Справа № 202/10403/25
Провадження № 1-кс/202/7832/2025
31 жовтня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпра клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Дніпропетровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 , про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041370000871 від 19.05.2025, у відношенні:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баку Азейбаржан, є громадянином України, який не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, з середньою освітою, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, -
Слідчий звернувся до слідчого судді з вищевказаним клопотанням, в обгрунтування якого посилається на те, що ОСОБА_6 , будучи раніше судимим згідно вироку Павлоградського міськрайонного суду від 01.03.2021 за ч. 3 , ч. 4 ст. 187 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років, та згідно вироку Павлоградського міськрайонного суду від 17.03.2025 за ч. 2 ст. 125 КК України до 1 року обмеження волі та на підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік, на шлях виправлення та перевиховання не став та вчинив нове умисне кримінальне правопорушення проти життя особи та її власності.
В той час коли ОСОБА_6 перебував у місцях позбавлення волі (точного часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено), йому стало відомо про те, що по вулиці Олеся Гончара в м. Павлоград проживає одинокий чоловік похилого віку, який займається колекціонуванням монет та медалей і у нього можуть зберігатись значні суми грошей. У зв'язку із чим у ОСОБА_6 виник злочинний намір заволодіти майном потерпілого ОСОБА_6 , а саме вчинити на нього розбійного нападу та його умисне вбивство з корисливих мотивів.
13.05.2025 приблизно о 21 год. 25 хв. (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_6 , перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, діючи з корисливих мотивів та з метою власного матеріального збагачення, прибув до житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_3 , де перебуваючи на місці, постукав до вхідних дверей будинку, де йому напіввідчинив двері ОСОБА_9 та в цей час ОСОБА_6 , умисно, кулаком правої руки наніс удар в обличчя ОСОБА_9 , від якого останній впав на підлогу та в цей час ОСОБА_6 незаконно, без дозволу володільця житла, проник всередину будинку.
Знаходячись всередині житлового будинку, ОСОБА_6 , діючи умисно, вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, на особу похилого віку ОСОБА_9 , в ході якого поєднавши свої дії з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, що зазнала нападу, з метою позбавити його можливості чинити опір, сів зверху над потерпілим, коли той лежав на животі та почав зв'язувати рот, руки та ноги клейкою стрічкою і мотузкою. Однак, ОСОБА_9 вчиняв опір та намагався захистити себе тримаючи поруч кухонний ніж, але ОСОБА_6 вихватив ніж у ОСОБА_9 та почав наносити ножом множинні удари в область шиї та потиличної частини голови ОСОБА_9 , в результаті чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді відкритих ран голови та шиї, які спричинили гостру крововтрату та спричинили смерть потерпілого.
В подальшому, ОСОБА_6 реалізовуючи свій злочинний намір на заволодіння чужим майном, обшукав житловий будинок потерпілого, де в зальній кімнаті вищезазначеного будинку в сумці на підлозі біля письмового столу виявив 17 медалей ( вартість не встановлено), каблучки вартістю 27 000 гривень, медаль Леніна вартістю 67 000 гривень, браслет з годинника вартістю 53 082 гривень, медаль Леніна вартістю 67 000 гривень, перстень вартістю 26, 243 гривень, кусок з браслету 2, 752 гривень, обручка 23,928 гривень, а всього майна на загальну суму 267 005 грн., яким незаконно заволодів та розпорядився на власний розсуд. Після чого, ОСОБА_6 , з метою приховати свій злочин, зачинив вхідні двері будинку на ключ та зник з місця події, тобто підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний із проникненням у житло, в умовах воєнного стану, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
02 червня 2025 року військовослужбовцця ОСОБА_6 затримано на підставі ст. 207, 208 КПК України.
03 червня 2025 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Баку Азербайджан, громадянина України, не одруженому, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, осіб похилого віку не маючого, не працюючого, має середню - технічну освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 01.03.2021 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3, 4 ст. 187 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 29.03.2021 звільнився по відбуттю строку покарання; 17.03.2025 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 125 КК України до 1 року обмеження волі. На підставі ст. 75, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік - повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний із проникненням у житло, в умовах воєнного стану, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
05 червня 2025 року ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 31 липня 2025 року.
29 липня 2025 року постановою керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону продовжено строк досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні до 03 вересня 2025 року.
30 липня 2025 року ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 та продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 03 вересня 2025 року.
01.09.2025 ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 продовжено строк досудового розслідування до 03.11.2025
03.09.2025 ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 та продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 03.11.2025.
11.09.2025 заступником керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону постановою про доручення здійснення досудового розслідування слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу доручено здійснення досудового розслідування слідчому управлінню ГУНП в Дніпропетровській області.
Причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується письмовими матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом огляду від 19.05.2025 за адресою: АДРЕСА_3 ; Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 02.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 02.06.2025; Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 02.06.2025; Протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_10 , свідка ОСОБА_11 , ОСОБА_12 від 02.06.2025; Протоколом обшуку від 02.06.2025; Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 02.06.2025; протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину; повідомленням про підозру ОСОБА_6 .
