує необхідність у накладенні арешту на земельну ділянку 1423056600:04:000:0823. Зазначений вид забезпечення не перешкоджатиме ОСОБА_1 і надалі фактично володіти та користуватись земельною ділянкою. Водночас будь-яке подальше відчуження ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки порушуватиме права держави в особі уповноваженого органу на набуття її у власність держави шляхом конфіскації, враховуючи, що на теперішній час особливо в умовах воєнного часу кожна земельна ділянка має використовуватись насамперед для забезпечення продовольчих потреб громадян України.
При вирішенні питання щодо забезпечення позову суд виходить з наступного.
Заява про забезпечення позову відповідає вимогам, які містяться у Главі 10 Розділу І ЦПК України, підстави для її повернення заявнику відсутні.
Згідно із положеннями частини 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до частини 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Пункт 1, 2, 4 частини 1ст. 150 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується, в тому числі накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
Згідно з частиною 3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Згідно пунктів 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Під забезпеченням позову слід розуміти обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволенню вимог позивача (заявника), вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Отже, забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (постанова Верховного суду від 12 січня 2022 року у справі №568/525/21).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову (постанови Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).
Верховний Суд неодноразово наголошував, в тому числі в постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20 на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, від 11 січня 2022 року у справі №640/18852/21 та від 28 липня 2022 року у справі №640/31850/20).
Отже, на переконання суду арешт земельної ділянки з кадастровим номером 1423056600:04:000:0823 та заборона ОСОБА_1 (РНОК1П1 НОМЕР_1 ), місце проживання: АДРЕСА_1 та будь-яким суб'єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії, у тому числі дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 1,4 га з кадастровим номером 1423056600:04:000:0823, що розташована на території Лиманської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2202417414230) є співмірним заходом забезпечення позову.
Відповідно до статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, крім випадків, передбачених частини 5 ст. ст. 153 ЦПК України.
Зважаючи на право суду на вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує при постановленні ухвали не лише доводи заяви позивача про забезпечення позову, а й наявні матеріали цивільної справи, оскільки згідно положень ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинні бути зазначені відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Таким чином, оскільки встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнень чи неможливості виконання рішення суду у разі задоволення вимог позивача, суд приходить до висновку, що заява керівника Слов'янської окружної прокуратури Донецької області про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 ст. 154 ЦПК України.
Відповідно до частини 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Пунктом 9 частини 2 ст. 129 Конституції України задекларовано принцип обов'язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
Керуючись ст. 149-153, 157 ЦПК України, суд
Заяву про забезпечення позову керівника Слов'янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Лиманської міської ради Краматорського району Донецької області повноваження якої, згідно п.1 ч.2 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» здійснює: Лиманська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області, про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 1,4 га з кадастровим номером 1423056600:04:000:0823 вартістю 8023,12 грн., що розташована на території Лиманської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області, власником якої є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), місце проживання: АДРЕСА_1 та яка підлягає витребуванню на користь власника земельної ділянки відповідно до ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України - Лиманської міської ради Краматорського району Донецької області (ідентифікаційний код юридичної особи 04053275, вул. Незалежності, буд. 46, м. Лиман, Краматорського району Донецької області) (повноваження якої на даний час виконує Лиманська міська військова адміністрація Краматорського району (бульв. Машинобудівників, 37 м. Краматорськ, Краматорський район, Донецька область, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 44739726).
Заборонити ОСОБА_1 (РНОК1П1 НОМЕР_1 ), місце проживання: АДРЕСА_1 та будь-яким суб'єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії, у тому числі дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 1,4 га з кадастровим номером 1423056600:04:000:0823 вартістю 8023,12 грн., що розташована на території Лиманської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2202417414230).
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність встановлену законом.
Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи у порядку вимог ст. 158 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: ind.dp.court.gov.ua.
Суддя Н. В. Недобитюк