Справа № 225/340/24
Провадження № 6/206/148/25
03.11.2025 Самарський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючий суддя Малихіної В.В.
при секретарі Тимченко Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро заяву відповідача ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відстрочку виконання судового рішення,
Рішенням Самарського районного суду міста Дніпра від 11.02.2025 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: служба у справах дітей Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, орган опіки та піклування Ромоданівської сільської ради Полтавської області, відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відібрання малолітньої дитини та передання її матері задоволено у повному обсязі. Рішення набрало законної сили.
15 жовтня 2025 року відповідач ОСОБА_1 звернувся із заявою про відстрочку виконання рішення суду. Свою заяву обґрунтовував тим, що з метою виконання судового рішення ним було проведено бесіду із сином ОСОБА_3 , та останній категорично відмовляється їхати проживати до позивача ОСОБА_2 , пояснюючи свою позицію тим, що остання застосовує до нього неприпустимі методи виховання. Також виконавчі дії відкладалися тричі 13.03.2025, 12.08.2025 та 02.10.2025 року у зв'язку з його відмовою їхати з матір'ю, про що було складено відповідні акти. Просив у зв'язку з наведеними обставинами відстрочити виконання судового рішення про відібрання малолітньої дитини на 30 календарних днів.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Від заявника надійшло клопотання про розгляд заяви за його відсутності в якій він підтримував заяву та просив її задовольнити на підставі викладених обставин.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду заперечення відповідно до яких зазначив, що головною обставиною невиконання рішення суду є поведінка батька, який маніпулює думкою дитини, усіма законними і незаконними способами перешкоджає виконанню рішення суду, блокує зв'язок і спілкування дитини з матір'ю, залякує посадових осіб та оточуючих своїми скаргами. Щодо посилання заявника на думку дитини, то вона має значення, але не носить характер основної і вирішальної. З 14-ти років дитина може прийняти самостійно рішення, щодо проживання з одним з батьків. В рішеннях суду зазначено про визначення місця проживання дитини разом з матір'ю та встановлено відібрання дитини саме від батька. І таким чином, намагання ОСОБА_1 перекладення відповідальності на малолітнього є очевидною маніпуляцією, щоб затягнути процес виконання рішення суду. Останній продовжує зловживати процесуальними правами та діє перш за все у своїх інтересах, а не в інтересах дитини.
Представник заінтересованої особи Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відстрочку виконання судового рішення в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома.
Суд, враховуючи позицію заявника, заінтересованої особи та ознайомившись з матеріалами справи приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
За змістом частини 2 статті 435 ЦПК України, заява про розстрочення виконання рішення має бути розглянута судом у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, при цьому явка учасників справи не є обов'язковою.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Саме такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2019 року у справі № 2-54/08.
Законодавство України не містить вичерпного переліку обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки.
Тобто, перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у національному законодавстві є нечітким. Обмеження стосовно можливого та допустимого строку відстрочки виконання остаточного рішення у законі відсутнє.
Отже, суд, який прийняв рішення, має широкі дискреційні повноваження щодо підстав та строку для відстрочки виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій.
Відстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду обов'язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення.
Так, обставини на які посилається заявник не можуть вважатися винятковою обставиною в розумінні положень ст. 435 ЦПК України, а дії заявника носять характер зловживання процесуальними правами, у зв'язу з чим суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду.
Як передбачено частиною 7 статті 435 ЦПК України, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Керуючись статтею 435 ЦПК України, - суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відстрочку виконання судового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Малихіна