В ході досудового розслідування за вказаним кримінальним провадженням
є необхідність у продовженні строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , без визначення розміру застави, оскільки відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України наявні ризики, передбачені п. п. 1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, встановлені ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, до теперішнього часу не відпали, а саме:
підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за яке, передбачено понесення винною особою покарання у виді позбавлення волі строком від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу. Також про наявність вказаного ризику свідчить поведінка підозрюваного після вчинення злочину, який одразу покинув місце вчинення злочину з метою відведення від себе підозри причетності до вчинення злочину та з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.04.2025 №1634, ОСОБА_6 самовільно залишив розташування військової частини, що безумовно підтверджує ризик переховування та відсутність стримуючих факторів
підозрюваний ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки свідки та потерпіла проживають в тому ж населеному пункті, де мешкає підозрюваний ОСОБА_6 що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
підозрюваний ОСОБА_6 може вчиняти інші кримінальні правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки підозрюваний вчиняючи злочин, в умовах воєнного стану, фактично відмовився виконувати завдання, що потягне за собою перекладення його обов'язків на інших військовослужбовців, збільшення навантаження на них та посилення загрози їхньому життю. Такі дії ОСОБА_6 вже є опосередкованим посяганням на життя та здоров'я інших військовослужбовців та фактичним висловленням байдужості до їх безпеки на користь власного страху. З огляду на це, а також те, що підозрюваному загрожує покарання до 15 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі, з метою ухилення від покарання у разі визнання його винним або від кримінального переслідування існує реальна можливість вчинення останнім злочину, передбаченого ст. 408 КК України («Дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а також нез'явлення з тією самою метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу»).
Крім того, знаходячись на свободі може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки характер злочину у вчиненні якого підозрюється останній, а також навички останнього поводження з вогнепальною зброєю як військовослужбовця та доступ під час виконання службових обов'язків до вогнепальної зброї та бойових припасів в тому числі до необлікованих, негативну характеристику з місця служби підозрюваного свідчить про підвищену небезпеку останнього, а тому є підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі і злочин проти життя та здоров'я особи.
Враховуючи те що, ОСОБА_6 , будучи раніше судимим згідно вироку Павлоградського міськрайонного суду від 01.03.2021 за ч. 3 , ч. 4 ст. 187 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років, та згідно вироку Павлоградського міськрайонного суду від 17.03.2025 за ч. 2 ст. 125 КК України до 1 року обмеження волі та на підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік, вчинив нове умисне кримінальне правопорушення проти життя особи та її власності, слідство вважає, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного пов'язана з тим, що вказані запобіжні заходи будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.
Неможливість покладення на підозрюваного обов'язків без застосування запобіжного заходу пов'язана з тим, що вказаний спосіб застосування заходу забезпечення і не може бути застосований до особи, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, пов'язаного із порушенням Присяги військовослужбовця Збройних Сил України, особи.
За таких обставин покладення обов'язків без застосування запобіжного заходу не може запобігти цим ризикам, також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість підозрюваного свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування.
З огляду на те, що органом досудового розслідування доведено та підтверджено вищевказаними матеріалами існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: що підозрюваний ОСОБА_6 має можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може здійснити вплив на свідків та потерпілу, тому що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути признаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання, а також беручи до уваги вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, його вік, посаду, репутацію, стан здоров'я, майновий стан та інші обставини, приймаючи до уваги особливу суспільну небезпеку протиправних дій ОСОБА_6 для запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В свою чергу, в умовах воєнного стану на території України, з метою належного покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, такий підхід національних судів щодо застосування викличного виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не допустить негативного впливу на обороноздатність держави в умовах воєнного стану, підриву авторитету, бойової готовності та боєздатності підрозділу Збройних Сил України та не створить в очах військовослужбовців уяву безкарності та свавілля.
Не утворює підстав для звільнення підозрюваного і участь останнього у бойових діях пов'язаних з захистом суверенітету та незалежності України, оскільки ці обставини мали місце і на час вчинення злочину, а отже вони не утворюють для ОСОБА_6 жодних моральних запобіжників при обранні ним моделі поведінки.
Розглядаючи можливість застосування до підозрюваного будь-якого альтернативного запобіжного заходу, прокурор звертає увагу суду, що наразі достатніми та належними підставами застосування запобіжного заходу у виді тримання стосовно ОСОБА_6 під вартою є не лише очікування завершення досудового розслідування та розгляду справи в суді, а і дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку повністю виправдовує утримання підозрюваного під вартою.
Отже, досягнення мети визначеної у ст. 177 КПК України наразі можливе виключно шляхом взяття під варту ОСОБА_6 .
Сторона обвинувачення акцентує увагу суду, що під час розгляду клопотання відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_6 під вартою, немає, відсутні докази і наявності в останнього міцних соціальних зв'язків, інших даних, які б переважили ризики передбачені ст. 177 КПК України.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, також враховуючи вкрай напружену ситуацію пов'язану з введенням воєнного стану в країні, є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_6 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується вчиненням ОСОБА_6 особливо тяжкого злочину, що свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом обрання застосування більш м'якого запобіжного заходу, непов'язаного з триманням під вартою та свідчить про відсутність підстав для визначення мінімального розміру застави.
