28 жовтня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 681/356/24
Провадження № 22-ц/820/2018/25
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.,
секретар судового засідання Дубова М.В.
з участю: позивача за первісним позовом ОСОБА_1 , її представника, представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 , відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_3 , представника відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Волинській області
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 681/356/24 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 30 червня 2025 року у складі судді Горщара А.Г. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Полонської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення Полонської міської ради, визнання незаконними дій, пов'язаних з реєстрацією земельної ділянки та скасування її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на земельну ділянку та зобов'язання її звільнення, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Полонської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_4 , про визнання протиправним та скасування рішення Полонської міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки,
Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційних скарг, суд
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому з урахуванням поданої 30.07.2024 позовної заяви в новій редакції, просила:
-визнати протиправним та скасувати рішення одинадцятої сесії Полонської міської ради ОТГ VIII скликання № 11 від 20 травня 2021 року про затвердження технічної документації, проекту землеустрою та передачу у власність для ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер 6823610100:02:001:0506 площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), що розташована за адресою АДРЕСА_1 ;
-визнати незаконним дії Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, пов'язані з реєстрацією у Державному земельному кадастрі відомостей про вказану земельну ділянку та скасувати її реєстрацію в Державному земельному кадастрі;
-визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 6823610100:02:001:0506 площею 0,1000 га, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , укладений 23.06.2021 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений державним нотаріусом Полонської державної нотаріальної контори Хмельницької області Савич Д.В.;
-визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;
-зобов'язати ОСОБА_4 звільнити спірну земельну ділянку від будівельних матеріалів та іншого свого майна та стягнути з відповідачів солідарно понесені позивачкою судові витрати.
На підтримання заявлених позовних вимог ОСОБА_1 посилалася, що 10 жовтня 2007 року вона купила у ОСОБА_3 земельну ділянку під будівництво та обслуговування житлового будинку з кадастровим номером 6823610100:02:001:0153 площею 1000,00 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_3 та отримала Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку серії ЯГ № 412172 від 14.12.2007, відповідно до записів якого належна їй земельна ділянка межувала по периметру із землями, які належали ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Полонській міській раді та землями загального користування (вулицею).
ОСОБА_3 , який продав їй земельну ділянку кадастровий номер 6823610100:02:001:0153, набув на неї право власності на підставі рішення 4-ї сесії 24 скликання Полонської міської ради від 11грудня 2002 року, після її вилучення в ОСОБА_2 , при цьому місце розташування земельної ділянки значилось по АДРЕСА_1 . Однак при видачі ОСОБА_3 копії вказаного рішення міської ради для оформлення правовстановлюючих документів вказано місце розташування земельної ділянки по АДРЕСА_3 , а не АДРЕСА_1 .
Позивачка посилалася, що вона не розпочинала будівництво на земельній ділянці відразу після її купівлі, оскільки виїхала за кордон на заробітки. В липні 2023 року вона дізналася, що на спірній земельній ділянці розпочав будівництво ОСОБА_4 , який на її звернення повідомив, що купив земельну ділянку в ОСОБА_2 , з даного приводу вона звернулася до правоохоронних органів і за результатами розслідування кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 придбав належну їй земельну ділянку за договором купівлі-продажу.
При цьому, придбана ОСОБА_4 в ОСОБА_2 земельна ділянка, розташована за адресою АДРЕСА_1 , межує з землями тих же сусідів, що і земельна ділянка позивачки, але має інший кадастровий номер - 6823610100:02:001:0506, тому за захистом свого порушеного права ОСОБА_1 змушена звертатися до суду для відновлення свого порушеного права на належну їй земельну ділянку.
Ухвалою Полонського районного суду Хмельницької області від 29 січня 2025 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 та накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6823610100:02:001:0506 площею 0,1 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2384128068255, що розташована по АДРЕСА_1 .
13.08.2024 відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просив:
визнати незаконним та скасувати рішення 4 сесії 24 скликання Полонської міської ради від 11.12.2002 № 14 про вилучення в нього земельної ділянки площею 0,10 га та передачу цієї ділянки у приватну власність для обслуговування житлового будинку ОСОБА_3 ;
визнати незаконним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №404602 від 05.01.2007 та його реєстрацію на ім'я ОСОБА_3 ;
визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,10 га, укладений 10.10.2007 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Полонського районного нотаріального округу Бондар С.М.;
визнати незаконним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №412172 від 14.12.2007 та його реєстрацію на ім'я ОСОБА_1 .
