Справа № 502/532/25
03 листопада 2025 року м. Кілія
Суддя Кілійського районного суду Одеської області Балан М.В.
розглянувши матеріали адміністративної справи які надійшли від Відділення поліції № 1 Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, не працюючу, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Кілійського районного суду Одеської області, після доопрацювання, надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 610147 від 08.03.2025 року з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 154 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 610147 складеного 08.03.2025 року вбачається, що 07.03.2025 року о 14 годині 00 хвилин, в м. Вилкове по вул.. Сонячна, собака породи Малінуа, червоно-чорної масті, належна ОСОБА_1 , накинулась на громадянку ОСОБА_2 та вкусила її за палець лівої руки, чим спричинила останній тілесні ушкодження у вигляді укушеної рани. Своїми діями ОСОБА_1 порушила правила тримання собак в населених пунктах.
Ознайомившись з матеріалами справи, суддя приходить до наступних висновків.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За приписами статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі по тексту - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до роз'ясень Європейського суду з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1ст.6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Згідно ч. 1 ст. 257 КУпАП, протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний вирішити чи належить саме до його компетенції розгляд даної справи.
Так, підвідомчість це розмежування компетенції між різними органами щодо розгляду і вирішення справ про адміністративні правопорушення на підставі і у межах закону та притягнення винуватих осіб до адміністративної відповідальності.
Визначення підвідомчості справ про адміністративні правопорушення полягає у встановленні категорій справ, які уповноважений розглядати той чи інший уповноважений орган.
Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення відповідно до компетенції органів та посадових осіб, уповноважених розглядати такі справи визначена главою 17 КУпАП України.
З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 610147 від 08.03.2025 року відносно ОСОБА_1 поліцейським складено за ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Так, з 08.11.2021 стаття 154 КУпАП діє в редакції закону № 1684-IX від 15.07.2021, яка містить три частини.
В редакції ст. 154 КУпАП, що діє, починаючи з 08.11.2021, рівень відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1ст. 154 КУпАП, за наявності вищезазначених кваліфікуючих ознак була розмежована, а тому ч. 2 ст. 154 КУпАП з 08.11.2021 фактично була розділена на дві частини - ч. 2 ст. 154 КУпАП (за ознакою повторності вчинення протягом року), ч. 3 ст. 154 КУпАП (за ознакою заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну).
Разом з тим, ні Законом України № 1684-ІХ від 15.07.2021, ні будь-яким іншим законом, не внесені відповідні зміни щодо компетенції органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.154 КУпАП, а тому розгляд справ про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 154 КУпАП наразі фактично не віднесений до компетенції будь-якого органу.
Статтею 213 КУпАП визначено органи(посадових осіб), які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних, міських рад вирішують усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених цим Кодексом до відання інших органів (посадових осіб).
Відповідно до ч. 1 ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, крім іншого, розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 154 КУпАП.
За таких обставин, відповідно до ст. 221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 154 КУпАП, до підвідомчості районних судів не відносяться.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами КУпАП встановлені дуже чіткі вимоги щодо надання повноважень розгляду певної категорії справ про адміністративні правопорушення конкретному органу (посадовій особі), і такі правила підвідомчості носять виключно імперативний характер, так як являють собою основоположні, конституційні підходи в цьому питанні. А тому не підлягають розширеному тлумаченню, застосуванню аналогії права чи закону тощо, незалежно від будь-яких обставин (правової прогалини, відсутності законодавчого врегулювання в даному випадку), інакше призведе до правового нігілізму в державі, порушенню базових принципів правової визначеності та права на справедливий суд.
Отже, внаслідок ухвалення Закону України № 1684-IX від 15.07.2021, який виклав ст. 154 КУпАП в новій редакції, законодавцем не було внесено змін до ст. 221 КУпАП, яка визначає категорію справ про адміністративні правопорушення, які розглядаються суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, а тому, починаючи з 08.11.2021, в переліку справ, які належать до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, відсутні справи, передбачені ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Єдиним випадком, під час якого у суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, є компетенція на розгляд справ, передбачених ч. 3 ст. 154 КУпАП, це вчинення такого адміністративного правопорушення особою віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, як про це зазначено в кінці речення частини 1 ст. 221 КУпАП.
Даний висновок узгоджується із роз'ясненням, викладеним в листі Голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності С.Іонушаса від 03.09.2025 року на звернення від 15.08.2025 року в порядку ч. 3 ст. 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», згідно якого нормами КУпАП по цей час не визначено орган, який має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 154 КУпАП.
За таких обставин не має підстав і для чергового повернення справи до Відділення поліції № 1 Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області з метою подальшого її надіслання відповідному органу для її належного розгляду, оскільки нормами КУпАП не визначено орган, який має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що з моменту вчинення правопорушення минуло більше ніж три місяці та справа надійшла на розгляд вже після закінчення цього строку, отже суддя приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі ст. 247 п. 7 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку, передбаченого ст. 38 ч. 2 КУпАП.
В силу ст. 247 п. 7 цього ж Кодексу провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 38 ч. 2, 247 п. 7, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан