Справа № 216/7318/25
провадження 1-кп/216/729/25
іменем України
03 листопада 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (поза межами суду),
обвинуваченого ОСОБА_4 (поза межами суду),
захисника адвоката ОСОБА_5 (поза межами суду),
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань приміщення суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42023041330000382 від 20.10.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Мала Токмачка Оріхівського району Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштований, перебуває у зареєстрованому шлюбі, на утриманні має неповнолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , який перебуває на посаді стрільця-санітара третього стрілецького відділення другого стрілецького взводу першої стрілецької роти першого стрілецького батальйону, у військовому званні «старший солдат», є учасником бойових дій, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України,-
Під час судового розгляду було встановлено, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 №153 від 27 травня 2023 року, старшого солдата ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця-санітара третього стрілецького відділення другого стрілецького взводу першої стрілецької роти першого стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 та він вважається таким, що з 27 травня 2023 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому воєнний стан продовжено та діє до цього часу.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Разом із цим, ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.
25 вересня 2023 року, ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасового ухилення від військової служби, в порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, самовільно залишив військову частину, а саме пункт постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 , яка, на той час, розташовувалась на території АДРЕСА_2 .
Таким чином, у період з 25 вересня 2023 року по теперішній час, старший солдат ОСОБА_4 обов'язки військової служби не виконував, безпідставно залишив місце несення військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення до місця несення військової служби, звернення до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового управління не здійснював, та перебував за межами військової частини та місця несення служби до 04 серпня 2025 року.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю й пояснив, що за обставин, викладених у вироку вчинив даний злочин, а саме: військову службу востаннє проходив 27.07.2023 у військовій частини НОМЕР_1 , на посаді стрільця-санітара третього стрілецького відділення другого стрілецького взводу першої стрілецької роти першого стрілецького батальйону, у військовому званні «старший солдат». 25.09.2023 самовільно залишив місце служби та направився за місцем проживання у Запорізьку область, де перебував до затримання 04.08.2025. У вчиненому обвинувачений щиро покаявся, осудивши свої дії та усвідомивши суспільну небезпечність вчиненого злочину.
У зв'язку із безсумнівним та добровільним, тобто без будь-якого впливу із чиєї б то ні било сторони, визнанням у повному обсязі ОСОБА_4 своєї вини в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині (повідомленій підозрі), погодженні з кваліфікацією вчиненого ним діяння, підтвердженням ним його фактичних обставин, відсутності жодних заперечень щодо нього з боку сторони обвинувачення, усвідомленням і правильним розумінням роз'ясненого судом положення частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України про те, що у випадку визнання ним змісту даних фактичних обставин, сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржувати їх в апеляційному порядку, відсутністю його заперечень проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оскаржуються, суд ухвалив дослідити докази, обмежившись показаннями обвинуваченого, а також документами, що характеризують особу обвинуваченого.
Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні, у їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю, а дії його відповідають складу злочину, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України, і правильно кваліфіковані як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, у зв'язку із чим, обвинувачений підлягає кримінальному покаранню.
Вивчаючи особу винного шляхом з'ясування стану його здоров'я, поведінки до вчинення злочину, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_4 на момент вчинення ним інкримінованого злочинного діяння раніше не судимий, має середню освіту, перебуває у зареєстрованому шлюбі, на утриманні має неповнолітню дитину, за медичною допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не звертався.
Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, суд виходить з класифікації злочинів, особливостей та обставин його вчинення, й приходить до висновку, що обвинуваченим вчинено тяжкий злочин.
До обставин, які пом'якшують покарання і встановлені у даній кримінальній справі, суд відносить щире каяття, стан здоров'я обвинуваченого, який отримав порання під час проходження військової служби, а також наявність у обвинуваченого статусу учасника бойових дій.
Обговорюючи питання про міру покарання відносно обвинуваченого, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а також особу обвинуваченого і обставини, які пом'якшують його покарання, наведені судом вище у вироку, у зв'язку з чим, враховуючи санкцію ч. 5 ст. 407 КК України та положення ст. 75 КК України, вважає що виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, оскільки саме таке покарання сприятиме його виправленню і попередженню вчиненню нових кримінальних правопорушень, а також буде необхідним і достатнім.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 63, 65, 66, 407 ч. 5 КК України, ст.ст. 349, 369-376, 392, 395, 532-533 КПК України,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 18 серпня 2025 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого під час досудового розслідування залишити незмінним до набрання вироком законної сили.
Копію вироку негайно після його проголошення надіслати обвинуваченому, його захиснику та прокурору.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, є обов'язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.
Вирок ухвалено, виготовлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя ОСОБА_7