Зустрічний позов мотивований тим, що ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Полонської міської ради № 44 від 19.04.1995 була виділена земельна ділянка площею 0,10 га для будівництва житлового будинку, що розташована за адресою АДРЕСА_1 . Рішенням 11 сесії Полонської міської ради восьмого скликання № 11 від 20.05.2021 вказану земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий номер 6823610100:02:001:0506 передано у власність позивачу за зустрічним позовом та 07.06.2021 зареєстровано речове право на неї. 23.06.2021 ОСОБА_2 продав спірну земельну ділянку ОСОБА_4 . Кадастровий номер належної ОСОБА_1 земельної ділянки відмінний від кадастрового номеру земельної ділянки, яка перебувала у власності ОСОБА_2 та була ним відчужена. Позивач за зустрічним позовом зазначив, що не знав про наявність рішення Полонської міської ради № 14 від 11.12.2002 про вилучення у нього спірної земельної ділянки та згоди на таке вилучення не надавав, а тому вважає вказане рішення незаконним.
ОСОБА_2 подав заяву про зменшення зустрічних позовних вимог, в якій просив:
-визнати незаконним та скасувати рішення 4 сесії 24 скликання Полонської міської ради від 11.12.2002 № 14 про вилучення в нього земельної ділянки площею 0,10 га та передачу цієї ділянки у приватну власність для обслуговування житлового будинку ОСОБА_3 ;
-визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,10 га, укладений 10.10.2007 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Полонського районного нотаріального округу Бондар С.М.
В обґрунтування зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 зазначав, що земельна ділянка, яка була для нього надана відповідно до вище згаданого рішення виконавчого комітету Полонської міської ради № 44 від 19.04.1995 із його фактичного володіння не вибувала і з моменту її отримання він є єдиним законним її користувачем до моменту переходу цієї земельної ділянки у його власність. Також вказував, що заяви про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою не було, а відтак відсутні правові підстави для вилучення у нього земельної ділянки. Крім того, відповідач-позивач вважав, що саме заявлені ним позовні вимоги є ефективними способами захисту його порушених прав, а відтак просив задовольнити вимоги заявлені в його зустрічній позовній заяві. Також посилався, що він 13лютого 2001 року придбав у ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу жилий будинок з хлівом і земельною ділянкою площею 0,18 га, яка згідно рішення Понінківської селищної ради від 28.02.1997 передана у приватну власність ОСОБА_7 , а тому дана земельна ділянка при купівлі домоволодіння автоматично перейшла у власність набувача. Після придбання ОСОБА_2 жилого будинку ним була переоформлена і земельна ділянка, а відтак ніяких порушень з його сторони не має.
Ухвалою Полонського районного суду Хмельницької області від 30 серпня 2024 року відкрито провадження за зустрічним позовом та об'єднано його в одне провадження для спільного розгляду з первісним позовом.
Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 30 червня 2025 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_8 - відмовлено.
Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані на підставі ухвали Полонського районного суду від 29 січня 2025 року.
ОСОБА_1 не погодилася з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу посилається на його незаконність та необґрунтованість, зазначає, що висновки суду про тотожність земельної ділянки з кадастровим номером 6823610100:02:001:0153, право власності на яку в порядку приватизації набув ОСОБА_3 та продав її для ОСОБА_1 , адреса місця розташування котрої по вище названим документам значиться АДРЕСА_3 , та земельної ділянки з кадастровим номером 6823610100:02:001:0506, право власності на яку набув ОСОБА_2 в 2021 році після чого продав цю земельну ділянку для ОСОБА_4 з документальною адресою місця її розташування АДРЕСА_1 , оскільки ці земельні ділянки мають однакові розміри, площу та конфігурацію, межують з одними і тими ж суміжними землекористувачами, що беззаперечно доводить їх тотожність є правильними. Крім того, вірно встановлено судом, що приймаючи рішення Полонської міської ради № 11 від 20 травня 2021 року про передачу у власність для ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер 6823610100:02:001:0506, міською радою передано у власність ОСОБА_2 належну їй земельну ділянку. При цьому, суд прийшов до висновку, що нею обрано неналежний та неефективний спосіб захисту, так як рішення міської ради вичерпало свою дію його виконанням, крім того визнання цього рішення протиправним та його скасування, а також визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не відновить її порушеного права, проте такі висновки суду є незаконними, оскільки навпаки у випадку задоволення її позовних вимог її порушене право буде поновлено, тому апелянтка вважає, що нею обрано правильний спосіб захисту.
