Справа № 462/4433/21 Головуючий у 1 інстанції: Палюх Н.М.
Провадження № 22-з/811/209/25 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
03 листопада 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий - суддя Цяцяк Р.П.,
судді Ванівський О.М. та Шеремета Н.О.,
за участю секретаря Підлужного В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові заяву адвоката Гук Ольги Олегівни, представника ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , на рішення Залізничного районного суду міста Львова від 02 січня 2025 року,
Постановою Львівського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , було залишено без задоволення, а рішення Залізничного районного суду міста Львова від 02 січня 2025 року- без змін (том 2, а.с. 211-215).
11 серпня 2025 року представниця відповідачки ОСОБА_1 , адвокат Гук Ольга Олегівна, надіслала до суду Заяву про ухвалення додаткового рішення - про стягнення з позивачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 25 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного провадження у справі. До згаданої Заяви було долучено докази її надіслання представниці позивачів, адвокату Кирик Н.І. (том 2, а.с. 238-253).
Підпунктом «в» пункту 4 частини 1 ст. 382 ЦПК України встановлено, що в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, однак Львівським апеляційним судом при ухваленні постанови від 06 серпня 2025 року питання розподілу судових витрат не вирішувалося.
Пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Від позивачів та їхньої представниці відгуку (заперечень тощо) на згадану вище Заяву адвоката Гук О.О. до суду не поступило.
У відповідності до частини 2 статті 246 ЦПК України питання про судові витрати вирішується без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, а також перевіривши матеріали справи в межах вирішення питання про судові витрати, колегія суддів дійшла наступних висновків.
ЦПК України встановлено, що:
- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);
- судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, і що витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи (частини 1 та 3 статті 133);
- витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини 1-3 статті 137);
- розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137);
- суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137);
- обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137).
Для отримання відшкодування витрат на правову допомогу слід довести: факт і тривалість надання цієї правової допомоги; факт надання допомоги адвокатом або іншим фахівцем у галузі права; факт оплати правової допомоги (або обов'язку такої оплати; п.1 ч.2 статті 137 ЦПК).
Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:
(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);
(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;
(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;
(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;
(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Матеріалами справи стверджується наступне.
21 березня 2025 року між відповідачкою ОСОБА_1 (як Клієнтом) та адвокатом Гук О.О. було укладено Договір про надання правничої допомоги № 2103/01, згідно умов якого адвокат взяла на себе зобов'язання надавати Клієнту правничу допомогу в межах апеляційного провадження у даній справі, а Клієнт зобов'язувалася сплатити Адвокату 25 000 грн. винагороди за надану допомогу (том 2, а.с. 158-160).
27 березня 2025 року адвокат Гук О.О. надіслала до суду Відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено, що попередньо розмір витрат на правничу допомогу відповідачці ОСОБА_1 визначено у розмірі 25 000 грн. До Відзиву на апеляційну скаргу долучено докази його надіслання разом з додатками представниці позивачів, адвокату Кирик Н.І. (том 2, а.с. 121-164).
25 липня 2025 року представник позивачів, адвокат Кирик Н.І., особисто ознайомилась зі всіма матеріалами справи (том 2, а.с. 201).
Від позивачів та/або їхнього представника клопотань до суду про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, або доводів про неспівмірність витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідачів до дня ухвалення цієї додаткової постанови (03.11.2025 року, тобто - протягом 7 (семи) місяців) не поступило.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як стверджується матеріалами справи, на стадії апеляційного розгляду справи в якості надання професійної правничої допомоги адвокатом Гук О.О., як представником відповідачки ОСОБА_1 , було підготовлено та подано до суду Відзив на апеляційну скаргу (том 2, а.с. 121-164) і вона приймала участь в судовому засіданні 28.07.2025 року (том 2, а.с. 208).
З урахуванням наведеного вище, а також з урахуванням критеріїв складності даної справи, предмету судового розгляду та розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів приходить до висновку про те, що заява представника відповідачки Бугари Н.В. про відшкодуваннявитрат на професійну правничу допомогу підлягає до задоволення лише частково - у розмірі 10 000 грн. (по 5 000 грн. з кожного з позивачів), що (на переконання колегії суддів) буде відповідати критеріям розумності, виваженості та справедливості.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 367, 382, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Заяву адвоката Гук Ольги Олегівни, представника ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повну постанову складено 03 листопада 2025 року.
Головуючий: Цяцяк Р.П.
Судді: Ванівський О.М.
Шеремета Н.О.