справа № 492/400/25
провадження № 2-п/492/9/25
Іменем України
06 жовтня 2025 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді - Гусєвої Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Гамурар І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні дистанційно в режимі відеоконференції заяву представниці відповідачки ОСОБА_1 адвокатки Пудлінської Лариси Іванівни про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Заочним рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 03 червня 2025 року позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4252610 від 28 грудня 2023 року, на загальну суму 137342,50 грн., що складається з: заборгованості за основним боргом у сумі 13700,00 грн.; заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором у сумі 72610,00 грн.; заборгованості за процентами, нарахованими ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» у сумі 51032,50 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.; витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
До суду від представниці відповідачки Пудлінської Л.І. надійшла заява про перегляд вказаного заочного рішення, згідно якої просила суд скасувати вказане заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, посилаючись на те, відповідачка не з'являлася у судові засідання з поважних причин так як через військову агресію Російської Федерації проти України вона тимчасово перебувала на території Німеччини, тому не надала до суду відзиву, а також не отримувала від позивача позовної заяви із додатками, доданими до позову.
Щодо посилання на докази, якими відповідачка обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача представниця відповідачки зазначила, щооскільки між сторонами укладено договір про надання споживчого кредиту до правовідносини сторін із цього питання застосовуються положення Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів», тому вимоги позивача про стягнення відсотків у розмірі 123642,50 грн. за отриманий кредит у розмірі 13700,00 грн. є такими, що суперечать вимогам вказаних законів, а також несправедливими, порушують принцип добросовісності та створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків за шкоду споживачу, зокрема щодо вимоги про сплату непропорційно великої суми процентів, що є явно завищеними. Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальниці, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальницю на укладення договору споживчого кредиту на вкрай невигідних для неї умовах, які вона не могла оцінити належно. Надані позивачем докази: договір про надання споживчого кредиту, розрахунок заборгованості за кредитом, вартість послуг адвоката, не відповідають положенням Закону України «Про споживче кредитування».
До суду від представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» Лисенко Д.В. надійшли заперечення проти заяви про перегляд заочного рішення, згідно яких просив суд заяву про перегляд заочного рішення залишити без розгляду, посилаючись на те, що жодних доказів в обґрунтування заперечень проти позову до заяви про перегляд заочного рішення не долучено та не повідомлено причини неможливості їх подання до заяви про перегляд заочного рішення. Копії документів залучені до заяви про перегляд заочного рішення: ксерокопія довідки про інвалідність, ксерокопія посвідчення пенсіонера, інваліда другої групи, ксерокопія посвідчення особи - біженця Германії - не є доказами в обґрунтування заперечень проти позову, а також не є доказами, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Доводи щодо застосування норм матеріального права, не є предметом дослідження під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
Представниця відповідачки, яка брала участь у судовому засіданні дистанційно у режимі відеоконференції, заяву про перегляд заочного рішення підтримала у повному обсязі, просила її задовольнити.
Представник позивача, який брав участь у судовому засіданні дистанційно у режимі відеоконференції, заперечував проти заяви про перегляд заочного рішення, просив залишити її без задоволення.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяву про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно із статтею 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідно до частини 1 статті 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідачка не з'явилася в судове засідання та (або) не повідомила про причини неявки, а також не подала відзиву на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які вона посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З огляду на процесуальну підставу скасування заочного рішення суду, у сенсі розуміння вимог частини 1 статті 288 ЦПК України існують 2 умови, обов'язковість дотримання яких зумовлює задоволення відповідної заяви про скасування заочного рішення, а саме: 1) якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, 2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, які не досліджувалися в ході судового розгляду справи.
Отже, лише в сукупності наведених двох факторів підлягає скасуванню заочне рішення, а при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 01 квітня 2025 року провадження у справі відкрито та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; відповідачці було надано строк п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для подання до суду відзиву (а. с. 86-87).
У судове засідання, призначене на 08 год. 40 хв. 29 квітня 2025 року, відповідачка вперше не з'явилася, на підставі пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України вона була належним чином повідомлена про дату, час та місце вказаного судового засідання, що підтверджується довідкою про причини невручення судової повістки, в якій є позначка «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 105).
У судове засідання, призначене на 08 год. 30 хв. 03 червня 2025 року, відповідачка на підставі пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується довідкою про причини невручення судової повістки, в якій є позначка «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 113), у судове засідання повторно не з'явилася.
У постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність за вказаною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.
При вирішення питання про ухвалення заочного рішення, яке просить представниця відповідачки скасувати, судом не було встановлено підстав для відкладення розгляду справи, та судом було взято до уваги дві неявки поспіль відповідачки, яка з 01 квітня 2025 року, тобто з моменту відкриття провадження у справі, до ухвалення вказаного заочного рішення жодного разу не прибула у судове засідання, станом розгляду справи не цікавилась.
Як вбачається із заяви про перегляд заочного рішення, представницею відповідачки не зазначено жодної обставини, що свідчать про поважність причин неявки відповідачки у судові засідання, а також причин неподання відзиву.
Судом встановлено, що представницею відповідачки при зверненні до суду із заявою про перегляд заочного рішення не подано до суду доказів, які підтверджують неповідомлення про судове засідання та неможливість прибути у судове засідання.
Суд не бере до уваги твердження представниці відповідачки про те, що відповідачка не була повідомлена належним чином про дату, час та місце судового засідання та відповідачка перебуває на території Німеччини, оскільки у заяві про перегляд заочного рішення не зазначено доказів та суду не надано жодного доказу на вказані обставини, чим не виконані вимоги пункту 3 частини 2, частини 7 статті 285 ЦПК України.
Враховуючи, що задля можливості перегляду заочного рішення законодавча норма вказує також на імперативність подання також доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, які не досліджувалися в ході судового розгляду справи, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачкою не подано до суду відзиву на позов.
До заяви про перегляд заочного рішення представницею відповідачки не додано жодного доказу, що має істотне значення для правильного вирішення справи, який не досліджувався в ході судового розгляду справи.
Заява представниці відповідачки про перегляд заочного рішення не містить посилання на докази, які могли б мати істотне значення для правильного вирішення справи, у заяві відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при ухваленні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення зводиться до непогодження з винесеним рішенням по суті та з оцінкою доказів.
Судом встановлено, що представницею відповідачки при зверненні до суду із заявою про перегляд заочного рішення не подано до суду доказів, які мали б істотне значення для справи та які не були досліджені судом при ухваленні вказаного заочного рішення і могли б вплинули на рішення суду.
Згідно з частиною 3 статті 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що у заяві про перегляд заочного рішення не зазначено та суду не надано жодного доказу неможливості прибути відповідачки у судові засідання, а також доказів, які мали б істотне значення для справи та які не були досліджені судом при ухваленні вказаного заочного рішення і могли б вплинули на рішення суду, суд дійшов висновку про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.
Керуючись статтями 3, 120-128, 258-261, 268, 284-287, 353, 354 ЦПК України, суд, -
постановив:
Заяву представниці відповідачки ОСОБА_1 адвокатки Пудлінської Лариси Іванівни про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявниці, що заочне рішення може бути оскаржене відповідачкою в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складено 09 жовтня 2025 року.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Гусєва Н.Д.