Тому просить рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 30 червня 2025 року в частині відмови у задоволенні її позовних вимог скасувати і ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити вимоги її позову, в решті рішення залишити без змін.
ОСОБА_2 та його представник - адвокат Князьська Н.А. також подали апеляційну скаргу, вважають, що рішення суду першої інстанції слід скасувати в частині відмови у задоволенні вимог зустрічної позовної заяви та ухвалити в цій частині нове судове рішення, про задоволення цих вимог, в решті рішення залишити без змін.
Представник апелянта вказує, що судом не враховано відсутність належних доказів, на підтвердження законності рішення виконавчого комітету Полонської міської ради № 44 від 19.04.1995 року, оскільки такі не збережені за визначеним строків зберігання, тому встановлення факту належного та законного вилучення земельної ділянки з користування ОСОБА_2 було зроблено судом лише на підставі припущень свідка, що не приймав участі при прийнятті рішення Полонської міської ради від 11.12.2002 року № 14, що є грубим порушенням норм процесуального права.
Представник апелянта посилається, що з 1995 року по 2007 рік, тобто часу коли ОСОБА_2 отримав статус інваліда ІІ групи, він сплачував за земельну ділянку відповідний податок, відповідно до Закону України "Про плату за землю". Тому, враховуючи рішення Полонської міської ради від 11.12.2002 року, яким у ОСОБА_2 вилучено земельну ділянку, судом першої інстанції не з'ясовувалось це питання та не дана оцінка оплаті земельного податку ОСОБА_2 впродовж 2002-2007 років. Вказана обставина виключає сам факт подачі ОСОБА_2 заяви згоди на вилучення в нього земельної ділянки . Разом з тим, проігнорувавши такі доводи позивача, у суду першої інстанції не виникало питань щодо сплати податків на землю особами на користь яких було передано спірну земельну ділянку, а письмових доказів даної обставини не було надано ні ОСОБА_1 ні ОСОБА_3 . Оскільки податок на землю сплачує власник ділянки, то це свідчить, що з фактичного володіння та користування ОСОБА_2 земельна ділянка в розмірі 0,10 га, розташована за адресою АДРЕСА_1 не вибувала.
Крім того, посилається представник апелянта, що суд не надавав належної правової оцінки правомірності чи неправомірності рішенню Полонської міської ради від 20.05.2021 року № 11, яким ОСОБА_2 було затверджено технічну документацію з землеустрою та передано у власність земельну ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 в розмірі 0,10 га., тоді як саме ця обставина є належним та допустим доказом заявленим позовних вимог ОСОБА_2 , як позивача по зустрічному позову стосовно відсутності його згоди та юридичного факту вилучення у нього земельної ділянки у нього в 2002 році. При цьому оскаржуваним судовим рішенням було встановлено неправомірність набуття права власності на земельну ділянку площею 0,10 га по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6823610100:02:001:0153, на підставах не передбачених законом та факт незаконного продажу спірної земельної ділянки ОСОБА_2 . Разом з тим, саме до земельної ділянки з кадастровим номером 6823610100:02:001:0153 перелічено ряд так званих «технічних помилок»: різна адреса; різне місце розташування відповідно даних реєстру; різна площа ділянки; різні власники, однак суд не прийняв цього до уваги, при істотному з'ясуванню обставин справи.
Також, поза увагою суду першої інстанції залишилося питання набуття ОСОБА_3 права на земельну ділянку в розмірі 0,10 га, розташована за адресою АДРЕСА_1 , при цьому судом встановлено, що у 2007 році ОСОБА_3 отримав копію рішення Полонської міської ради № 14 від 11.12.2002 року, яким земельна ділянка площею 0,10 га по АДРЕСА_1 надається у приватну власність для обслуговування житлового будинку ОСОБА_3 , тобто через п'ять років спливу строку зберігання відповідних заяв про вилучення земельної ділянки.
