г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/4784/25
Номер провадження 2/213/2093/25
04 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Алексєєв О.В., розглянув позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільним сумісним майном подружжя та його розподіл,
10 вересня 2025 року до суду надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 вересня 2025 року зазначену позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків, що не перевищує десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Як видно із поштового повідомлення про вручення позивач отримала копію вищезазначеної ухвали 18 жовтня 2025 року, однак вказані недоліки в установлений строк усунуто не було.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
При цьому суддя враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Суддя акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Отже, оскільки позивачем недоліки не усунуто, позовну заяву необхідно вважати неподаною та повернути позивачу.
Керуючись ч. 3 ст. 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільним сумісним майном подружжя та його розподіл вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із цією заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Ухвала складена та підписана 04 листопада 2025 року.
Суддя О.В. Алексєєв