З огляду на те, що органом досудового розслідування доведено та підтверджено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та враховані обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Оцінюючі в сукупності всі зібрані фактичні данні у кримінальному провадженні та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 309 КК України доцільно продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави і таким чином запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, враховуючи ті обставини, що ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області перевірена обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 , встановлені ризики передбачені статтею 177 цього Кодексу, та встановлений факт недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а також приймаючи до уваги той факт, що строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 закінчується 03.11.2025, оскільки на даний час наявні процесуальні дії, проведення та завершення яких потребує додаткового часу, тому доцільно продовжити підозрюваному ОСОБА_6 строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання. Так, на даний час у вказаному провадженні необхідно призначити та отримати висновки судово - токсикологічної експертизи по зразкам крові підозрюваного ОСОБА_6 з метою встановлення наявності або відсутності наркотичних речовин в організмі; відібрати зразки крові у ОСОБА_6 необхідні для проведення судової токсикологічної експертизи; після отримання інформації від операторів мобільного зв'язку, здійснити погодинний аналіз переміщення з прив'язкою до базових станцій операторів та аналіз з'єднань мобільного терміналу, який належить ОСОБА_6 ; з метою перевірки версії підозрюваного ОСОБА_6 , встановити особу ромської зовнішності на ім'я ОСОБА_13 , у якого ОСОБА_6 придбав золоті вироби, які пізніше здав до ломбарду; встановити місце знаходження ОСОБА_14 з яким ОСОБА_6 спілкувався 13.05.2025 в день скоєння вбивства, місце знаходження якого до теперішнього часу не встановлено; повідомити про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру ОСОБА_6 .
Після виконання зазначених слідчих (розшукових) та процесуальних дій, у разі визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, необхідно виконати вимоги ст. 290 КПК України, вручити обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження та передати останні до суду.
З урахуванням викладеного, відсутні підстави для зміни ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, оскільки наявні обґрунтовані побоювання щодо настання встановлених ризиків у разі застосування альтернативних, більш м'яких, запобіжних заходів до підозрюваної. В зв'язку з викладеним, слідчий за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з даним клопотанням в якому просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному.
В ході розгляду клопотання слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини та наявність обґрунтованої підозри та обґрунтованих ризиків, які не зменшились. Просили продовжити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та підтримав позицію захисника.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.5 зазначеної статті КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий суддею встановлено, що слідчими слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041370000871 від 19.05.2025.
05 червня 2025 року ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 31 липня 2025 року.
29 липня 2025 року постановою керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону продовжено строк досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні до 03 вересня 2025 року.
30 липня 2025 року ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 та продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 03 вересня 2025 року.
01.09.2025 ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 продовжено строк досудового розслідування до 03.11.2025
03.09.2025 ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 та продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 03.11.2025.
11.09.2025 заступником керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону постановою про доручення здійснення досудового розслідування слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу доручено здійснення досудового розслідування слідчому управлінню ГУНП в Дніпропетровській області.
Причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується письмовими матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом огляду від 19.05.2025 за адресою: АДРЕСА_3 ; Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 02.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 02.06.2025; Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 02.06.2025; Протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_10 , свідка ОСОБА_11 , ОСОБА_12 від 02.06.2025; Протоколом обшуку від 02.06.2025; Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 02.06.2025; протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину; повідомленням про підозру ОСОБА_6 .
Таким чином, при вирішенні питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає, що у встановленому законом порядку строк досудового слідства подовжено, що свідчить про необхідність проведення подальших слідчих дій.
Необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється необхідністю уникнення ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, в саме: можливості підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, санкція яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десять до п'ятнадцяти років у разі визнання підозрюваної винною у вчиненні інкримінованих злочинів, остання може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia) п. 102 від 08.02.2005 р. тяжкість вчиненого кримінального правопорушення є суттєвим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, незаконно впливати на свідків, на думку слідчого судді, є доведеним, оскільки підозрювана знаходячись на свободі, будучи обізнаним у доказах, які на теперішній час наявні в матеріалах кримінального провадження та анкетними даними свідків, може шляхом вмовлянь, погроз впливати на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 може будучі раніше судимим за вчинення умисних злочинів, знову підозрюється у вчиненні злочину, що свідчить про його стійку злочинну спрямованість.
Вказані ризики на даний час не зменшилися.
Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи, що обставини з часу застосування до підозрюваного запобіжного заходу не змінились, а ризики не зменшилися, а також приймаючи до уваги, що слідчим та прокурором належним чином обґрунтовано обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а також доведено, що інший більш м'який запобіжний захід буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому суд вважає за необхідне продовжити підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, вчинених із застосуванням насильства, з урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне не визначити розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання про застосування запобіжного заходу задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком, в межах строку досудового розслідування на 34 (тридцять чотири) дні, по 03 грудня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді діє по 03.12.2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1