Головне управління Держгеокадастру у Волинській області подало відзив на апеляційні скарги. Посилається, що Державним кадастровим реєстратором Відділу у Старовижівському районі Міжрайонного управління у Ратнівському та Старовижівському районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому правомірно здійснив державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6823610100:02:001:0506, а тому, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій Головного управління Держгеокадастру у Волинській області пов'язаних з реєстрацією у Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 6823610100:02:001:0506, які на її думку є незаконними не заслуговують на увагу суду, оскільки є надуманими і жодним чином не обґрунтовані. Разом з тим, чинне законодавство України містить вичерпний перелік підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Крім того, відповідно до п. 3 положення про Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 23.12.2021 року № 603 (у редакції наказу Держгеокадастру від 10.09.2025 № 438), завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Волинської області. Тобто, позовна вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6823610100:02:001:0506, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не може породжувати для Головного управління Держгеокадастру у Волинській області жодних правових наслідків у вигляді вказівок на вчинення певних дій стосовно земельних ділянок, розташованих поза межами Волинської області. Посилаються, що як і в позовній заяві так і в апеляційній скарзі ОСОБА_1 жодним чином не обґрунтувала, які її права було порушено саме Головним управлінням. Отже, для скасування державної реєстрації земельної ділянки необхідні правові підстави, які на даний час відсутні.
Разом з тим, щодо апеляційної скарги за зустрічним позовом ОСОБА_2 , то зазначають, що Головне управління Держгеокадастру у Волинській області не є стороною в даній справі, а тому залишає питання щодо врегулювання спору на розсуд суду.
ОСОБА_3 подав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову є цілком законним та обґрунтованим. Зазначив, що рішенням Полонської міської ради від 11.12.2002 було задоволено заяву ОСОБА_2 про відмову від спірної земельної ділянки та надано ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки з подальшої передачею її у власність. Водночас у вказаному рішенні міської ради допущено технічну помилку та вказано адресу земельної ділянки « АДРЕСА_3 » замість « АДРЕСА_1 ». Як законний власник ОСОБА_3 продав належну йому земельну ділянку для ОСОБА_1 . За даними Публічної кадастрової карти та матеріалів проектів землеустрою земельна ділянка кадастровий номер 6823610100:02:001:0506, власником якої є ОСОБА_4 , фактично накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 6823610100:02:001:0153, власником якої є ОСОБА_1 , а отже це є одна і таж сама земельна ділянка.
ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову є цілком законним та обґрунтованим.
Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, подало відзив на апеляційні скарги, при цьому посилається, що Головне управління та його структурні підрозділи не здійснювали діяльності, спрямованої на порушення законних прав та свобод позивача, у зв'язку з чим заперечують проти позовних вимог в частині визначення співвідповідачем Головного управління, а позивач не заявляє позовні вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. Згідно з Витягу з Державного земельного кадастру від 16.01.2024 р., земельна ділянка з кадастровим номером 6823610100:02:001:0506 зареєстрована в Державному земельному кадастрі державним кадастровим реєстратором Відділу у Старовижівському районі Міжрайонного управління у Ратнівському та Старовижівському районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, а тому Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та його структурні підрозділи не здійснювали діяльності, спрямованої на порушення законних прав та свобод позивача.
ОСОБА_2 та його представник - адвокат Князьська Н.А. подали відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , посилаються, що доводи апелянта є безпідставними та не підлягають до задоволення.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Полонської міської ради № 44 від 19.04.1995 ОСОБА_2 (проживаючого по АДРЕСА_4 ) виділено земельну ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Відповідно до рішення Полонської міської ради № 14 від 11.12.2002 на підставі розгляду заяв громадян у ОСОБА_2 (проживаючого в АДРЕСА_5 ) вилучено земельну ділянку площею 0,10 га по АДРЕСА_1 і надано цю земельну ділянку у приватну власність для обслуговування житлового будинку ОСОБА_3 , про що свідчать дані архівного витягу.
Як вбачається із відомостей копії протоколу четвертої сесії ХХІУ скликання Полонської міської ради від 11 грудня 2002 року на засіданні сесії слухали інформацію інженера-землевпорядника ОСОБА_9 та проект рішення "Про вилучення і надання земельних ділянок у приватну власність та на умовах оренди" котре було прийнято одноголосно.
