Справа № 577/4840/25
Провадження № 2/577/1735/25
27 жовтня 2025 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого судді Рідзевської І.О.,
з участю секретаря судового засідання Олійник В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Конотоп цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з вищевказаним позовом та просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 24.11.2024-100002084 від 24.11.2024 року в розмірі 20230 грн. та 2422,40 грн. сплачений судовий збір. Вимоги обґрунтовує тим, що 24.11.2024 року між ТОВ “Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 24.11.2024-100002084, відповідно до умов якого ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит в сумі 7000,00 грн., строком на 140 днів, в зі сплатою відсотків в розмірі 1,0 % за один день користування кредитом на кредитну карту 5355-28ХХ-ХХХХ-0679 ТОВ «Споживчий кредит» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, видавши відповідачу кредит у розмірі 7000,00 грн., що підтверджується переказом від 24.11.2024 року.
Станом на 13.08.2025 року, відповідач не сплатила позивачу заборгованість, чим порушила свої зобов'язання, встановлені договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 20230,00 грн., з яких: 7000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 8330,00 грн. - заборгованість по процентах; 3500,00 грн. - заборгованість по комісії; 1050 - додаткова комісія та 3500,00 грн. неустойка.
Відтак, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 24.11.2024-100002084 від 24.11.2024 року в розмірі 20230,00 грн., а також сплачений ним судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за відсутністю представника, не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с.8).
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась,надала заяву про розгляд справи без її участі, покладається на розсуд суду про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.30).
На підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи із такого.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Уст. 526 ЦК України йдеться про те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладено у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно ч.2ст.639ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (п.5 ч.1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Згідно з ч.12. ст. 11 цього Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 указаного Закону передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до частини першої ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Судом встановлено, що 24.11.2024 року між ТОВ «Споживчий кредит» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 24.11.2024-100002084 , відповідно до умов якого ТОВ Споживчий центр» надало відповідачу кредит в сумі 7000,00 грн., строком на 140 днів, з кінцевим терміном повернення кредиту до 12.04.2025 року, зі сплатою 1% на день (а.с.10,11-14).
Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача по договору станом на 13.08.2025 складає 20230,00 грн., з яких: 7000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 8330,00 грн. - заборгованість по процентах; 350,00 грн. - комісія за надання, 1050,00 грн. комісія за обслуговування та 3500,00 грн. неустойка (а.с.9 зв).
Відповідно квитанції «IPAY», 24.11.2024 року о 19:11 год. ТОВ «УПР» перерахувало на рахунок НОМЕР_1 кошти у розмірі 7000,00 грн., призначення платежу: видача за договором кредиту №№ 24.11.2024-100002084 (а.с.9)
Отже, зважаючи на наведене вище, суд вважає, що позов є обґрунтованим, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України слід із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» стягнути 2422,40 грн. понесених судових витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 526,527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10-13,76-81, 141, 247, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ - 37356833) заборгованість по кредитному договору № 24.11.2024-100002084 від 24.11.2024 року в розмірі 20230 (двадцять тисяч двісті тридцять ) грн. та судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», юридична адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-а, код ЄДРПОУ - 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , мешканка АДРЕСА_1 .
Суддя Рідзевська І. О.