Справа № 214/1562/15-к
1-кп/214/358/25
15 жовтня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурорів - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
його захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у місті Кривому Розі, об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 4 ст. 185 КК України, -
Прокурор заявив клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою, пославшись при цьому, зокрема, на те, що обвинувачений, який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання на строк від 3 до 8 років, неодноразово не з'являвся у судові засідання, хоча про час та місце їх проведення повідомлявся належним чином, у зв'язку з чим до обвинуваченого неодноразово застосовувався примусовий привід, а також обвинуваченого тричі було оголошено в розшук, що свідчить про переховування обвинуваченого від суду, також він уважає, що обвинувачений може в незаконний спосіб впливати на свідків чи експертів по даному кримінальному провадженні, також, що обвинувачений під час розгляду цього кримінального провадження вчинив інший злочин, передбачений ч. 1 ст. 289 КК України, а також, що під час розгляду цього кримінального провадження обвинувачений вчинив новий злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, що свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення злочинів, а тому, приймаючи до уваги всі ці обставини, є підстави вважати, що обвинувачений, продовжуючи перебувати на волі, буде переховуватись від суду або вчиняти нові злочини.
Потерпіла підтримала клопотання прокурора.
Обвинувачений у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки ризики, на які посилається прокурор, не доведені у належний спосіб, а також прокурор не довів, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить його належної процесуальної поведінки, а тому просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Захисник обвинуваченого також заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив про зміну відносно свого підзахисного діючого запобіжного заходу на більш м'який з можливістю внесення застави, в обґрунтування якого послався на те, що ризики, на які посилається прокурор у своєму клопотанні, є необґрунтованими, також прокурор не обґрунтував, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти зазначеним у його клопотанні ризикам, а також, що ризики, які, можливо, раніше й існували, зі спливом тривалого часу перебування обвинуваченого під вартою сплили.
Суд, вислухавши учасників судового провадження, вивчивши клопотання з додатками та матеріали кримінального провадження, приходить до такого.
Частиною 3 ст. 331 КПК України визначено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
19 серпня 2025 рокуухвалою цього суду до було продовжено тримання обвинуваченого під вартою до 19 жовтня 2025 року включно.
Отже, вирішуючи клопотання прокурора, суд приходить до висновку, що обставини, за яких до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та за яких такий захід неодноразово продовжувався, не змінились: як уже було встановлено у судовому засіданні раніше, обвинувачений до суду тривалий час не з'являвся, електронні та паперові повістки, який він отримував, ігнорував, на протязі розгляду даного кримінального провадження - починаючи з 2015 року - до обвинуваченого неодноразово було застосовано примусовий привід - 10 червня 2020 року, 24 липня 2020 року, 23 червня 2022 року, 04 серпня 2022 року та 14 серпня 2024 року, а також обвинуваченого неодноразово було оголошено в розшук - 18 січня 2019 року, 14 серпня 2020 року, 06 грудня 2022 року та 30 вересня 2024 року.
При цьому, поважність причин такої своєї процесуальної поведінки обвинувачений у судовому засіданні ніяк не довів.
Отже, такі обставини вказують на ухилення обвинуваченого від суду з метою уникнути відповідальності, що підтверджує існування ризику, про який зазначив прокурор, - ризику переховування обвинуваченого від суду.
Разом з тим, суд приймає до уваги, що під час розгляду даного кримінального провадження обвинуваченого було притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 289 КК України.
Більш того, у провадженні цього суду перебуває нове кримінальне провадження №12925041750000086 від 17.01.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке було об'єднане з цим кримінальним провадженням.
Такі обставини підтверджують існування ризику, про який зазначив прокурор, - ризику вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.
Отже суд, зважаючи на все вищевикладене, приходить до висновку, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду або вчиняти нові кримінальні правопорушення, а тому приходить до переконання, що клопотання прокурора є обґрунтованим, а відтак таким, що підлягає задоволенню.
Обставин, які б указували на такий стан здоров'я обвинуваченого, який не дозволяє тримати його під вартою, судом не встановлено.
Оскільки обвинувачений обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, суд не визначає розміру застави, що передбачено положеннями ст. 183 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 315, 331, 369, 371, 372 КПК України, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на два місяці, а саме до 15 грудня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_7