За повідомленням архівного відділу Шепетівської районної державної адміністрації копія заяви ОСОБА_2 про згоду на вилучення земельної ділянки, площею 0.10 га по АДРЕСА_1 архівний відділ не має можливості надати, так як заяви згідно описів фонду на постійне зберігання не передавались.
Згідно відповіді виконавчого комітету Полонської міської ради документи на підставі яких приймалися рішення зазначеної ради від 11.12. 2002 № 14 в архіві ради відсутні.
23.05.2007 року виконавчий комітет Полонської міської Ради, розглянувши заяви громадян, прийняв рішення № 1442, яким надав дозвіл на будівництво індивідуального будинку ОСОБА_3 по АДРЕСА_3 .
24 вересня 2007 року ОСОБА_3 подав директору Топографо-геодезичною фірмою "Терра" заяву з проханням розробити технічну документацію на земельну ділянку розташовану АДРЕСА_3 .
Згідно до даних акту встановлення та погодження зовнішніх меж землеволодіння, а також опису цих меж, кадастрового плану, плану меж, що є наявні у вказаній вище технічній документації земельна ділянка ОСОБА_3 розташована в АДРЕСА_3 межує від А до Б - землі загального користування (вулиця) відстань 20.01 м, від Б до В - землевласник ОСОБА_5 - 50,00 м, від В до Г - землі Полонської міської ради - 20.01, від Г до А - землевласник ОСОБА_6 -50.00 м
В ході розроблення технічної документація була сформована згадана вище земельна ділянка площею 0,10га розмірами 20,01х50м з кадастровим номером 6823610100:02:001:0153.
05.10.2007 ОСОБА_3 видано Державний акт серії ЯГ № 404602 на право власності на земельну ділянку на підставі рішення сесії Полонської міської ради від 11 грудня 2002 року № 14, в якому адреса місця розташування земельної ділянки зазначена АДРЕСА_3 кадастровий номер 6823610100:02:001:0153.
10.10.2007 ОСОБА_3 відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу продав ОСОБА_1 земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_3 , загальною площею 1000 кв.м для будівництва та обслуговування житлового будинку.
14.12.2007 ОСОБА_1 на підставі вище згаданого договору купівлі продажу видано Державний акт серії ЯГ № 412172 на право власності на земельну ділянку в якому місце розташування земельної ділянки зазначено також АДРЕСА_3 . кадастровий номер 6823610100:02:001:0153. Даний державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010775901148.
03.01.2020 ОСОБА_2 звернувся до Полонської міської ради із заявою, у якій просив надати для нього дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.10 га, розташованої в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, з метою передачі у приватну власність.
Рішенням Полонської міської ради № 5 від 19.05.2020 ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої в АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,10 га.
30.09.2020 ОСОБА_2 звернувся до Хмельницької регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" із заявою в якій просив виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, розташованої в АДРЕСА_1 .
В ході виконання працівниками Хмельницької регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" проектних робіт було сформовано земельну ділянку, розташовану за вище вказаною адресою, складено, зокрема її польовий абрис, акт погодження зовнішніх меж землеволодіння, опис таких меж, кадастровий план відповідно до яких суміжними землекористувачами являлись від А до Б землі загального користування (вулиця), від Б до В - земельна ділянка ОСОБА_5 кадастровий номер відсутній, від В до Г - ділянка ОСОБА_10 кадастровий номер 6823610100:02:001:0351, від Г до Д - ділянка ОСОБА_6 6823610100:02:001:0135, від Д до А ділянка ОСОБА_6 6823610100:02:001:0134. Площа земельної ділянки розташованої в АДРЕСА_1 становила 0,1000 га, розмірами від А до Б 20,01м, від Б до В 50,00м, від В до Г 20,01м, від Г до Д 8,65 м, від Д до А 41,35м (загальний розмір від Г до А - 50м (8,65 + 41,35) (кримінальне провадження № 12023244060000601 ).
22.12.2020 року відділ у Старовижівському районі Міжрайонного управління у Ратнівському та Старовижівському районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на підставі вище вказаного проекту землеустрою здійснив державну реєстрацію земельної ділянки розташованої в АДРЕСА_1 за категорією землі житлової та громадської забудови, цільове призначення 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1 га, кадастровий номер 6823610100:02:001:0506.
20.05.2021 року рішенням Полонської міської ради № 11 затверджено даний проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 кадастровий номер 6823610100:02:001:0506.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 07.06.2021 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на вище вказану земельну ділянку.
23.06.2021 року за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу ОСОБА_2 продав для ОСОБА_4 вільну від забудови земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 кадастровий номер 6823610100:02:001:0506, ринковою вартістю 59720 грн.
За даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 23.06.2021 за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на придбану ним за вище вказаним договором купівлі-продажу земельну ділянку.
21.07.2021 ОСОБА_4 отримав будівельний паспорт на нове будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 , 02.08.2021 для нього видані технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок потужністю 14 кВт вартістю 19,3356 тис. грн., також ним вибурено свердловину, завезено на земельну ділянку пісок та щебінь, споруджено фундамент (забутовка з каміння) під будівлю.
Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Згідно частини першої статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Нормами частини першої статті 81 ЗК України визначено способи набуття права власності на земельні ділянки, а саме: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Згідно із ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 118 ЗК України передбачено, що громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.
Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Згідно зі статтями 125, 126 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється в т.ч. у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Згідно ст.ст. 319, 321 ЦПК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Частинами другою та третьою статті 158 ЗК України встановлено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що земельна ділянка з кадастровим номером 6823610100:02:001:0153, право власності на яку в порядку приватизації набув ОСОБА_3 та відчужив ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_3 та земельна ділянка з кадастровим номером 6823610100:02:001:0506, право власності на яку набув ОСОБА_2 та відчужив ОСОБА_4 АДРЕСА_1 , мають однакові розміри, площу та конфігурацію, межують з одними і тими ж суміжними землекористувачами, тобто є тотожними, що фактично не заперечується і сторонами.
При цьому, як вбачається з рішення Полонської міської ради № 14 від 11.12.2002 у ОСОБА_2 вилучено земельну ділянку площею 0,10 га по АДРЕСА_1 і надано саме цю земельну ділянку у приватну власність для обслуговування житлового будинку ОСОБА_3 , однак в послідуючому відповідними державними органами було допущено технічну помилку щодо адреси даної земельної ділянки та помилково вказано її номер 47/3 замість 48/3, що і призвело виникнення даної ситуації та щодо неправильної нумерації однієї і тієї ж самої земельної ділянки, вказана обставина сторонами не спростована.
ОСОБА_3 як власник земельної ділянки з кадастровим номером 6823610100:02:001:0153 правомірно в порядку приватизації набув дану земельну ділянку та в подальшому відчужив її ОСОБА_1 в 2009 році, а ОСОБА_2 набув право власності на цю ж земельну ділянку, але під іншим кадастровим номером та іншою адресою, вже в 2021 році, тобто коли власником даної земельної ділянки була позивач ОСОБА_1 .
Тобто орган місцевого самоврядування надав у власність ОСОБА_8 в порядку приватизації та відведення земельної ділянки, земельну ділянку, як перебувала у власності позивача ОСОБА_1 , без припинення права власності позивача на вказану земельну ділянку.
В зв'язку з цим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності порушення прав землевласника позивача ОСОБА_1 на володіння, користування та розпорядження спірною земельною ділянкою з боку органу місцевого самоврядування та відповідача ОСОБА_8 і таке право підлягає захисту в порядку, передбаченому нормами Цивільного і Земельного кодексів.
Доводи апеляційної скарги, що судом не враховано відсутність належних доказів, на підтвердження законності рішення виконавчого комітету Полонської міської ради № 44 від 19.04.1995 року, оскільки такі не збережені за визначеним строків зберігання, тому встановлення факту належного та законного вилучення земельної ділянки з користування ОСОБА_2 було зроблено судом лише на підставі припущень свідка, що не приймав участі при прийнятті рішення Полонської міської ради від 11.12.2002 року № 14 слід відхилити.
Як вбачається з рішення Полонської міської ради № 14 від 11.12.2002 зі згоди ОСОБА_2 , яка була сформована ним у письмовій заяві поданій до зазначеної ради, вилучено в нього, надану йому рішенням виконавчого комітету Полонської міської ради № 44 від 19.04.1995, земельну ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 , в розмірі 0,10 га та надано вказану земельну ділянку ОСОБА_3 .
На час розгляду даної справи від 2002 року минуло понад 23 роки, за спливом строків зберігання документів, в тому числі відповідної заяви ОСОБА_2 , відсутня можливість встановити беззаперечну відсутність вищевказаної заяви ОСОБА_2 при ухваленні рішення органом місцевого самоврядування в 2022 році.
При цьому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який в даному випадку керувався загальним принципом права - презумпція добросовісності, який означає, що особа вважається такою, що діє добросовісно, доки не буде доведено зворотне. У контексті рішень міської ради, це означає, що припускається, що рада приймає рішення з наміром дотримуватися закону та діяти в інтересах громади, а не з метою нанесення шкоди або зловживання владою.
Крім того як вбачається з матеріалів справи 03.01.2020 ОСОБА_2 звернувся до Полонської міської ради із заявою, у якій просив надати для нього дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.10 га, розташованої в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, з метою передачі у приватну власність. Рішенням Полонської міської ради № 5 від 19.05.2020 ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої в АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,10 га., а 20.05.2021 рішенням Полонської міської ради № 11 затверджено даний проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_2 земельної ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 кадастровий номер 6823610100:02:001:0506 саме в порядку відведення.
Тобто фактично ОСОБА_2 в 2020 році звернувся до органу місцевого самоврядування в порядку ст. 116 ЗК України для безоплатного отримання у власність земельної ділянки із земель комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, а за частиною 4 цієї ж норми передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.
Таким чином, подаючи вищевказану заяву, ОСОБА_2 мав усвідомлювати, що має право на отримання у власність земельної ділянки із земель комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації перший і єдиний раз і наявність у нього на підставі рішення органу місцевого самоврядування 1995 року земельної ділянки унеможливлює повторне отримання ним спірної земельної ділянки у власність в порядку відведення.
Якщо ОСОБА_2 вважав, що має на праві власність вищевказану земельну ділянку, то він мав розробити проект відновлення меж даної земельної ділянки та зареєструвати її в Державному земельному кадастрі без проходження процедури, передбаченої ст.ст. 116, 118 ЗК України щодо відведення земельної ділянки.
Крім того рішенням сесії Поніківської селищної ради від 29.12.2003 № 5а відповідно до ст.118,121 Земельного Кодексу передано ОСОБА_11 у власність земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_6 , площею 0,1556 га у тому числі 0,15 га для обслуговування будинку, та 0,0056 га для ведення господарства.
10.02.2004 ОСОБА_2 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХМ № 089803 на підставі рішення сесії Понінківської селищної ради від 28.12.2003, яким посвідчено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,15 га, розташованої АДРЕСА_6 , цільове призначення обслуговування жилого будинку. Даний державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0104050918.
Тобто в 2009 році ОСОБА_2 було передано у власність в порядку безоплатної передачі відповідно до ст.118,121 із земель комунальної власності земельну ділянку для обслуговування будинку, що було б неможливим в разі наявності у ОСОБА_2 на праві власності іншої земельної ділянки з тим же цільовим призначенням і останній мав усвідомлювати, що, отримуючи у власність земельну ділянку в 2003 році в нього не могло бути на праві власності іншої земельної ділянки з таким же цільовим призначенням.
Вказані обставини також свідчать про неправомірність набуття ОСОБА_2 права власності в 2021 році на спірну земельну ділянку, власником якої була вже ОСОБА_1 , а також в своїй сукупності свідчать про правомірність рішення Полонської міської ради від 11.12.2002 року № 14 про вилучення в ОСОБА_2 спірної земельної ділянки за його згодою.
Також суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що з 1995 року по 2007 рік, тобто часу коли ОСОБА_2 отримав статус інваліда ІІ групи, сплачував за земельну ділянку відповідний податок. Дані обставини не були предметом розгляду суду першої інстанції, а відтак дані докази відповідально до ст.. 364 ЦПК України не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції.
Безпідставними є твердження апелянта, що земельні їдіялнки поизввача і відповідача є різними: різна адреса; різне місце розташування відповідно даних реєстру; різна площа ділянки; різні власники. Вказані обставини щодо тотожності спірних земельних ділянок в повній мірі з'ясовані судом і не спростовані самим ОСОБА_2 , про що зазначено в мотивувальній частині даної постанови.
Також суд не приймає до уваги доводи апелянта, що поза увагою суду першої інстанції залишилося питання набуття ОСОБА_3 права на земельну ділянку в розмірі 0,10 га, розташована за адресою АДРЕСА_1 , так як при цьому судом встановлено, що у 2007 році ОСОБА_3 отримав копію рішення Полонської міської ради № 14 від 11.12.2002 року, яким земельна ділянка площею 0,10 га по АДРЕСА_1 надається у приватну власність для обслуговування житлового будинку ОСОБА_3 , а право власності зареєстрував лише в 2009 році.
Як пояснив в суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 технічна документація на земельну ділянку була виготовлена в 2009 році перед укладенням договору купівлі-продажу ОСОБА_1 і тоді ж був присвоєний кадастровий номер, а після цього було укладено договорі купівлі-продажу.
Чинним законодавством на 2003 рік не було обмежено строку виготовлення технічної документації щодо землеустрою та присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці після ухвалення рішення про надання її у власність, а відтак вищевказані твердження апелянта нічим не обґрунтовані.
Однак при цьому суд відхиляє і доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що нею обрано правильний спосіб захисту.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Верховний Суд також неодноразово звертав увагу, що судовий захист повинен бути повним, відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19), пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20).
Як вбачається з позовних вимог ОСОБА_1 остання просила суд визнати протиправним та скасувати рішення одинадцятої сесії Полонської міської ради ОТГ VIII скликання № 11 від 20 травня 2021 року про затвердження технічної документації, проекту землеустрою та передачу у власність для ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер 6823610100:02:001:0506; визнати незаконним дії Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, пов'язані з реєстрацією у Державному земельному кадастрі відомостей про вказану земельну ділянку та скасувати її реєстрацію в Державному земельному кадастрі; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 6823610100:02:001:0506 площею 0,1000 га,; визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; зобов'язати ОСОБА_4 звільнити спірну земельну ділянку від будівельних матеріалів та іншого свого майна.
Однак відповідно до ч. 13 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації . Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Однак ОСОБА_1 не заявила суду жодних вимог щодо скасування чи припинення права власності відповідача ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 6823610100:02:001:0506 площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), що розташована за адресою АДРЕСА_1 , а відсутність такої вимоги унеможливлює скасування земельної ділянку в порядку ч. 13 ст. 79-1ЗК України в Державному земельному кадастрі і суд не може вийти за межі позовних вимог в силу принципу змагальності і диспозитивності цивільного процесу.
Також суд не може визнати право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1000 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , так як по-перше позивач не ставить питання про скасування чи припинення права власності ОСОБА_4 на дану земельну ділянку. по друге вона фактично є власником даної земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу і в позові ОСОБА_2 про скасування такого права власності відмовлено.
Що стосується інших позовних вимог про скасування рішення Полонської міської ради № 11 від 20 травня 2021 року визнаня недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 6823610100:02:001:0506 площею 0,1000 га, то Верховний Суд неодноразово зазначав, що для усунення перешкод в користуванні майном чи витребування майна з чужого незаконного володіння оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскарження всього ланцюга договорів та інших правочинів щодо спірного майна, державного акта на право власності не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про усунення перешкод в користуванні майном чи витребування майна із чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не створює правових наслідків, на які воно спрямоване.
Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 85, 86, 94), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункти 38, 39), від 01 та 15 жовтня 2019 року у справах № 911/2034/16 (пункт 46) та № 911/3749/17 (пункти 6.25, 6.26), від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункти 42-43, 47, 49).
При цьому колегія суддів звертає увагу на наявність фактично двох власників на одну спірну земельну ділянку, яка має різні кадастрової номери та різні адреси.
За таких обставин задоволення позовних вимог позивача не призведе до відновлення її порушеного права, так як право власності ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку є чинним, а тому позивач буде змушена повторно звертатись до суду з іншим позовом, в зв'язку з чим обраний позивачем спосіб захисту не забезпечує відсутності необхідності звернення нею до суду для вжиття додаткових засобів захисту і відновлення свого порушеного права.
Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 268, 374, 375, 382, 384, 389 390 ЦПК України, суд
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 30 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03 листопада 2025 року.
Судді А.М. Костенко
Р.С. Гринчук
Т.В. Спірідонова